Дата документу Справа № 335/4384/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №11-кп/778/769/16 Головуючий в 1-й інстанції

Єдиний унікальний №335/4384/13-к ОСОБА_1

Категорія: ст.191 ч.5 КК України Доповідач у 2-й інстанції

ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого Імберової Г.П.

суддів Прямілової Н.С., Мульченка В.В.

при секретарі Дротянко С.Г.

за участю:

прокурора Стоматової В.П.,

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

обвинуваченої ОСОБА_9,

захисника ОСОБА_10

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013089990000211, за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні, потерпілого ОСОБА_3, обвинуваченої ОСОБА_9 на вирок Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 24 лютого 2015 року відносно

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, яка має вищу освіту, пенсіонерки, одруженої, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні зазначає, що при призначенні обвинуваченій покарання суд не в повній мірі врахував характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, який є особливо тяжким, та особу обвинуваченої, яка вину у вчиненні злочину не визнала, затягувала розгляд кримінального провадження, не відшкодувала та навіть не намагалася відшкодувати завдану шкоду потерпілим та необґрунтовано застосував ст.69 КК України, а такі обставини, як похилий вік обвинуваченої та стан її здоров′я, на які послався суд, є формальними. Тому просить вирок скасувати, ухвалити новий вирок, яким обвинуваченій ОСОБА_9 призначити покарання за ч.5 ст.191 КК України у вигляді 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, пов’язаних з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків строком на 3 роки та з конфіскацією всього майна, яке належить обвинуваченій на праві власності.

В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_3 просить вирок в частині правової кваліфікації дій обвинуваченої та в частині вирішення його цивільного позову змінити, перекваліфікувати дії обвинуваченої ОСОБА_9 з ч.5 ст.191 КК України на ч.4 ст.190 КК України, стягнути з ОСОБА_9 на його користь 90634 грн. 31 коп. в рахунок відшкодування завданої шкоди, 3% річних від простроченої суми боргу в розмірі 20791 грн. 26 коп., інфляційні витрати на суму боргу в розмірі 189425 грн., мотивуючи тим, що:

- суд, правильно встановивши фактичні обставини справи, дав неправильну юридичну оцінку діям обвинуваченої ОСОБА_9, оскільки самовільне незаконне присвоєння обвинуваченою звання службової особи не створює для неї повноважень службової особи при вчиненні юридично значимих дій, а тому висновок суду про те, що ОСОБА_9, обіймаючи посаду голови правління ЖКС «Ти не один», пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, була службовою особою є неправильним;

- судом без належного обґрунтування не були досліджені в якості доказів висновки судово-економічних експертиз №8/232, №25/249, №17/376 при визначенні розміру збитків, заподіяних ОСОБА_9 потерпілим. Крім того, під час судового розгляду у 2013 році ним до суду було подано уточнену позовну заяву про стягнення грошового внеску, інфляційних сум, 3% річних від суми неповерненого грошового внеску на загальну суму 300830 грн., проте суд, при ухваленні вироку, його вимоги, викладені в уточненій позовній заяві, не дослідив, у вироку про це не зазначив;

- під час судового розгляду судом було порушено принцип розумності строків розгляду провадження, що призвело до того, що обвинувачена ОСОБА_9 уникнула кримінальної відповідальності за ч.1, ч.3 ст.358, ч.2 ст.367 КК України у зв’язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, хоча вина обвинуваченої була доведена у повному обсязі. При цьому його заява про відвід суддів була безпідставно залишена без задоволення.

В доповненні до апеляційної скарги, поданому 06.04.2015р., потерпілий ОСОБА_3 також просить вирок в частині вирішення питання про розподіл та стягнення процесуальних витрат змінити, стягнути з ОСОБА_9 на його користь здійснені ним витрати на правову допомогу у розмірі 1900 грн. та в розмірі 1200 грн., посилаючись на те, що суд у мотивувальній частині вироку не зазначив жодних мотивів, з яких він виходив, вирішуючи питання про наявність або відсутність процесуальних витрат, та не вирішив питання про стягнення з обвинуваченої ОСОБА_9 на його користь всіх здійснених ним і документально підтверджених процесуальних витрат.

