КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2016 року (10:04 год.) м. Київ №810/5928/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІМЕРШПАГАТ" до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державна фіскальна служба України про скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників сторін:

позивача: Зубко Н.М., довіреність №79 від 04.01.2016,

відповідача: Григор’єв Д.Т., довіреність №4856/10/10 від 09.09.2015,

третьої особи: не з'явився

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Полімершпагат» з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, в якому, з урахуванням уточнень від 25.02.2016 (т.1, а.с. 218-219 ), просить суд:

- скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 15.07.2015 №0008181520 про встановлення порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та зобов'язання сплатити штраф у розмірі 20% у сумі сімдесят тисяч сімсот двадцять сім гривень 12 копійок;

- визнати протиправними дії Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області щодо некоректного відображення в АІС «Податковий блок» в програмі «Обробка податкової звітності та платежів» показників податкової декларації в рядках 10, 17, 18, 25, 25.1.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 19.01.2016 відкрито провадження в адміністративній справі №810/5928/15, витребувано докази по справі від сторін, закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державну фіскальну службу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «Полімершпагат» подало до податкового органу декларації з податку на додану вартість за серпень, вересень, листопад 2014 року та січень 2015 року, де самостійно визначило суму грошового зобов'язання, що підлягає сплаті у бюджет.

За твердженнями позивача, товариство в межах строків, встановлених Податковим кодексом України, сплатило суму самостійно узгоджених зобов'язань з ПДВ за вказані періоди до бюджету. Разом з тим, кошти, сплачені позивачем в рахунок сплати податкових зобов'язань з ПДВ за вказані періоди, податковий орган самостійно спрямував у рахунок погашення неіснуючого податкового боргу та визначив товариству штрафні санкції за порушення строків сплати податків.

Позивач стверджує, що ТОВ «Полімершпагат» своєчасно та у повному обсязі сплачує податкові зобов'язання, тому висновок податкового органу про наявність у товариства податкового боргу з ПДВ за серпень, вересень, листопад 2014 року та січень 2015 року є безпідставними та необґрунтованими.

За таких обставин, позивач вважає, що податковий орган не мав правових та фактичних підстав для зміни призначення платежів та застосування до ТОВ «Полімершпагат» штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань.

Відповідач проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні. В письмових запереченнях проти позову послався на правомірність проведеної податковим органом камеральної перевірки та встановлений Податковим кодексом України порядок нарахування платникам податків штрафних санкцій.

Представник третьої особи надав тотожні письмові заперечення та просив у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позов в повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити.

Представник третьої особи у судове засідання, призначене на 14.04.2016 року не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Частиною 2 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.

Заслухавши думку сторін, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутністю представника третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, свідків, оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Полімершпагат» зареєстроване виконавчим комітетом Бориспільської міської ради Київської області 03.04.2006 як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №098809 (т.1, а.с. 78).

Як платник податків позивач узятий на облік з 03.04.2006 за №3370-04, перебуває на обліку в Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (т.1, а.с. 93).

2 липня 2015 року посадовою особою Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області на підставі підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України проведено перевірку дотримання ТОВ «Полімершпагат» строків сплати узгоджених сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість, результати якої оформлені актом від 02.07.2015 №126/10-04-15-20/34284250 (т.1, а.с. 13-14).

Перевіркою встановлено порушення позивачем положень пункту 57.1 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати самостійно визначених податкових зобов'язань з податку на додану вартість відповідно до податкових декларацій, а саме:

- за серпень 2014 року на суму 339200,00 грн., граничний термін сплати 30.09.2014;

- за вересень 2014 року на суму 1286,00 грн., граничний термін сплати 30.10.2014;

- за листопад 2014 року на суму 9994,00 грн., граничний термін сплати 30.12.2014;

- за січень 2015 року на суму 3155,60 грн., граничний термін сплати 28.02.2015.

Наявність у позивача заборгованості по вказаним податковим деклараціям податковий орган обумовлює такими обставинами.

