КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2016 р. Справа№ 927/24/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Рудченка С.Г.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Степанці О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Порчинський О.І., довіреність №30-1/83 від 04.01.2016 року,

від відповідача - не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.02.2016 року

у справі №927/24/16 (суддя Лавриненко Л.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Київ

до Приватного підприємства "Інвестиційно-будівельна компанія - РТР", м. Чернігів

про стягнення 59060,09 грн., -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 року Позивачем - Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" подано позов про стягнення з відповідача - Приватного підприємства "Інвестиційно-будівельна компанія - РТР" 29626,06 грн. заборгованості по кредиту за період з 28.12.2014 року по 28.12.2015 року; 18259,29 грн. процентів за період з 10.12.2014 року по 30.11.2015 року; 7590,76 грн. пені за прострочення сплати кредиту за період з 28.06.2015 року по 28.12.2015 року та 3583,98 грн. пені за прострочення сплати процентів за період з 28.06.2015 року по 28.12.2015 року, за неналежне виконання умов індивідуальної угоди від 25.09.2014 року про надання овердрафту в рамках договору-анкети відкриття та обслуговування банківського рахунку (з правилами) №03456545101 від 24.07.2013 року.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 18.02.2016 року у справі №927/24/16 позовні вимоги задоволено частково. Суд вирішив стягнути з Приватного підприємства "Інвестиційно-будівельна компанія - РТР" на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" 29626,06 грн. заборгованості по кредиту; 14813,01 грн. процентів; 7590,76 грн. пені за прострочення сплати кредиту; 2700,96 грн. пені за прострочення сплати процентів та 1128, 72 грн. судового збору; позовні вимоги в частині стягнення 364 грн. 28 коп. пені за прострочку сплати процентів залишено без розгляду; решті позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.02.2016 року у справі №927/24/16 та прийняти нове рішення, яким стягнути з приватного підприємства "Інвестиційно-будівельна компанія - РТР" на користь позивача заборгованість за Індивідуальною угодою про надання овердрафту від 25.09.2014 року у розмірі 59 060,09 грн., з яких: 29 626,06 грн. - заборгованість по кредиту за строк з 28.12.2014 року по 28.12.2015 року; 18 259,29 грн. - заборгованість по процентам за строк з 10.12.2014 року по 30.11.2015 року; 7 590,76 грн. - пеня за прострочення сплати кредиту за строк з 28.06.2015 року по 28.12.2015 року; 3 583,98 грн. - пеня за прострочення сплати процентів за строк з 28.06.2015 року по 28.12.2015 року.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, а саме те, що суд першої інстанції неправильно зробив висновок, що надіслані позивачем електронною поштою розрахунки процентів не містять відомостей про особу, яка їх склала та відповідно підпису уповноваженої особи.

Також, до апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" додано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.02.2016 року у справі №927/24/16.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та подане клопотання, дійшла висновку про те, що клопотання скаржника про відновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.02.2016 року у справі №927/24/16, є таким, що підлягає задоволенню, а матеріали апеляційної скарги є достатніми для прийняття її до провадження.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2016 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.02.2016 року у справі №927/24/16 прийнято до провадження у складі: Агрикової О.В. (головуючий), Сулім В.В., Рудченко С.Г. та призначено її розгляд на 10.05.2016 року.

У зв'язку з перебуванням судді Суліма В.В., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, відповідно до пп. 2.3.25, 2.3.49 п. 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, п. 5.1, Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Київському апеляційному господарському суді, затверджених рішенням зборів суддів від 03.02.2016 року, автоматизованою системою здійснено заміну судді Суліма В.В. у складі визначеної колегії для розгляду вказаної вище справи, про що сформовано протокол.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.02.2016 року у справі №927/24/16 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: Агрикової О.В. (головуючий), Рудченко С.Г., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.02.2016 року у справі №927/24/16 прийнято до провадження у складі: Агрикової О.В. (головуючий), Чоногуз М.Г., Рудченко С.Г.

В судовому засіданні 10.05.2016 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, просив задовольнити апеляційну скаргу.

Представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв, клопотань не подавав, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.05.2016 року розгляд справи відкладено на 08.06.2016 року, зобов`язано позивача надати обґрунтований розрахунок позовних вимог.

