Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі
за участю представників сторін:
1го позивача -ОСОБА_1,ОСОБА_4 (ордер НОМЕР_2 від 14.03.07 юридичної консультації Кролевецького р-ну Сумської обл.)
2го позивача -ОСОБА_2,ОСОБА_4 (ордер НОМЕР_2 від 14.03.07 юридичної консультації Кролевецького р-ну Сумської обл.)
1го відповідача - ОСОБА_5(довіреність від 15.07.06)
2го відповідача - не з'явився
3го відповідача - не з'явився
третіх осіб - не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивачів вх. НОМЕР_1 на рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 02.10.06 по справі № 2-1020/06
позивачі: ОСОБА_1, м. Кролевець, ОСОБА_2, м.Кролевець
відповідачі: 1)ОСОБА_3, м. Суми 2)ТОВ "Міжрегіональний центр фондових технологій" м. Київ 3)ТОВ "Агроконтракт"
треті особи: 1)Сумська філія ТОВ "Агроконтракт", м.Суми 2)ТОВ "Національна реєстраційна компанія", м.Київ
про визнання договорів купівлі-продажу акцій недійсними та спонукання до повернення акцій,
встановила:
23.02.06 ОСОБА_1 звернувся до Ковпаківського районного суду з позовною заявою (з подальшими уточненнями) в якій просить визнати поважною причину пропуску терміну позовної давності і захистити порушені права позивача; визнати договір купівлі-продажу НОМЕР_3 від 06.04.00, укладений між позивачем та ТОВ "Міжрегіональний центр фондових технологій", недійсним; визнати частково недійсним договір купівлі-продажу акцій ВАТ «Кролевецький хлібозавод»в кількості 86000 штук між ТОВ "Агроконтракт" і ОСОБА_3 від 28.04.05; повернути позивачу акції в кількості 86000 штук, визнавши за ОСОБА_1 право власності на них; зобов'язати ТОВ "Національна реєстраційна компанія" зарахувати акції, що є предметом вищезазначених договорів купівлі-продажу в кількості 86000 штук, на особистий рахунок позивача.
23.02.06 ОСОБА_2 звернувся до Ковпаківського районного суду з позовною заявою (з подальшими уточненнями) в якій просить визнати поважною причину пропуску терміну позовної давності і захистити порушені права позивача; визнати договір купівлі-продажу НОМЕР_3 від 06.04.00, укладений між позивачем та ТОВ "Міжрегіональний центр фондових технологій", недійсним; визнати частково недійсним договір купівлі-продажу акцій ВАТ «Кролевецький хлібозавод»в кількості 40280 штук між ТОВ "Агроконтракт" і ОСОБА_3 від 28.04.05; повернути позивачу акції в кількості 40280 штук, визнавши за ОСОБА_2 право власності на них; зобов'язати ТОВ "Національна реєстраційна компанія" зарахувати акції, що є предметом вищезазначених договорів купівлі-продажу в кількості 40280 штук, на особистий рахунок позивача.
Позовні заяви мотивовані тим, що спірні договори НОМЕР_3 та НОМЕР_3 від 06.04.00 укладені з порушенням п.6.4 чинного на той час Статуту ВАТ «Кролевецький хлібозавод», крім того, за твердженням позивачів, вони укладені внаслідок насильства та психологічного тиску, застосованого до позивачів з боку владних структур, зокрема -голови Кролевецької районної державної адміністрації. Вказуючи на незаконність договорів НОМЕР_3 та НОМЕР_3, позивачі зазначають, що незаконним є також придбання спірних акцій наступними особами, а тому просять визнати недійсним договір купівлі-продажу акцій, укладений між ТОВ "Агроконтракт" і ОСОБА_3 28.04.05.
Ухвалою від 21.03.06 Ковпаківського районного суду м.Суми цивільні справи за позовами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 об'єднано в одне провадження.