В доповненні до апеляційної скарги, поданому 20.04.2016р., потерпілий ОСОБА_3 також просить вирок в частині вирішення питання про розподіл та стягнення процесуальних витрат змінити, вирішити питання про розподіл та стягнення витрат на правову допомогу, здійснених ним, стягнути з ОСОБА_9 на його користь витрати на виготовлення примірників копій процесуальних документів відповідно до кількості учасників судового провадження у суді апеляційної та касаційної інстанцій. При цьому зазначає, що після повернення судом прокурору обвинувального акту у зв’язку з його невідповідністю вимогам КПК України, до суду були направлені не всі томи кримінального провадження, серед яких знаходяться докази про здійснені ним судові витрати на правову допомогу, надану фахівцем у галузі права ОСОБА_11, який не є адвокатом, та уточнена позовна заява від 03.06.2013р., що були подані ним до суду першої інстанції. А тому суд подані ним в цій частині докази не дослідив, що призвело до обмеження його права на захист.

В апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_9 просить вирок скасувати, кримінальне провадження щодо неї закрити, посилаючись на те, що:

- суд у вироку не конкретизував, яку саме суму грошових коштів вона привласнила, а яку розтратила, не зазначив суд і в чому в її діях полягає розтрата, а в чому – привласнення, як невід’ємна складова інкримінованого їй злочину;

- як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду не були доведені обставини відносно того, яку ж частину грошових коштів ЖКС «Ти не один» вона привласнила, яким чином у результаті привласнення вона володіла та користувалась вилученими коштами, яким чином за рахунок викраденого вона поліпшила своє матеріальне становище. Також не доведено яким чином у результаті розтрати вона поліпшила майнове становище інших осіб (та яких осіб) шляхом безпосереднього споживання ними незаконно вилучених грошових коштів, яким чином вона позбавила їх за рахунок витрачання таких коштів певних матеріальних витрат, яким чином збільшила доходи інших осіб;

- досудовим розслідуванням не зібрано жодного доказу, який би вказував на вчинення нею злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, зазначені у вироку документи та показання потерпілих не несуть жодного доказового значення на підтвердження її вини, висновки судово-економічних експертиз №8/232, №25/249, №17/376, які є суперечливими один одному, в якості доказів її вини не враховані, при цьому будь-яке інше судово-економічне дослідження проведено не було, а будь-яких інших доказів на підтвердження її вини у вчиненні злочину, суд у вироку не навів;

- а ні слідчий, а ні суд не мали права посилатися на первинні бухгалтерські документи, як на доказ її вини, якщо дані в них не підтверджені висновками судово-економічної (бухгалтерської) експертизи, проведення якої у даній справі є обов’язковим, оскільки слідчий, прокурор та судді не є фахівцями в галузі судової бухгалтерії.

Таким чином, вважає, що вирок щодо неї являється незаконним та необґрунтованим, оскільки висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, а у вироку не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші. Крім того, висновки суду, викладені у вироку, містять істотні суперечності з висновками постанови від 27.06.2012р. про направлення справи на додаткове розслідування, яка не скасована.

В доповненні до апеляційної скарги, поданому 03.07.2015р., обвинувачена ОСОБА_9 просить вирок щодо неї скасувати, кримінальне провадження закрити, оскільки не встановлені достатні докази для доведення її винуватості і вичерпані можливості їх отримання, при цьому зазначає, що суд у вироку не конкретизував коли саме та у кого вона прийняла грошові кошти на загальну суму 1 080 811 грн. 30 коп., а зазначивши, що вона фактично повернула частину грошових коштів на загальну суму 271 482 грн. 39 коп., не конкретизував коли ці кошти повертались, а зазначивши про те, що вона повернула відсотки по вказаним вкладам на суму 28 025 грн. 18 коп., суд не зазначив коли саме й кому саме. Отже залишається незрозумілим, звідки взялися всі зазначені судом суми, оскільки вони не обґрунтовані жодним експертним дослідженням, на яке б послався суд. При цьому загальна сума частини повернутих грошових коштів, яка зазначена у вироку як 271 482 грн. 39 коп., не співпадає із математичним складанням усіх перелічених у цьому ж абзаці грошових сум вкладників. Також є незрозумілим, як вона привласнила і розтратила кошти кредитного союзу в сумі 285 264 грн. 36 коп., а заподіяла збиток потерпілим на загальну суму 848 776 грн. 16 коп.

Крім того, звертає увагу на те, що зазначена у вироку загальна сума прийнятих від членів кредитної спілки внесків в сумі 1 080 811 грн. 30 коп. хоча і співпадає у математичному підрахунку всіх сум внесків вкладників, перелічених у вироку, але не відповідає дійсності та не підтверджується документально.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора потерпілий ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу в частині доводів про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність залишити без задоволення, оскільки прокурор не зазначив, в чому саме полягає неправильне застосування цього закону, яку норму кримінального закону суд першої інстанції мав би застосувати при ухваленні вироку та не навів жодного обґрунтування зазначеним доводам. В частині доводів про невідповідність призначеного обвинуваченій покарання ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченої через м’якість вважає апеляційну скаргу правильною та обґрунтованою.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора обвинувачена ОСОБА_9 зазначає про свою незгоду з доводами скарги через їх необґрунтованість, а також зазначає, що прокурором не було надано належних доказів її вини у вчиненні злочину, передбаченого ст.191 КК України.