03.06.2016 року позивач подав через загальний відділ канцелярії на вимоги суду розрахунок заборгованості за договором №11469949000 сформований станом на 31.05.2016 року.

В судове засідання, призначене на 08.06.2016 року, з'явилвся представник позивача, надав усні пояснення по суті спору, відповів на запитання суду.

Представник відповідача не з'явився, був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання, причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 року).

Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання, докази чого наявні в матеріалах страви, а також зважаючи на те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 24.07.2013 року між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" та Приватним підприємством "Інвестиційно-будівельна компанія - РТР" було укладено договір-анкету відкриття та обслуговування банківського рахунку (з Правилами) №03456545101 (а.с. 8), у відповідності до п.1.1. підписуючи цей договір, клієнт (відповідач по справі) погоджується з викладеною у "Правилах (договірних умовах) відкриття та обслуговування банківського рахунку суб`єктів господарювання, нотаріусів та адвокатів - клієнтів АТ "УкрСиббанк", затверджених згідно з внутрішніми процедурами банку, із усіма змінами і доповненнями, які розміщені для ознайомлення на сайті www.my.ukrsibbank.com та на інформаційних стендах у приміщеннях установ банку, пропозицією банку надавати клієнту послуги з відкриття та обслуговування банківського рахунку, на умовах, встановлених у цьому договорі та правилах. До таких послуг, зокрема, входить: відкриття, обслуговування, закриття поточного рахунку в національній та/або іноземній валюті суб`єкта господарювання; надання послуги приймання та розміщення на поточному рахунку готівковою виручки (в разі здавання клієнтом); підключення та обслуговування відкритого поточного рахунку за допомогою системи "StarAccess".

Згідно з п.1.2. правила після укладення сторонами цього договору, стають його невід`ємною частиною. Підписуючи цей договір, сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами договору, які викладені в цьому договорі та правилах.

Пунктом 1.3. договору-анкети відкриття та обслуговування банківського рахунку (з правилами) №03456545101 від 24.07.2013 року також передбачено, що підписи сторін під цим договором вважаються одночасно підписами під правилами, при цьому після підписання сторонами цього договору, правила не підлягають додатковому підписанню сторонами і вступають в силу для сторін одночасно з підписанням цього договору.

Відповідно до п. 3.4. сторони передбачили, що цей договір містить всі елементи заяви клієнта на відкриття поточного рахунку. Підписання клієнтом цього договору прирівнюється до подання ним такої заяви.

Згідно з п.2.1., банк на підставі наданих клієнтом відповідно до вимог чинного законодавства України документів, 24.07.2013 року відкрив клієнту (відповідачу) рахунок, наведений в додатку №1 до договору, а саме рахунок №26007456545100.

З матеріалів справи вбачається, що 25.09.2014 року між позивачем та відповідачем було укладено індивідуальну угоду про надання овердрафту в рамках договору-анкети відкриття та обслуговування банківського рахунку (з Правилами) №03456545101 від 24.07.2013 року, у відповідності до якої п.1.1. визначено, що підписуючи індивідуальну угоду, клієнт посвідчує, що він ознайомлений та погоджується з пропозицією банку надати клієнту комплекс послуг на умовах, встановлених правилами. Підписи сторін під цією індивідуальною угодою вважаються одночасно підписами сторін під правилами, при цьому після підписання цієї індивідуальної угоди сторонами правила стають невід`ємною частиною договору та не підлягають додатковому підписанню сторонами. Клієнт погоджується, що подальше обслуговування рахунку клієнта, зазначеного в п. 1.2. цієї індивідуальної угоди та відкритого на підставі договору, а також надання клієнту послуг з дистанційного обслуговування системою "StarAccess", здійснюються на умовах правил.

Пунктом 1.2. індивідуальної угоди від 25.09.2014 року про надання овердрафту в рамках договору-анкети відкриття та обслуговування банківського рахунку (з Правилами) №03456545101 від 24.07.2013 року визначено, що банк встановлює клієнту овердрафт на поточному рахунку №26007456545100, що відкритий у банку, код банку 351005, а клієнт зобов`язується повертати використану суму овердрафту, сплачувати проценти, комісії та інші платежі за наданим овердрафтом в порядку, розмірі та строки, визначені цією індивідуальною угодою та правилами.