1. Так, відповідач у поданих до суду письмових поясненнях (т.1, а.с. 191-194) стверджує, що у вересні 2014 року ТОВ «Полімершпагат» подало до Бориспільської ОДПІ декларацію з ПДВ за серпень 2014 року №9054138523 від 19.09.2014, де самостійно визначило суму грошового зобов'язання, що підлягає сплаті у розмірі 339293,00 грн. (граничний термін сплати 30.09.2014).

У зв'язку з не сплатою позивачем самостійно визначеного грошового зобов'язання з ПДВ за серпень 2014 року 30.09.2014 в інтегрованій картці ТОВ «Полімершпагат» було збільшено недоїмку на суму 339293,00 грн. (т.1, а.с. 197).

З урахуванням наявної у позивача переплати в розмірі 93,00 грн., станом на 30.09.2014 у позивача обліковувалась недоїмка з ПДВ в сумі 339200,00 грн. (т.1, а.с. 197).

2. 17 жовтня 2014 року ТОВ «Полімершпагат» подало податкову декларацію з ПДВ за вересень 2014 року №9060038503 від 17.10.2014, де самостійно визначило суму грошового зобов'язання, що підлягає сплаті у розмірі 1286,00 грн. (граничний термін сплати 30.10.2014).

У зв'язку з не сплатою позивачем грошового зобов'язання з ПДВ за вересень 2014 року, 30.10.2014 в інтегрованій картці ТОВ «Полімершпагат» було збільшено недоїмку на суму 1286,00 грн., внаслідок чого розмір недоїмки збільшився до 340486,00 грн. (339200+1286) (т.1, а.с. 197).

3. 24 грудня 2014 року позивач сплатив суму в розмірі 807,40 грн., яку в порядку статті 87.9 статті 87 Податкового кодексу України було зараховано в рахунок сплати податкового зобов'язання з ПДВ за серпень 2014 року та одночасно нараховано 161,48 грн. штрафних санкцій за 85 днів затримки (30.09.2014 - 24.12.2014) (графа 1 таблиці акту перевірки) (т.1, а.с. 51).

Сума недоїмки в інтегрованій картці ТОВ «Полімершпагат» зменшилась до 339678,60 грн. (340486-807,40) (т.1 .а.с. 197).

4. 19 грудня 2014 року ТОВ «Полімершпагат» подало податкову декларацію з ПДВ за листопад 2014 року №9073746176 від 19.12.2014, де самостійно визначило суму грошового зобов'язання, що підлягає сплаті у розмірі 9994,00 грн. (граничний термін сплати 30.12.2014).

29 грудня 2014 року позивач сплатив суму в розмірі 9994,00 грн. яку було зараховано в рахунок сплати податкового зобов'язання з ПДВ за серпень 2014 року та одночасно нараховано 1998,80 грн. штрафних санкцій за 90 днів затримки (30.09.2014 - 29.12.2014) (графа 2 таблиці акту перевірки) (т.1, а.с. 163).

30 грудня 2014 року в інтегрованій картці ТОВ «Полімершпагат» було збільшено недоїмку на суму зобов'язання за листопад 2014 року (9994,00 грн.), внаслідок чого сума недоїмки склала 339678,60 грн. (339678,60-9994+9994) (т.1, а.с. 197).

5. 2 січня 2015 року в інтегрованій картці ТОВ «Полімершпагат» було збільшено недоїмку на суму 807,40 грн. згідно податкового повідомлення-рішення від 15.12.2014 №0002491520, внаслідок чого сума недоїмки збільшилась до 340486,00 грн. (339678,60+807,40) (т.1, а.с. 198).

6. 3 лютого 2015 року позивач сплатив суму в розмірі 1342,00 грн., яку було зараховано в рахунок сплати податкового зобов'язання з ПДВ за серпень 2014 року та одночасно нараховано 268,40 грн. штрафних санкцій за 126 днів затримки (30.09.2014 - 03.02.2015) (графа 3 таблиці акту перевірки).

7. 20 лютого 2015 ТОВ «Полімершпагат» подало податкову декларацію з ПДВ за січень 2015 року №9019988082 від 20.02.2015, де самостійно визначило суму грошового зобов'язання, що підлягає сплаті у розмірі 3967,00 грн. (граничний термін сплати 28.02.2015).

