АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«07» червня 2016 р. м. Чернівці

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого Потоцького В.П.

суддів Колотила О.О., Петлюка В.І.

при секретарі Дзюбаку М.В.

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Романюк П.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні об’єднані кримінальні провадження, внесені до ЄРДР за №12015260140000266 від 15.06.2015 року та за №12014260040000337 від 22.07.2015року, щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, судимого: - 05.02.2010 року Сокирянським районним судом Чернівецької області за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 1року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців; - 23.12.2011 року Сокирянським районним судом Чернівецької області за ч.2, 3 ст.185, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі; - 28.12.2012 року Сокирянським районним судом Чернівецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 2 місяці позбавлення волі, 23.02.2015 року звільнений по відбуттю покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.28, ч.1 ст.162, ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК України,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, неодруженого,

Провадження №11-кп/794/201/16 Головуючий в І інстанції: Цицак В.Л.

Категорія: КК України Суддя - доповідач: Потоцький В.П.

непрацюючого, судимого: - 05.02.2010 року Сокирянським районним судом

Чернівецької області за ч.3 ст.185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік 6 місяців; - 22.12.2011 року Сокирянським

районним судом Чернівецької області за ч.3 ст.185, 69, 71 КК України до 2 років 4 місяці позбавлення волі; - 28.12.2012 року Сокирянським районним судом Чернівецької області за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 22.06.2015 року звільнений по відбуттю покарання,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 162 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Заступник прокурора області ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_2 подали апеляційні скарги, кожен окремо, на вирок Новодністровського міського суду міського суду Чернівецької області від 22 березня 2016 року, яким ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.28, ч.1 ст.162, ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, та призначено йому покарання:

- за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік 2 місяці;

- за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки 4 місяці;

- за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців;

- за ч.2 ст.15, ч.2 ст.28, ч.1 ст.162 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік;

- за ч.2 ст.289 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці без конфіскації майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 2 місяці без конфіскації майна.

Обрано ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, взято його під варту в залі суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обраховано з 22 березня 2016 року, з врахуванням ч.5 ст.72 КК України один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі до набрання вироком законної сили.

ОСОБА_1, визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст.28, ч.1 ст.162 КК України, та призначено йому покарання:

- за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців;

- за ч.2 ст.15, ч.2 ст.28, ч.1 ст.162 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців.

Обрано ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, взято його під варту в залі суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обраховано з 22 березня 2016 року, з врахуванням ч.5 ст.72КК України один день тримання під вартою за два дні позбавлення волі до набрання вироком законної сили.

Вирішено питання щодо судових витрат у даному кримінальному провадженні, а також долю речових доказів.

В своїй апеляційній скарзі прокурор Дутковський А.Ю.. не заперечуючи правової кваліфікації дій обвинувачених, доведеності їхньої вини, просить вирок суду в частині призначення покарання ОСОБА_2 змінити, у зв’язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, виключивши з резолютивної частини вироку рішення суду про призначення ОСОБА_2 покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які передбачена ч.2 ст. 185 КК України та за сукупність цих злочинів. Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч.2 ст.185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі; - ч.3 ст. 185 КК України до 3 років 4 місяців позбавлення волі; - ч.2 ст. 15, ч.2 ст.28, ч.1 ст.162 КК України до 1 року обмеження волі; - ч.2 ст. 289 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупність злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, вважати обвинуваченого засудженим до остаточної міри покарання у виді 5 років 2 місяців позбавлення волі без конфіскації майна. В іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.

Апеляційні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що вироком суду ОСОБА_2 визнаний винуватим у вчиненні 8 епізодів крадіжок вчинених повторно, відповідальність за які передбачена ч.2 ст. 185 КК України, проте суд першої інстанції помилково призначив обвинуваченому покарання за окремими епізодами злочинної діяльності.

Обвинувачений ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі просить вирок суду в частині призначеного покарання змінити, застосувавши до нього вимоги ст.75 КК України, посилаючись на ряд обставин, що, на думку обвинуваченого, дають підстави для застосування вищевказаної статті.

Від інших учасників кримінального провадження апеляційних скарг не надійшло.

Згідно вироку суду, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в липні 2015 року, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, повторно, за попередньою змовою між собою, знаходячись за адресою: вул. 28 Червня м. Сокиряни Чернівецька область, за допомогою дерев’яної рейки, шляхом пошкодження металопластикової конструкції вікон, намагалися проникнути в будинок № 29, що належить ОСОБА_4 Однак в будинок не проникли з причин, що не залежали від його волі, при цьому вчинивши всі дії, які вважали за необхідне, для доведення злочину до кінця.

