УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

02 квітня 2009 року                                                                                   справа № 5/225/08-АП

 

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду                у складі:

головуючого судді:	Баранник Н.П. (доповідач),
суддів:  при секретарі:	Коршуна А.О., Кожана Н.П.,  Тюріній А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги	Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» та Державної податкової інспекції у м. Енергодар
на постанову господарського суду Запорізької області  від 20.05.2008р.  у справі № 5/225/08-АП  (категорія статобліку 2.11.7)
за  позовом	Прокурора м. Енергодар в інтересах Держави                 в особі Державної податкової інспекції                     у м. Енергодар
до   про	Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива»   стягнення 9 703 грн. 76 коп.

 

ВСТАНОВИЛА:

05.03.2008р.  Прокурор м. Енергодар (далі по тексту прокурор) в інтересах Держави           в особі Державної податкової інспекції у м. Енергодар (далі по тексту позивач) звернувся          до господарського суду Запорізької   області з позовом про стягнення з Товариства                          з обмеженою відповідальністю «Нива» (далі по тексту відповідач) податкового боргу загальною сумою 9 703, 76 грн..

Постановою господарського суду Запорізької   області від 20.05.2008р. у справі                        № 5/225/08-АП позов задоволено частково, стягнуто з відповідача в доход місцевого бюджету            м. Енергодара заборгованість  по єдиному податку від зайняття підприємницькою діяльністю              в розмірі 1 811, 00 грн.. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова  в частині відмови у задоволенні вимог позову  мотивована тим,                          що самостійне погашення податковим органом податкового боргу відповідача за минулі податкові періоди не є підставою стверджувати про існування такого боргу у платника податку, який сплачено останнім відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону України №2181. Відповідачем самостійно сплачена узгоджена  сума податкового зобов'язання з єдиного податку за 4 квартал 2006р. ще до моменту подання позову до суду. Оскільки доказів сплати узгодженого податкового зобов'язання на суму 1 811 грн. відповідач не надав,  суд в цій частині позов задовольнив.

Позивач та відповідач, не погодившись із постановою суду, подали апеляційні скарги.

 

 

Позивач, посилаючись в апеляційній скарзі на  порушення  судом першої інстанції  норм матеріального права, просив оскаржувану постанову скасувати в частині відмови                                 в  задоволенні позовних вимог та прийняти нову, якою вимоги позову задовольнити                        в повному обсязі.

Апеляційна скарга відповідача обґрунтована тим, що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи, не врахував положень п. 6.2.1 ст. 6 Закону України №2181, а отже невірно застосував норми матеріального права, задовольняючи частково позовні вимоги. Просив постанову суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити  в задоволенні позовних вимог  в повному обсязі.

Позивачем направлена на адресу суду письмова заява з проханням розглядати справу без участі його представників.

Прокурор та відповідач про час та місце розгляду справи повідомлялися                              у встановленому порядку, своїх представників для участі в судовому засіданні                        не направили, тому колегія суддів вважає можливим справу розглянути  без участі представників зазначених осіб.

Перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Як вставлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідач відповідно до п. 4 Указу Президента України від 28.06.99 № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» подав до позивача заяву про обрання способу оподаткування доходів за єдиним податком в 2006 році, починаючи з липня місяця, за ставкою 6% суми виручки від реалізації відповідно                до п. 3 Указу, шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку (а.с. 24).

20.06.2006р. відповідач отримав свідоцтво про сплату єдиного податку серії                    А № 746923 (а.с. 25).

19.01.2007р. відповідачем подано позивачу розрахунок про сплату єдиного податку          за IV квартал 2006 року, яким визначено загальну суму зобов'язання 12093,00 грн. (рядок 5 розрахунку)   (а.с. 23).

Визначені зобов'язання відповідач повинен був сплачувати щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця, відповідно до вимог п. 3 Указу Президента України  № 727/98         від 28.06.99р.  «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Частково відповідачем було погашене зобов'язання з єдиного податку за IV квартал 2006 року на суму 4200,24 грн. за рахунок наявної переплати на картці особового рахунку.