2 березня 2015 року позивачем сплачено суму в розмірі 3967,00 грн. яку було зараховано в рахунок сплати податкового зобов'язання з ПДВ за серпень 2014 року та одночасно нараховано 793,40 грн. штрафних санкцій за 126 днів затримки (30.09.2014 - 03.02.2015) (графа 4 таблиці акту перевірки) (т.1, а.с. 187). В інтегрованій картці ТОВ «Полімершпагат» було збільшено недоїмку на суму зобов'язання за січень 2015 року (3967,00 грн.), внаслідок чого сума недоїмки зросла до 339144,00 грн.

8. 16 квітня 2015 року ТОВ «Полімершпагат» подало уточнюючий розрахунок №9070814218 від 18.04.2015 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2014 року, яким зменшило суму самостійно нарахованого податкового зобов'язання з ПДВ за серпень 2014 року на 339237,00 грн. (т.1, а.с. 210-214).

Внаслідок подання зазначеного уточнюючого розрахунку 16.04.2015 в інтегрованій картці ТОВ «Полімершпагат» було:

- зменшено суму недоїмки, що виникла відповідно до декларації з ПДВ за серпень 2014 року №9054138523 від 19.09.2014 та одночасно нараховано 64617,92 грн. штрафних санкцій за 198 днів затримки (30.09.2014 - 16.04.2015) (графа 5 таблиці акту перевірки).

- зменшено суму недоїмки, що виникла відповідно до декларації з ПДВ за вересень 2014 року (1286,00 грн.) та одночасно нараховано 257,20 грн. штрафних санкцій за 168 днів затримки (30.10.2014 - 16.04.2015) (графа 6 таблиці акту перевірки);

- зменшено суму недоїмки, що виникла відповідно до декларації з ПДВ за листопад 2014 року (9994,00 грн.) та одночасно нараховано 1998,80 грн. штрафних санкцій за 107 днів затримки (30.12.2014 - 16.04.2015) (графа 7 таблиці акту перевірки);

- зменшено суму недоїмки, що виникла відповідно до декларації з ПДВ за січень 2015 року (3155,60 грн.) та одночасно нараховано 631,12 грн. штрафних санкцій за 47 днів затримки (28.02.2015 - 16.04.2015) (графа 5 таблиці акту перевірки).

Таким чином, податковий орган стверджує, що позивачем було подано декларацію з ПДВ за серпень 2014 року №9054138523 від 19.09.2014, де було самостійно визначено суму грошового зобов'язання, що підлягає сплаті у розмірі 339293,00 грн., яку, однак, не було сплачено у строки, визначені Податковим кодексом України.

Внаслідок несплати ПДВ за серпень 2014 року в інтегрованій картці позивача з урахуванням переплати в розмірі 93,00 грн. станом на 30.09.2014 виникла недоїмка в розмірі 339200,00 грн., яка послідовно збільшувалась на суму самостійно визначених грошових зобов'язань згідно податкових декларацій з ПДВ за вересень, листопад 2014 року та січень 2015 року ( на 1286,00 грн., 9994,00 грн., 3155,60 грн. відповідно).

При цьому платежі, якими позивач сплачував поточні податкові зобов'язання відповідно до податкових декларацій з ПДВ за вересень, листопад 2014 року та січень 2015 року, відповідач щоразу зараховував у рахунок сплати недоїмки, що виникла на підставі декларації з ПДВ за серпень 2014 року.

На підставі таких обставин та керуючись положеннями статті 126 Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 15.07.2015 №0008181520, яким позивачу нараховані штрафні санкції у загальній сумі 70727,12 грн. (т.1, а.с. 12).

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів врегульовано Податковим кодексом України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті16 Податкового кодексу України платник податків повинен сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Зазначені положення кореспондуються з приписами Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України №765 від 05.12.2013 (далі - Порядок №765).

