Справа № 2-80

                                                                                                                     за 2009 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м   У к р а ї н и

      7 серпня 2009 року Мостиський районний суд Львівської області в особі:        

головуючого - судді                                    Стецика Я.Є.

при секретарі -                                             Флюнт Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мостиська цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною,  

                                                 В С Т А Н О В И В:

      19.01.2009р. позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що до лютого 2009року перебував з відповідачкою у зареєстрованому шлюбі, в якому в них народилася дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

      Зазначає, що наприкінці червня 2008року посварився з відповідачкою, після чого вона забрала дитину і пішла проживати до своїх батьків. З тих пір не дозволяє та перешкоджає йому спілкуватися з дитиною, незважаючи на те, що проживають по сусідству.

      Вказує, що з цієї причини звертався до опікунської ради Мостиської райдержадміністрації, яка вирішила визнати за доцільне його зустрічі з малолітньою дочкою ОСОБА_3 у вільні від роботи дні з правом забирати дитину з собою. Однак всупереч висновку опікунської ради відповідачка продовжує і надалі перешкоджати йому у спілкуванні з дитиною та в прийнятті участі у її вихованні.

      З огляду на наведене просить суд ухвалити рішення, яким визначити йому систематичні побачення з дочкою – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та безперешкодне відвідування дитиною його місця проживання, зокрема: визначити дні, в які він мав би право забирати доньку додому за таким графіком: 1-го та 3-го тижня кожного місяця з 10 год. вівторка до 20 год. середи, а 2-го та 4-го тижня кожного місяця з 11 год. суботи до 20 год. неділі, а також надати йому можливість спільного відпочинку з дитиною один раз на рік тривалістю два тижні в червні місяці кожного року.

     В судовому засіданні позивач змінив позовні вимоги і просить визначити йому періодичні побачення з  дитиною з можливістю відвідування нею його місця проживання в наступні дні:  в кожну неділю місяця в денний час, а також надати йому можливість спільного відпочинку з дитиною один раз на рік тривалістю два тижні в червні місяці кожного року.  

      В ідповідачка в судовому засіданні позов визнала частково та пояснила, що не заперечує  щодо зустрічей позивача з донькою, однак вважає за доцільне дозволити позивачу побачення з дитиною лише кожної неділі і не більше ніж по 6 годин. В іншій частині позовні вимоги заперечує.  

      Представник третьої особи – Мостиської райдержадміністрації як органу опіки та піклування  в судовому засіданні підтримала вимоги позивача.

      Заслухавши пояснення сторін і представника третьої особи, показання свідків та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

      Судом встановлено, що сторони по справі з 10 серпня 2002року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвали в лютому 2009року. Від шлюбних відносин вони мають малолітню дитину: дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 Після припинення фактичних шлюбних відносин мати та батько дитини проживають окремо. Малолітня дитина: дочка ОСОБА_3 проживає разом з матір’ю, відповідачкою по справі.

         Висновком опікунської ради Мостиської райдержадміністрації від 27.08.2008року за №13 встановлено за доцільне позивачу зустрічатися зі своєю малолітньою дочкою ОСОБА_3  у вільні від роботи дні з правом забирати її з собою. Але вказане рішення відповідачка не виконує, продовжує перешкоджати позивачу спілкуватися з дитиною, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні.

         Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини  не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов’язків щодо дитини.

         Згідно ст.151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Стаття 153 СК України передбачає право матері, батька та дитини на безперервне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

         Відповідно до ч.2 ст.157 СК України той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов’язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. А згідно з ст.159 СК України якщо той з батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема, якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий з батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з врахуванням віку, стану здоров’я дитини, поведінки батьків, а також інших обставин, що мають істотне значення.

         В судовому засіданні встановлено, що позивач має нормальні умови для проживання, він позитивно характеризується як за місцем проживання, так і за місцем праці: як авторитетна людина, користується повагою серед односельчан, стриманий, не схильний до вживання алкоголю, відповідальний та дисциплінований працівник.

   Суд не приймає до уваги посилання відповідачки на те, що вона з поважних причин не надавала позивачу можливості спілкуватися з дитиною, а саме через те, що   позивач та його родичі «настроюють» дитину проти неї,  а також те, що спілкування дитини з батьком негативно впливає на психічний стан дитини, оскільки нею не надано суду достовірних доказів в підтвердження своїх доводів.  Також відповідачка не надала суду доказів, які б свідчили про те, що позивач не має права спілкування з дитиною чи своїми діями може причинити шкоду дитині. Навпаки, в судовому засіданні встановлено, що на нейтральній території дитина охоче спілкується з батьком і її настрій при спілкуванні з ним змінюється у кращу сторону, що підтверджується додатковим висновком органу опіки та піклування від 06.08.2009року за №02-29-1254.

   Враховуючи наведене, суд вважає, що відповідачка безпідставно чинить перешкоди позивачу у спілкуванні з дитиною, а тому вимоги позивача є обґрунтованими. Однак, враховуючи інтереси не тільки позивача ОСОБА_1 – батька дитини, але і матері – ОСОБА_2, суд приходить до висновку про можливість визначити позивачу, як спосіб участі у вихованні дитини, періодичні побачення з дитиною – ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1, з можливістю відвідування його місця проживання, протягом суботи та неділі кожного першого та третього тижня кожного місяця (в денний час, не порушуючи режим дитини) з врахуванням того, що в інші суботу та неділю вона буде на вихованні своєї матері ОСОБА_2

  Що стосується позовних вимог в частині надання позивачу можливості спільного відпочинку з дитиною один раз на рік тривалістю два тижні в червні місяці кожного року, то з метою забезпечення найкращих інтересів дитини, як вважає суд, в задоволенні таких слід відмовити. До такого висновку суд приходить з огляду на вік дитини, оскільки в такому ранньому віці діти найбільше потребують материнської турботи, а довготривалі розлучення  дитини з матір’ю можуть, як вважає суд, негативно вплинути на малолітню Вероніку.

         Конвенція про права дитини, виходячи з рівності прав матері і батька, у пункті 1 ст.9 проголосила правило, за яким дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. І саме в цій статті проголошено право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, на

регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

         На підставі викладеного, керуючись Конвенцією про права дитини, ратифікованою Постановою ВР №789-ХІІ від 27.02.1991р., ст.ст. 141, 151, 153, 157, 159 СК України ,   ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В  :

         Позов задоволити частково.

         Визначити ОСОБА_1, як спосіб участі у вихованні його малолітньої дитини: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, - періодичні побачення з  дитиною з можливістю відвідування нею його місця проживання в наступні дні: в суботу та неділю кожного першого та третього тижня кожного місяця з 10 год. до 18 год. .

         В решті  позовних вимог відмовити.  

         Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Мостиський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення рішення і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку, передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.

         Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.294 ЦПК України (20 днів), рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.    

Суддя                                                       Я. Є. Стецик

Рішення набрало законної сили «__»__________________200_ р.

Суддя                                  Я. Є. Стецик