Головуючий у 1 інстанції - Ушаков Т.С.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

                                                                Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД    

                                                                УХВАЛА

                                               Іменем України

   06 серпня 2009 р.                                                            справа № 2а-2651/09/1270

   Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

В С Т А Н О В И Л А:

В березні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Житниця» звернулось до суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області про скасування рішення № 20 від 11.02.2008 року про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Постановою Луганс ького окружного адміністративного суду  від 29 січня 2009 року у задоволені позову було відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_1подала апеляційну скаргу, якою просить скасувати постанову Луганс ького окружного адміністративного суду  від 29 січня 2009 року як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначені ті самі доводи, що й в позовній заяві. Крім того, зауважували, що лише постановою від 06.08.2008 року № 709 Кабінет Міністрів України змінив пункт 2 постанови КМУ №1222 від 17.10.2007 року, встановивши, що декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, у разі, коли такі зміни збільшуються більш як на 1 відсоток.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити. Представник відповідача до апеляційного суду не прибув.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Перевіркою ІНФОРМАЦІЯ_1з питань дотримання порядку встановлення оптово-відпускних цін на окремі види продовольчих товарів, проведеної Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області у період з 31.01.2008 року по 01.02.2008 року, встановлено порушення підприємством порядок формування та застосування цін, а саме: в період з 29.11.2007 року по 27.12.2007 року реалізовувалось борошно житнє обдирне із застосуванням оптово-відпускних цін, зміна яких не задекларована. Застосовувалися оптово-відпускні ціни 1700 грн/т та 1800 грн/т замість ціни 1650 грн/т, що призвело до наявності у підприємства необґрунтовано одержаної виручки у сумі 8742 грн.

За результатами перевірки складено акт № 9 від 01.02.2008 року.

11.02.2008 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Луганській області було прийнято Рішення № 20 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, згідно якого у ІНФОРМАЦІЯ_1в доход державного бюджету необхідно вилучити необґрунтовано одержану виручку у сумі 8742 грн. та штраф у сумі 17484 грн.

Позивач не згоден з вищевказаним Рішенням Державної інспекцією з контролю за цінами в Луганській області. В обґрунтування своїх позовних вимог ІНФОРМАЦІЯ_1посилається на ст. 8 Закону України «Про ціни і ціноутворення», згідно частини 1 якої державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Позивач вважає, що факт порушення може бути тільки при наявності двох обставин: 1) у разі коли оптово-відпускні ціни на борошно або граничні рівні їх відхилень встановлені державними органами; 2) здійснено продаж борошна за цінами вище встановлених або з завищенням рівнів надбавок до встановлених цін.

З такою позицією позивача не може погодитися судова колегія, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1не враховано положення частини 3 зазначеної статті, в якій зазначено, що Урядом України можуть вводитись інші методи державного регулювання цін і тарифів.

Статтею 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення» визначені повноваження Кабінету Міністрів України, до яких належить визначення переліку продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи, на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій.

Згідно положення ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики, спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади.

В межах своїх повноважень Кабінет Міністрів України постановою від 17.10.2007 № 1222 «Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари» ввів такий метод державного регулювання цін, як декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари.

Пунктом 2 зазначеного Порядку передбачено, що декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, зазначені у пункті 1 цього Порядку, у разі, коли такі ціни збільшуються протягом місяця на 1 відсоток.

Повноваження центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій щодо регулювання (встановлення фіксованих та граничних рівнів цін (тарифів), торгівельних (постачальницько-збутових) надбавок, нормативів рентабельності, запровадження обов'язкового декларування зміни) цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг визначені постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 № 1548.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що застосовуючи економічні санкції, відповідач діяв у відповідності із постановами Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 № 1222 «Про затвердження Порядку декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари» від 25.12.1996 № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» та на підставі Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 № 298/519 (далі - Інструкція).

Згідно ч.1 п. 1.4 Інструкції підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Абзацом 3 частини 2 пункту 1.4. Інструкції передбачено, що порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема: застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний.

Згідно ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» вся необґрунтовано одержана підприємством сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін, підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства. Крім того, стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної виручки.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що лише постановою від 06.08.2008 року № 709 Кабінет Міністрів України змінив пункт 2 постанови КМУ №1222 від 17.10.2007 року, встановивши, що декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, у разі, коли такі зміни збільшуються більш як на 1 відсоток, колегією суддів не беруться до уваги з огляду на таке.

Позивач стверджує, що декларувати зміни оптово-відпускної ціни на деякі види продовольчих товарів за постановою КМУ в редакції на час перевірки ІНФОРМАЦІЯ_1необхідно було у разі збільшення такої ціни рівно на 1 відсоток.

Така позиція не узгоджується з сутністю цієї постанови КМУ. Колегія суддів розуміє необхідність її прийняття як регулювання цін задля уникнення необґрунтованого їх збільшення, а зазначення 1 відсотку збільшення як граничний вимір.

Внесення змін постановою КМУ від 06.08.2008 року № 709 до пункту 2 з вказівкою на необхідність декларування у випадку збільшення змін більш як на 1 відсоток, колегія суддів розуміє як необхідність усунення можливого неправильного тлумачення змісту і сутності постанови КМУ № №1222 від 17.10.2007 року.

З вищевикладеного слідує, що рішення про застосування економічних санкцій прийнято у межах повноважень, визначених Положенням про державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим постановою КМУ від 13.12.2000 № 1819, на підставі діючого законодавства, тому є законним і обґрунтованим.

Тобто, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

В повному обсязі ухвала виготовлена 10.08.2009 року.

Керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1  - залишити без задоволення .

Постанову Луганс ького окружного адміністративного суду від 29 січня 2009 року у справі № 2а-2651/09 за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1до Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області «про скасування рішення про застосування економічних санкцій» - залишити без змін.

Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення її в повному обсязі.

    Головуючий:                               І.В.Сіваченко

    Судді:                               С.П.Дяченко

                                    О.А.Нікулін