Україна
Харківський апеляційний господарський суд
УХВАЛА
Іменем України
Адміністративна справа Головуючий по 1-й інстанції
№ АС-41/508-06 суддя –Мінаєва О.М.
Доповідач по 2-й інстанції
суддя –Карбань І.С.
04 квітня 2007 р. м. Харків
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Карбань І.С., судді Бабакової Л.М., судді Шутенко І.А.
при секретарі – Міракові Г.А.,
за участю представників сторін:
позивача – Данько Л.В. за довіреністю № 26/10/10-025 від 09.01.07р.,
відповідача – Вахрушевої Н.М. за довіреністю від 14.09.06р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх. № 1038Х/2) Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову господарського суду Харківської області від 05.02.2007р. по справі № АС-41/508-06
за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова
до приватного підприємства «Вершина», м. Харків
про зобов’язання надати документи, -
встановила:
ДПІ у Київському районі м. Харкова подала позовну заяву, в якій просила зобов’язати ПП «Вершина»надати до ДПІ у Київському районі м. Харкова документи, які підтверджують факт надмірної сплати ПДВ по декларації за січень та березень 2006р.
30.01.2007р. позивач подав уточнення до позову, в якому просив зобов’язати ПП «Вершина»надати до ДПІ у Київському районі м. Харкова документи (платіжні доручення), що підтверджують факт сплати ПДВ до бюджету основними постачальниками ПП «Вершина»за січень-березень 2006р.
Постановою господарського суду Харківської області від 05.02.2007р. по справі № АС-41/508-06 в задоволені позовних вимог відмовлено.
Позивач з постановою господарського суду Харківської області від 05.02.2007р. по даній справі не погодився, подав заяву про апеляційне оскарження та апеляційну скаргу з проханням скасувати вищевказану постанову та задовольнити позов, посилаючись на порушення норм чинного законодавства. В обґрунтування своїх вимог апелянт вказував, що звертаючись з позовною заявою до господарського суду про витребування з відповідача документів, які підтверджують факт надмірної сплати ПДВ до бюджету, ДПІ здійснює основну функцію, покладену на неї Законом України «Про державну податкову службу в Україні»- здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), оскільки жодним нормативно-правовим актом не встановлена заборона ДПІ витребувати документи, які підтверджують правомірність, повноту нарахування та справлений податків та зборів, в даному випадку правомірна сплата ПДВ.
Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому він вважає оскаржувану постанову господарського суду законною та обґрунтованою і підстав для її скасування не вбачає, у зв’язку з чим просить постанову залишити без змін, а скаргу без задоволення. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення добропорядного податківця права на його відшкодування у випадку якщо останній виконав усі передбачені законом умови по отриманню такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту. Відповідач стверджував, що ним у встановленому законом порядку та розмірах була здійснена оплата податку у відповідних звітних періодах і це підтверджується документами наданими під час проведення позапланової перевірки та не спростовується позивачем у висновках викладених у довідках № 1805/23-32675848 від 26.06.2006р. та № 832/23-5/32675848 від 05.04.2006р.
Відповідач зазначав, що ні в позовній заяві, ні в апеляційній скарзі позивачем не вказано, яким саме нормативно-правовим актом передбачено його право вимагати від відповідача документи (платіжні доручення), які підтверджують факт оплати ПДВ до бюджету основними постачальниками відповідача за період з січня по березень 2006р. При цьому відповідач вказував, що діючим законодавством не передбачена обов’язкова наявність у відповідача документів інших підприємств, з якими відповідач не мав яких-нібито договірних відношень.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією суддів встановлено, що фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова проведено позапланові виїзні перевірки приватного підприємства «Вершина»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за періоди січень та березень 2006 року. За результатами перевірки була складена довідка від 05.04.2006 р. № 832/23-5/32675848 та довідка від 26.06.2006 р. №1805/23-32675848.
За результатами перевірки за січень 2006 р. встановлено, що сума ПДВ, підлягає відшкодуванню на рахунок платника в банку, складає 34388 грн. За результатами зустрічних перевірок встановлено, що контрагентом (підрядником) відповідача ТОВ «Созідатель»включені до складу податкових зобов’язань суми ПДВ за виданими відповідачу податковими накладними. Крім того, перевірені субпідрядники ТОВ «Созідатель»- ТОВ «Хаско»та ТОВ «Готіка», якими також включені до зобов'язань суми ПДВ по податкових накладних і ці суми відповідають даним податкових декларацій по ПДВ за відповідний період. При цьому ТОВ «Хаско»виконувало будівельно-монтажні роботи самостійно без залучення інших організацій. За результатами зустрічної перевірки ТОВ «Готіка»є виробником, що документально підтверджено матеріалами справи.
Перевіркою задекларованої до відшкодування на рахунок платника суми ПДВ за березень 2006р. порушень також не встановлено, сума, що підлягає відшкодуванню, складає 16762 грн. В результаті зустрічних перевірок підрядників відповідача порушень не встановлено. На запит до ДПІ у Жовтневому районі щодо зустрічної перевірки контрагента ТОВ «Созідатель»ЗАТ «Рембудпроект»отримана відповідь, що провести зустрічну перевірку не вбачається можливим в зв’язку з крадіжкою матеріальних цінностей та бухгалтерських документів, і запит щодо зустрічної перевірки залишається без виконання.
З матеріалів справи ивдно, що підприємство «Рембудпроект», зустрічну перевірку якого не здійснено, мало відносини у відповідному періоді не з підприємством відповідача, а з ТОВ «Созідатель». Вимагати від відповідача будь-які документи стосовно господарської діяльності ЗАТ «Рембудпроект»у позивача відсутні підстави, і звернення до суду з вимогою про надання відповідачем таких документів нормативно та документально не обґрунтовано. При розгляді даної справи встановлено, що позивач не звертався до відповідача в досудовому порядку про надання таких документів.
Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню, та строки розрахунків з бюджетом визначені Законом України «Про податок на додану вартість». пп. 5.12.2. п. 5 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість»визначено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг). Закон України «Про податок на додану вартість», а саме п. 7.7.5. ст. 7 передбачає, що у випадку, коли сума бюджетних надходжень від податку на додану вартість відповідного періоду не покриває суму податків, що має бути відшкодована бюджетом, для такого бюджетного відшкодування використовуються доходи з інших джерел, які відповідно зараховуються до державного бюджету України.
ПП «Вершина»виконав всі вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», це також визнає позивач. ПП «Вершина»під час перевірки, в підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ, надав всі передбачені діючим законодавством документи, тому вимоги позивача про надання інших документів, не передбачених Законом України «Про податок на додану вартість», є неправомірними.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Отже вимоги позивача щодо надання документів стосовно інших підприємств є неправомірними, оскільки наявність цих документів у відповідача чинним законодавством не передбачена.
Таким чином, господарський суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що вимоги позивача є безпідставними та документально непідтвердженими і задоволенню не підлягають.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що постанова господарського суду Харківської області від 05.02.2007р. по справі № АС-41/508-06 прийнята у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством. Заперечення викладене в апеляційній скарзі є необ’єктивними і не можуть бути підставою для скасування оскарженої постанови.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ст. 198, статтями 200, 206, 209, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів апеляційного господарського суду одноголосно, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Харківської області від 05.02.2007р. по справі № АС-41/508-06 залишити без змін.
Дана ухвала набирає чинності з дня її проголошення.
Роз’яснити сторонам, що вони мають право на дану ухвалу подати касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Справу направити до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Карбань І.С.
Суддя Бабакова Л.М.
Суддя Шутенко І.А.