У відповідності до п. 1.3. Ліміт овердрафту встановлюється у розмірі 50 000,00 грн.

Згідно з п. 1.4. строк користування овердрафтом з 25 вересня 2014 року (дата початку строку овердрафту) до 31 березня 2015 року (дата закінчення строку овердрафту). При цьому клієнт має можливість отримання овердрафту, починаючи із дати початку строку овердрафту до дати, що передує даті закінчення строку овердрафту (включно).

Ця індивідуальна угода, діє з дати її укладення і до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. (п. 3.1.).

Спір у справі, на думку позивача, виник у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов індивідуальної угоди про надання овердрафту в рамках Договору-анкети відкриття та обслуговування банківського рахунку (з Правилами) №03456545101 від 24.07.2013 року, внаслідок чого виникла заборгованість.

На підставі викладеного, позивач звернувся до суду за захистом порушених прав з позовом про стягнення з відповідача заборгованості.

Наявними в матеріалах справи виписками позивача про рух коштів Приватного підприємства "Інвестиційно-будівельна компанія - РТР", підтверджується виконання позивачем своїх зобов'язань за умов індивідуальної угоди про надання овердрафту належним чином та в повному обсязі. (а.с.28-31).

Пунктом 3.9. Правил (договірні умови) відкриття та обслуговування банківського рахунку суб`єктів господарювання, відокремлених підрозділів юридичних осіб, самозайнятих осіб, представництв-клієнтів АТ "УкрСиббанк" (далі - Правила) передбачено, що заборгованість за овердрафтом повинна бути погашена клієнтом: - протягом 30 календарних днів з дня отримання овердрафту. У випадку якщо день погашення кожного окремого овердрафту припадає на вихідний, святковий або неробочий день, днем погашення вважається робочий день, що передує вихідному, святковому або неробочому дню; -у випадку закінчення строку овердрафту, в останній робочий день, що передує дню закінчення строку овердрафту, в тому числі якщо день закінчення строку овердрафту припадає на вихідний, святковий або неробочий день; у випадку визначення строку погашення овердрафту таким, що настав, в строки, передбачені пунктом 3.14.1. правил.

Овердрафт вважається погашеним: - якщо сума надходжень на рахунок протягом 30 календарних днів, від дня надання овердрафту, була не менш ніж дебетовий залишок коштів на кінець останнього дня, що передує 30-ти денному періоду; - якщо на кінець останнього робочого дня, що передує дню закінчення строку овердрафту або при настанні терміну погашення овердрафта, згідно з вимогами договору, відсутній дебетовий залишок за рахунком клієнта та відсутня заборгованість за овердрафтом на інших рахунках, на яких за умовами договору може враховуватись заборгованість за овердрафтом.

Погашення заборгованості клієнта здійснюється протягом операційного дня з поточних надходжень коштів на рахунок клієнта або з будь-яких інших надходжень на інші рахунки, на яких за умовами цього договору може враховуватись заборгованість за овердрафтом.

Відповідно до п. 3.14.1. правил, сторони погодили, що у випадку настання обставин, передбачених договором та/або цими правилами, банк має право вимагати погашення заборгованості та/або визнати термін повернення овердрафту таким, що настав в порядку, передбаченому правилами, та/або вживати будь-які судові або позасудові дії.

Термін повернення овердрафту вважається таким, що настав, овердрафт - таким, що підлягає поверненню, а ліміт овердрафту скасовується у повному розмірі: - наступного дня що слідує за строком, зазначеному в підпункті а) п.3.13.1. правил, якщо клієнтом було порушено терміни (строки) виконання грошових зобов`язань за договором; або - на 15-й календарний день з дати відправлення банком відповідного письмового повідомлення, - якщо клієнтом було порушено інші зобов`язання згідно з договором.

Пунктом 4.4.18. правил передбачено, що клієнт зобов`язується, зокрема, забезпечити повернення отриманого овердрафту у терміни, встановлені договором та правилами.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Частиною 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України закріплено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Статтею 1069 Цивільного кодексу України визначено, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Овердрафт по своїй правовій природі є одним із різновидів кредитування.