Заборгованість відповідача перед бюджетом по зобов'язанням 2006 року з єдиного податку станом на 07.04.2008р. складає 7 892,76 грн.,   що підтверджується відповідною довідкою податкового органу.

Крім того,  з матеріалів справи встановлено  наступне.

У січні 2007р. уповноваженими працівниками податкового органу проведено невиїзну документальну перевірку відповідача з питань своєчасності сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність з юридичних осіб.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 38 від 25.01.2007р., в якому відображене виявлене  порушення відповідачем абз. 2 п. 3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (далі Указ)  та п/п 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон          № 2181), в частині несвоєчасної сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність             з юридичних осіб згідно наданого розрахунку  за III квартал 2006 року в сумі 3 622 грн.          (а.с. 26).

 

 

На підставі акту перевірки, згідно п/п 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі                   1 811 грн., про що винесено податкове повідомлення-рішення № 0000161501/0 від 25.01.2007р. (а.с. 27).

Зазначене повідомлення-рішення було надіслано відповідачу поштою, і отримано останнім 15.02.07 року (а.с. 8).

Граничний термін сплати штрафу за вказаним податковим повідомленням-рішенням -26.02.2007р..

На існуючу суму заборгованості 9 703,76 грн. позивачем надсилалися відповідачу перша та друга податкові вимоги, які були  отримані останнім, але залишилися без оплати.

Примусове стягнення з відповідача податкового боргу загальною сумою                           9 703,76 грн. і стало предметом адміністративного позову.

Під час вирішення  спору  по суті заявлених вимог суд першої інстанції керувався нормами п.п.1.2, 1.3, 1.7, 1.11 ст. 1, п/п 5.3.1 п. 5.3, п/п 5.4.1 п. 5.4 ст. 5, п. 6.1, п/п 6.2.1, 6.2.3, 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.9 Закону України             «Про систему оподаткування», абз. 6 п. 2, абз. 2 п. 4, п. 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Аналізуючи наявні матеріали у справі, встановлені фактичні дані та наведені норми права, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, що мають суттєве значення для вирішення спору і дійшов вірного висновку          про  часткове задоволення позовних вимог.

Так, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем самостійно було сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання з єдиного податку за 4 квартал 2006р.                         до місцевого бюджету загальною сумою 12092,86 грн. ще до моменту звернення позивачем до суду з відповідним позовом.

Суд першої інстанції обґрунтовано не врахував посилання позивача на п. 7.7 ст. 7 Закону України №2181, оскільки обов'язок платника податку своєчасно сплатити самостійно узгоджену суму податкового зобов'язання прямо передбачено п. 5.3.1 ст. 5 цього ж Закону.

У випадку ж прострочення сплати поточних податкових зобов'язань до платника податку можуть застосовуватись штрафні санкції та пеня.

Тому, в частині стягнення з відповідача податкового боргу зі сплати єдиного податку за 4 квартал 2006р.  позовні вимоги задоволенню не підлягали.

Оскільки податкове повідомлення-рішення позивача № 0000161501/0 від 25.01.2007р.             на суму 1811 грн. відповідачем не оскаржувалося, визначена сума такого зобов'язання                         є узгодженою.  

Відповідачем доказів сплати нарахованої суми санкцій у розмірі  1811 грн. надано                   не було, тому  суд, з посиланням на ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», дійшов вірного висновку про необхідність стягнення зазначеної суми і задоволення в цій частині вимог позову.

Доводи, викладені позивачем та відповідачем в їх апеляційних скаргах,  не можуть бути підставою для скасування законної постанови суду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги позивача та відповідача залишити без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області від 20.05.2008р.  у даній справі залишити без змін.

 

    Керуючись ч.3 ст. 160, п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200,205,206 КАС України, колегія суддів,

 

 

 

 

УХВАЛИЛА:

 

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нива» залишити без задоволення.

 

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Енергодар залишити              без задоволення.

 

Постанову господарського суду Запорізької області від 20.05.2008р. у справі                      № 5/225/08-АП   залишити без змін.

 

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

В повному обсязі постанову складено 29.07.2009р..

 

 

Головуючий суддя:                             Н.П. Баранник

 

Судді:                                     А.О. Коршун

 

                                    М.П. Кожан