Так, пунктом 1 розділу V Порядку №765 передбачено, що у разі наявності у платника податкового боргу за податками, зборами територіальні органи Міндоходів зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник, в рахунок погашення боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником. У такому самому порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника відповідно до статті 95 Податкового кодексу України або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку №765 при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Якщо платник не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), територіальний орган Міндоходів самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Таким чином, податковим законодавством визначено обов'язок податкового органу здійснювати зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Тобто, визначальним при застосуванні вищезазначених приписів є наявність податкового боргу.

Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, передумовою нарахування штрафних санкцій є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов'язання.

Перевіряючи обґрунтованість тверджень відповідача та висновків Акта перевірки про наявність у позивача недоїмки з ПДВ у розмірі 339200,00 грн., що виникла внаслідок самостійного визначення податкового зобов'язання у декларації з ПДВ за серпень 2014 року, судом встановлено наступне.

19 вересня 2014 року ТОВ «Полімершпагат» подало до Бориспільської ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за серпень 2014 року разом з додатками 1, 5 (т.1, а.с. 104-108) та реєстром виданих та отриманих податкових накладних (т.1, а.с. 110-120).

Згідно квитанції №1 податкову звітність з ПДВ за серпень 2014 року було доставлено до Державної фіскальної служби України 19.09.2014 о 17:48:56 год. та збережено на центральному рівні (т.1, а.с. 208).

За результатами обробки податкової декларації з ПДВ за серпень 2014 року на рівні ДФС України, вказана декларація була прийнята та доставлена до Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 19.09.2014 о 19:55:06, зареєстрована за №9054138523, про що підприємству видано квитанцію №2 (т.1, а.с. 109, т.1, а.с. 209)

Оглянувши у судовому засіданні декларацію з ПДВ за серпень 2014 року, судом встановлено, що вона містить такі показники:

- у рядку 9 «Усього податкових зобов'язань» 359157,00 грн.;

- у рядку 10.1 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою - 1 696 186,00 грн. (колонка «А» «обсяги придбання (без ПДВ)); 339237,00 грн. (колонка «Б» «Дозволений податковий кредит);

- у рядку 17 «Усього податкового кредиту» - 339237,00 грн.;

- у рядку 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17) - 19920,00 грн.

- у рядку 25 «Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 18 - рядок 21) - 56,00 грн.

- у рядку 25.1 «сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету - 56,00 грн.

Водночас, як вбачається з акту перевірки, сума самостійно задекларованого зобов'язання з ПДВ за серпень 2014 року, що підлягала сплаті становить 339200,00 грн. (з урахуванням переплати в розмірі 93,00 грн.)

Порівнюючи податкову декларацію ТОВ «Полімершпагат» з ПДВ за серпень 2014 року, примірник (копію) якої надано позивачем (т.1, а.с. 104-108), та примірник (копію) податкової декларації ТОВ «Полімершпагат» з ПДВ за серпень 2014 року, роздруковану з АІС «Податковий блок», що надавалась як Бориспільською ОДПІ так і ДФС України (т.1, а.с. 204-207; т.2, а.с. 32-41), судом встановлено, що числові значення окремих рядків, а саме 10.1, 17, 18, 25 та 25.1, у таких деклараціях різняться.

Так, податкова декларація ТОВ «Полімершпагат» з ПДВ за серпень 2014 року, надана податковим органом (т.1, а.с. 204-207; т.2, а.с. 32-41), містить наступні показники:

- у рядку 10.1 у колонці «А» «обсяги придбання (без ПДВ) - міститься прочерк (за даними позивача - 1696186,00 ); у колонці «Б» «Дозволений податковий кредит - 0 (за даними позивача 339237,00);

- у рядку 17 «Усього податкового кредиту» - 0 (за даними позивача 339237,00);

- у рядку 18 «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 9 - рядок 17) - 359157,00 грн. (за даними позивача 19920,00)

- у рядку 25 «Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 18 - рядок 21) - 339293,00 грн. (за даними позивача - 56,00 грн.)

- у рядку 25.1 «сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету - 339293,00 грн. (за даними позивача - 56,00 грн.)

У контексті виявлених розбіжностей, суд зазначає наступне.