Згідно з ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити відсотки за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.2,3 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що вимога Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" у даній справі про стягнення з відповідача заборгованості по овердрафту у розмірі 29 626, 06 грн., яка підтверджується матеріалами справи, а саме довідкою-розрахунком заборгованості за кредитом та банківською випискою за особовим рахунком №26007456545100 (а.с. 26, 28-31) заявлена позивачем правомірно та обґрунтовано. Сума основного боргу відповідачем не заперечується і документально не спростовується.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача з відповідача 18 259, 29 грн. процентів за користування кредитом за період з 10.12.2014 року по 30.11.2015 року.

Відповідно до п.1.5., 1.6. індивідуальної угоди від 25.09.2014 про надання овердрафту в рамках договору-анкети відкриття та обслуговування банківського рахунку (з Правилами) №03456545101 від 24.07.2013 та п. 3.3. (договірні умови) відкриття та обслуговування банківського рахунку суб`єктів господарювання, відокремлених підрозділів юридичних осіб, самозайнятих осіб, представництв-клієнтів АТ "УкрСиббанк", процентна ставка за договором є фіксованою. За час фактичного користування овердрафтом клієнт сплачує проценти у розмірі: з 25.09.2014 по 25.10.2014 - 0,01% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно з умовами цієї індивідуальної угоди та/або правил. Починаючи з 26.10.2014 - у розмірі 30% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно з умовами цієї індивідуальної угоди та/або правил. Проценти сплачуються клієнтом на рахунок №26079000001200 у АТ "УкрСиббанк", код банку (МФО) 351005, в строки та в порядку, передбачені правилами. При цьому у разі наявності на поточному рахунку клієнта коштів, нараховані проценти погашаються шляхом здійснення банком договірного списання визначеного цією індивідуальною угодою та правилами, починаючи з дня нарахування таких процентів.

За користування овердрафтом понад встановлений договором термін встановлюється процентна ставка у подвійному розмірі від ставки, що діє для строкової суми заборгованості на дату виникнення такого прострочення. Такий розмір процентної ставки застосовується до всієї простроченої заборгованості за овердрафтом з дати виникнення прострочення, а саме з наступного дня після дня несплати або не повної сплати платежу, встановленого в договорі, до моменту повного погашення клієнтом такої заборгованості (п. 3.3.1. правил).

Пунктом 3.4. правил визначено, що нарахування процентів здійснюється з моменту проведення платежу (-ів) з рахунку клієнта за рахунок грошових коштів банку, тобто з дня та години фактичного надання грошових коштів клієнту до дня та години повернення клієнтом їх у власність банку, якщо інше не визначено умовами договору. Базою нарахування процентів є дебетове сальдо рахунку клієнта (з урахуванням кількості годин користування овердрафтом), яке відслідковується банком погодинно (із періодичністю в одну годину), якщо інше не визначено умовами договору. При цьому розрахунок процентів здійснюється погодинно кожного дня, із періодичністю в одну годину (із 1 по 24 годину включно), а кількість днів при нарахуванні процентів визначається за методом "факт/360" (метод "факт/360" передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці та 360 днів у році), якщо інше не визначено умовами договору.

Нарахування процентів здійснюється щомісячно наступним чином: -перший раз за період із відповідної години дня надання овердрафту по день та годину, що передує дню нарахування процентів у поточному місяці; -протягом дії договору із дня попереднього нарахування процентів по день, що передує дню нарахування процентів у поточному місяці; -у разі закінчення строку овердрафту - із дня попереднього нарахування процентів по годину дня остаточного погашення заборгованості, якщо інше не визначено умовами цих правил чи договору.

У разі, якщо згідно з умовами та протягом дії договору заборгованість клієнта була перенесена на рахунки для обліку короткострокового кредиту (у тому числі на рахунки для обліку простроченої кредитної заборгованості), нарахування процентів здійснюється щомісячно, наступним чином: -на рахунку обліку заборгованості за овердрафтом - з дня попереднього нарахування процентів по день, що передує здійсненню такого переносу заборгованості; -на інших рахунках, після перенесення - із дня перенесення такої заборгованості по останній календарний день поточного місяця або до дня остаточного погашення заборгованості у разі припинення дії договору про надання овердрафту.

Днем нарахування процентів є останній робочий день місяця. Для розрахунку процентів день перенесення заборгованості клієнта на рахунки для обліку короткострокового кредиту (у тому числі на рахунки для обліку простроченої кредитної заборгованості) та день погашення заборгованості вважається одним днем.