Також ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в ніч з 06 липня на 07 липня 2015року, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою між собою, повторно, знаходячись у дворі житлових будинків за адресою Чернівецька область, м. Сокиряни, вул. Васільєва - вул. Шевченка - вул. Горького, через незачинені двері проникли до салону автомобіля марки «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5, звідки таємно викрали автомагнітолу марки «Chellennger», модель “СН-2025”, вартістю 774, 27 грн. та дитячі ролики марки «Fashon», вартістю 350, 00 грн. ОСОБА_6 викраденим майном обвинувачені з місця події зникли та розпорядилися викраденим на власний розсуд, чим спричинили потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 1124, 27грн.

В ніч з 06 липня на 07 липня 2015року ОСОБА_2 та ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, повторно, за попередньою змовою між собою, знаходячись у дворі житлових будинків за адресою Чернівецька область, м. Сокиряни, вул. Васільєва - вул. Шевченка - вул. Горького, через незачинені двері проникли до салону автомобіля марки «Москвич 2140», реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_7, звідки таємно викрали акумуляторну батарею марки «Feon» 62-Ah, вартістю 633, 50 грн. ОСОБА_6 викраденим майном обвинувачені з місця події зникли та розпорядилися викраденим на власний розсуд, чим спричинили потерпілому матеріальної шкоди на суму 633, 50 грн.

Крім цього, в ніч з 06 липня на 07 липня 2015року ОСОБА_2 та ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, повторно, за попередньою змовою між собою, знаходячись у дворі житлових будинків за адресою Чернівецька область, м. Сокиряни, вул. Васільєва - вул. Шевченка - вул. Горького, через незачинені двері проникли до салону автомобіля марки «ВАЗ 2101», реєстраційний номер А2497ІС, який перебував у користуванні ОСОБА_8, звідки таємно викрали автомагнітолу марки «Opel», модель «SC-202», вартістю 150, 00 грн., акумуляторну батарею марки «Forse», модель «6СТ-60-АЗ» 60Ah, вартістю 649, 50 грн. та посилювач телевізійної антени. Із викраденим майном обвинувачені з місця події зникли та розпорядилися викраденим на власний розсуд, чим спричинили потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 799, 50 грн.

Крім цього, в ніч з 06 липня на 07 липня 2015року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1,

перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, повторно, за попередньою змовою між собою, знаходячись у дворі житлових будинків за адресою Чернівецька область, м. Сокиряни, вул. Васільєва - вул. Шевченка - вул. Горького, через незачинені двері проникли до салону автомобіля марки «Volkswagen» Т-4, реєстраційний номер AB7859АВ, який перебував у користуванні ОСОБА_9, звідки таємно викрали автомагнітолу марки «Hyndai blaupunkt», вартістю 200, 00 грн. ОСОБА_6 викраденим майном обвинувачені з місця події зникли та розпорядилися викраденим на власний розсуд, чим спричинили потерпілому матеріальної шкоди на суму 200, 00 грн.

Також, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, в ніч з 06 липня на 07 липня 2015року, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, повторно, за попередньою змовою між собою, знаходячись у дворі житлових будинків за адресою Чернівецька область, м. Сокиряни, вул. Васільєва - вул. Шевченка - вул. Горького, через незачинені двері проникли до салону автомобіля марки «Volkswagen Golf 2», реєстраційний номер 63757ХМ, який перебував у користуванні ОСОБА_10, звідки таємно викрали автомагнітолу марки «Misterry», моделі «MAR - 909U», вартістю 250, 00 грн. ОСОБА_6 викраденим майном обвинувачені з місця події зникли та розпорядилися викраденим на власний розсуд, чим спричинили потерпілому матеріальної шкоди на суму 250, 00 грн.

В ніч з 06 липня на 07 липня 2015року ОСОБА_2 та ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, повторно, за попередньою змовою між собою, знаходячись у дворі житлових будинків за адресою Чернівецька область, м. Сокиряни, вул. Васільєва - вул. Шевченка - вул. Горького, через незачинені двері проникли до салону автомобіля марки «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_3, який перебував у користуванні ОСОБА_11, звідки таємно викралт сумку із медичними препаратами марки «Verbandtasche Mercedes-Benz», вартістю 150, 00 грн. ОСОБА_6 викраденим майном обвинувачені з місця події зникли та розпорядилися викраденим на власний розсуд, чим спричинили потерпілому матеріальної шкоди на суму 150, 00 грн.

Також ОСОБА_2, 26 квітня 2015року, знаходячись в будинку ОСОБА_12, що в с. Грубно, Сокирянського району, Чернівецької області, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, будучи в одній із кімнат будинку, скориставшись відсутністю ОСОБА_12, повторно, таємно викрав мобільний телефон марки «SAMSUNG GT S – 5250» вартістю 480, 00 грн., разом із стартовим пакетом оператора мобільного зв’язку «KYIVSTAR», вартістю 20, 00 грн. ОСОБА_6 викраденим майном ОСОБА_2 покинув будинок та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_12 матеріальної шкоди на загальну суму 500, 00 грн.

