ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2016р.                                                                        Справа№ 914/1095/16

За позовом: Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», м. Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «СКАРБНИЦЯ», м. Львів

про: стягнення 48 593,76 грн.,

Суддя Долінська О.З.

При секретарі Вашкевич Н.І.

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1 – дов. №136/15 від 09.06.2015 року,

відповідача: не з’явився.

Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «СКАРБНИЦЯ» про стягнення 48 593,76 грн. Ухвалою від 25.04.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 11.05.2016 року.

В судове засідання 11.05.2016 року представник позивача з’явився, вимоги ухвали суду від 25.04.2016 року виконав.

В судове засідання 11.05.2016 року представник відповідача не з’явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом (докази містяться в матеріалах справи), причини неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, вимоги ухвали суду від 25.04.2016 року не виконав.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.05.2016 року розгляд справи відкладено на 24.05.2016 року.

В судове засідання 24.05.2016 року представник позивача не з’явився, вимоги ухвали суду виконав частково.

Через відділ автоматизованого документообігу та обробки інформації (за вх. №21592/16 від 23.05.2016 року) представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме: копії листа вигодонабувача за договором страхування – ПАТ «Креді Агріколь банк» від 16.05.2016 року про порядок виплати страхового відшкодування та клопотання про проведення судового засідання без участі представника позивача 24.05.2016 року.

В судове засідання 24.05.2016 року представник відповідача не з’явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом (докази містяться в матеріалах справи), причини неявки в судове засідання не повідомив, вимоги ухвали суду від 25.04.2016 року не виконав.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 24.05.2016 року розгляд справи відкладено на 06.06.2016 року.

В судове засідання 06.06.2016 року представник позивача з’явився, вимоги ухвали суду від 24.05.2016 року виконав, позов підтримав в повному обсязі, просить позов задоволити, розглянувши справу у відповідності до ст. 75 ГПК України, так як відповідач уже втретє не з’являється в судове засідання, будучи повідомленим про час і місце розгляду справи.

В судове засідання 06.06.2016 року представник відповідача не з’явився, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи судом (докази містяться в матеріалах справи), причини неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, вимоги ухвал суду не виконав.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов’язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч. 1 та 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Враховуючи вищенаведене, слід зазначити, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку “Укрпошта” щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Господарським судом Львівської області встановлено, що ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи надсилалися місцевим господарським судом на адресу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «СКАРБНИЦЯ» (ідентифікаційний код 13809430), яка зазначена у позовній заяві та у спеціальному витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наданого за електронним запитом суду від 30.05.2016 року №21971916 станом на 24.05.2016 року, а саме за адресою: 79005, м. Львів, вул. Саксаганського, 5.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу суду повернулось повідомлення про вручення поштового відправлення №1048089 з відміткою про отримання відповідачем (Качмар) 28.04.2016 року ухвали про порушення провадження у справі від 25.04.2016 р. Решта ухвали господарського суду Львівської області про відкладення розгляду справи направлених в адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією, докази відправки додано до матеріалів справи.

Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26.12.2011р. №18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами.

Таким чином, судом вжито усі передбачені дії і дотримано встановлені вимоги щодо належного повідомлення сторін про дату, час та місце судового розгляду даної справи.

За таких обставин, враховуючи, що явка відповідача не визнана судом обов’язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 06.06.2016 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об’єктивно з’ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

17.08.2015 р. між ОСОБА_2 та Товариством з додатковою відповідальності «Експрес Страхування» було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №202.15.2281743 (далі – Договір страхування).

Предметом даного Договору є майнові інтереси страхувальника, пов’язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом та/або ДО ТЗ, що належить фізичним або юридичним особам на правах власності, перебуває в оренді або у тимчасовому користуванні фізичних або юридичних осіб на законних підставах, а саме в даному випадку: KIA Sportage, д/н НОМЕР_1 (п.3.1. Договору страхування).

Відповідно до п. 8 «Особливі умови страхування» частина «А» Договору Страхування, строк дії договору відповідає строку дії його періодів, зазначених в п. 10 частини А Договору, за умовами сплати Страхувальником кожної наступної страхової премії. Строк періоду дії Договору страхування з 17.08.2015 року по 16.08.2016 року на загальну суму 504 000,00 грн. з якої 5,8330 – страховий тариф%, 29 398,32 грн. – страхова премія, а строк сплати страхової премії до 17.08.2015 року включно.

Страхова премія за перший період дії Договору страхування сплачується одноразово у розмірі 100% такої премії в день укладення Договору. Якщо страхова премія за перший період дії Договору страхування не надійшла, то даний Договір вважається таким, що не набув чинності. Страхові премії за наступні періоди дії Договору страхування сплачуються страхувальником відповідно до графіку, вказаного в п. 10 частини А Договору. У випадку несплати страхувальником страхові премії за наступні періоди дії Договору страхування або сплати не в повному обсязі, діють умови п.п. 8.5 та 8.6. частини Б Договору.

Пунктом 5.7 Договору, передбачено, що строк дії Договору зазначається в пункті 8 частини А Договору. В межах строку дії Договору встановлюються строки періоду дії Договору страхування. Строк дії Договору 1 (один) рік. У виключних випадках строк дії може бути іншим.

Так, позивач у своїй позовній заяві зазначає, що 11 листопада 2015 року в м. Львові на вул. Панаса Мирного,33 сталася дорожньо-транспортна пригода: водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_2, допустила зіткнення з автомобілем: НОМЕР_3, що належить ОСОБА_2, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

23.11.2015 року був складений протокол огляду транспортного засобу №1300.