У випадку закінчення строку овердрафту, днем нарахування процентів є останній день місяця, в якому закінчився строк овердрафту, при цьому якщо такий день припадає на вихідний, святковий або неробочий день, днем нарахування процентів вважається робочий день, що передує вихідному, святковому або неробочому дню.

Проценти, згідно з п.3.5.правил сплачуються клієнтом на рахунок банку, зазначений у договорі про надання овердрафту, протягом 30 календарних днів із дня їх нарахування, а при закінченні строку овердрафту - в день їх нарахування. При цьому у разі наявності на рахунку клієнта коштів, нараховані проценти погашаються шляхом здійснення банком договірного списання, визначеного договором про надання овердрафту та цими правилами, починаючи з дня нарахування таких процентів.

З моменту застосування до клієнта обмежень щодо права розпорядження коштами згідно з умовами підпункту "є" п.3.13.1. банк направляє клієнту відповідне письмове повідомлення про припинення надання овердрафту та обліковує заборгованість клієнта за овердрафтом на рахунках обліку короткострокового кредиту, що визначаються банком та повідомляються клієнту. У даному випадку, подальше погашення заборгованості за овердрафтом та платою за овердрафт здійснюється клієнтом на рахунки, вказані у повідомленні банку.

Колегія суддів під час розгляду справи, встановлено, що позивачем не надсилалась відповідачеві повідомлення передбаченого підпунктом «є» п. 3.13.1.

Позивач стверджує, що у зв`язку із отриманням Банком 09.12.2014 року постанови Чернігівського окружного адміністративного суду по справі №825/2486/14 від 01.09.2014 року та постанови Деснянського ВДВС Чернігівського МУЮ про арешт коштів боржника від 24.12.2014 року, дана постанова була отримана Банком 30.122014 року, позивач з 10.12.2014 року припинив подання овердрафту та обліковував заборгованість відповідача за овердрафтом на рахунках обліку простроченої кредитної заборгованості.

Однак, позивачем не додано до матеріалів справи докази накладення арешту на рахунок відповідача та направлення відповідачу повідомлення про припинення надання овердрафту, відповідно до підпункту "є" п.3.13.1. Правил.

В розрахунку заборгованості, який доданий до позовної заяви, позивач вказує про те, що станом на 10.12.2014 року заборгованість по процентах становить 1180, 17 грн.; за період з 09.12.2014 року по 31.12.2014 року позивачем нараховано 567, 83 грн. процентів виходячи із ставки 30 % річних; 08.01.2015 року нараховано 241, 65 грн. виходячи із ставки 30 % річних період не вказано; за період з 01.01.2015 року по 08.01.2015 року позивачем нараховано 197, 51 грн. процентів виходячи із ставки 30 % річних; за 09.01.2015 року позивачем нараховано 24, 69 грн. процентів виходячи із ставки 30% річних; за період з 10.01.2015 року по 30.11.2015 року проценти обраховані виходячи з ставки 60% річних.

Суд першої інстанції вірно зробив висновок, що позивач своїм правом не скористався, не змінив позовні вимоги в частині визначення періоду стягнення процентів за користування кредитом, а тому місцевий господарський суд правомірно розглядав вимоги позивача щодо стягнення процентів за період користування кредитом з 10.12.2014 року по 30.11.2015 року, як зазначено у позовній заяві.

Також, місцевий господарський суд правомірно врахувавши відсутність повідомлення відповідача, щодо обов`язку дострокового повернення овердрафту, а тому безпідставно нарахування процентів у розмірі 60%, частково задовольнив позовні вимоги про стягнення процентів у розмірі 14 813, 01 грн. Оскільки за користування кредитом за період з 10.12.2014 року по 30.11.2015 року відповідач зобов`язаний був сплатити позивачу проценти в сумі 14 813, 01 грн., а саме за період з 10.12.2014 року по 31.03.2015 року в сумі 2 765, 09 грн., виходячи із процентної ставки 30% річних, за період з 01.04.2015 року по 30.11.2015 року 12 047, 92 грн., виходячи із процентної ставки 60% річних, оскільки відповідачем в порушення взятих на себе зобов`язань кредитні кошти в строк до 31.03.2015 року включно не були повернуті.