На початку червня 2015року ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, через відчинену хвіртку проник на територію господарства ОСОБА_13 за адресою: Чернівецька область, м. Сокиряни, вул. Ватутіна, 40, звідки повторно таємно викрав велосипед марки

«Pegasus», який знаходився під навісом, вартістю 3700, 00 грн. З викраденим

майном ОСОБА_2 залишив господарство ОСОБА_13 та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_13 матеріальної шкоди на суму 3700, 00 грн.

11 червня 2015року о 23 годині ОСОБА_2, повторно, шляхом підбору ключів проник в квартиру № 8 за адресою: Чернівецька область, м. Сокиряни, вул. Перемоги, 9, знаючи при цьому, що ОСОБА_14, яка проживала в зазначеній квартирі, відсутня вдома, де в одній із кімнат із шафи таємно викрав мобільний телефон марки «NOKIA 2720 А-2», вартістю 361, 00 грн., разом із стартовим пакетом оператора мобільного зв’язку «KYIVSTAR», вартістю 20, 00 грн., а в кухні із холодильника - продукти харчування на суму 128 грн., та банку лаку для волосся на суму 58 грн. ОСОБА_6 викраденим майном ОСОБА_2 покинув квартиру та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_14 матеріальної шкоди на загальну суму 567, 00 грн.

Крім цього, ОСОБА_2, повторно, в ніч з 20 липня на 21 липня 2015року близько 00 год. 00 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, через незамкнені двері пройшов до підвальних приміщень будинку № 6А за адресою: Чернівецька область, м. Сокиряни, вул. Шевченка, де, зламавши навісний замок, проник у підвальне приміщення, що належить ОСОБА_15, та таємно викрав майно на загальну суму 338, 80 грн. ОСОБА_6 викраденим ОСОБА_2 покинув підвал та розпорядився викраденим на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_15 матеріальної шкоди на вказану суму.

Крім цього, ОСОБА_2 13 липня 2015року близько 23 год. 50 хв., повторно, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись за адресою: Чернівецька область, м. Сокиряни, вул. Шевченка, через незачинені двері проник до салону автомобіля, марки «ВАЗ 2104», реєстраційний номер В7487ІВ, який перебував у користуванні ОСОБА_16, завів двигун та залишив місце події на вказаному вище транспортному засобі, чим заподіяв потерпілій матеріальної шкоди на суму 23661, 60 грн.

Також ОСОБА_2 24 серпня 2015року близько 04 год. 30 хв., повторно, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись за адресою: Чернівецька область, м. Сокиряни, вул. Васільєва, розбивши вікно, проник до салону автомобіля «Mazda 323», реєстраційний номер НОМЕР_4, який перебував у користуванні ОСОБА_17, намагаючись завести автомобіль через з’єднання проводів замка запалення, шляхом натискання на педаль щеплення, привів вищезгаданий транспортний засіб в рух, чим заподіяв потерпілому матеріальної шкоди на суму 52089, 07 грн. В подальшому, від спроб завести транспортний засіб шляхом з’єднання проводів, в електрообладнанні автомобіля виникла пожежа, якою знищено салон та інші вузли і агрегати автомобіля.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку та вимоги апеляційних скарг, думку обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляційну скаргу, міркування прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого та задовольнити його апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження та

з’ясувавши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд, скориставшись правом, передбаченим ч. 3 ст. 349 КПК України, проти якого не заперечували учасники провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з’ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз’яснено їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи те, що апеляційних скарг на вирок Новодністровського міського суду міського суду Чернівецької області від 22 березня 2016 року в частині кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1, а також доведеності його вини до апеляційного суду не надходило, то й апеляційний перегляд вироку в цій частині не проводиться.

Колегією суддів при перевірці вироку суду першої інстанції встановлено, що суд правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 289 КК України, тобто у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням в інше приміщення; закінчений замах на незаконне проникнення до житла особи вчинене за попередньою змовою групою осіб та незаконне заволодіння транспортним засобом, що завдало значної матеріальної шкоди, є обґрунтованими і відповідають фактичним обставинам кримінальних правопорушень.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_1 не оскаржує обсяг обвинувачення та правильність кваліфікації своїх дій, колегія суддів, керуючись ст. 404 КПК України, не наводить доводів на підтвердження тих висновків суду першої інстанції, які не оспорено в апеляційній скарзі.

Що стосується призначеного покарання засудженому, колегія суддів вважає, що воно призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України та з урахуванням всіх пом’якшуючих обставин, в тому числі і тих, що вказані ним в поданій апеляційній скарзі.

