Головуючий у 1 інстанції - Кошкош О.О.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року справа №805/2113/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віраж-авто» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2016 р. у справі № 805/2113/15-а за позовом Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віраж-авто» про стягнення з рахунків податкового боргу з орендної плати та пені в сумі 129936,10 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віраж-авто» звернулось до суду із заявою, в якій просило:

- поновити строк на подання заяви про перегляд постанови Донецького окружного адміністративного суду № 805/2113/15-а від 02 липня 2015 року за нововиявленими обставинами;

- відкрити провадження за нововиявленими обставинами по справі Донецького окружного адміністративного суду № 805/2113/15-а;

- скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду № 805/2113/15-а від 02 липня 2015 року та прийняти нову постанову про задоволення позовної заяви Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про стягнення з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Віраж-авто» податкового боргу з орендної плати за землю та пені частково, у сумі 57304 грн 65 коп.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2016 року у відкритті провадження за вказаною заявою було відмовлено.

Ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було порушено встановлений чинним законодавством строк звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу про відкриття провадження за нововиявленими обставинами.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд може відмовити у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, не оцінивши причини пропуску строків, лише в разі, якщо зазначена заява подана з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 247 КАС України, пізніше ніж через три роки з дня набрання судовим рішенням, що переглядається, законної сили.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. У своїй апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Віраж-авто» просить розглянути справу за відсутності представника апелянта. Згідно пункту 2 частини першої статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а ухвалу суду залишити без змін з наступних підстав.

18 березня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Віраж-авто» звернулось до суду із заявою про перегляд постанови Донецького окружного адміністративного суду від 02.07.2015 року за нововиявленими обставинами, в обґрунтування заяви зазначило, що задовольняючи адміністративний позов 02.07.2015 року Донецький окружний адміністративний суд виходив з того, що відповідачем на вимогу суду не надано сертифікат Торгово-промислової палати України, який є єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує обставини непереборної сили, відповідно до ст.ст. 6, 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

15 січня 2016 року із роз'яснень Торгово-промислової палати України «Щодо засвідчення форс-мажорних обставин» № 28/12.1-21 заявнику стало відомо, що норма ст. 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» є нормою прямої дії та не потребує додаткового посвідчення форс-мажорних обставин.

З ухвали Вищого адміністративного суду України від 09 лютого 2016 року № К/800/36537/15 заявнику стало відомо, що суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції звільняються від сплати за користування земельними ділянками державної чи комунальної власності під час проведення АТО.

При цьому, 02 грудня 2015 року розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1275-р місто Маріуполь Донецької області включено до переліку населених пунктів, на території яких проводиться антитерористична операція з 14 квітня 2014 року, що дозволяє зробити висновок про відсутність необхідності доведення засвідчення обставин непереборної сили (форс-мажору) шляхом отримання сертифікату Торгово-промислової палати України.

Заявник просив поновити строк на подання заяви про перегляд постанови Донецького окружного адміністративного суду від 02.07.2015 року № 805/2113/15-а за нововиявленими обставинами.

За таких обставин судом першої інстанції було відмовлено у відкритті провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами через недоведеність заявником поважності причин, з яких було пропущено місячний строк на звернення з даною заявою.

Частиною 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно ч.1 ст. 247 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами може бути подано протягом одного місяця після того, як особа, яка звертається до суду, дізналася або могла дізнатися про ці обставини. При цьому заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 245 цього Кодексу, може бути подана не пізніше ніж через три роки з дня набрання судовим рішенням законної сили. У разі якщо така заява подана до адміністративного суду після закінчення цього строку, адміністративний суд відмовляє у відкритті провадження за нововиявленими обставинами, незалежно від поважності причини пропуску цього строку.

У своїй апеляційній скарзі відповідач наголошує, що судове рішення по справі № 805/2113/15-а набрало законної сили 29 листопада 2015 року, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами було подано 16 березня 2016 року, тобто не пізніше ніж через три роки з дня набрання судовим рішенням законної сили та у заяві було надано клопотання про поновлення строку на подання вказаної заяви. Зазначає, що суд першої інстанції мав застосувати приписи частини 1 статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів не приймає вказане посилання з огляду на те, що стаття 247 Кодексу адміністративного судочинства України в даному випадку є спеціальною нормою. Зазначеною статтею при визначенні строку, протягом якого особа може звернутися із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 245 цього Кодексу (істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи), встановлено дві обов'язкових умови:

- заява подана протягом місяця з моменту, як особа дізналася або могла дізнатися про ці обставини;

- заява подана не пізніше ніж через три роки з дня набрання судовим рішенням законної сили.

З доданих до заяви документів вбачається, що 28 грудня 2015 року Товариству з обмеженою відповідальністю «Віраж-авто» було відомо про включення міста Маріуполя Донецької області до переліку населених пунктів, на території яких проводиться антитерористична операція з 14 квітня 2014 року на підставі розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р.

Також в доданих документах містяться роз'яснення Донецької Торгово-промислової палати від 15 січня 2016 року № 28/12.1-21 «Щодо засвідчення форс-мажорних обставин», з яких заявник дізнався, що питання звільнення суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності врегульовано статтею 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» та не потребує додаткового посвідчення форс-мажорних обставин.

Апелянтом не було надано до судів першої та апеляційної інстанції доказів поважності причин, з яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Віраж-авто» не звернулось із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Донецького окружного адміністративного суду № 805/2113/15-а від 02 липня 2015 року після отримання роз'яснень № 28/12.1-21.

За таких обставин суд першої правильно дійшов висновку про необхідність відмовити у відкритті провадження за вказаною заявою.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 199, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віраж-авто» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2016 р. у справі № 805/2113/15-а за позовом Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віраж-авто» про стягнення з рахунків податкового боргу з орендної плати та пені в сумі 129936,10 грн - залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2016 р. у справі № 805/2113/15-а - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Колегія суддів Сухарьок М.Г.

Блохін А.А.

Гаврищук Т.Г.