В запереченнях на апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_9 потерпілий ОСОБА_3 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення через необґрунтованість викладених у ній доводів.

Вироком Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 24 лютого 2015 року ОСОБА_9 визнано винуватою та засуджено за ч.5 ст.191 КК України із застосуванням ст.69 КК України до 5 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, пов’язаних з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків строком на 3 роки та конфіскацією всього майна, яке їй належить на праві власності.

Строк відбування покарання постановлено обчислювати з моменту фактичного затримання.

Цивільні позови ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_7, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 задоволені.

Стягнуто з ОСОБА_9 в рахунок відшкодування завданої шкоди на користь: ОСОБА_12 - 10 620 грн.; ОСОБА_13 - 3 000 грн.; ОСОБА_14 - 2 000 грн.; ОСОБА_15 - 8 900 грн.; ОСОБА_16 - 2 800 грн.; ОСОБА_17 - 2 500 грн.; ОСОБА_7 - 27 058 грн.; ОСОБА_18 - 8 000 грн.; ОСОБА_19 - 30 000 грн.; ОСОБА_20 - 3 300 грн.; ОСОБА_21 - 1 000 грн.; ОСОБА_22 - 8 527, 50 грн.; ОСОБА_23 - 16 500 грн.

Цивільні позови ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_6, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_5, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_3, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65 задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_9 в рахунок відшкодування завданої шкоди на користь: ОСОБА_24 – 9 695,85 грн.; ОСОБА_25 – 11 383,90 грн.; ОСОБА_26 – 3 996,67 грн.; ОСОБА_27 – 1 807,16 грн.; ОСОБА_6 - 2 100 грн.; ОСОБА_28 – 7 906,12 грн.; ОСОБА_29 - 27 623,85 грн.; ОСОБА_30 - 889,40 грн.; ОСОБА_31 - 5 841 грн.; ОСОБА_32 - 5 746 грн.; ОСОБА_33 - 1 061,82 грн.; ОСОБА_5 - 9 727,30 грн.; ОСОБА_34 - 22 833 грн.; ОСОБА_35 - 4 990,50 грн.; ОСОБА_36 - 4 609,40 грн.; ОСОБА_37 - 3 047,71 грн.; ОСОБА_38 - 53 100 грн.; ОСОБА_39 - 8 920 грн.; ОСОБА_40 - 17 300 грн.; ОСОБА_41 - 854,54 грн.; ОСОБА_42 - 392,15 грн.; ОСОБА_43 - 24 413,58 грн.; ОСОБА_44 - 1 940 грн.; ОСОБА_45 - 84 517,40 грн.; ОСОБА_46 - 1 820 грн.; ОСОБА_47 - 26 550 грн.; ОСОБА_48 - 1 891,73 грн.; ОСОБА_49 - 11 134,85 грн.; ОСОБА_50 - 10 446,84 грн.; ОСОБА_51 - 11 493,03 грн.; ОСОБА_52 - 13 760,27 грн.; ОСОБА_53 - 1 540 грн.; ОСОБА_54 - 12 378,35 грн.; ОСОБА_55 - 17 129,18 грн.; ОСОБА_56 - 9 660 грн.; ОСОБА_57 - 16 686 грн.; ОСОБА_58 - 17 624 грн.; ОСОБА_59 - 4 773,55 грн.; ОСОБА_3 - в сумі 78 807 грн.; ОСОБА_60 - 49 725,18 грн.; ОСОБА_61 - 15 261,38 грн.; ОСОБА_62 - 6 831,03 грн.; ОСОБА_63 - 622,46 грн.; ОСОБА_64 - 44 849,86 грн.; ОСОБА_65 - 3 650 грн.

Позов ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69 залишений без розгляду.

Судові витрати відсутні.

Відповідно до п.9 Перехідних положень до КПК України, запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_9 у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання, до набрання вироком законної сили залишений без змін.

Доля речових доказів вирішена відповідно до ст.100 КПК України.

Враховуючи, що потерпілі у кримінальному провадженні, представники потерпілих належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційних скарг, заяв про відкладення розгляду від них не надходило, апеляційний розгляд, відповідно до ст.405 ч.4 КПК України, здійснюється за їх відсутності.