Відповідно до ст. 65 КК України та роз’яснень п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суди, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов’язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом’якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

При обранні ОСОБА_2 виду та міри покарання суд, у відповідності до правил ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, відповідно до ст. 12 КК України, один з яких є злочином

невеликої тяжкості, два відносяться до тяжких злочинів, і ще один є злочином середньої тяжкості, дані про особу винного, який посередньо характеризується по місцю проживання, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, ніде не працює, неодноразово був притягнений до кримінальної відповідальності, обставини, що пом’якшують покарання, зокрема, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, повернення більшості викраденого майна, обставина, що обтяжує покарання обвинуваченого є вчинення злочинів в стані алкогольного сп’яніння, та призначив обвинуваченому покарання в наближених до мінімальних меж, передбачених санкціями ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 289 КК України.

Окрім цього, суд першої інстанції вірно прийняв до уваги те, що обвинувачений неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, відбувши покарання за попереднім вироком та звільнившись із місць позбавлення волі на шлях виправлення не став, вчинив ряд злочинів у сфері проти власності, у сфері злочинів проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина та у сфері злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту, в стані алкогольного сп’яніння, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, а тому, колегія суддів повністю погоджується з висновком суду про неможливість його виправлення без ізоляції від суспільства.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що для досягнення цілей покарання, а саме виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, необхідним і достатнім буде покарання у виді позбавлення волі з реальним його відбуванням, яке за своїм видом та розміром відповідає вимогами ст.ст. 50, 65 КК України.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом не враховано пом’якшуючу обставину – вагітність його співмешканки, ОСОБА_6, не може бути безумовною підставою для пом’якшення призначеного ОСОБА_2 покарання, в тому числі з застосуванням ст. 75 КК України.

З огляду на фактичні обставини справи, положення кримінального закону, мету покарання, призначене судом покарання ОСОБА_1 за своїм видом та розміром є обґрунтованим та необхідним, а тому підстав для застосуванням ст. 75 КК України ОСОБА_1 з мотивів, про які йдеться в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Разом з цим, є слушними доводи прокурора щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, оскільки, кваліфікуючи дії і призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 за сукупністю злочинів, суд припустив помилки.

Як свідчить п. 9 постанови Пленуму ВСУ №7 від 04.06.2010 року «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність та рецидив злочинів та їх правові наслідки», що відповідно до ч. 2 ст. 33 КК України підлягають окремій кваліфікації злочини, що утворюють сукупність. З урахуванням положень ч. 1 ст. 33 КК України це правило застосовується і тоді, коли особа вчинила декілька тотожних злочинів, які

утворюють повторність, але перший із них не має кваліфікуючих ознак.

У пункті 7 цієї постанови визначено, що якщо злочини, які утворюють повторність відповідають одному і тому самому складу злочину, їх кваліфікація здійснюється за однією статтею або частиною статті Особливої частини КК України.

Суд першої інстанції кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_2, за вчинення крадіжок по епізодах таємного викрадення чужого майна у потерпілих ОСОБА_13, ОСОБА_12 та у ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 двічі за ч. 2 ст. 185 КК України, що є неправильним, оскільки ці кримінальні правопорушення утворюють повторність і відповідають одному й тому самому складу злочину, і їх кваліфікація здійснюється за однією частиною статті Особливої частини КК України, за якою і призначається покарання, а не сукупністю злочинів як це зробив суд першої інстанції.

За таких обставин суд вважає, що дії ОСОБА_2 за вчинені кримінальні правопорушення по епізодах вказаних вище підлягають кваліфікації лише за ч. 2 ст. 185 КК України, з призначенням відповідного покарання, а тому вирок суду в цієї частині підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу заступника прокурора області старшого радника юстиції ОСОБА_3 - задовольнити.

Вирок Новодністровського міського суду Чернівецької області від 22 березня 2016 року в частині призначення покарання ОСОБА_2 - змінити.

Виключити із резолютивної частини вироку рішення суду про призначення ОСОБА_2 покарання за окремими епізодами злочинної діяльності, відповідальність за які передбачена ч. 2 ст. 185 КК України, як зайву.

Призначити ОСОБА_2 покарання за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 2 (два) місяці.

Вважати ОСОБА_2 засудженим:

- за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 (трьох) років 4 (чотирьох) місяців позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 162 КК України до 1 (одного) року обмеження волі;

- за ч. 2 ст. 289 КК України до 5 (п’яти) років 2 (двох) місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш сурового покарання більш суровим, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 5 (п’яти) років 2 (двох)

місяців позбавлення волі без конфіскації майна.

В решті вирок суду залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, який утримається під вартою,- в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий Судді ОСОБА_18 ОСОБА_19 ОСОБА_20