Як встановлено постановою Галицького районного суду м. Львова від 01.12.2015 року справа №461/11691/15-п, дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_3 (докази містяться в матеріалах справи)

12.11.2015 р. ОСОБА_2 звернувся до ТзДВ «Експрес Страхування» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Позивачем 19.11.2015 р., було складено страховий акт № 3.15.1383-1, згідно якого страхове відшкодування згідно Договору Страхування №202.15.2281743 від 17.08.2015 ррку ОСОБА_2 та згідно КА-303796 від 13.11.2015 року ТзОВ «Радар-Сервіс» складає 49 093,76 грн. в т.ч. ПДВ.

Згідно п. 10.20 частини Б-1 Договору розмір завданих збитків визначається та страхове відшкодування виплачується на підставі калькуляції СТО.

Відповідно до калькуляції ТОВ «Рада Сервіс» №КА-303796 від 13.11.2015 року вартість відновлювального ремонту становить: 54 133,76 грн.

Відповідно до звіту ТОВ «ЄвроАсистанс» №1300 про оцінку КТЗ вартість відновлювального ремонту ТЗ KIA Sportage, д/н НОМЕР_1 становить 65 086,86 грн. коефіцієнту зносу запчастин ТЗ складає 0,00.

Відповідно до умов Договору страхування ТДВ «Експрес Страхування» було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі: 49 093,76 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19.11.2015 року №27811.

Цивільно – правова відповідальність водія ВАЗ 111740, д/н НОМЕР_4 була застрахована у Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «СКАРБНИЦЯ» на підставі полісу №АІ/6962676 обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким передбачено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну 50 000,00 грн., франшиза – 500,00 грн.

Таким чином вважає позивач, що ТДВ «Експрес Страхування» має право вимоги до відповідача в сумі 49 093,76 грн. (збиток) – 500,00 (франшиза) = 48 593,76 грн.

24.02.2016 року ТДВ «Експрес Страхування» звернулось до відповідача із заявою вих. №835/1383 про виплату страхового відшкодування, проте жодної відповіді щодо результату її розгляду не надходило.

Відтак, позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, як страховиком, виплачено страхувальнику страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України “Про страхування” і ст. ст. 22, 29, 35-37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу» та умов Договору страхування перейшло право вимоги в межах фактичних витрат, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

На час прийняття судом рішення у даній справі, відповідач відзиву не подав, своїм правом захисту не скористався, не заперечив у визначеному Законом порядку проти позову, протилежного суду не довів, доказів сплати не надав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до статті 355 ГК України об’єкти страхування, види обов’язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Відносини, пов’язані із страхуванням, регулюються параграфом 2 глави 35 Господарського кодексу України, главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України “Про страхування”.

Страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов’язкове страхування) (ч. 2 ст. 352 ГК України).

Згідно з статтею 3 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з положеннями ст. 5 Закону України “Про страхування”, страхування може бути добровільним або обов'язковим. Обов'язкові види страхування, які запроваджуються законами України, мають бути включені до Закону України “Про страхування”.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ст. 6 Закону України “Про страхування”, є видом добровільного страхування.

Відповідно до статті 9 Закону України “Про страхування”, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до статті 22 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Згідно з частиною першою статті 25 Закону України “Про страхування”, здійснення страхувальником виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно ч. 1 ст. 354 ГК України, за договором страхування страховик зобов’язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

В розумінні ст. 979 ЦК України та ст. 16 Закону України “Про страхування”, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

У відповідності до положень ст. 8 Закону України “Про страхування”, страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до п. 3.2.2. договору, одним із страхових випадків, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю.

Відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування”, страхування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може заподіяти шкоду третім особам, за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Частина 1 ст. 1191 ЦК України передбачає, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України “Про страхування” та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В силу ч. 4 ст. 35 ГПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Як встановлено постановою Галицького районного суду м. Львова від 01.12.2015 року справа №461/11691/15-п, дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_3 (докази містяться в матеріалах справи)

Відповідно до абз.3 п.3 ч.1 ст.988 ЦК України та ч.17 ст.9 ЗУ “Про страхування” страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків.

Таким чином, відповідач є суб'єктом, на якого покладено відповідальність за відшкодування заподіяної шкоди, так як цивільно-правова відповідальність водія ВАЗ 111740, д/н НОМЕР_4 була застрахована у Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «СКАРБНИЦЯ» на підставі полісу №АІ/6962676 обов’язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яким передбачено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну 50 000,00 грн., франшиза – 500,00 грн.

Позивачем виплачено страхове відшкодування, суму якого, з врахуванням (0% франшизи), потерпілому в ДТП згідно платіжного доручення №27811 від 19.11.2015 року в сумі 49093,76 грн., яке він просить стягнути з відповідача.

При прийнятті рішення суд також бере до уваги те, що відповідач будучи у визначеному законом порядку належним чином повідомленим про час і місце розгляду даної справи не заперечив проти позову і не скористався своїм процесуальним правом згідно Закону на захист своєї правової позиції, будучи належним чином повідомленим судом.

Враховуючи викладене, заявлений до стягнення розмір страхового відшкодування, суд вважає, що позов є обґрунтованим, а тому підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача зазначена сума страхового відшкодування в розмірі 48 593,76 грн. (враховуючи відмінусовану суму франшизи 500 грн.)

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.34 ГПК України).

Виходячи зі змісту наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, так як спір виник з його вини.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 12, 22, 33, 34, 35, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «СКАРБНИЦЯ» (адреса: 79005, м. Львів, вул. Саксаганського, 5, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13809430) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» (адреса: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 15/2, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36086124) 48 593,76 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та 1 378,00 грн. витрат, понесених на сплату судового збору.

3.Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 09.06.2016 р.

Суддя Долінська О.З.