В судовому засіданні апеляційної інстанції:

- прокурор частково підтримав апеляційну скаргу прокурора, що її подав, та заперечував проти апеляційних скарг обвинуваченої та потерпілого;

- потерпілий ОСОБА_3 підтримав свою апеляційну скаргу та заперечував проти апеляційних скарг прокурора та обвинуваченої;

- потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 підтримали апеляційну скаргу прокурора та заперечували проти апеляційних скарг обвинуваченої та потерпілого ОСОБА_3;

- потерпілі ОСОБА_70, ОСОБА_8 підтримали апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_3 та заперечували проти апеляційних скарг прокурора та обвинуваченої;

- захисник та обвинувачена підтримали скаргу останньої та заперечували проти апеляційних скарг прокурора та потерпілого.

Вислухавши доповідача, учасників судового провадження, провівши судові дебати, надавши останнє слово обвинуваченій ОСОБА_9, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора та обвинуваченої підлягають частковому задоволенню; апеляційна скарга потерпілого задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як зазначено у вироку, ОСОБА_9, не маючи стабільного джерела доходу, діючи умисно, з метою збагачення, шляхом привласнення грошових коштів жителів м.Запоріжжя, що виявили бажання стати членами кредитної спілки, в липні 2000 року, внесла завідомо неправдиві відомості в офіційні, засновницькі документи, необхідні для державної реєстрації кредитної спілки.

Так, в червні 2000р. ОСОБА_9, яка протягом тривалого часу обіймала керівну посаду в громадській організації «Жіночий бізнес-центр», достовірно знала, яким чином оформляються і заповнюються різного роду документи, діючи з корисливих мотивів, вирішила використовувати дані обставини для підробки статутних документів і створення кредитної спілки.

На виконання свого злочинного умислу, направленого на привласнення грошових коштів, ОСОБА_9, діючи умисно, при особистому спілкуванні з мешканцями м.Запоріжжя, пропонувала їм вступити в кредитну спілку. Отримавши згоду вона пропонувала внести гроші в сумі 10 грн., як первинний внесок.

Тоді ж, з метою збору необхідної інформації ОСОБА_9, діючи під приводом того, що їй необхідно оформити ці внески офіційно, і внести до відомості, з'ясувала паспортні дані осіб, що виявили бажання стати членами кредитного союзу, а саме: ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, Лебедєвої JI.М., ОСОБА_74, ОСОБА_75, Зеленюк JI.М., ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ОСОБА_120, ОСОБА_121, ОСОБА_122, ОСОБА_123, ОСОБА_124, ОСОБА_125, ОСОБА_126, ОСОБА_127, ОСОБА_128, ОСОБА_129, ОСОБА_130, ОСОБА_131, ОСОБА_132, ОСОБА_20, ОСОБА_133, ОСОБА_134 і ОСОБА_135

Після цього, маючи намір на підробку засновницьких документів, шляхом внесення у них завідомо неправдивих відомостей, які за своїм змістом не відповідали дійсності, в липні 2000 року, ОСОБА_9 використала отримані від вказаних осіб анкетні і паспортні дані, а також зразки їх підписів для складання реєстру до протоколу №1 від 07 липня 2000 року установчих зборів жіночої кредитної спілки «Ти не один».

При цьому, не будучи на той момент посадовою особою, ОСОБА_9, діючи умисно, знаходячись на території м.Запоріжжя, незаконно підробила в підписному листі до статутної угоди про створення ЖКС «Ти не один» підписи від імені більшості учасників вказаної організації, не повідомляючи їх про свої наміри. Крім того, вона внесла завідомо неправдиві відомості до протоколу №1 від 07 липня 2000 року про склад учасників установчих зборів вказаної кредитної спілки, що має правове значення, чим надала право для подальшої незаконної реєстрації даної організації в органах державної влади.

29 березня 2001 року ОСОБА_9, діючи умисно, з метою привласнення грошових коштів вкладників, подала підроблені документи для реєстрації ЖКС «Ти не один» у Запорізьке обласне управління юстиції.

Після реєстрації кредитної спілки в органах державної влади, ОСОБА_9, з використанням підроблених документів, отримала посаду голови правління ЖКС «Ти не один», яка наділила її правами на здійснення адміністративно-господарських і організаційно-розпорядчих повноважень.

