копія                                                                                                                                                       справа №2-13/2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М     УК Р А Ї Н И

    20 липня 2009 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді  - Куца В.І., при секретарі  - Кібкало І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом  ОСОБА_1  до ОСОБА_2 ,ОСОБА_3 , Косівщинської  сільської ради  та комунального підприємства „Сумське міське бюро  технічної інвентаризації”, третя особа-ОСОБА_4 , про визначення часток власності  у спільній сумісній власності на квартиру, визнаня переобладнань в квартирі відповідним будівельно-технічним нормам, визнання  права  власності на самочинно збудований тамбур №I  та  реальний  розподіл квартири та за зустрічним позовом  ОСОБА_2 в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6  до ОСОБА_7 , треті особи: ОСОБА_4 та Косівщинська сільська рада  , про  визнання самочинно здійснених переобладнань приміщень квартири такими , що відповідають будівельно-технічним  нормам , визначення долей у праві спільної сумісної власності на квартиру, реальний розподіл квартири визнання  на праві  спільної сумісної власності на 70/100  частини квартири та передачу приміщень квартири у користування,

встановив:

     ОСОБА_1 звернулася  до суду з позовом до ОСОБА_2., ОСОБА_3. , Косівщинської  сільської ради  ,КП „Сумське МБТІ”, та ОСОБА_4, про визначення часток власності  у спільній сумісній власності на квартиру, визнання переобладнань в квартирі відповідним будівельно-технічним нормам, зобов’язання  до реєстрації самовільно збудованого тамбуру  №I  і переобладнаних приміщень та  реальний  розподіл квартири з тих підстав ,що 19 серпня 2003 року  вона та її син ОСОБА_5. на підставі  розпорядження сільського голови Косівщинськ5ої сільської ради від 18 серпня 2003 року  приватитизували квартиру АДРЕСА_1 в спільну сумісну власність  і отримали на неї  свідоцтво про право власності на житло .

    Вона та відповідач ОСОБА_5. мають рівне право на  цю квартиру і  частина кожного із них по ній становить по Ѕ частині.

    В період з 2003 року по 2006 рік в належній їм квартирі власними силами її та відповідача вони самочинно збудували прибудову до квартири  літ. „а-2”- тамбур №I площею 11,2 кв.м. та  виконали в квартирі переобладнання:  приміщення кухні №1-7 площею 11 кв.м. в  приміщення кухні літ. „А” №1-7 площею 8,6 кв.м. та коридор літ. „А” № 1-18 площею 3,5 кв.м. , приміщення  коридору №1-11 площею 7.( кв.м. в приміщеня санвузлу поєднаного літ. „а-1” №1-11 площею 7 кв.м..

Самовільно зведене приміщення тамбуру та переобладнання приміщень квартири не суперечать  вимогам будівельно-технічних, санітарних та протипожежних норм, власник суміжної квартири  ОСОБА_4. не заперечує проти  визнання за ним права  власності  на самочинно збудований тамбур  та та  переобладнані приміщення в квартирі.

    Між ними виник спір щодо користування належною їм квартирою.

    Після цього ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до  ОСОБА_2. та Косівщинської сільської ради , третя особа:  ОСОБА_4., в якому  просила  визнати частини власності у спільній сумісній власності на квартиру , що їй  належить Ѕ її  частина , визнати такими , що відповідають будівельно-технічним нормам  самочинно збудовані переобладнання вище вказаних приміщень квартири та самовільно зведеного приміщення тамбуру, визнати за нею право власності на самочинно збудовані тамбур №I площею 11.2 кв.м., провести реальний розподіл квартири згідно варіанту №1   висновку судової будівельно-технічної експертизи  по якому  їй реально виділити приміщення  квартири , що становлять 47/100 її частини , а  відповідачу приміщення  квартири , що становлять 53/100 її  частини , та стягнути з відповідача на її користь 17.843 гривні  грошової компенсації за зайво виділену йому частку квартири. В обґрунтування визнання за нею права власності  на самочинно збудований  тамбур вона  зазначила , що  в 2004 році вона за свої кошти його збудувала.

