ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"02" квітня 2007 р. |
Справа № 12/267-3650 |
15 год. 40 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі
при секретарі судового засідання
Розглянув матеріали справи
за позовом: Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Тернопіль
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Верест», м. Тернопіль
про: стягнення 250000 грн. заборгованості перед бюджетом
За участю представників сторін:
позивача: Переймибіда Р.Б. -старший державний податковий інспектор, довіреність №15497/7/10-015 від 16.03.2006р.
відповідача:
Суть справи:
Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція, м. Тернопіль, надалі позивач, звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Верест», м. Тернопіль, надалі відповідач, про стягнення 250000 грн. заборгованості перед бюджетом.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що перевіркою встановлено порушення товариством п. 2, 10 ст. 2 Положення «Про проведення касових операцій у національній валюті України», в зв'язку з чим податковим органом визначено суму податкового зобов'язання у вигляді штрафної санкції у розмірі 250000 грн., яка ТОВ «Верест»не сплачена.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заперечення на позов не подав.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено.
20 вересня 2004 року працівниками Тернопільської ОДПІ проведена перевірка відповідача, за результатами якої складено Акт «Про результати комплексної планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Верест»за період з 01.04.2003р. по 31.03.2004р.»№23-622/30588455, надалі Акт перевірки.
Перевіркою встановлено та зафіксовано в Акті перевірки, що ТОВ «Верест»порушено, зокрема п.п. 2.10 п. 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, редакція якого діяла на момент проведення перевірки та встановлення його порушень, в частині не оприбуткування готівки в касі підприємства у сумі 50000 грн.
20 вересня 2004 року Тернопільською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №1385/0005372303/0/7459, яким на підставі Акта перевірки №2798/23-62230588455 від 20.09.2004р. згідно п.п. «б»п.п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за порушення п.п. 2.10 п. 1 Положення «Про ведення касових операцій про у національній валюті в Україні»відповідно до п. 6 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»товариству з обмеженою відповідальністю «Верест»визначено суму податкового зобов'язання за платежем штрафні санкції в розмірі 250000 грн. (2 кратний розмір понадлімітної готівки).
Вказану суму штрафних санкцій згідно прийнятого податкового повідомлення-рішення і просить стягнути Тернопільська ОДПІ як заборгованість перед бюджетом.
Оцінивши зібрані по справі докази та дослідивши норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог Тернопільської ОДПІ слід відмовити, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу Адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так, рішенням господарського суду Тернопільської області від 14.11.2005р. по справі №7/187-2609 (14/172-2239) за позовними вимогами ТОВ «Верест»до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції визнано недійсним податкове повідомлення-рішення №1385/0005372303/0/7459 від 20.09.2004р., яким ТОВ «Верест»визначено податкове зобов'язання за платежем штрафні санкції в розмірі 250000 грн.
Ухвалою Вищого Адміністративного Суду України від 30.11.2006р. рішення суду першої інстанції залишено в силі, а тому факти, які встановлені під час розгляду справи №7/187-2609 (14/172-2239) в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції вважаються доведеними та не доказуються при розгляді даної справи.
Відповідно до п.п. 2.10 п. 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України», яке затверджене Постановою НБУ №72 від 19.02.2001р. (в редакції на момент здійснення перевірки та на період здійснення операцій) уся готівка, що надходить до кас підприємства, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися в їх касах. Оприбуткування готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги згідно з пунктом 4.2 цього Положення, є здійснення такими підприємствами обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень з оформленням цих операцій у встановленому порядку прибутковим касовим ордером з видачею відповідної квитанції та відображення у касовій книзі в день одержання підприємством готівкових коштів.
Згідно статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»у разі порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до таких осіб застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.
Судом першої інстанції при розгляді справи №7/187-2609 (14/172-2239) встановлено, що податковим повідомленням-рішенням визначено податкове зобов'язання в сумі 250000 грн. штрафних санкцій в 2 кратному розмірі понадлімітної готівки, який передбачений абзацом 1 частини 1 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», хоча Актом перевірки не встановлено порушення товариством перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах; як підставу та розмір застосування штрафних санкцій зазначено п. 6 ст. 1 Указу, який передбачає стягнення санкцій за проведення розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем коштів, тоді як Актом перевірки такого порушення не встановлено.
Актом перевірки підтверджено, що товариством касова книга і касові документи ведуться відповідно до вимог чинного законодавства, суми готівки, прийняті до каси та видані із каси, відповідають даним прибуткових і видаткових касових ордерів, тобто порушень при перевірці даного питання не встановлено, оскільки не виявлено в касі товариства готівки, яка не підтверджена прибутковими касовими ордерами. Також, акт не містить даних щодо включення виявленої не оприбуткованої готівки до доходу товариства, а навпаки, зазначено, що порушень правильності нарахування валових доходів при перевірці не встановлено, а отже в бухгалтерському обліку товариства дотримані правила оподаткування операцій з одержання та повернення сум поворотної фінансової допомоги, в тому числі і суми 50000 грн.
При таких обставинах, матеріалами справи встановлено, що гр. ОСОБА_1 не вносив в касу підприємства 50000 грн. як посадова особа товариства, а безпосередньо були перераховані через установу банку -ТФ АТ «Кредит Банк (Україна)»згідно з ордером №5059 як фізичною особою -поворотна фінансова допомога згідно укладеного договору позики, не могли оприбутковуватися в касі товариства, тому не було допущено порушень п. п. 2.10 п. 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», за які передбачається відповідальність згідно норм Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».
Тому, враховуючи викладене, в суду не має правових підстав для задоволення позову Тернопільської ОДПІ про стягнення з ТОВ «Верест»250000 грн. заборгованості перед бюджетом, визначеної податковим повідомленням-рішенням від 20.09.2004р. №1385/0005372303/0/07459, яке визнано судом недійсним.
Разом з тим, позивачем по справі подане клопотання від 02.04.2007р. №2467/7/10-015 про зупинення провадження у даній справі у зв'язку з подачею Тернопільською ОДПІ касаційної скарги у Верховний Суд України на ухвалу Вищого Адміністративного Суду України від 30.11.2006р. по справі №7/187-2609 (14/172-2239).
Суд відхиляє клопотання позивача про зупинення провадження у справі з огляду на те, що згідно п. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду набирають законної сили з моменту проголошення, а також податковий орган не позбавлений звернутися із відповідною заявою в порядку, передбаченому Главою 4 Кодексу Адміністративного Судочинства України за наслідками перегляду в касаційному порядку ухвали ВАСУ від 30.11.2006р. Верховним Судом України.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір з відповідача не стягується.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 69-71, 158, 161-163 КАС України, господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі „9” квітня 2007 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом двадцяти днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Суддя