Рішенням від 02.10.06 Ковпаківського районного суду м.Суми позивачам відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу акцій ВАТ "Кролевецький хлібокомбінат" НОМЕР_3 та НОМЕР_4 від 06.04.00, визнання договору купівлі-продажу акцій від 28.04.05 частково недійсним та про спонукання до повернення акцій.
Позивачі із вказаним рішенням не погодилися, подали до судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування районним судом обставин, що мають значення для справи, та невідповідність висновків суду обставинам справи, просять оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задоаольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 17.10.06 апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу у справі №2-1020/06 (22-ц-5) було прийнято до розгляду; вказана скарга розглядалася судом до 16.01.07.
Ухвалою від 16.01.07 апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу знято з апеляційного розгляду вказаного суду та направлено разом зі справою до Харківського апеляційного господарського суду на підставі пункту 3 Прикінцевих положень Закону України №483-V від 15.12.06 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності з питань приватизації та з корпоративних спорів".
Другий відповідач - ТОВ "Міжрегіональний центр фондових технологій" - і третя особа - ТОВ "Національна реєстраційна компанія" - повідомлені належним чином про час та місце судового засідання (відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень долучено до матеріалів справи) не скористалися своїм процесуальним правом на участь представників у судовому засіданні та не надали відзивів на апеляційну скаргу, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати справу без участі представників другого відповідача та вищевказаної третьої особи.
Щодо третього відповідача - ТОВ "Агро контракт" - та третьої особи - Сумської філії ТОВ "Агро контракт" - копії ухвал суду про призначення справи до розгляду на 14.03.07 та про відкладення її розгляду на 04.04.07, надіслані на наявні у справі адреси ТОВ "Агро контракт" у м.Донецьку та до Сумської філії вказаного товариства, були повернуті відділенням зв'язку з відміткою про вибуття адресата. З огляду на те, що судом вжито усіх належних заходів для повідомлення третього відповідача та вищевказаної третьої особи про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу без участі представників ТОВ "Агро контракт" та Сумської філії ТОВ "Агро контракт".
Представник першого відповідача у судовому засіданні заявив, що заперечує проти вимог апеляційної скарги та просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Колегія суддів, заслухавши у судовому засіданні позивачів, їхнього представника, а також представника першого відповідача, перевіривши матеріали справи на предмет правильності їх юридичної оцінки судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, встановила наступне.
Згідно з договором купівлі-продажу цінних паперів НОМЕР_3 від 06.04.00, укладеним між ОСОБА_1 (продавець) та ТОВ "Міжрегіональний центр фондових технологій" (покупець) було продано 86000 простих іменних акцій ВАТ «Кролевецький хлібозавод»номінальною вартістю по 0,25 грн. - за ціною 0,10 грн. за акцію. Як вбачається з відповідного акту приймання-передачі, продавцем передано покупцю акції, що є предметом даного договору, та отримано за них кошти у сумі 8600, 00 грн.
Другий позивач -ОСОБА_2 -за договором НОМЕР_3 від 06.04.00 продав ТОВ "Міжрегіональний центр фондових технологій" 40280 простих іменних акцій ВАТ «Кролевецький хлібозавод»номінальною вартістю по 0,25 грн. - за ціною 0,13 грн. за акцію. Як вбачається з відповідного акту приймання-передачі, продавцем передано покупцю акції, що є предметом даного договору, та отримано за них кошти у сумі 5236,40 грн.
Купуючи акції за вищевказаними договорами, ТОВ "Міжрегіональний центр фондових технологій" діяв на підставі договору комісії НОМЕР_5 від 31.03.00, відповідно до якого ТОВ "Міжрегіональний центр фондових технологій" (комісіонер) зобов'язався за винагороду від свого імені за рахунок ТОВ «Агроконтракт»(комітент) придбати для комітента цінні папери, а саме -акції ВАТ «Кролевецький хлібозавод»у кількості до 182000 штук.