    ОСОБА_5. в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_6. , ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3. звернувся до суду з  зустрічним позовом  до ОСОБА_1., треті особи: ОСОБА_4., Косівщинська сільська рада та КП „Сумське МБТІ” , про визнання  права спільної  сумісної власності на квартиру та  визнання  долей у праві  спільної сумісної власності  на квартиру з тих підстав , що з 12 червня 1993 року вони перебувають в зареєстрованому шлюбі і  від шлюбу мають неповнолітнього  сина ОСОБА_6, 1993 року народження . З того часу вони постійно  проживали в спірній квартирі (крім періоду з 1997 року по 2000 рік) та спільно вели домашнє господарство.

    Перед  початком приватизації ОСОБА_1 змусила ОСОБА_2.  вплинути на ОСОБА_3. , щоб вони разом з сином  знялись з реєстраційного  обліку в спірній квартирі , мотивуючи це тим , що їх права не будуть порушені у користуванні спірною квартирою , коли вона буде перебувати у спільній сумісній  власності , на що ОСОБА_3. погодилась , щоб не вчиняти сімейного конфлікту з приводу майнового спору. 6 серпня 2003 року ОСОБА_7. разом з неповнолітнім сином знялись з реєстраційного обліку в спірній квартирі і після її  приватизації і отримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2.  свідоцтва про право власності  на неї 5 жовтня 2003 року вони знову в ній зареєструвались , де перебувають на реєстраційному  обліку до теперішнього  часу.

    Однак в подальшому ОСОБА_1 не будучи задоволена  вибором свого сина ОСОБА_2. щодо ОСОБА_3. як його дружини після приватизації квартири за згодою сина  зареєструвала в спірній квартирі свою дочку ОСОБА_8.  разом з її двома неповнолітніми дітьми, які в цій квартирі ніколи  постійно не проживали і мають житло у вигляді двох кімнатної квартири в м.Суми. На дату приватизації квартира  фактичними її мешканцями були 4-о осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_5., ОСОБА_3. та їх неповнолітній син ОСОБА_6 , які постійно  проживали в квартирі. ОСОБА_5. набув право  власності на спірну квартиру під час  перебування у шлюбі з ОСОБА_3., коли ця квартира підлягає визнанню таким майном , яке нажите під час шлюбу.

    Набуття ОСОБА_2. як членом сім’ї  ОСОБА_3. та батьком ОСОБА_6. права спільної сумісної власності на квартиру без виділення часток між ним та матір’ю не порушувало прав ОСОБА_3. та неповнолітнього сина ОСОБА_6.  користуватись  спірною  квартирою у визначених в її  технічному паспорті межах датою часу коли ОСОБА_1 звернулась  до суду з позовом про реальний розподіл квартири з виділом їй Ѕ її частини .

    Одночасно ні ОСОБА_3. щодо себе , а також ні вона ні ОСОБА_2. щодо їх неповнолітнього сина не писали заяв про відмову від участі у приватизації спірної квартири , в якій вони постійно проживали на час її приватизації.

    Таким чином члени сім ’ ї  ОСОБА_2.-ОСОБА_3. та їх  неповнолітній син ОСОБА_6 мають право  спільної сумісної власності  на спірну квартиру.

    В зв’язку  з цим позивачі просили : визнати за  неповнолітнім  ОСОБА_6. та ОСОБА_3. право спільної сумісної власності  на спірну квартиру та визнати долі спільних сумісних власників на квартиру, що ОСОБА_1, ОСОБА_5., ОСОБА_3. та їх  неповнолітньому сину ОСОБА_6.  належить в ній по ј частини кожному.

     В новій позовній заяві ОСОБА_5. в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_6., ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_3. звернулися до суду  з позовом до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_4. та Косівщинська сільська рада,  про визнання самочинно здійснених переобладнань приміщень  квартири такими , що  відповідають будівельно-технічним  нормам,  визнання права спільної сумісної власності  на квартиру, її реальний розподіл та визнання  на праві  спільної сумісної власності на 70/100 частини квартири. В доповнення до  раніше  в їх позовній  заяві аргументів  позивачі зазначили , що правом на приватизацію житла наділені наймачі та члени їх сімей, які постійно проживають у квартирі (будинку) , а не ті члени сім’ї, які зареєстровані в цій квартирі , так  як факт реєстрації особи в квартирі не порушує її право на приватизацію житла , це він  зареєстрований , але фактично не проживає.

    ОСОБА_3. та її неповнолітній син ОСОБА_6 на час приватизації фактично  проживали в спірній квартирі  разом з ОСОБА_2., хоч і не були в ній зареєстровані, ОСОБА_3. не подавала своєї спільної згоди на передачу спірної квартири у спільну сумісну власність ОСОБА_1. та ОСОБА_5., ОСОБА_3. ( особисто)  та ОСОБА_2. (обоє разом в інтересах неповнолітнього  ОСОБА_6. не писали заяв про відмову від участі в приватизації спірної квартири ОСОБА_3. та неповнолітнього сина ОСОБА_6., тому вони мають право на приватизацію квартири і кожному із них належить по ј частині спірної квартири. Просили провести реальний розподіл квартири  по 2-му варіанту  висновку судової будівельно-технічної експертизи, виділити їм реально і визнати   за ними право власності на 70/100 частини  спірної квартири .

    В письмовій заяві ОСОБА_5. в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_6. та ОСОБА_3. до  раніше уточнених  ними своїх позовних вимог доповнили  їх і посили передати ОСОБА_1 у  безстрокове користування без права передачі в оренду та інших обмежень санвузлом поєднані 1-11 площею 7 кв.м. та тамбур I  площею 11,2 кв.м, на які просили визнати  за ним право власності, для врегулювання спору з ОСОБА_1 . Інші зустрічні позовні вимоги просили  задовольнити в редакції заяви про уточнення зустрічних позовних вимог.

    За ухвалою  суду за позовом ОСОБА_1 в якості співвідповідача була притягнута ОСОБА_3.

    В судовому  засіданні ОСОБА_1 та її представник її позов підтримали в повному обсязі , а зустрічний позов  ОСОБА_2. та ОСОБА_3. фактично визнали частково тільки в частині визнання  такими , що відповідають будівельно-технічним нормам  самовільно зведені та переобладнані приміщення квартири , в іншій  частині  зустрічний позов не визнали за його необґрунтованістю.

    В судовому  засіданні ОСОБА_2.  та його  представник , який є одночасно представником ОСОБА_3. їх зустрічний позов підтримали в повному обсязі і просили  не стягувати з ОСОБА_1 всі понесені ними судові витрати та грошову компенсацію за зайво виділену їй частину квартири і покласти на ОСОБА_2. всі необхідні роботи по проведенню переобладнання квартири  за виключенням організації самостійних систем теплопостачання, газопостачання, водопостачання та електропостачання у виділеній ОСОБА_1 частині квартири. Позов ОСОБА_1  визнали частково тільки в частині визнання такими , що відповідають будівельно- технічним нормам, самочинно здійснені переобладнання приміщень квартири , в іншій частині позов не визнали повністю за його необґрунтованістю .

    ОСОБА_3. повторно в судове засідання не з’явився , хоч про  час судового розгляду справи була належним чином  повідомлена.

    Представник  відповідача та третьої особи – Косівщинської сільської ради  повторно в судове засідання не з’явився , хоч про час судового розгляду справи  сільська рада була належним чином  повідомлена . В письмовій заяві просила провести судовий розгляд справи без участі її представника і вирішити спір на розсуд суду.

    Представник  співвідповідача  КП „Сумське МБТІ”  повторно  в судове засідання не з’явився ,хоч про час судового розгляду  справи підприємство було  належним чином повідомлено .

    Третя особа – ОСОБА_4. повторно в судове засідання не з’явився , хоч  про час  судового розгляду справи він був належним чином повідомлений.

    Заслухавши пояснення  осіб, які буруть участь у розгляді справи , допитавши свідків та дослідивши матеріали  справи суд вважає , що позов ОСОБА_1 підлягає частковому  задоволенню , а  зустрічний позов ОСОБА_2. та ОСОБА_3. підлягає повному задоволенню.

    ОСОБА_5. та ОСОБА_3. перебувають  в зареєстрованому  шлюбі  з 12 червня 1993 року і від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копіями свідоцтв про укладення шлюбу та про  народження (ар.с.37-38).

    Після  укладення шлюбу ОСОБА_5. та ОСОБА_3.  постійно  проживали однією  сім’єю  і вели спільне господарство.

    Вони постійно  проживали  в спірній квартирі з 1993 року по 1997 рік та з 2000 року до теперішнього часу.

