Справа № 127/17224/15-ц
Провадження № 2/127/180/16
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 червня 2016 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого – судді Ан О.В.,
за участю секретаря Бородіч О.О.,
представника позивача ОСОБА_1,
відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представника відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4,
представник третьої особи Управління Держгеокадастру у Вінницькій області – ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третьої особи Управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання права власності на 1/4 частку земельної ділянки, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2А, ОСОБА_3 за участю третьої особи Управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання права власності на 1/4 частку земельної ділянки, мотивуючи позовні вимоги тим, що в період шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_2 за спільні кошти подружжя на підставі договору купівлі - продажу від 16.03.1990 року, посвідченого державним нотаріусом Третьої вінницької державної нотаріальної контори ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі за № 2-313, придбали ? частину будинковолодіння з відповідною часткою господарських будівель та споруд по 2-му пров. Юності (Ленінського Комсомолу), 33 у м.Вінниці. Інша частини вказаного будинковолодіння перебуває у власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу частини будинку від 19.09.2002 року посвідченого державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори ОСОБА_8, та зареєстрованого в реєстрі за № 3-1368. Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради № 414 від 07.12.1989 року, за будинковолодінням по 2-му пров. Юності (Ленінського Комсомолу), 33 в м. Вінниці, закріплено земельну ділянку площею 600 кв.м. та передано у користування попередньому власнику ОСОБА_9 Відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 05.05.2009 року у справі №2-1442/09 року за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку в спільному майні подружжя. Визнано за ОСОБА_6 право власності на ? частини житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель по 2-му пров. Юності, 33 у м. Вінниці. Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 19.01.2016 року виправлено арифметичну помилку допущену у рішенні Ленінського районного суду м.Вінниці від 05.05.2009 року, а саме: виправлено у резолютивній частині рішення цифри ? на ? , що відповідає розміру належної позивачу частки у вказаному домоволодінні.Разом з тим, згідно державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯК № 772526, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011006800197, земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: м. Вінниця, 2-й провулок Юності, 33 (кадастровий номер 0510136600:02:070:0059) та на якій знаходиться будинок, перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_2А та ОСОБА_3 У зв’язку з цим, позивач звернулась до суду із вказаним позовом та просила суд, визнати за ОСОБА_6 право власності на ? частку земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: 2-й пров. Юності, 33, площею 0,0617 га.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд позов задовольнити посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Відповідачі та представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4, в судовому засіданні заперечили, щодо задоволення позовних вимог, та просили суд в задоволені позову відмовити.
Представник третьої особи Управління Держгеокадастру у Вінницькій області, в судовому засіданні, просила суд позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.
Правилами ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі - продажу від 16.03.1990 року, посвідченого державним нотаріусом Третьої вінницької державної нотаріальної контори ОСОБА_7, зареєстрованого в реєстрі за № 2-313, ОСОБА_2 придбав ? частину будинковолодіння з відповідною часткою господарських будівель та споруд по 2-му пров. Юності (Ленінського Комсомолу), 33 у м.Вінниці (а.с. 12-15).
Інша частини вказаного будинковолодіння перебуває у власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу частини будинку від 19.09.2002 року посвідченого державним нотаріусом Першої вінницької державної нотаріальної контори ОСОБА_8, та зареєстрованого в реєстрі за № 3-1368 (а.с. 16-17).
Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради № 414 від 07.12.1989 року, за будинковолодінням по 2-му пров. Юності (Ленінського Комсомолу), 33 в м. Вінниці, закріплено земельну ділянку площею 600 кв.м. та передано у користування ОСОБА_9 (а.с. 18-20).
Відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 05.05.2009 року у справі №2-1442/09 року за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку в спільному майні подружжя. Визнано за ОСОБА_6 право власності на ? частини житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель по 2-му пров. Юності, 33 у м. Вінниці, придбаних ОСОБА_2 згідно договору купівлі – продажу від 16.03.1990 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2-313 (а.с. 6).
Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 19.01.2016 року виправлено арифметичну помилку допущену у рішенні Ленінського районного суду м.Вінниці від 05.05.2009 року, а саме: виправлено у резолютивній частині рішення цифри ? на ? (а.с. 104-105).
Згідно державного акту про право власності на земельну ділянку серії ЯК № 772526, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011006800197, земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: м. Вінниця, 2-й провулок Юності, 33 (кадастровий номер 0510136600:02:070:0059) та на якій знаходиться будинок, перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 64-65).
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і має право звернутися до суду за захистом свого порушеного особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права особи є визнання такого права.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно із ст. 372 ЦК України, майно, що є у сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. Крім того, за рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України, в редакції від 05.03.2009 р. та ч. 1 ст. 377 ЦК України в редакції від 30.04.2009 року, які діяли на момент виникнення у позивачки права власності на частку у будинку, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності а ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею, спорудою, та на ту частину земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Відповідно до ч. 4 ст. 120 ЗК України, в редакції від 05.03.2009 року при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право власності на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди.
В підпункті «ґ» пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» вирішуючи спори про право власності на земельну ділянку, суди мають виходити з того, що, зокрема в разі переходу права власності на будівлі та споруди до кількох осіб право на земельну ділянку визначалось пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено в договорі відчуження останніх.
Крім того, відповідно до ч. 4 та ч. 5 ст. 13 Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-УІ від 07.07.2010 року, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права виникають із дій осіб, що передбачені актами, цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права, а у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права можуть виникати з рішення суду.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-ІУ держаній реєстрації підлягає право власності на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1952-ІУ у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, у тому числі на житлові будинки, будівлі та споруди, а також їх окремі частини та квартири.
Отже, на підставі рішення суду з урахуванням ухвали про виправлення описки та ч.ч. 1, 4 ст. 120 ЗК України в редакції від 05.03.2009 року та ч. 1 ст. 377 ЦК України в редакції від 30.04.2009 року, до ОСОБА_6, як власниці 1/4 частки будинковолодіння, яке знаходиться за адресою: м. Вінниця, 2-й пров. Юності, 33 перейшло право власності також і на 1/4 частку земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: м. Вінниці, 2-й пров. Юності, буд. 33, площею 0,0617 га, кадастровий номер 0510136600:02:070:0059 та на яку було видано державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯК № 772526, що зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011006800197, оскільки на останній знаходиться вказане будинковолодіння.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, встановивши правовий характер спірних правовідносин, шляхом дослідження всебічно, повно, безпосередньо та об’єктивно наявних у справі доказів, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв’язок у сукупності, з’ясувавши усі обставини по справі, які складають правову підставу позову, суд дійшов висновку про задоволення позову.
При подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1592,20 грн., тому, відповідно до ст. 88 ЦПК України, сума сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ПостановоюПленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», Законом України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-УІ від 07.07.2010 року, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. 120 ЗК України, ст.ст. 11, 15, 16, 328, 372 ЦК України, ст. ст. 10,11, 60, 61, 213-215, 218 ЦПК України, суд –
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги задовольнити. Визнати за ОСОБА_6 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) право власності на 1/4 частку земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Вінниця 2-й провулок Юності, будинок 33, площею 0,0617 га, кадастровий номер 0510136600:02:070:0059 на яку було видано державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯК № 772526, зареєстрований в Книзі записів реєстрації держаних актів про право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011006800197.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 1592 гр-ні 20 коп. в рахунок відшкодування судових витрат.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному суді Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 10 днів з моменту винесення.
Головуючий суддя О.В.АН
- Номер: 2/127/180/16
- Опис: про визнання недійсним рішення міської ради
- Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
- Номер справи: 127/17224/15-ц
- Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
- Суддя: Ан О.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 22.07.2015
- Дата етапу: 01.06.2016