У судовому засіданні сторони не заперечували, що податкова звітність за серпень 2014 року була подана ТОВ «Полімершпагат» засобами телекомунікаційного зв'язку. Між сторонами також відсутній спір щодо наявності у ТОВ «Полімершпагат» чинного договору про визнання електронних документів, чинних посилених сертифікатів відкритих ключів, технічної можливості складання, надсилання звітності в електронній формі.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за № 320/15011 (далі - Інструкція №233).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції №233 платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу криптографічного захисту інформації (далі - засіб КЗІ), керуючись цією Інструкцією та договором.

Пунктом 2 розділу ІІ Інструкції №233 встановлено, що для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати:

- спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті);

- доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті;

- засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС);

- чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІ Інструкції №233 у спеціалізованому програмному забезпеченні повинно бути реалізовано:

- формування податкового документа в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту);

- контроль за введенням даних відповідно до встановлених вимог;

- зберігання відправлених податкових документів в електронному вигляді та одержаних квитанцій у вигляді електронних даних у системі подання податкових документів в електронному вигляді;

- експортування податкових документів в електронному вигляді на електронні носії;

- візуальне відображення податкових документів в електронному вигляді електронними засобами та на папері у формі, встановленій для цих податкових документів.

Загальний порядок дій платника податку та податкового органу при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку закріплено у пункті 7 розділу ІІІ Інструкції №233.

Згідно з підпунктом 7.1 розділу ІІІ Інструкції №233 платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.

Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків. За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП керівника, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.

Після накладання ЕЦП платник податків здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів ДПС через телекомунікаційні канали зв'язку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді зберігається у платника податків (пункт 7.2 розділу ІІІ Інструкції №233).

Після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту) (пункт 7.3 розділу ІІІ Інструкції №233)

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції (пункт 7.5 розділу ІІІ Інструкції №233).

У відповідності до пунктів 4.9, 5.1-5.4 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом ДПС України від 14.06.2012 №516, за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється, а дані податкової звітності вносяться до електронної бази районного рівня.

Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом приймання та обробки податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію.

Для уникнення помилок вводу при перенесеннi показникiв бюджетних нарахувань з паперових носiїв до електронної бази податкової звiтностi пiдроздiлами приймання та обробки виконується режим верифiкацiї окремих звiтних показникiв.

Часткова верифiкацiя стосується звiтних показникiв, якi iмпортуються до КОР, та виконується шляхом їх подвiйного введення.

За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків на паперових (електронних) носіях, несуть відповідальність підрозділи, що приймають податкову звітність.

Наказом Державної податкової служби України від 24.12.2012 №1197 «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» з 01.01.2013 було введено в експлуатацію автоматизовану інформаційну систему «Податковий блок» в органах державної податкової служби всіх рівнів.

Зазначена інформаційна система включає чотири підсистеми-сегменти операційної діяльності органів податкової служби, такі як: реєстрація платників податків; обробка податкової звітності та платежів; облік платежів; податковий аудит.

Із системного аналізу зазначених норм вбачається, що обов'язок платника податків щодо подання податкової декларації за звітний період кореспондується з обов'язком податкового органу щодо прийняття такої декларації та, у випадку відсутності зауважень до її оформлення, відображення показників декларації у відповідних базах податкової звітності, зокрема, в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» підсистемі «Обробка податкової звітності і платежів».

При цьому до електронної бази податкової звітності органу ДФС посадовими особами податкового органу вносяться задекларовані показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків. Тобто, показники підсистеми «Обробка податкової звітності і платежів» автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» формуються на підставі даних, задекларованих платниками податків у податкових декларацій з ПДВ, та повинні їм відповідати.

Судом встановлено, що для формування податкової звітності відповідно до затвердженого формату та її надсилання засобами телекомунікаційного зв'язку до органів ДФС позивачем використовується спеціалізоване програмне забезпечення «M.E.DOC», розроблене (виготовлене) ТОВ «ІТ Експерт» (далі - ПЗ «M.E.DOC).