Проте, в дійсності органи правління і кредитного комітету в кредитній спілці «Ти не один» не існували, а їх функції одноособово привласнила собі голова правління ОСОБА_9

Так, ОСОБА_9 в період 2001р. - 2004р., прийняла від наступних членів кредитної спілки в якості основних і додаткових внесків грошові кошти на загальну суму 1 080 811, 30 грн., а саме: ОСОБА_24- 12 571, 68 грн.; ОСОБА_25 - 29 200 грн.; ОСОБА_26 - 5 400, 00 грн.; ОСОБА_27 - 5 000, 00 грн.; ОСОБА_6 - 3 850, 00 грн.; ОСОБА_28 - 10 000, 00 грн.; ОСОБА_29 - 30 720, 00 грн., а також 2 530, 00 доларів США, що по курсу НБУ на 01.11.2004 р. склало 13 434, 30 грн.; 500, 00 ОСОБА_126, що по курсу НБУ на 01.11.2004 р. склало 3 380, 00 грн., а всього на суму 47 534, 30 грн.; ОСОБА_136 - 500, 00 доларів США, що по курсу НБУ на 01.11.2004 р. склало 2 655, 00 грн.; ОСОБА_137 - 2 500, 00 доларів США, що по курсу НБУ на 01.11.2004 р. склало 13 275, 00 грн.; ОСОБА_138 - 8 019, 00 грн.; ОСОБА_33- 4 061, 82 грн.; ОСОБА_12 - 2 000, 00 доларів США, що по курсу НБУ на 01.11.2004 р. склало 10 620,00 грн.; ОСОБА_5 - 10 000, 00 грн.; ОСОБА_34 - 4 500. 00 доларів США, що по курсу НБУ на 01.11.2004 р. склало 23 895, 00 грн.; ОСОБА_35 - 10 050, 00 грн.; ОСОБА_13 - 3 000, 00 грн.; ОСОБА_139 - 2 000, 00 грн.; ОСОБА_14 - 2 000, 00 грн.; ОСОБА_140 - 5 030, 00 грн.; ОСОБА_68 - 1 500, 00 грн.; ОСОБА_15 - 8 900, 00 грн.; ОСОБА_16 - 2 800, 00 грн.; ОСОБА_69 - 9 500, 00 грн.; ОСОБА_17 - 5 000, 00 грн.; ОСОБА_37 - 8 718, 73 грн.; ОСОБА_38 - 10 000, 00 доларів США, що по курсу НБУ на 01.11.2004 р. склало 53 100, 00 грн.; ОСОБА_39 - 10 000, 00 грн.; ОСОБА_40 - 17 300, 00 грн.; ОСОБА_41 - 2 600, 00 грн.; ОСОБА_141 - 3000, 00 грн.; ОСОБА_43 - 50 000, 00 грн.; ОСОБА_44 - 2 000, 00 грн.; ОСОБА_142 - 39 100, 00 грн.; ОСОБА_70 - 1 396, 00 доларів США, що по курсу НБУ на 01.11.2004 р. склало 7 412, 76 грн., а також 24 045, 00 грн., а всього на загальну суму 31 457,76 грн.; ОСОБА_45 - 18 500, 00 доларів США, що по курсу НБУ на 01.11.2004 р. склало 98 235, 00 грн., а також 2 000, 00 грн., а всього на загальну суму 100 235, 00 грн.; ОСОБА_46 - 2 000, 00 грн.; ОСОБА_18 - 8 000, 00 грн.; ОСОБА_19- 30 000, 00 грн.; ОСОБА_47 - 6 000, 00 доларів США, що по курсу НБУ на 01.11.2004 р. склало 31 860, 00 грн.; ОСОБА_143 - 2 500, 00 грн.; ОСОБА_49 - 400, 00 доларів США, що по курсу НБУ на 01.11.2004 р. склало 2 124, 00 грн.; 900 ОСОБА_126, що по курсу НБУ на 01.11.2004 р. склало 6 084 грн., а також 5 050, 00 грн., а всього на загальну суму 13 258, 00 грн.; ОСОБА_50 - 28 000, 00 грн.; ОСОБА_51 - 14 288, 72 грн.; ОСОБА_20 - 1 500,00 ОСОБА_126, що по курсу НБУ на 01.11.2004 р. склало 10 140, 00 грн.; ОСОБА_21 - 2 000, 00 грн.; ОСОБА_52 - 19 300, 00 грн.; ОСОБА_53 - 2 000, 00 грн.; ОСОБА_54 - 454, 00 доларів США, що по курсу НБУ на 01.11.2004 р. склало 2 410, 74 грн., а також 12 253, 16 грн., а всього на загальну суму 14 663, 90 грн.; ОСОБА_55 - 18 240, 00 грн.; ОСОБА_56 - 10 000, 00 грн.; ОСОБА_57 - 4000, 00 доларів США, що по курсу НБУ на 01.11.2004 р. склало 21 240, 00 грн., а також 954, 00 грн., а всього на загальну суму 22 194, 00 грн.; ОСОБА_22 - 250, 00 доларів США, що по курсу НБУ на 01.11.2004 р. склало 1327, 50 грн., а також 7 200, 00 грн., а всього на загальну суму 8 527, 50 грн.; ОСОБА_58 - 400, 00 доларів США, що по курсу НБУ на 01.11.2004р. склало 2124 грн., а також 16 500, 00 грн., а всього на загальну суму 18 624, 00 грн.; ОСОБА_59 - 4 773, 55 грн.; ОСОБА_3 - 14 841, 25 доларів США, що по курсу НБУ на 01.11.2004 р. склало 78 807, 00 грн.; ОСОБА_60 - 13 072, 00 доларів США, що по курсу НБУ на 01.11.2004 р. склало 69 412, 32 грн.; ОСОБА_61 - 18 445, 00 грн.; ОСОБА_62 - 15 061, 03 грн.; ОСОБА_144 - 3 890, 00 грн.; ОСОБА_145 - 16 500, 00 грн.; ОСОБА_67 - 5 953, 00 грн.; ОСОБА_64 - 54 000, 00 грн.; ОСОБА_65 - 5 000, 00 грн.