З огляду на час укладення та виконання спірних договорів НОМЕР_3 та НОМЕР_3 суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що між сторонами склалися правовідносини, що регулюються Цивільним кодексом України в редакції 1963 року, який діяв на момент укладення вказаних договорів. Відповідно до статті 48 вказаного кодексу, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вважають підставою для визнання недійсними спірних угод відсутність у продавців сертифікатів акцій, при цьому позивачі посилаються на Указ Президента України від 25.05.94 в редакції від 02.03.96 «Про облік прав власності на іменні цінні папери та депозитарну діяльність», відповідно до якого сертифікат іменних цінних паперів - документ, який видається емітентом власнику іменних цінних паперів та підтверджує сукупність прав на вказану в сертифікаті кількість іменних цінних паперів. На думку позивачів, вказана обставина свідчить про те, що вони на момент продажу спірних акцій не набули права власності на дані акції.
Однак суд першої інстанції обґрунтовано вказав на те, що Положення про діяльність з обліку прав власності на іменні цінні папери та депозитарну діяльність, затверджене вищезазначеним Указом Президента України, регулює лише порядок обліку власників цінних паперів та порядок здійснення державного контролю за веденням реєстрів власників іменних цінних паперів та депозитарною діяльністю.
Тобто відсутність у позивачів сертифікатів акцій на момент продажу цих акцій не є доказом відсутності у них права власності на ці акції або доказом наявності будь-яких обмежень щодо реалізації власниками цінних паперів їхніх прав. Крім того, позивачами не надано доказів, що до реєстру акціонерів їх було внесено 11.04.00 -тобто після укладення спірних договорів від 06.04.00. У витягу з журналу обліку записів у реєстрі власників цінних паперів ВАТ «Кролевецький хлібозавод»станом на 11.04.00 (т.1, а.с.25), на який посилаються позивачі, зафіксовано лише факт реєстрації за ТОВ «Агроконтракт»відповідної кількості акцій, придбаних для вказаного товариства другим відповідачем у позивачів - на виконання вищезгаданого договору комісії НОМЕР_5 від 31.03.00.
Відповідно до пункту 2.1 спірних договорів НОМЕР_3 та НОМЕР_3 від 06.04.00 продавець гарантує, що він є власником наданих до продажу цінних паперів, має повне та необмежене право на їх передачу. Дане положення договору узгоджується з приписами частини 1 статті 224 Цивільного кодексу України (1963р.), відповідно до якої зобов'язанню покупця прийняти майно і сплатити за нього певну суму грошей кореспондує зобов'язання продавця передати майно у власність покупця, а також -з приписами частини 1 статті 128 зазначеного кодексу, якою передбачено, що право власності у набувача майна виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Отже колегія суддів вважає, що спірні договори у вищевказаній частині відповідають положенням чинного на момент їх укладення законодавства, а тому підстави для визнання їх недійсними відсутні. Щодо твердження позивачів про відсутність у них права власності на продані за спірним договором акції -то дана обставина у разі її доведення позивачами могла б бути лише підставою для висновку про невиконання продавцями пункту 2.1 спірних договорів, а не про недійсність самих договорів.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законом. Отже, саме законом може бути встановлений особливий порядок діяльності суб'єктів, об'єктом права власності яких є, зокрема, акції, і тільки закон може встановлювати щодо нього певні обмеження та покладати на таких суб'єктів (власників акцій) додаткові обов'язки. Враховуючи дану обставину, а також те, що підставою для визнання договору недійсним в порядку статті 48 Цивільного кодексу України (1963р.) може бути лише його невідповідність вимогам закону, колегія суддів відхиляє аргументи позивачів щодо порушення вимог статуту ВАТ «Кролевецький хлібозавод»при укладенні спірних угод.
