ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у справі

02 липня 2009 року                 Справа №2а-4270/09/1370

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Москаль Р.М., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до судді Личаківського районного суду м.Львова Гірник Тетяни Анатоліївни та секретаря судді Личаківського районного суду м.Львова Яричевської І.В. про визнання дій посадової особи Личаківського районного суду неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2007 року ОСОБА_1 звернувся до Львівського апеляційного адміністративного суду з вищезазначеним адміністративним позовом з вимогою про визнання бездіяльності та дій судді Личаківського районного суду м.Львова Тетяни Анатоліївни Гірник неправомірими, визнання дій секретаря судді Личаківського районного суду м.Львова Яричевської І.В. неправомірними. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2007 року матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 передано на розгляд Шевченківського районного суду м.Львова. Як вбачається з супровідного листа Львівського апеляційного суду від 05.06.2007 року справу помилковано скеровано в Личаківський районний суд м.Львова. 06.06.2007 року Личаківським районним судом справу перенаправлено до Шевченківського районного суду м.Львова. 07.06.2008 року справа поступила до Шевченківського районного суду м.Львова. На підставі заяви позивача Шевченківським районим судом м.Львова винесено ухвалу від 25.02.2009 року про направлення справи для розгляду за предметною підсудністю до Львівського окружного адміністративного суду.

У прийнятті позову ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно п. 1 ч.1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 109 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Статтями 126, 129 Конституції України встановлено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону та вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавстом України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в апеляційному і касаційному порядку та прийняття по них судових рішень, належать до сфери правосуддя, і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Пред'явлення позову до іншого суду першої інстанції з питань оскарження актів і дій суддів або судів, які стосуються правосуддя, неможливий.

Таким чином, в розумінні ч.1 ст.2, пп.1, 7, 9 ст.3, ст.17 КАС України судді не є суб'єктами владних повноважень і не здійснюють владних управлінських функцій. Скарги на дії чи бездіяльність суддів при розгляді ними судових справ у порядку і передбачених законом випадках розглядаються також і посадовими особами, які мають право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність суддів, суб'єктами звернення щодо подання про звільнення суддів за порушення присяги та суб'єктом внесення таких подань та органами, що здійснюють дисциплінарне провадження щодо суддів. Аналогічне тлумачення законодавства містить Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді ними адміністративних позовів до судів і суддів» від 12 червня 2009 року №6, згідно якої суди та судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень, які здійснюють владні управлінські функції, і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ.

З огляду на викладене та беручи до уваги те, що вимоги позивача стосуються діянь (дій та бездіяльності) судді Личаківського районного суду м.Львова Гірник Тетяни Анатоліївни та секретаря судді Личаківського районного суду м.Львова Яричевської І.В., пов'язаних з процесуальною діяльністю Личаківського районного суду м.Львова, вважаю, що такий позов не належить розглядати в порядку адміністратисного судочинства і на підставі п.1 ч.1 ст.109 Кодексу адміністративного судочинства України слід відмовити у відкритті провадження у даній справі. Що стосується позовної вимоги щодо голови Личаківського районного суду м.Львова в прохальній частині позову, то такий не вказаний ОСОБА_1 як відповідач у даній справі.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 17, 109, 160, 165   Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в справі за позовною заявою ОСОБА_1 до судді Личаківського районного суду м.Львова Гірник Тетяни Анатоліївни та секретаря судді Личаківського районного суду м.Львова Яричевської І.В. про визнання дій посадової особи Личаківського районного суду неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів після подачі заяви на апеляційне оскарження, яка подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Ухвала суду набирає законної сили в строк та в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Суддя                                 Москаль Р.М.