    Перед початком приватизації ОСОБА_1 змусила свого сина ОСОБА_2. вплинути на його  дружину ОСОБА_3. щоб вона разом з їх неповнолітнім сином ОСОБА_6. знятись з реєстраційного  обліку  в спірній квартирі АДРЕСА_1 , на що вона погодилась, щоб не вчиняти сімейного  конфлікту  з приводу майнового спору.

    За її письмовою заявою 6 серпня 2003 року ОСОБА_7. разом з неповнолітнім сином ОСОБА_6., 1993 року народження, знятого з реєстраційного обліку в  даній  квартирі, але продовжували постійно в ній проживати. 19 серпня 2003 року  ОСОБА_1 та її син ОСОБА_5.  на підставі розпорядження  Косівщинської сільської ради  від 18 серпня 2003 року отримали свідоцтво про право  власності на житло- АДРЕСА_1 загальною площею 151,19 кв.м., яка  належить  їм на праві спільної сумісної власності, що підтверджується його копією /ар.с.13/. Після   отримання ними даного свідоцтва 15 жовтня 2003 року ОСОБА_3. та неповнолітній син ОСОБА_6  знову були зареєстровані в спірній квартирі , де перебувають на реєстраційному обліку до теперішнього часу.

    Дані обставини  підтверджуються слідуючи ми доказами.

    Показаннями свідка ОСОБА_9 (секретаря осівщинської сільської ради), що в 2003 році ОСОБА_3.  подала письмову заяву про зняття з реєстраційного обліку в спірній квартирі. Вона їй роз’яснила на кого буде приватизована квартира, на що вона їй відповіла, що їй дорожче сім’я  і дитина.

    Письмової заяви про відмову від приватизації квартири вона не подавала, але продовжувала  постійно проживати  в ній разом з сином. Квартира була  приватизована  ОСОБА_1 та ОСОБА_2. на  праві спільної сумісної власності. Показаннями свідка Тімотової С.П. , пояснившої суду,що в 2003 році ОСОБА_3. знялись з реєстраційного  обліку  вимушено, оскільки ОСОБА_1 вчиняла з нею сварки , щоб вона це зробила, але разом з сином продовжувала  постійно проживати в спірній квартирі.

    Свідченнями свідка  ОСОБА_10, що в 2003 році  ОСОБА_1 своїми діями  змусила ОСОБА_3.  знятись з реєстраційного обліку в квартирі, так як із-за цього між ними часто виникали сварки , але продовжувала разом з сином постійно в ній проживати.

    Ксерокопією паспорту  ОСОБА_3.,звідки видно ,що вона була зареєстрована в спірній квартирі 15 серпня 2000 року, 6 серпня  2003 року знялась  реєстраційного обліку в ній , а 15 жовтня 2003 року знову була в ній зареєстрована /ар.с.41-42/.

    Довідкою Косівщинської сільської ради, згідно якої станом на 17 серпня 2003 року в спірній квартирі  були зареєстровані  ОСОБА_1 та її син ОСОБА_5., а до  5 серпня 2003 року в ній разом з ними були зареєстровані ОСОБА_3. та ОСОБА_6 /ар.с.64/.

    Гідно вимог ст..ст. 3.4 та 5 Закону України „Про  приватизацію державного житлового фонду „ правом приватизації квартир у державному житловому фонді мають наймачі та члени їх сімей, які  постійно поживають в квартирі разом з наймачем , а згідно  вимог ч.2 ст.8 даного закону передача  займаних квартир  здійснюється у  спільну сумісну  власність  за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сімей, що постійно мешкають у даній квартирі.

    Таким чином на момент приватизації квартири ОСОБА_3. та  неповнолітній син ОСОБА_6, 1993 року народження, постійно проживали в спірній квартирі , хоч і не були в ній зареєстровані, ОСОБА_3. не подавала письмової згоди на передачу квартири у спільну сумісну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_5., ОСОБА_3. особисто та разом з ОСОБА_2. в інтересах неповнолітнього сина  не подавали письмових заяв про відмову від участі в  приватизації квартири ОСОБА_3. та неповнолітній син  ОСОБА_6 , тому  вони мають право на приватизацію квартири , в зв’язку з чим необхідно визнати за ОСОБА_3. та неповнолітнім сином  ОСОБА_6., 1993 року народження, право спільної сумісної власності на  квартиру  АДРЕСА_1  з ОСОБА_1 та ОСОБА_2. як членами їх сім’ї і визначити їх частки у праві  власності, що кожному із них на праві  власності  належить по Ѕ частині квартири відмовити  ОСОБА_1 в останній частині позову про визначення за нею частки у праві  власності на квартиру як Ѕ її частину за його необґрунтованістю.

