справа №2-а-1550/2009р.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 червня 2009 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням
судді - Куца В.І.,
при секретарі – Кібкало І.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Сумському районі про відновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання до нарахування і виплати недоплаченої як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги за 2006-2008 роки ,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного Фонду України в Сумському районі про відновлення пропущеного строку для звернення до суду та зобов’язання до нарахування недоплаченої як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги за 2006-2008 роки та зобов’язання до її виплати у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з тих підстав ,що відноситься він до категорії дітей війни і згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 1 січня 2006 року йому повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком . В 2006 -2007 роках йому така допомога не виплачувалась.
За рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 9 липня 2007 року були визнані неконституційними положення п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими було зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Проте відповідач в порушення вимог Конституції України та вказаного вище Закону в 2006-2007 роках не здійснив нарахування та виплату соціальної допомоги, розмір якої становить 2733 гривні 30 копійок .
З 1 січня 2008 року йому така допомога стала виплачуватись у розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком всупереч 30 %, встановлених Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Сума недотриманої ним соціальної допомоги за період з січня по липень 2008 року становить 1102 гривень 20 копійок.
Про порушення його прав на отримання державної соціальної допомоги йому стало відомо на початку серпня 2007 року після ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом України від 9 липня 2007 року і висвітлення цього у засобах масової інформації.
В зв’язку з цим позивач просив відновити пропущений ним строк для звернення до суду і зобов’язати відповідача нарахувати йому недоплачену йому як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2008 роки в сумі 3835 гривень 50 копійок .
В письмовій формі позивач просив справу слухати без його участі.
Представник відповідача – управління Пенсійного фонду України в Сумському районі в судове засідання не з'явився , хоч про час судового розгляду справи відповідач був належним чином повідомлений.
В письмовому запереченні відповідач просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю і в зв’язку з пропуском ним річного строку звернення до суду з даним позовом.
В обґрунтування цього відповідач зазначив , що жодним із законів про пенсійне забезпечення не встановлено відповідний механізм та умови призначення, порядок фінансування питання підвищення дітям війни щомісячної державної соціальної допомоги на 30% мінімальної пенсії за віком, тому є неможливим виконання задекларованої норми Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Згідно ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має статус «Дитини війни» і відповідно до ст.6 даного Закону має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, який набрав чинності з 1 січня 2006 року.
Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року було зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року ,який набрав чинності з 15 березня 2006 року ,було внесено зміни до ст.110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» , яким встановлено ,що пільги дітям війни ,передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у 2006 році запроваджуються поетапно за результатами виконання бюджету у першому півріччі у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Проте у 2006 році пільги ,встановлені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ,не були запроваджені.
Закони України «Про державний бюджет України на 2006 рік « від 20 грудня 2005 року та «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» від 19 січня 2006 року не були визнані неконституційними та діями протягом 2006 року.
Таким чином відповідно до вищезазначених Законів у відповідача не було підстав нараховувати та сплачувати позивачеві доплату до пенсії, передбачену ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки до 15 березня 2006 року дію зазначеної норми було зупинено , а потім передбачені нею виплати не були запроваджені, тому позивачу необхідно відмовити в позові про зобов’язання відповідача до нарахування та виплати недоплаченої йому як дитині війни щомісячної державної соціальної допомоги за 2006 рік за його необґрунтованістю .
Відповідно до п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено дію ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.111 цього Закону.
За рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 було визнано такими , що не відповідають Конституції України /є неконституційними/ положення п.12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» .
Відповідно до п.п.41 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» текст ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладно в наступній редакції «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни ,гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки ,встановленої для учасників війни. Ветеранам війни , які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії , відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту» дане підвищення проводиться за їх вибором згідно з одним із законів».
За рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п.п.41 розділу 2 Закону України « Про державний бюджет України на 2008 рік « та про внесення змін до деяких законодавчих актів України.
Згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони , інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними , втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року та 22 травня 2008 року не мають зворотної дії в часі, тому не поширюються за періоди з 1 січня по 8 липня 2007 року та з 1 січня по 21 травня 2008 року .
Стаття 64 Конституції України передбачає , що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно ч.2 ст.3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні гарантії дітям війни , встановлені цим Законом , не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок -20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
При цьому ч.3 ст.28 цього ж Закону передбачено ,що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною першою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії , призначених згідно з цим Законом.
Однак ,враховуючи той факт, що Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом ,який визначає розмір мінімальної пенсії за віком ,та зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини ,згідно якої держава не може посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплення у конституційних та інших актах ,а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов’язання , взяті державою ,навіть якщо такі зобов’язання містяться у законодавчому акті, який взагалі не має автоматичної прямої дії ,суд вважає, що необхідно застосувати ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове держане пенсійне страхування» для розрахунку зазначеного підвищення дітям війни.
Згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсії приймається районним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.
У 2006-2007 роках відповідач йому такої доплати не нараховував і не виплачував ,а починаючи з 1 січня 2008 року нараховував і виплачував йому її у розмірі 10% від мінімальної пенсії за віком .
Таким чином, сума невиплаченої щомісячної допомоги за 2007 рік становить 703 гривні 87 копійок , в тому числі : з 9 по 31 липня в розмірі 90 гривень 37 копійок ( 121,80:31 день х 23 дні), за серпень та вересень по 121 гривні 80 копійок (406 гривні х 0,3) , за жовтень , листопад та грудень по 123 гривні 30 копійок (411 гривень х 0,3) .
За 2008 рік сума недоотриманої соціальної допомоги з урахуванням раніше проведених виплат становить 715 гривень 23 копійки, в тому числі з 22 травня по 31 травня – 31 гривню 3 копійки ( 96 гривень 20 копійок : 31 день х 10 днів)= за червень -96 гривень 20 копійок ( 481 гривня х0,3 = 144 гривні 30 копійок- 48 гривень 10 копійок), за липень, серпень і вересень – по 96 гривень 40 копійок ( 482 гривні х 0,3 = 144 гривні 60 копійок – 48 гривень 20 копійок), за жовтень, листопад і грудень по 99 гривень 60 копійок (438 гривень х0,3 =149 гривень 40 копійок – 49 гривень 80 копійок).
Всього сума не виплаченої та недоотриманої соціальної допомоги за 2007-2008 роки становить 1419 гривень 10 копійок.
Тому, необхідно відновити позивачу річний строк звернення до суду з позовом як пропущений з поважних причин, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру , встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести йому відповідні виплати за 2007 рік з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 703 гривень 87 копійок та за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 715 гривень 23 копійки, а всього на загальну суму 1.419 гривень 10 копійок, з урахуванням раніше проведених виплат.
За період з 1 січня по 8 липня 2007 року відповідач йому такої доплати не нараховував і не виплачував, а за період з 1 січня по 21 травня 2008 року нараховував і виплачував частково згідно вимог раніше діючого законодавства, тому за ці періоди позивачу необхідно відмовити в позові за його необґрунтованістю.
Невизнання відповідачем в повному обсязі позову в його письмовому запереченні по суті позовних вимог і в зв’язку з пропуском річного строку позовної давності є безпідставними і спростовується вказаними вище обставинами і Законами.
Порушення прав позивача тривало з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року ,тому він не пропустила річний строк звернення до суду з адміністративним позовом з даною вимогою.
Керуючись ст.ст. 10,11,158,159,160,161,162 та 163 КАС України,64 та 152 ч.2 Конституції України ,3 та 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ,законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», рішеннями Конституційного Суду України №6-рп /2007 від 9 липня 2007 року та №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року,
П О С Т А Н О В И В :
Відновити ОСОБА_1 річний строк звернення до суду з позовом як пропущений з поважних причин .
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Сумському районі Сумської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру , встановленого ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести йому відповідні виплати за 2007 рік з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 703 гривень 87 копійок та за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в сумі 715 гривень 23 копійки, а всього на загальну суму 1.419 гривень 10 копійок , з урахуванням раніше проведених виплат, відмовивши йому в останній частині позову за його не обгрунтованістю .
Заяву про апеляційне оскарження постави суду може бути подано протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі , а апеляційну скаргу на неї може бути подано до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський районний суд протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви, якщо вона подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо заяву про апеляційне оскарження або апеляційну скаргу не було подано.
Суддя /підпис/
З оригіналом згідно:
Суддя В.І.Куц