РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"10" квітня 2007 р. |
Справа № 2/59-651 |
Господарський суд Тернопільської області
у складі
Розглянув справу
за позовом Тернопільської об`єднаної державної податкової інспекції вул. Білецька, 1, м. Тернопіль,46000
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
За участю представників сторін:
позивача: Ковальська З. В. - довіреність №16650/7/10-015 від 16.03.06р.
відповідача: ОСОБА_1- паспорт ІНФОРМАЦІЯ_1
Суть справи: Тернопільська об`єднана державна податкова інспекція, м. Тернопіль пред'явила позов щодо припинення підприємницької діяльності - фізичної особи - ОСОБА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, посилаючись на порушення останнім вимог ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування” та п. 2 ст. 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців”.
Відповідач не заперечує проти припинення підприємницької діяльності. Пояснює, що у 2003 році він намагався сам ліквідувати таку, але не з його вини позивач не провів дій по ліквідації. Просить не стягувати витрати по справі.
В судовому засіданні перед розглядом справи представникам роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та приймаючи до уваги, що:
1) Згідно ст. 4 Закону України “Про систему оподаткування” суб'єкт підприємницької діяльності - ОСОБА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 - є платником податків і зборів обов'язкових платежів.
2) Стаття 9 Закону України “Про систему оподаткування” №1251-XII від 25.06.1991р. та ст. 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців” тлумачать, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
П.15 ст. 58 Господарського кодексу України та ст. 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ( в подальшому Закону №871-IV від 15.05.2003р.), передбачають, що неподання протягом одного року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності є підставою для постановляння судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця.
П.17 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” зазначає, що з заявою щодо припинення підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця звертатись до суду мають право органи державної податкової служби.
3) Позивач стверджує, що остання звітність відповідачем була подана 22.01.2003 р., підтверджуючи даний факт довідкою НОМЕР_1 підписану першим заступником начальника Швиридою А.С.(підпис якого скріплений печаткою)
Відповідач не представив доказів того, що звітність подавалася ним в строки, передбачені актами нормативного характеру. Тому з врахуванням ст. 33 Господарського процесуального кодексу України слід вважати, що такі не подавалися.
При таких обставинах, у суду є підстави застосовувати до відповідача адміністративно-господарську санкцію у вигляді припинення цього суб'єкта (ст. 247 Господарського кодексу України).
4) Постановляння судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до ст. 46 Закону №871-IV від 15.05.2003р.
5) У відповідності до ст. 49 даного Закону у день набрання даним рішенням законної сили копію його направити державному реєстратору для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення і вчинення дій, передбачених п.6 ст. 46-52 Закону №871-IV від 15.05.2003р.
6) Підприємець ОСОБА_1 в квітні-травні місяцях 2003 р. оформила в державній податковій інспекції Обхідний лист податкової справи по підприємцю за НОМЕР_2, що підтверджено підписами відповідних осіб відділів, управління позивача та податковим інспектором.
Отже, в 2003 році суб'єкт підприємницької діяльності виконав всі дії необхідні для зняття його з обліку платника податків внаслідок ліквідації.
Із службової записки позивача НОМЕР_3. та пояснення підприємця ОСОБА_1 від 10.04.2007р. вбачається, що підприємницька діяльність фізичної особи не була припинена по незалежних від відповідача причинах .
Тому згідно п. 40 Інструкції про порядок обчислення та справляння держмита державне мито не сплачується.
7) Відповідно до ст. 44, 47-1 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №411 від 29.03.2002р. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пов'язані з розглядом даної справи не сплачуються.
Керуючись вищезазначеним, ст.ст.2,43,49,82,84,85,116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Постановити судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1.
2. Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пов'язані з розглядом даної справи не сплачуються.
3. Після набрання рішенням законної сили його копії направити державному реєстратору при Тернопільській міській раді
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 11 квітня 2007 року через місцевий господарський суд.
Суддя