    В період з 2003 року по 2006 рік ОСОБА_1, ОСОБА_5., та ОСОБА_3. своїми силами і за свої кошти самочинно виконали переобладнання в квартирі : приміщення кухні №1-7 площею 11 кв.м.  в приміщення кухні літ.”А” №1-7 площею 8,6 кв.м. та приміщення коридору літ. „А” №1-18 площею 3,5  кв.м., приміщення  коридору №1-11 площею 7,9 кв.м. в приміщення санвузлу споєднаного літ.”а-1” №1-11 площею 7 кв.м. та самовільно звели приміщення тамбуру літ. „а-2” №I площею 11.2 кв.м.

    Дані переобладнаня приміщень квартири та збудоване приміщення тамбуру не суперечать вимогам  будівельних, санітарних та протипожежних  норм , тому їх необхідно  визнати такими , що відповідають будівельно-технічним нормам ( є законними) . Проти визнання права власності  на дані приміщення не заперечує власник квартири №2 даного будинку ОСОБА_4. /ар.с.20/.

    ОСОБА_1 не надала  суду відповідних  доказів, що самочинно збудовані тамбур вона виконала тільки своїми силами і за свої кошти, оскільки проти цього заперечує  ОСОБА_5., в  першій позовній заяві вона вказувала , що вони збудували його разом  з ОСОБА_2. . Крім того в  даному приміщенні залишилися стіни з раніше збудованої без їх участі  будівлі, яку вони фактично  переобладнали під тамбур . В зв’язку з цим необхідно визнати  за ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3. та їх неповнолітнім сином ОСОБА_6. право власності на ј частину за кожним на самочинно збудовані тамбур і відмовити позивачці в останній частині позову про визнання права власності за нею на даний тамбур.

    З урахуванням і ідеальних долей  сторін у праві  власності  на квартиру необхідно провести її реальний розподіл по варіанту №2 висновку  судової будівельно-технічної  експертизи, який узгоджений з органами  архітектурного , санітарного та пожежного наглядів  та висновком Косівщинської сільської ради .

    По  ньому необхідно виділити реально на праві  власності ОСОБА_1:  житлову кімнату  №1-2 площею 18,3 кв.м., коридор 1-1 -7,1 кв.м. кухню 1-7-8,6 кв.м. кухню-їдальню 1-12-12,9 кв. Та вбиральню 1-3-1,5 кв.м. на загальну суму 53.916 гривень, що  становить  30/100 частини всієї квартири; ОСОБА_5., ОСОБА_3. та їх неповнолітньому сину ОСОБА_6, 1993 року народження, в рівних частинах  по 1/3 кожному: житлову кімнату  1-14 площею 11,3 кв.м., житлову кімнату 1-16-7,6 кв.м., житлову кімнату  1-17-14,5 кв.м., ванну кімнату  1-15-4,2 кв.м., сходову клітину  1-13-10,1 кв.м.,коридор 1-18-3,5 кв.м., комору 1-10-8,1 кв.м., санвузол  поєднаний 1-11- 7 кв.м., тамбур I-11,2 кв.м. та балкон -1,89 кв.м., всього на суму 124,195 гривень , що становить 70/100 частини всієї квартири, відмовивши ОСОБА_1 в останній частині позову за його необґрунтованістю.

    Для реального розподілу  квартири необхідно зобов’язати  сторони до 1 грудня 2009 року виконати в ній необхідні переобладнання : ОСОБА_5. та ОСОБА_3.: демонтувати дверні блоки між приміщеннями 1-11 та 1-12 та 1-18 і 1-7 і закласти отвори, пробити дверний отвір в перегородці між приміщеннями 1-9 та 1-11 та встановити дверний блок на загальну суму 745 гривень та організувати самостійні  системи теплопостачання, газопостачання, водопостачання та електропостачання ; ОСОБА_1 у  виділеній їй частині квартири організувати самостійні  системи теплопостачання, газопостачання, водопостачання і електропостачання.

    Також , необхідно передати ОСОБА_1 у безстрокове, безкоштовне користування без права передачі в оренду(найм), без права отримання у власність за  набуванням  давністю та без сплати будь-яких витрат  на їх  утримання належні відповідачам на праві  спільної сумісної  власності  приміщення квартири : санвузла поєднаного 1-11 площею 7 кв.м. та тамбура I площею 11,2 кв.м.

    З урахуванням  ступеня задоволення позовних вимог ОСОБА_1 необхідно стягнути на її користь з ОСОБА_2. -68 гривень 75 копійок  повернення судового збору , 3 гривні 75 копійок повернення витрат з інформаційно-технічного забезпечення  розгляду  справи , 823  гривні 5 копійок витрат на проведення дослідження та  експертизи  та 320 гривень 50 копійок судових витрат за подання адвокатом юридичної допомоги , а всього 1.216 гривень 5 копійок ; з ОСОБА_3. – 68 гривень 76  копійок повернення судового збору , 3  гривні 75 копійок повернення витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, 823 гривні 4 копійки витрат по проведенню дослідження  експертизи  та 320 гривень 50 копійок судових витрат   за надання адвокатом юридичної  допомоги , а всього 1.216 гривень 5 копійок.

    Також необхідно  стягнути з ОСОБА_1. на користь держави 298 гривень 97 копійок судового збору та 10 гривень 77 копійок витрат з інформаційно-технічного забезпечення  розгляду справи.

    Необхідно  стягнути  з ОСОБА_2. на користь держави  204 гривні 20 копійок судового збору та 5 гривень 87 копійок витрать з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи. Необхідно  стягнути з ОСОБА_3. на користь держави 204 гривні 20 копійок судового збору та 5 гривень 86 копійок витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи .

    Суд вважає , що ОСОБА_5.  та ОСОБА_3. не порушили трьохрічний сток звернення до суду з даним позовом, оскільки для них строк  позовної давності   починає текти з моменту звернення до суду  ОСОБА_1 з позовом про реальний розподіл квартири з виділом їй Ѕ її частини.

    Керуючись  ст..ст.10,11,60,212213,214 та 215 ЦПК України ,368,370,376,383 ЦК України,3,4,5,8 ч.2 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду, 22,28 та 29 КпШС України ,60 ,70 та 72 СК України,

в и р і ш и в :    

      Визнати такими , що відповідають будівельно-технічним нормам  (є законними) самочинно здійснені : переобладнання приміщення  кухні №1-7 площею 11 кв.м. в приміщення кухні літ. „А” №1-7 площею 8,6 кв.м. та коридору літ. „А” №1-18 площею 3,5 кв.м., приміщення коридору №1-11 площею 7,9 кв.м. в приміщення санвузлу поєднаного літ. „а-1” №1-11 площею 7 кв.м., самовільно зведене приміщення тамбуру літ. „а-2” №I  площею 11.2 кв.м.  в квартирі АДРЕСА_1 .

    Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх неповнолітнім сином  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1,  право власності на ј частину  за кожним на самочинно збудований тамбур літ.”а-2” №I  площею  11,2 кв.м. в квартирі АДРЕСА_1.

    Визначити за ОСОБА_1 ,ОСОБА_2 , ОСОБА_3  та їх  неповнолітнім сином  ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1,  частки у  праві  власності , що кожному із них на праві  власності належить  по ј частині квартири  АДРЕСА_1 .

