Справа 2-а-3630/2009р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

    3 серпня 2009 року Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючої - судді Кондратенко  Л.П.

при секретарі – Безручко О.П.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м.Ромни справу за  адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2  до Виконавчого комітету Роменської міської Ради, Постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання, про захист прав споживачів, -

В С Т А Н О В И В:

9 липня 2009 року   ОСОБА_1  та ОСОБА_2   звернулись до суду з указаним позовом свої вимоги мотивували тим, що їм на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу Ганзя О.Б. 21.11.2003 року належить по ?  частині кожному квартири АДРЕСА_1 . Якість послуг з централізованого опалення квартири не задовольняє їх потреб, оскільки до початку опалювального періоду та певний час після його закінчення температура повітря в квартирі не відповідає санітарним нормам, тому вони змушені обігрівати квартиру за допомогою електрообігрівачів. Їх право на гарантований рівень споживання потребує обладнання в квартирі системного опалення та гарячого водопостачання. Вони звернулись до постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП. Листом від 13.11.2008 р. № 01-15/2883 вказана комісія  повідомила, що відключити від центрального опалення можна тільки увесь житловий будинок за згодою всіх власників житлових і не житлових приміщень, які у ньому знаходяться. Крім того, комісія розглядає надані документи лише у відповідності до затвердженої органом місцевого самоврядування оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання міста, але в даній схемі будинок по вулІндустріальній,3 не віднесений до переліку тих будинків, які рекомендується відключити від мережі централізованого опалення.

Враховуючи викладене позивачі прохають суд визнати за ними право на відключення належної їм квартири АДРЕСА_1  від мережі центрального опалення і гарячого водопостачання та на влаштування в квартирі індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та гарячого водопостачання, а також визнати протиправною відмову постійно діючої міжвідомчої комісії виконкому Роменської міської Ради з розгляду питань відключення споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання у наданні згоди на відключення цієї квартири від мережі центрального опалення і гарячого водопостачання та зобов'язати зазначену комісію прийняти рішення щодо відключення належної їм квартири від мережі центрального опалення і гарячого водопостачання, улаштування в квартирі індивідуальної (автономної)системи теплопостачання і гарячого водопостачання, збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації.

Позивачі ОСОБА_1 . та ОСОБА_2  в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю.

Відповідачі, будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, до суду не з’явились.

Суд, заслухавши позивачів, дослідивши надані сторонами письмові докази на підтвердження своїх доводів та заперечень, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що на підставі договору  купівлі - продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Роменського міського нотаріального округу Ганзя О.Б. 21.11.2003 року належить по ?  частині кожному квартири АДРЕСА_1  (а.с.5).

Належна позивачам квартира та будинок, в якому вона розташована, обладнані всім необхідним інженерно-технічним обладнанням, комунікаціями для забезпечення всіма мінімально необхідними житлово-комунальними послугами з метою забезпечення санітарно-гігієнічних вимог проживання людей, у тому числі й для централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Проте, якість послуг з централізованого опалення не задовольняє потреб позивачів і їх право на гарантований рівень споживання потребує обладнання в квартирі системного опалення та гарячого водопостачання.

Позивачі звернулись із заявою до постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП про надання дозволу на відключення від системи централізованого опалення та влаштування в квартирі індивідуального опалення та гарячого водопостачання.

Листом заступника Роменського міського голови, голови постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП ОСОБА_3  від  13.11.2008 р. № 01-15/2583 позивачам фактично було відмовлено в наданні дозволу на влаштування індивідуального опалення та гарячого водопостачання. При цьому повідомлено, що згідно Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства за №169 від 6.11.07 р. внесені зміни до Наказу №4 від 22.11.05 р. "Про затвердження порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання при відмові споживачів від центрального опалення", тому відключити від центрального опалення можна тільки увесь житловий будинок за згодою всіх власників житлових і не житлових приміщень, які у ньому знаходяться. Крім того, комісія розглядає надані документи лише у відповідності до затвердженої органом місцевого самоврядування оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання міста. В даній схемі  житловий будинок по вул. Індустріальній не віднесений до переліку тих будинків, які рекомендується відключити від мережі централізованого опалення (а.с. 10)

Суд не погоджується з позицією відповідача, викладеною в листі № 01-15/2583 від 13.11.2008 року, виходячи з наступного.

Відповідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1, 2, 6 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Це означає, що власник може чинити стосовно своєї речі усе, що не заборонено законом або не суперечить соціальній природі власності. Воля власника щодо реалізації влади над річчю, у тому числі і над нерухомою, виражається у володінні, користуванні і розпорядженні нею.

Своє право на річ власник здійснює завжди своєю владою та у своєму (власному) інтересі.

В той же час, відмова відповідача в наданні дозволу на влаштування індивідуального опалення та гарячого водопостачання, фактично обмежує права позивачів як співвласників квартири вільно користуватися та розпоряджатися належним нерухомим  майном (квартирою), пов’язуючи їх право на вибір індивідуального опалення та теплопостачання із волею власників інших окремих житлових приміщень багатоквартирного будинку. Тобто у даному випадку воля власників розпоряджатися квартирою на свій розсуд обмежується бажанням або небажанням інших власників в такий же самий спосіб обігрівати приміщення.

Власник майна, права якого суттєво порушені, відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Таке право особи реалізується шляхом звернення до суду з позовом про захист свого порушеного права та усунення будь-яких перешкод у вільному та на власний розсуд користуванні та розпорядженні майном.

Згідно ст. ст. 4, 21 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі для задоволення своїх особистих потреб мають право зокрема, на захист своїх прав державою, належну якість продукції та обслуговування, звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав та інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів. Крім інших випадків порушень прав  споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів, права споживачів вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо, зокрема:  при реалізації продукції будь-яким чином порушується право споживача на свободу вибору продукції; при реалізації продукції будь-яким чином порушується свобода волевиявлення споживача та (або) висловлене ним волевиявлення.

Враховуючи викладене, Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства за №169 від 6.11.07 р., яким внесені зміни до Наказу №4 від 22.11.05 р. "Про затвердження порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання при відмові споживачів від центрального опалення", на який відповідач посилається як на підставу своїх заперечень проти позову, суперечить вимогам закону.

Якщо суд, який вирішує справу, впевнений, що нормативно-правовий акт не відповідає або суперечить законові або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини, як акт законодавства вищої юридичної сили.

Такий висновок суду ґрунтується на положеннях п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», які зобов'язують суд оцінювати на відповідність як Конституції, так і Закону нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу в тому числі накази, інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ, організацій.

Незважаючи на те, що в даному випадку порушено цивільні права фізичних осіб щодо розпорядження майном, яке перебуває у приватній власності, відповідно до п.1 ч.1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За обставини, коли права позивачів, як власників квартири, були порушені відмовою постійно діючої міжвідомчої комісії виконкому Роменської міської Ради з розгляду питань відключення споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання, то відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та

законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для

прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій

дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими

несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на

досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок  щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доказів щодо правомірності  свого рішення відповідачі суду не надали.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку ,що права позивачів були порушені і підлягають захисту у судовому порядку шляхом задоволення їх позову..

Керуючись ст. 6-14, ст. 18 ч.1 п.2, ст. 71 ч.ч. 1, 2, ст. ст. 86, 159-163, ст. ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 41 Конституції України, -

П О С Т А Н О В И В:

    Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2  до Виконавчого комітету Роменської міської Ради, Постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань відключення споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання, про захист прав споживачів – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2  право на відключення належної їм квартири АДРЕСА_1  від мережі центрального опалення і гарячого водопостачання та на влаштування в квартирі індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та гарячого водопостачання.

Визнати протиправною відмову постійно діючої міжвідомчої комісії виконкому Роменської міської Ради з розгляду питань відключення споживачів від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання у наданні згоди на відключення належної ОСОБА_1  та ОСОБА_2  на праві спільної часткової власності квартири АДРЕСА_1  від мережі центрального опалення і гарячого водопостачання та зобов'язати зазначену комісію прийняти рішення щодо відключення належної їм квартири від мережі центрального опалення і гарячого водопостачання, улаштування в квартирі індивідуальної (автономної)системи теплопостачання і гарячого водопостачання, збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації.

Постанова може бути оскаржена  до Харківського апеляційного адміністративного суду через Роменський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження, та поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з надісланням її копії до апеляційного суду, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ             Л П. КОНДРАТЕНКО