Як вбачається з матеріалів справи, користування вказаним програмним забезпеченням є оплатним. Суд зазначає, що факт права використання ПЗ «M.E.DOC у періоді, в якому було складено податкову декларацію з ПДВ за серпень 2014 року підтверджується рахунком №34284250/4775 від 05.02.2014.

За твердженнями позивача, ТОВ «Полімершпагат» щорічно оплачує сплачує за оновлення (компоненти) програми та право користування нею.

Відповідно до пояснень позивача, ПЗ «M.E.DOC» встановлене на персональний комп'ютер ТОВ «Полімершпагат» «PentiumG620/2GB/500GB/DVD-RW/AT400W», який використовується з монітором LG E2241S Black.

Зазначені персональний комп'ютер та монітор введені в експлуатацію як основні засоби, що підтверджується актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 02.04.2012 (т.2, а.с. 79-80).

Для використання ПЗ «M.E.DOC» та надсилання податкової звітності в електронній формі директором та головним бухгалтером ТОВ «Полімершпагат» були отримані посилені сертифікати відкритих ключів, сформовані Центром сертифікації ключів України, що підтверджується заявками на формування посиленого сертифіката підписувала ЕЦП та актами виконаних робіт про визнання сертифіката ЕЦП (т.2, а.с. 70-75).

Як зазначив представник позивача, формування та направлення податкової звітності у ПЗ «M.E.DOC» повністю відповідає порядку дій платника податку при поданні податкових документів в електронній формі телекомунікаційними каналами зв'язку, закріпленому у пункті 7 розділу ІІІ Інструкції №233.

Зокрема, після створення електронного файлу у форматі XML з відображеними у ньому показниками податкової звітності на нього накладаються ЕЦП посадових осіб ТОВ «Полімершпагат» першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки ТОВ «Полімершпагат».

Після накладання ЕЦП за допомогою ПЗ «M.E.DOC» виконується шифрування податкового документа в електронному вигляді та направлення його до органу ДФС через телекомунікаційні канали зв'язку.

При цьому, другий примірник податкового документа в електронному вигляді зберігається у ПЗ «M.E.DOC».

У судовому засіданні 05.04.2016 судом було оглянуто системний блок комп'ютера «PentiumG620/2GB/500GB/DVD-RW/AT400W» з монітором LG E2241S Black, на який встановлено ПЗ «M.E.DOC» та який був доставлений позивачем до зали судового засідання на вимогу суду для огляду.

На вказаному персональному комп'ютері було завантажено ПЗ «M.E.DOC» та відкрито сформований у ньому файл податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року.

Оглянувши вказану декларацію та порівнявши її з примірником податкової декларації ТОВ «Полімершпагат» за серпень 2014 року, доданим до позовної заяви (т.1, а.с. 104-108), судом встановлено, що вони є тотожними.

Зокрема, у рядку 17 «Усього податкового кредиту» відображено суму 339237,00 грн.; у рядку 25 «Сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 18 - рядок 21) - 56,00 грн.; у рядку 25.1 «сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету - 56,00 грн.

Судом були зроблені знімки екрану з завантаженим ПЗ «M.E.DOC» та відкритою у ньому податковою декларацією з ПДВ за серпень 2014 року, роздруковані зразки яких приєднано до матеріалів справи (т.2, а.с. 44-54).

Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 розділу ІІ Інструкції №233 податкові документи в електронному вигляді з обов'язковими реквізитами (у тому числі з електронним цифровим підписом платника податків (його посадових осіб)), подані відповідно до цієї Інструкції, згідно із законодавством є оригіналами, мають юридичну силу та можуть використовуватися під час судового або досудового вирішення спорів.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Згідно статті 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» перевірка цілісності електронного документа може проводитися шляхом перевірки електронного цифрового підпису.

Таким чином, матеріалами справи, оглянутими у судовому засіданні доказами підтверджується, що позивачем у графі 25 та 25.1 податкової декларації з ПДВ за серпень 2014 року було задекларовано суму податкового зобов'язання у розмірі 56,00 грн., погашення якої забезпечувалось наявною у позивача переплатою в розмірі 93,00 грн.

