Справа № 2-а-1324/1226
ПОСТАНОВА
Іменем України
«18» червня 2009 року
Свердловський міський суд Луганської області в складі:
головуючого судді – Маркової Т.Г.,
при секретарі – Литвинової О.Л.,
розглянувши у відкритому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії , -
ВСТАНОВИВ:
У травні 2009 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він відповідно до ст. 1 Закону України № 2195-ІV від 18.11.2004 року „Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону з 1 січня 2006 року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2007 році йому така допомога не виплачувалась, а у 2008 році – не в повному обсязі. Він вважає, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення дії ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. З підстав невідповідності ст. 22 Конституції України п.п. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» вважає неможливе їх застосування з 01.01.2008 року. У зв’язку з чим позивачка просить суд ухвалити рішення, яким: визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області по несплаті їй протягом з 09.07.2007 року підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”; зобов’язати відповідача виплатити їй підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 09.07.2007 року, з наступним підвищенням до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Позивач просить суд поновити пропущений строк для звернення до адміністративного суду за захистом його порушених прав.
Позивач у судове засідання не з'явився, зазначивши у позовній заяві про розгляд справи за його відсутністю.
Представник відповідача – УПФУ в м. Свердловську Луганської області в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та надала заперечення, в яких вказує, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідно до ст. 7 вищезазначеного Закону України фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Однак, у 2007 році не були прийняті нормативні акти на виконання вказаних вимог закону, не було встановлено порядок виплати таких підвищень. Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» передбачено, що дітям війни виплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У 2008 році таке підвищення позивачеві виплачувалось. Просить відмовити у задоволенні позову. Крім того, у запереченнях проти позову представник відповідача наполягає на застосуванні строку звернення до адміністративного суду, оскільки пенсія нараховувалась та виплачувалась щомісячно та позивачці був відомий її розмір.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач має правовий статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дію статті 6 зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005 р. N 3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування.
Статтею 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», яким була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.
Таким чином, положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року.
Згідно ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач разом із заявленим клопотання про поновлення строку звернення до суду не навів поважних причин його пропуску, зазначивши лише, що причиною пропущення вказаного строку є необізнаність у правових питаннях, а про порушення своїх прав позивач дізнався з листа відповідача. Суд вважає, це незнання діючого законодавства не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, так як, відповідно до ст. 57 Конституції України, всі законодавчі акти, які стосуються прав та обов'язків громадян обов'язково підлягають оприлюдненню.
У зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік, а відповідач наполягає на застосування вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року
Відмовляючи в задоволені позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження. Також, позивач отримував пенсію, розмір йому був відомий.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчій актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Суд вважає, що позовні вимоги у частині зобов'язання відповідача робити перерахунок підвищення пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком надалі, є необгрунтованими і не підлягають задоволенню з таких підстав. Згідно частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства с захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
В межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов'язання Управління ПФУ в подальшому робити перерахунок пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком є безпідставним, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.
Таким чином, вимоги позивачки щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області нарахувати та сплатити на її користь недосплачену їй як „дитині війни” щомісячну державну соціальну допомогу за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 рік підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 18, 87, 94, 99, 100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області по несплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 рік неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії згідно ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з 22 травня 2008 рік по 31 грудня 2008 рік.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подасться у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя: