ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          "06" червня 2016 р. Справа № 918/377/16

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А., при секретарі судового засідання Конончук С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Любомирське вапняно-силікатне підприємство"

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз"

про зобов’язання вчинити певні дії,

за участі представників сторін:

від позивача –           ОСОБА_1, довіреність № 15 від 10.05.2016р.;

          ОСОБА_2 (директор), наказ № 11 від 03.03.2014р.;

від відповідача –           ОСОБА_3, довіреність № 10/430 від 01.02.2016р.

У судовому засіданні 6 червня 2016 року, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Любомирське вапняно-силікатне підприємство" (далі – Підприємство) звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" (далі – Товариство) про зобов’язання останнього провести розпломбування силової заглушки на вхідній запірній арматурі на підвідному газопроводі позивача для забезпечення газопостачання шляхом надання можливості відбору природного газу із газорозподільної системи відповідно до умов Типового договору з розподілу природного газу від 1 квітня 2016 року.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що всупереч умовами укладеного між сторонами Типового договору з розподілу природного газу від 1 квітня 2016 року Товариство не виконало покладеного на нього обов’язку в частині розподілу та транспортування природного газу, оскільки неправомірно відмовило позивачу у відновленні газопостачання на його об’єкт шляхом відбору газу із газорозподільної системи починаючи з 5 травня 2016 року.

Ухвалою суду від 25 травня 2016 року позовну заяву від 16 травня 2016 року № 201 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 918/317/16, розгляд якої було призначено на 6 червня 2016 року.

До початку призначеного судового засідання через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив Товариства на позовну заяву від 6 червня 2016 року № 10-377/16 (а.с. 36-37), в якому останнє заперечило проти задоволення даного позову з огляду на те, що у відповідача відсутня можливість здійснити розпломбування вхідної засувки на підводному газопроводі позивача, оскільки дана пломба була встановлена представниками ПАТ "Укртрансгаз" за дорученням НАК "Нафтогаз України".

У судовому засіданні 6 червня 2016 року представники позивача підтримали вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягали на їх задоволенні.

Представник відповідача у даному судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву від 6 червня 2016 року № 10-377/16. Крім того, останній просив суд відкласти розгляд справи на іншу дату.

Однак суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи з огляду на те, що Товариству було надано достатньо часу для висловлення своєї правової позиції по суті спору, надання додаткових доказів та пояснень.

Слід також зазначити, що у матеріалах справи наявні всі документи, необхідні для її повного, всебічного, неупередженого та об’єктивного розгляду.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Враховуючи відсутність обставин, за яких спір не може бути вирішено в даному засіданні, суд дійшов висновку про необґрунтованість усного клопотання представника Товариства про відкладення розгляду справи, у зв’язку з чим вважає за необхідне відмовити в його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій документів поданим учасниками процесу оригіналам цих документів, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

1 квітня 2016 року між Підприємством та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" був укладений договір на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 1141128JCAП046, за умовами якого останнє зобов’язалося передати у власність позивачу в 2016 році природний газ, а останній, – прийняти даний природний газ та оплатити його вартість у розмірах, строки та порядку, що визначні цією угодою (а.с. 17– 20).

Даний договір підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений печатками цих суб’єктів господарювання.

Згідно пункту 4.2 зазначеного договору оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: 100% місячної вартості запланованого обсягу газу сплачується до 25 числа місяця, що передує місяцю постачання. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує сум платежу, за ціною, що діяла у попередньому місяці.

За змістом пункту 4.2.2 вказаної угоди у разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п’ятиденний строк після збільшення цього обсягу.

Остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу (пункт 4.2.3 зазначеного правочину).

З матеріалів справи вбачається, що після підписання вказаного договору позивач перерахував на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнегаз збут" суму вартості запланованого до поставки на травень 2016 року об’єму природного газу в розмірі 384 390 грн. 00 коп., що підтверджується наявною у матеріалах даної справи копією відповідного платіжного доручення (а.с. 21).

Також судом встановлено, що 1 квітня 2016 року між сторонами у справі було оформлено та підписано Типовий договір з розподілу природного газу (а.с. 11-15) та заяву-приєднання № 0942128 ЕJCAР046 до умов договору розподілу природного газу (а.с. 16), відповідно до яких відповідач (як оператор ГРМ) зобов’язався надати Підприємству послуги з розподілу природного газу, а позивач, у свою чергу, – прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Дана угода підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками цих юридичних осіб.

Відповідно до пункту 6.1 цього договору оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Згідно з пунктами 6.3 та 6.4 вказаного правочину розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата вартості послуг з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ.

Після підписання вищенаведеного договору та заяви-приєднання позивач оплатив відповідачу грошові кошти за розподіл даного природного газу в сумі 43 788 грн. 00 коп., що підтверджується копією відповідного платіжного доручення від 29 квітня 2016 року № 327 (а.с. 22).

З матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення стабільності ведення технологічного процесу на обертових печах випалу вапна, попередження утворення браку та зупинки технологічного обладнання, листом від 18 квітня 2016 року № 133 Підприємство звернулося до Товариства з проханням забезпечити на вході в газопровід підприємства позивача надлишковий тиск природного газу в межах 0,24– 0,26 МПа (а.с. 23).

Листом від 22 квітня 2016 року № 04/1562 Товариство повідомило позивача про те, що відновлення газопостачання Підприємства буде здійснено протягом п’яти днів після направлення письмового звернення позивача із відповідною заявою на відновлення газопостачання (а.с.24). В даному листі відповідач зазначив, що після відновлення газопостачання на підприємство позивача буде забезпечено величину тиску газу на вході в газопровід Підприємства в межах 0,24– 0,26 МПа.

З матеріалів справи також вбачається, що листом від 29 квітня 2016 року № 148 (а.с. 25) Підприємство звернулося до відповідача з проханням відновити газопостачання підприємства позивача з 5 травня 2016 року та забезпечити надлишковий тиск на вході в газопровід в межах 0,24– 0,26 МПа. Крім того, у даному листі позивач просив Товариство направити на його підприємство уповноважених представників відповідача для перевірки справності відповідного вузла обліку.

У той же час судом встановлено, що у зазначений позивачем термін Товариство не виконало вказаних у вищенаведеному листі робіт з відновлення газопостачання підприємства позивача з 5 травня 2016 року та забезпечення надлишкового тиску на вході в газопровід в межах 0,24– 0,26 МПа, у зв’язку з чим Підприємство листом від 6 травня 2016 року № 160 (а.с. 26) звернулося до відповідача з проханням надати письмове пояснення із зазначенням причин невиконання вищенаведених вимог.

У відповідь на вказане звернення відповідач листом від 12 травня 2016 року № 15/1710 (а.с. 27) повідомив Підприємство про те, що газопостачання підприємства позивача було припинено представниками ПАТ "Укртрансгаз" за дорученням НАК "Нафтогаз України" шляхом пломбування вхідної засувки на підвідному газопроводі. У даному листі відповідач також зазначив, що він позбавлений можливості самостійно зняти пломбу, встановлену представниками ПАТ "Укртрансгаз", а як результат – відновити газопостачання підприємства позивача до вирішення позивачем питань з НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз".

У той же час суд дійшов висновку про необґрунтованість відмови відповідача у задоволенні заяви Підприємства про відновлення газопостачання підприємства позивача з 5 травня 2016 року та забезпечення надлишкового тиску на вході в газопровід в межах 0,24–0,26 МПа у зв’язку з наступним.

Як було зазначено вище, відповідно до умов укладеного між сторонами Типового договору з розподілу природного газу відповідач (як оператор ГРМ) зобов’язався надати Підприємству послуги з розподілу природного газу, а позивач, у свою чергу, – прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Відповідно до пункту 6.4 вказаного правочину оплата вартості послуг з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ.

У той же час, як було встановлено судом, після підписання вищенаведеного договору та відповідної заяви-приєднання позивач оплатив відповідачу грошові кошти за розподіл даного природного газу в сумі 43 788 грн. 00 коп., виконавши свої договірні зобов’язання за наведеним правочином.

Про належне виконання Підприємством своїх зобов’язань за наведеним договором також свідчить відсутність з боку Товариства претензій та повідомлень про порушення споживачем умов цього правочину.