При цьому суд критично оцінює доводи відповідача з приводу того, що до ДФС України надійшов примірник декларації з іншими показниками, зокрема, із визначеною сумою до сплати у рядках 25 та 25.1 у розмірі 339293,00 грн.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, для направлення податкової декларації до органу ДФС на неї необхідно накласти 3 (три) електронні цифрові підписи: бухгалтера, директора та печатки ТОВ «Полімершпагат».

Наведені пояснення узгоджуються з вимогами пункту 7 розділу ІІІ Інструкції №233. При цьому, після накладення на податкову звітність ЕЦП та направлення її примірника на електронну адресу органу ДФС коригування будь-яких параметрів чи показників податкової звітності є неможливим.

У випадку виявлення помилок, їх виправлення здійснюється шляхом повторення повного циклу складання і направлення нової податкової декларації, якій податковий орган присвоює статус «нова звітна» (у випадку коли не закінчились строки для подачі податкової звітності), або ж шляхом подачі уточнюючого розрахунку.

Суд зазначає, що будь-яких зауважень до електронного цифрового підпису, яким скріплена податкова декларація ТОВ «Полімершпагат» з ПДВ за серпень 2014 року, а відтак і до цілісності документа, у податкового органу не виникло, що підтверджується квитанцією №2 про прийняття податкової звітності, її обробку та внесення її показників до бази даних ДФС (т.1, а.с. 109).

Не виникло таких сумнівів і в Державної фіскальної служби України, яка здійснювала процедуру приймання податкової декларації з ПДВ за серпень 2014 року, про що позивач отримав квитанцію №1.

У цьому контексті суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до вимог Порядку виконання робіт в інформаційній системі «Податковий блок»», затвердженого наказом Державної податкової служби України від 24.12.2012 №1197 «Про введення в дію тимчасового регламенту експлуатації інформаційної системи «Податковий блок», процедура приймання та обробки податкової звітності здійснюється автоматично на центральному рівні Державною фіскальною службою України, за результатами подання платником податків декларацій, звітів, розрахунків, тощо до територіального органу ДФС.

Тобто, функції з приймання та обробки податкової звітності здійснюються Державною фіскальною службою України як адміністратором інформаційної системи «Податковий блок» та її підсистеми «Обробка податкової звітності та платежів».

Як встановлено судом раніше, за результатами обробки податкової декларації з ПДВ за серпень 2014 року на рівні Державної фіскальної служби України, вказана декларація була доставлена до Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 19.09.2014 о 19:55:06, зареєстрована за №9054138523, про що підприємству видано квитанцію №2 (т.1, а.с. 109, т.1, а.с. 209).

При цьому, Державною фіскальною службою України під час розгляду справи не було надано жодних доказів визначення позивачем у податковій декларації з ПДВ суми грошового зобов'язання у розмірі 339293,00 грн. та не обґрунтовано підстав для відображення в інформаційної системи «Податковий блок» та її підсистемі «Обробка податкової звітності та платежів» податкового зобов'язання у розмірі 339293,00 грн.

Крім того, у судовому засіданні 05.04.2016 судом також було допитано у якості свідка ОСОБА_3, яка працює головним державним ревізором-інспектором Відділу контролю за декларування податку на додану вартість Управління оподаткування юридичних осіб Бориспільської ОДПІ та проводила перевірку, результати якої оформлені актом від 02.07.2015 №126/10-04-15-20/34284250.

З приводу обставин визначення недоїмки та нарахування штрафних санкцій свідок пояснила, що облік податкової звітності та платежів здійснюється автоматично за допомогою програмного забезпечення АІС «Податковий блок».

Зокрема, до інтегрованих карток в автоматичному режимі з поданих та зареєстрованих податкових декларацій імпортуються показники відповідних декларацій, автоматично здійснюється збільшення недоїмки на суму задекларованого зобов'язання та її погашення на підставі платіжних документів.

У разі несвоєчасної сплати платником податків самостійно визначених грошових зобов'язань система автоматично зараховує відповідні платежі в рахунок погашення податкового боргу згідно черговості його виникнення та нараховує суму штрафних санкцій.