Колегія суддів не вважає доведеними і твердження позивачів про відсутність їх добровільного волевиявлення при укладенні зазначених договорів, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, кримінальна справа №058800079, порушена за фактом перешкоджання законній діяльності ВАТ «Кролевецький хлібозавод»та перевищення службових повноважень службовими особами Кролевецької райдержадміністрації та Сумської облдержадміністрації, постановою слідчого прокуратури Кролевецького району від 07.11.05 закрита у зв'язку з відсутністю складу злочину. Тому посилання позивачів на показання свідків у вказаній кримінальній справі не можуть бути визнані належними доказами вчинення психологічного тиску на позивачів під час укладення спірних договорів. Отже на думку колегії суддів, суд першої інстанції правомірно вказав на відсутність підстав для застосування статті 57 Цивільного кодексу України (1963р.).
Позивачі наполягають на тому, що спірні договори було укладено на вкрай невигідних умовах за ціною значно нижчою від ринкової та від номінальної. Однак частиною 2 статті 28 Закону України «Про господарські товариства»(в редакції, чинній на момент укладення спірних угод) передбачено, що акція може бути придбана на підставі договору з її власником або держателем за ціною, що визначається сторонами. Отже відчуження акцій за ціною, нижчою від їх номінальної або ринкової вартості не суперечить чинному законодавству, а відтак не може бути підставою для визнання спірних договорів недійсними. Крім того, позивачами не доведено причинного зв'язку між продажем акцій ВАТ «Кролевецький хлібозавод»другому відповідачу та скороченням обсягів виробництва на підприємстві.
З огляду на відсутність підстав для визнання недійсними договорів НОМЕР_3 та НОМЕР_3 від 06.04.00 колегія суддів вважає що договір купівлі-продажу акцій ВАТ «Кролевецький хлібозавод»в кількості 86000 штук, за яким акції було придбано ОСОБА_3 також не підлягає визнанню недійсним, тим більше, що позивачами не доведено, що предметом даного договору були ті ж самі акції, які продані ними за договорами НОМЕР_3 та НОМЕР_3 від 06.04.00.
Щодо застосування строку позовної давності при розгляді позовної заяви колегія суддів відзначає наступне.
Статтею 71 Цивільного кодексу України (1963р.) встановлено загальний строк позовної давності в три роки. Відповідно до статті 76 цього ж кодексу перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Як вбачається з позовних заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2, позивачі вважали свої права порушеними уже в момент укладення спірних угод, тобто 06.04.00 у них виникло право на позов. Отже, на думку колегії суддів, перебіг строку позовної давності починається 07.04.00 (а не у січні 2006 року, як це стверджують позивачі) і закінчується 07.04.03. Враховуючи, що позовні заяви ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подані до суду 23.02.06, колегія суддів дійшла висновку, що позивачами пропущено строк позовної давності -дана обставина з огляду на приписи частини 1 статті 80 Цивільного кодексу України (1963р.) є підставою для відмови у позові.
Позивачі у судових засіданнях посилалися на те, що строк позовної давності пропущено ними з поважних причин, оскільки вони зверталися за захистом свого порушеного права до прокуратури та до депутатів, чекали результатів розгляду кримінальної справи тощо. Однак позивачами не надано доказів, яким чином зазначені обставини перешкоджали їм скористатися своїм правом на цивільний позов про визнання спірних договорів недійсними. Колегія суддів відхиляє також аргументи позивачів щодо застосування статті 258 Цивільного кодексу України (2004 року), якою встановлено позовну давність в 5 років до вимог про визнання недійсними угод, укладених під впливом насильства і обману. Адже, як уже зазначалося, до спірних правовідносин застосовуються норми Цивільного кодексу України (1963 року), крім того, позивачами не доведено факту укладення спірних договорів під впливом насильства чи обману.
Таким чином, на думку колегії суддів, судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у даному позові. Враховуючи, що аргументи заявників апеляційної скарги не знайшли підтвердження в ході апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку, що зазначену скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення -без змін.
На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
постановила:
Рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 02.10.06 у справі №2-1020/06 залишити без змін, а апеляційну скаргу позивачів залишити без задоволення.
Головуючий суддя
Судді