    Провести реальний розподіл квартири АДРЕСА_1 і виділити по ній на праві  власності згідно варіанту №2 висновку  судової будівельно-технічної експертизи ОСОБА_1 : житлову кімнату 1-2 площею 18,3 кв.м., коридор 1-1 площею 7,1 кв.м. ,кухню 1-7 площею 8,6 кв.м., кухню –їдальню 1-12 площею 12,9 кв.м. та вбиральню 1-3 площею  1,5 кв.м. на загальну суму 53.916 гривень, що становить 30/100 частини всієї квартири; ОСОБА_2, ОСОБА_3  та їх неповнолітньому сину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1,  в рівних частинах по 1/3 частині кожному житлову кімнату 1-14 площею 11,3 кв.м., житлову кімнату 1-16 площею 7,6 кв.м. , житлову кімнату  1-17 площею 14,5 кв.м., ванну кімнату 1-15 площею 4,2 кв.м.,сходову клітину  1-13 площею 10,1 кв.м.,коридор 1-18 площею 3,5 кв.м., коридору №1-4 площею 1,4 кв.м. ,коридор №1-5 площею 1,3 кв.м.,коридор 1-6 площею 3,8 кв.м., коридор 1-8 площею 16,2 кв.м.,кухню 1-9 площею 9,4 кв.м., комору 1-10 площею 8,1 кв.м., санвузол поєднаний 1-11 площею 7 кв.м.,  тамбур I площею 11,2 кв.м. та балкон  площею 1,89 кв.м. , всього  на суму 124.195 гривень, що становить 70/100 частини всієї  квартири , відмовивши ОСОБА_1  в останній частині позову за його необґрунтованістю.

    Зобов’язати  ОСОБА_2 та ОСОБА_3  до  1 грудня 2009 року для реального розподілу  квартири виконати  необхідні переобладнання :  демонтувати дверні блоки між приміщеннями 1-11 та 1-12 та 1-18 і 1-7 і закласти отвори, пробити дверний отвір в перегородці між приміщеннями 1-9 та 1-11 та встановити дверний блок на загальну суму 745 гривень та організувати самостійні  системи теплопостачання, газопостачання, водопостачання та електропостачання.

Зобов’язати  ОСОБА_1 до 1 грудня 2009 року для реального розподілу квартири у виділеній їй частині квартири організувати самостійні  системи теплопостачання, газопостачання, водопостачання і електропостачання.

    Передати ОСОБА_1  у безстрокове, безкоштовне користування без права передачі в оренду(найм), без права отримання у власність за  набувальною   давністю та без сплати будь-яких витрат  на їх  утримання належні  на праві  спільної сумісної  власності  ОСОБА_2 ,ОСОБА_3 та їх неповнолітньому сину ОСОБА_6 приміщення квартири АДРЕСА_1  : санвузла поєднаного 1-11 площею 7 кв.м. та тамбура I площею 11,2 кв.м.

    Стягнути  на  користь ОСОБА_1  з ОСОБА_2 -68 гривень 75 копійок  повернення судового збору , 3 гривні 75 копійок повернення витрат з інформаційно-технічного забезпечення  розгляду  справи , 823  гривні 5 копійок витрат на проведення дослідження та  експертизи  та 320 гривень 50 копійок судових витрат за подання адвокатом юридичної допомоги , а всього 1.216 (одну тисячу двісті шістнадцять) гривень 5 копійок ; з ОСОБА_3. – 68 гривень 76  копійок повернення судового збору , 3  гривні 75 копійок повернення витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, 823 гривні 4 копійки витрат по проведенню дослідження та  експертизи  та 320 гривень 50 копійок судових витрат   за надання адвокатом юридичної  допомоги , а всього 1.216 (одну тисячу двісті шістнадцять )  гривень 5 копійок.

    Стягнути з ОСОБА_1  на користь держави 298 (двісті дев’яносто вісім)  гривень 97 копійок судового збору та 10 (десять) гривень 77 копійок витрат з інформаційно-технічного забезпечення  розгляду справи з перерахуванням до спеціального фонду державного бюджету.

    Стягнути  з ОСОБА_2  на користь держави  204 (двісті чотири) гривні 20 копійок судового збору та 5(п’ять)  гривень 87 копійок витрать з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи з перерахуванням до спеціального фонду державного бюджету.

              Стягнути з ОСОБА_3  на користь держави 204 (двісті чотири)  гривні 20 копійок судового збору та 5 (п’ять)  гривень 86 копійок витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи з перерахуванням до спеціального фонду державного бюджету.

  Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10-ти  днів з дня його  проголошення , а апеляційну скаргу на нього  може бути подано до  апеляційного суду Сумської області через районний суд протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви, якщо вона  подається у строк , встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо заяву про апеляційне оскарження або апеляційну скаргу не було подано.

Суддя         /підпис/

     З оригіналом згідно:

    Суддя                 В.І.Куц