Посадова особа податкового органу, проводячи камеральну перевірку, лише переносить дані інтегрованих карток про суму штрафних санкцій та кількість днів затримки до акту перевірки.

На уточнююче запитання щодо підстав, з яких АІС «Податковий блок» містить інші, відмінні дані про суму самостійно визначеного податкового зобов'язання з ПДВ за серпень 2014 року, свідок повторила, що перенесення даних податкової звітності до інформаційних баз здійснюється в автоматичному режимі, тому їй невідомо про факт та причини таких розбіжностей.

Беручи до уваги викладене у сукупності, суд вважає, що відповідачем не було спростовано з посиланням на належні докази факту отримання податкової декларації ТОВ «Полімершпагат» за серпень 2014 року із самостійно визначеною сумою грошового зобов'язання у розмірі 56,00 грн.

За викладених обставин дії Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, які полягають у некоректному відображенні в АІС «Податковий блок» в програмі «Обробка податкової звітності та платежів» показників податкової декларації ТОВ «Полімершпагат» з податку на додану вартість за серпень 2014 року в рядках 10.1, 17, 18, 25, 25.1, є протиправними.

Суд зазначає, що неправомірні дії відповідача, що виразились у некоректному відображенні в інформаційних базах та інтегрованій картці позивача суми податкового зобов'язання за серпень 2014 року потягнули за собою утворення штучного (неіснуючого) податкового боргу та його послідовне збільшення на суму самостійно визначених податкових зобов'язань згідно декларацій з ПДВ за вересень, листопад 2014 року та січень 2015 року.

При цьому платежі, спрямовані на погашення самостійно задекларованих податкових зобов'язань з ПДВ за вересень, листопад 2014 року та січень 2015 року відповідачем зараховувались в рахунок сплати штучного зобов'язання з ПДВ за серпень 2014 року з одночасним нарахуванням штрафних санкцій по факту сплати неіснуючого податкового боргу. Таким чином, суд зазначає, що штрафні санкції за несвоєчасну сплату самостійно визначених податкових зобов'язань позивачу було нараховано безпідставно.

Матеріалами справи, зокрема, копіями платіжних доручень, даними інтегрованої картки ТОВ «Полімершпагат» підтверджується, що суми самостійно визначених грошових зобов'язань з податку на додану вартість за серпень, вересень, листопад 2014 року та січень 2015 року позивачем були сплачені своєчасно та у повному обсязі.

За наведених обставин, податкове повідомлення-рішення від 15.07.2015 №0008181520, яким до позивача застосовані штрафні санкції в сумі 70727,12 грн. за порушення строків сплати податкових зобов'язань з ПДВ є протиправним та підлягає скасуванню.

В силу положень частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, доказів, які б спростовували доводи позивача, не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у загальній сумі 2436,00 грн., сплаченого відповідно до платіжних доручень від 25.12.2015 №245 на суму 159,00 грн. (т.1, а.с. 2), від 25.12.2015 №244 на суму 1219,00 грн. (т.1, а.с. 3), від 11.01.2016 №257 на суму 1058,00 грн. (т.1, а.с. 58), оригінали яких знаходяться в матеріалах справи, підлягають стягненню на його користь відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України за рахунок бюджетних асигнувань Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області.

В судовому засіданні 14.04.2016 проголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст постанови виготовлено та підписано 19.04.2016.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, які полягають у некоректному відображенні в автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок» в підсистемі «Обробка податкової звітності та платежів» показників податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімершпагат» з податку на додану вартість за серпень 2014 року №9054138523 від 19.09.2014 в рядках 10.1, 17, 18, 25, 25.1.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області від 15.07.2015 №0008181520.

3. Стягнути судовий збір у розмірі 2436,00 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість грн. 00 коп.) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімершпагат» (ідентифікаційний код 34284250, місцезнаходження: 08300, Київська область, м. Бориспіль, вул.. Шевченка, буд. 100) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (ідентифікаційний код 39466731, місцезнаходження: Київська область, м. Бориспіль, вул. Котляревського, буд. 2).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.