Позивач, лише 09.12.2015 року направив відповідачу вимогу №30-11/31083 про негайну сплату 29 626, 06 грн. заборгованості по овердрафту та 18 259, 29 грн. заборгованості по процентам. (а.с. 23-25).

З огляду на наведені обставини, місцевим господарським судом обґрунтовано задоволено вимогу позивача, щодо стягнення 14 813,01 грн. процентів за користування кредитом в період з 10.12.2014 року по 30.11.2015 року.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 8.1. Правил, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність згідно законодавства, крім випадків, встановлених договором.

Також, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 7 590, 76 грн. пені за прострочення сплати кредиту за період з 28.06.2015 року по 28.12.2015 року та 3 583, 98 грн. пені за прострочення сплати процентів за період з 28.06.2015 року по 28.12.2015 року.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

У відповідності до ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 8.5. правил визначено, що за порушення клієнтом термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов"язань, передбачених правилами та/або договором про надання овердрафту, зокрема, термінів повернення овердрафту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів, банк має право вимагати від клієнта додатково сплатити банку пеню в наступних розмірах та порядку, а саме: в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу; пеня нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, і розраховується за методом "факт/365" (метод "факт/365" передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 365 днів). Клієнт повинен сплатити пеню за договором за першою вимогою банку.

Матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем строків повернення кредитних коштів (овердрафту), тому місцевим господарським судом правомірно задоволено вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 590, 76 грн. пені за прострочення сплати кредиту (овердрафту) за період з 28.06.2015 року по 28.12.2015 року, а також щодо стягнення пені за прострочку сплати процентів в сумі 2700, 96 грн., в частині нарахування пені за період з 28.06.2015 року по 28.12.2015 року за прострочку сплати процентів за користування кредитом з 10.12.2014 року по 30.11.2015 року, нарахування яких було визнано судом першої інстанції обґрунтованими в сумі 14 813,01 грн.

Колегія суддів звертає увагу, що наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором №11469949000 сформований станом на 31.05.2016 року є необґрунтований, після дослідження якого неможливо встановити арифметично правильну заборгованість відповідача, крім того з наданих позивачем пояснень в судовому засіданні 08.06.2016 року також незрозуміло, яким чином розроблявся даний розрахунок та як встановити арифметично вірну заборгованість відповідача.

Тому, враховуючи не повне виконання позивачем вимог апеляційного суду та приймаючи до уваги, що позивачем без поважних причин не було виконано вимог суду першої інстанції та не надано обґрунтованого розрахунку процентів за користування овердрафтом з моменту здійснення першого кредитування, в тому числі і щодо заборгованості по процентах на 10.12.2014 року в сумі 1 180, 17 грн. та в сумі 241,65 грн.; доказів часткової сплати процентів, що унеможливлює здійснити перевірку правильності нарахування вказаних процентів та відповідно і правильності нарахування пені, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що позовні вимоги позивача в частині стягнення 364, 28 грн. пені, яка нарахована за період з 28.06.2015 року по 28.12.2015 року на суму процентів 1421, 82 грн. підлягають залишенню без розгляду.

Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилаються скаржники, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.02.2016 року у справі №927/24/16.

Доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, однак, які не впливають на результат розгляду справи.

Твердження скаржника про те, що під час прийняття оскаржуваного рішення суд першої інстанції не дотримався вимог процесуального закону, щодо повного та всебічного дослідження обставин справи, судова колегія вважає необґрунтованими та безпідставними, оскільки суд першої інстанції надав правову оцінку наявними у матеріалах справи доказами.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Нормами ст. 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

З вищенаведеного слідує, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про задоволення вимог позивача в частині стягнення 29626,06 грн. заборгованості по кредиту за період з 28.12.2014 року по 28.12.2015 року; 14 813,01 грн. процентів за період з 10.12.2014 року по 30.11.2015 року; 7 590,76 грн. пені за прострочення сплати кредиту за період з 28.06.2015 року по 28.12.2015 року та 2 700, 96 грн. пені за прострочення сплати процентів за період з 28.06.2015 року по 28.12.2015 року відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.02.2016 року у справі №927/24/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 18.02.2016 року у справі №927/24/16 залишити без змін.

4. Справу №927/24/16 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді С.Г. Рудченко

М.Г. Чорногуз