При цьому, ОСОБА_9, використовуючи в своїх злочинних цілях отримані грошові кошти від вказаних членів кредитної спілки «Ти не один», фактично повернула частину грошових коштів на загальну суму 271 482,39 грн., що належать членам кредитної спілки, а саме: ОСОБА_24 - 2 875, 83 грн.; ОСОБА_25 - 17 816, 10 грн.; ОСОБА_26 - 1 403, 33 грн.; ОСОБА_27 - 3 192, 84 грн.; ОСОБА_146 - 1 750, 00 грн.; ОСОБА_147 - 2 093, 88 грн.; ОСОБА_8 - 17 958, 55 грн.; 296, 20 доларів США, що по курсу НБУ на 01.11.2004 року, склало 1 572, 80 грн.; 56,08 ОСОБА_126, що по курсу НБУ на 01.11.2004 р. склало 379, 10 грн., всього на загальну суму 19 910, 45 грн.; ОСОБА_136 - 332, 50 доларів США, що по курсу НБУ на 01.11.2004 року склало 1 765, 60 грн.; ОСОБА_148 - 1 400, 00 доларів США, що по курсу НБУ на 01.11.2004 року склало 7 434, 00 грн.; ОСОБА_149 - 2 273, 00 грн.; ОСОБА_33 - 3 000, 00 грн.; ОСОБА_5 - 272, 70 грн.; ОСОБА_34 - 200, 00 доларів США, що по курсу НБУ на 01.11.2004 року склало 1 062, 00 грн.; ОСОБА_35 - 5 059, 50 грн.; ОСОБА_36-420, 60 грн.; ОСОБА_150 - 3045, 00 грн.; ОСОБА_37- 12043,49 грн.; ОСОБА_39 - 1 080, 00 грн.; ОСОБА_41 - 1 745, 46 грн.; ОСОБА_42 - 2 607, 85 грн.; ОСОБА_43 - 25 586,42 грн.; ОСОБА_44 - 60, 00 грн.; ОСОБА_142 - 14 628, 00 грн.; ОСОБА_45П - 2 960, 00 доларів США, що по курсу НБУ на 01.11.2004 року склало 15 717, 60 грн.; ОСОБА_151 - 180, 00 грн.; ОСОБА_47 - 1 000, 00 доларів США, що по курсу НБУ на 01.11.2004 року склало 5 310, 00 грн.; ОСОБА_143 - 2592,49 грн.; ОСОБА_49 - 2 123, 15 грн.; ОСОБА_50 - 17 553,16 грн.; ОСОБА_51 - 2 795, 69 грн.; ОСОБА_152 - 9001,70 грн.; ОСОБА_21 - 1 000, 00 грн.; ОСОБА_52 - 5 539, 73 грн.; ОСОБА_53 - 460, 00 грн.; ОСОБА_153 - 2 285, 55 грн.; ОСОБА_55 - 1 110, 82 грн.; ОСОБА_56 - 340, 00 грн.; ОСОБА_57 - 1 037, 28 доларів США, що по курсу НБУ на 01.11.2004 року склало 5 507,96 грн.; ОСОБА_58 - 1000, 00 грн.; ОСОБА_60 - 49439, 82 грн.; ОСОБА_61 - 3 183, 62 грн.; ОСОБА_62 - 8 230, 00 грн.; ОСОБА_63 - 3 267, 54 грн.; ОСОБА_67 - 1935, 90 грн.; ОСОБА_64- 9 150, 14 грн.; ОСОБА_65 - 1 350, 00 грн. А також відсотки по вказаним вкладам на суму 28 025,18 грн.

