ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.06.16р. Справа № 904/1858/16

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз", м. Дніпропетровськ

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Дніпропетровськгаз збут”, м. Дніпропетровськ,

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про стягнення 24 165 844,70 грн.

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 довіреність № б/н від 29.12.2015р.

від відповідача: ОСОБА_2 довіреність № 91ЮР від 30.12.2015р.

від третьої особи-1: ОСОБА_3 довіреність № б/н від 01.02.2016р.

від третьої особи-2: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" про стягнення 24 165 844,70 грн., з яких: 11 889 533,31 грн. - основний борг, 7 479 036,47 грн. - пеня, 531 177,34 грн. - 3% річних,1 834 840,79 грн. - інфляційні втрати, 2 431 256,79 грн. - 7% штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011037/Н05 від 27.09.2011р., в частині оплати.

Ухвалою суду від 23.03.2016р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 11.04.2016р.

11.04.2016р. відповідач подав до суду відзив, в якому просив:

- залучити до участі у розгляді даної справи в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 2, ЄДРПОУ 39572642); Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Челюскіна, 1, ЄДРПОУ 37988155);

- відмовити ПАТ «Укртрансгаз» в задоволенні позовних вимог про стягнення 7% "штрафу в сумі 2 431 256,79грн.;

- зменшити суму заявленої до стягнення пені до 10%.

Представник відповідача пояснив, що протягом 2015р. на державному рівні відбувалось реформування ринку природного газу, зокрема, в частині відокремлення функцій з постачання та розподілу природного газу. Так, відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за регульованим тарифом, затверджених Постановою НКРЕКП від 12.01.15 № 9, вимог статті 16 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» та згідно постанови НКРЕКП від 21.05.15 №1587, якою анульовано ліцензію АЕ № 295560 на право провадження ПАТ «Дніпрогаз» господарської діяльності з постачання природного газу, з 01.07.2015р. підприємство втратило право здійснювати господарську діяльність з постачання природного газу за регульованим тарифом. З 01.07.2015р. постачання природного газу здійснює новостворене газопостачальне підприємство - ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», а ПАТ «Дніпрогаз» виконує функції газорозподільного підприємства, і не має рахунків зі спеціальним режимом використання, у зв'язку з чим всі розрахунки населення за послуги з газопостачання (в тому числі в частині оплати послуг за договором), одержані до 01.07.2015 р., здійснюються на рахунок ТОВ «Дніпропетровськгаз збут», де розподіляються згідно алгоритму.

Ухвалою суду від 11.04.2016р. клопотання Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" про залучення до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - задоволено; залучено у якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут»; залучено у якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області; розгляд справи відкладено на 25.04.2016 р.

25.04.2016р. розгляд справи відкладено на 16.05.2016р.

10.05.2016р. третя особа-2 подала до суду клопотання , в якому просила зобов'язати позивача надіслати копію позову Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, подати суду докази такого надсилання.

16.05.2016р. відповідач подав до суду клопотання, в якому зазначив, що ухвалою господарського суду м. Києва від 28.04.16р. порушено провадження у справі № 910/7657/16 за позовом ПАТ «Дніпрогаз» до ПАТ «Укртрансгаз» про визнання недійсною додаткової угоди №4 від 24.11.2015р. до договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011037/Н05 від 27.09.2011р., укладеного між сторонами. Даною додатковою угодою викладено в новій редакції пункт 1.2. договору, та визначено річні обсяги транспортування природного газу на 2015 рік помісячно для різних категорій споживачів. Зокрема, річний плановий обсяг транспортування природного газу Замовника у 2015 році складає 186 352,105 тис. куб. м. в період з січня по червень 2015 року включно, тобто саме на спірний період, що є предметом розгляду у справі №904/1858/16. Як вбачається з матеріалів справи, дану угоду укладено задніми числами, після закінчення періоду надання послуг, та підписано посадовою особою ПАТ «Дніпрогаз» на підставі довіреності, з перевищенням визначених п. 11.2.1. статуту товариства повноважень Правління, оскільки питання укладення додаткової угоди, що змінила умови всупереч п. 10.2.2.14 статуту не розглянуто та не затверджено Наглядовою радою ПАТ «Дніпрогаз», до повноважень якої належить прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства, у зв'язку із чим просить суд зупинити провадження по справі № 904/1858/16 до вирішення пов'язаної з нею справи №910/7657/16, що розглядається господарським судом м. Києва.