За змістом пункту 3.1 Типового договору санкціонований відбір природного газу з газорозподільної системи здійснюється споживачем за умови наявності у нього укладеного із постачальником договору постачання природного газу та підтвердженого обсягу, виділеного для потреб споживача його постачальником на відповідний календарний період, а також відсутності простроченої заборгованості за цим договором.

Згідно з підпунктом 2 пункту 7.1 цього договору оператор ГРМ зобов’язується, зокрема, забезпечувати можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи в межах величини приєднаної потужності його об’єкта та передачу належних споживачу об’ємів (обсягів) природного газу з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини його тиску за умови дотримання споживачем вимог цього договору.

Підпунктом 1 пункту 7.3 цієї угоди також встановлено, що споживач має право на отримання цілодобового доступу до газорозподільної системи в межах величини приєднаної потужності його об’єкта та передачу належних споживачу об’ємів (обсягів) природного газу з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини його тиску за умови дотримання ним вимог цього договору.

З матеріалів справи також вбачається, що газорозподільна труба з газопостачання на підвідному газопроводі, на якій розташована пломба (силова заглушка на вхідній засувці), перебуває на балансі Товариства, що підтверджується копією відповідного акту розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін від 1 квітня 2016 року № 505, підписаного уповноваженими представниками сторін та скріпленого відбитками їх печаток (а.с. 28). Вказаний факт не заперечувався і представником відповідача у судовому засіданні 6 червня 2016 року.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) встановлено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (частина 2 вищенаведеної статті).

Водночас посилання відповідача на те, що факт наявності правових суперечностей між позивачем та НАК "Нафтогаз України" позбавляє можливості відповідача розпломбувати силову заглушку вхідної засувки на підвідному газопроводі (що перебуває на балансі відповідача) не беруться судом до уваги, оскільки даний факт не звільняє Товариство від виконання взятих на себе договірних зобов’язань з розподілу оплаченого Підприємством природного газу. Слід також зазначити, що НАК "Нафтогаз України" не є стороною ні договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 1 квітня 2016 року № 1141128JCAП046, ні Типового договору з розподілу природного газу від 1 квітня 2016 року, а також не виступає наглядовим чи контролюючим органом щодо жодної із сторін у справі, що виключає можливість правомірного впливу даної юридичної особи на договірні обов’язки Товариства та позивача, а також можливість їх виконання.

Крім того, правовідносини, що склалися між позивачем та третіми особами, зокрема, НАК "Нафтогаз України", не є предметом розгляду даного спору, не стосуються справи та повинні вирішуватися в окремому порядку (окремому провадженні).

Зважаючи на все вищевикладене, враховуючи, що Типовим договором з розподілу природного газу від 1 квітня 2016 року передбачений обов’язок Товариства забезпечувати можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи в межах величини приєднаної потужності його об’єкта та передачу належних споживачу об’ємів (обсягів) природного газу (що перебуває на балансі відповідача), а також беручи до уваги те, що спірний підвідний газопровід перебуває на балансі відповідача, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача, у зв’язку з чим даний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача.

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" (33027, місто Рівне, вулиця Івана Вишенського, будинок 4, ідентифікаційний код: 03366701) провести розпломбування силової заглушки на вхідній запірній арматурі на підвідному газопроводі Товариства з обмеженою відповідальністю "Любомирське вапняно-силікатне підприємство" (35321, Рівненська область, Рівненський район, село Нова Любомирка, вулиця Промислова, будинок 1, ідентифікаційний код: 38302696) для забезпечення газопостачання, шляхом надання можливості відбору природного газу із газорозподільної системи відповідно до умов Типового договору з розподілу природного газу від 1 квітня 2016 року.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Рівнегаз" (33027, місто Рівне, вулиця Івана Вишенського, будинок 4, ідентифікаційний код: 03366701) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Любомирське вапняно-силікатне підприємство" (35321, Рівненська область, Рівненський район, село Нова Любомирка, вулиця Промислова, будинок 1, ідентифікаційний код: 38302696) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Накази видати після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 7 червня 2016 року.

          Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (35321, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Нова Любомирка, вул. Промислова, буд. 1);

3 - відповідачу рекомендованим (33027, м. Рівне, вул. Івана Вишенського, 4).