Згідно з первинними бухгалтерськими документами, ОСОБА_9 витратила на оплату оренди 14 405,30 грн., оплату банківських послуг 595,40 грн., оплату послуг зв’язку 1 934,67 грн., оплату товарів і послуг 10 065,00 грн., оплату податкових платежів 12 186,00 грн. і виплату заробітної плати 40 390,00 грн., всього на суму 79 576,37 грн., а також видала кредит на загальну суму 416 463 грн.

Після часткового повернення вкладів, у розпорядженні ОСОБА_9 знаходилися грошові кошти в сумі 285 264,36 грн., що підлягали подальшому поверненню вкладникам жіночого кредитної спілки «Ти не один», проте ОСОБА_9, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, привласнила і розтратила на свій розсуд кошти кредитного союзу «Ти не один», а також на невстановлені в ході досудового слідства потреби, в сумі 285 264,36 грн., що належали раніше вказаним вкладникам, заподіявши збиток потерпілим, а саме: ОСОБА_24 - 9 695, 85 грн.; ОСОБА_25 - 11 383, 90 грн.; ОСОБА_26 - 3 996, 67 грн.; ОСОБА_27 - 1 807, 16 грн.; ОСОБА_6 - 2 100, 00 грн.; ОСОБА_28 - 7 906, 12 грн.; ОСОБА_29 - 27 623, 85 грн.; ОСОБА_30 - 889, 40 грн.; ОСОБА_31 - 5 841, 00 грн.; ОСОБА_32 - 5 746, 00 грн.; ОСОБА_33 - 1 061, 82 грн.; ОСОБА_12 - 10 620, 00 грн.; ОСОБА_5 - 9 727,30 грн.; ОСОБА_34 - 22 833, 00 грн.; ОСОБА_35 - 4 990, 50 грн.; ОСОБА_13 - 3 000, 00 грн.; ОСОБА_154 - 2 000, 00 грн.; ОСОБА_14 - 2 000, 00 грн.; ОСОБА_36 - 4 609,40 грн.; ОСОБА_68 - 1 500, 00 грн.; ОСОБА_15 - 8 900, 00 грн.; ОСОБА_16 - 2 800, 00 грн.; ОСОБА_69 - 9 500, 00 грн.; ОСОБА_17 - 4 550, 00 грн.; ОСОБА_37 - 3 047, 71 грн.; ОСОБА_38 - 53 100, 00 грн.; ОСОБА_39 - 8 920 грн.; ОСОБА_40 - 17 300, 00 грн.; ОСОБА_41 - 854, 54 грн.; ОСОБА_42 - 392, 15 грн.; ОСОБА_43 - 24 413, 58 грн.; ОСОБА_44 - 1 940, 00 грн.; ОСОБА_66 - 24 472, 00 грн.; ОСОБА_7 - 31 457, 76 грн.; ОСОБА_45 - 84 517, 40 грн.; ОСОБА_46 - 1 820, 00 грн.; ОСОБА_18 - 8 000, 00 грн.; ОСОБА_19 - 30 000, 00 грн.; ОСОБА_47 - 26 550 грн.; ОСОБА_48 - 1 891, 73 грн.; ОСОБА_49 - 11 134, 85 грн.; ОСОБА_50 - 10 446, 84 грн.; ОСОБА_51 - 11 493, 03 грн.; ОСОБА_20 - 7 655, 70 грн.; ОСОБА_21 - 1 000, 00 грн.; ОСОБА_52 - 13 760,27 грн.; ОСОБА_53 - 1 540, 00 грн.; ОСОБА_54 - 12 378, 35 грн.; ОСОБА_55 - 17 129, 18 грн.; ОСОБА_56 - 9 660, 00 грн.; ОСОБА_57 - 16 686, 04 грн.; ОСОБА_22 - 8 527, 50 грн.; ОСОБА_58 - 17 624, 00 грн.; ОСОБА_59 - 4 773, 55 грн.; ОСОБА_3 - 78807,00 грн.; ОСОБА_60 - 49 725, 18 грн.; ОСОБА_61 - 15 261, 38 грн.; ОСОБА_62 - 6 831, 03 грн.; ОСОБА_63 - 622, 46 грн.; ОСОБА_23 - 16 500, 00 грн.; ОСОБА_67 - 4 961, 10 грн.; ОСОБА_64 - 44 849, 86 грн.; ОСОБА_65 - 3 650, 00 грн. - що в 600 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, і є особливо великим розміром.

Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Зокрема, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оцінені відповідно до вимог ст.94 КПК України.

Крім цього, відповідно до вимог ст.374 КПК України в мотивувальній частині обвинувального вироку, крім іншого, зазначається формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

Однак суд першої інстанції при ухваленні обвинувального вироку відносно ОСОБА_9 зазначених вимог не дотримався, чим істотно порушив кримінальний процесуальний закон.

Так, визначаючи доведеним обвинувачення за ч.5 ст.191 КК України, суд у вироку зазначив, що ОСОБА_9, перебуваючи головою правління ЖСК «Ти не один», в період 2001-2004 років прийняла від членів зазначеної кредитної спілки в якості основних і додаткових внесків грошові кошти на загальну суму 1 080 811 грн. 30 коп. При цьому, ОСОБА_9, використовуючи в своїх злочинних цілях отримані грошові кошти від вказаних членів кредитної спілки «Ти не один», фактично повернула частину грошових коштів на загальну суму 271 482 грн. 39 коп., а також відсотки по вказаним вкладам на суму 28 025 грн. 18 коп., а згідно з первинними бухгалтерськими документами витратила на оплату оренди 14 405 грн. 30 коп., оплату банківських послуг 595 грн. 40 коп., оплату послуг зв’язку 1 934грн. 67 коп., оплату товарів і послуг 10 065 грн., оплату податкових платежів 12 186 грн., виплату заробітної плати 40 390 грн., всього на суму 79 576 грн. 37 коп., а також видала кредит на загальну суму 416 463 грн.

Після часткового повернення вкладів, у розпорядженні ОСОБА_9 знаходилися грошові кошти в сумі 285 264,36 грн., що підлягали подальшому поверненню вкладникам жіночої кредитної спілки «Ти не один», проте ОСОБА_9, будучи службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, привласнила і розтратила на свій розсуд кошти кредитного союзу «Ти не один», а також на невстановлені в ході досудового слідства потреби, в сумі 285 264,36 грн., що належали раніше вказаним вкладникам, заподіявши збиток потерпілим.

Однак посилання в мотивувальній частині вироку про отримання обвинуваченою від членів ЖСК «Ти не один» в якості основних і додаткових внесків грошових коштів на загальну суму 1 080 811 грн. 30 коп. тільки за період 2001-2004 років свідчить, що формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, не містить місце, час вчинення кримінального правопорушення, оскільки судом не встановлено де, коли та яку суму коштів отримала обвинувачена від кожного потерпілого.

Крім цього, з роз’яснень, які містяться в п.23 постанови ПВСУ №10 від 06.11.2009 року «Про судову практику у справах про злочини проти власності», вбачається, що у ст.191 КК України передбачено відповідальність за три форми вчинення злочину – привласнення, розтрату або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем. Вони характеризуються умисним протиправним і безоплатним оберненням чужого майна на свою користь чи на користь іншої особи.

Предметом привласнення та розтрати є лише те чуже майно, яке було ввірене винній особі чи перебувало в її законному володінні, тобто таке майно, що знаходилося в неї на законних підставах і стосовно якого вона здійснювала повноваження щодо розпорядження, управління, доставки, використання або зберігання тощо. При привласненні ці повноваження використовуються для обернення винною особою майна на свою користь, а при розтраті – на користь інших осіб, зокрема це може бути відчуження майна іншим особам для споживання, як подарунок чи товар, в обмін на інше майно тощо.

Однак судом у вироку не конкретизовано яку ж саме суму грошових коштів ОСОБА_9 привласнила, а яку – розтратила, та не зазначено в чому в її діях полягає розтрата, а в чому – привласнення відповідно до диспозиції ст.191 КК України, що свідчить про неконкретність обвинувачення.

Таким чином, судом першої інстанції порушено вимоги ч.1 ст.91 та ч.3 ст.374 КПК України, оскільки не встановлені та не конкретизовані у вироку обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні: подія кримінального провадження (час, місце, спосіб та інші обставини), а не конкретність обвинувачення, визнаного судом доведеним, є порушенням права ОСОБА_9 на захист, що відповідно до ст.412 КПК України є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

За таких обставин вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

Оскільки вирок суду скасовується у зв’язку з істотним порушенням судом вимог КПК України, а суд апеляційної інстанції не має права вирішувати питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, при новому розгляді суду необхідно перевірити і інші доводи, викладені в апеляційних скаргах.

Керуючись ст.ст.404, 407 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні, обвинуваченої ОСОБА_9 задовольнити частково.

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 24 лютого 2015 року відносно ОСОБА_9 скасувати.

Призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_9 залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_155ОСОБА_156