16.05.2016р. розгляд справи відкладено на 23.05.2016 р.

23.05.2016р. відповідач подав до суду письмові пояснення, в яких просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 7 % штрафу в сумі 2 431 256,79 грн. та зменшити суму заявленої до стягнення пені до 10 %. До пояснень відповідачем було додано акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2015р. по 27.04.2016р., згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011037/Н05 від 27.09.2011р. станом на 27.04.2016р.становить 8 641 982,75 грн.

23.05.2016р. позивач подав до суду клопотання, до якого додав докази направлення третім особам-1,2 копії позовної заяви з додатками.

23.05.2016р. відповідач подав до суду клопотання про продовження строку розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою суду від 23.05.2016р. відмовлено у задоволенні клопотання третьої особи-2 від 10.05.2016р. про зобов'язання позивача надіслати копію позову Головному управлінню Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області; продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 06.06.2016р. включно; розгляд справи відкладено на 03.06.2016 р.

У судове засідання з'явились представники позивача, відповідача та третьої особи-1.

У судове засідання представник третьої особи-2 не з'явився, поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду) на час розгляду справи до суду не надійшло.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи-1, дослідивши матеріали справи, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

27.09.2011р. між Дочірньою компанією “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (газотранспортне ) та Публічним акціонерним товариством “Дніпрогаз” (відповідач) було укладено договір на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011037/Н05 (далі - договір).

Відповідно до п.1.2 статуту Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов’язків ДК «Укратрансгаз» НАК «Нафтгаз України» (а.с.50).

Газотранспортне підприємство зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів прийому-передачі газу в магістральні трубопроводи до пункту призначення - газорозподільних станцій (далі - ГРС), а замовник зобов'язується сплатити за надані послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами у розмірі, у строки та порядку, передбаченому умовам цього договору (п. 1.1 договору).

Розрахунки за послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами здійснюється за тарифами, затвердженими Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ) (п. 4.1 договору).

Послуги з транспортування газу магістральними газопроводами оформлюються відповідачем і позивачем актами наданих послуг по транспортуванню газу магістральними газопроводами, які є підставою для проведення остаточних розрахунків(п. п. 2.11.1 та 2.11.4 договору).

Вартість фактично наданих послуг за звітній місяць визначається на підставі акта наданих послуг (п. 4.4. договору).

Оплата послуг за транспортування природного газу здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100 (ста) відсотків попередньої оплати за 10 (десять) днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. (п. 4.5 договору).

Остаточний розрахунок здійснюється до 20 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (п. 4.6 договору).

У разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 4 цього договору, із замовника стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (п. 6.3. договору).

Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01 жовтня 2011 року. Договір діє в частині транспортування газу до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за надані газотранспортним підприємством послуги до повного виконання замовником своїх зобов'язань за цим договором. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п. 10.1. договору).

17.01.2013р. сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору (а.с. 38-44): в тексті договору слова "Дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії Нафтогаз України" замінили словами "Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз". Розділ "Терміни та визначення" та розділи 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10 та 11 договору викласти в такій редакції, зокрема:

« 1.1. Газотранспортне підприємство зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення - газорозподільних станцій (далі - ГРС), а замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору.»

« 1.2. Річний плановий обсяг транспортування природного газу (далі - газ) замовника складає 386 400,00 тис. куб. м .»

« 3.1. Послуги з транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами (далі - акти наданим послуг).»

« 3.4. Акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника а газотранспортним підприємством.»

« 4.1. За одиницю виміру кількості газу при його обліку приймається один кубічний метр (куб. м), приведений до стандартних умов: (t) = 20 градусів Цельсія, тиск газу (Р) = 760 мм ртутного стовпчика (101.325 кПа).»

« 5.1. Розрахунки за послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами здійснюються за тарифами, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.»

« 5.2. Тарифи, визначені в пункті 5.1 договору, є обов'язковими для сторін з дати набрання ними чинності. Визначена на їх основі вартість послуги буде застосовуватись сторонами при складанні актів наданих послуг та розрахунках за ці послуги згідно з умовами договору.»

« 5.3. Розрахунковий період за договором становить один місяць з 9:00 години першого дня місяця до 9:00 години першого дня наступного місяця включно. Вартість послуг з транспортування газу за місяць визначається як добуток тарифу на загальну кількість протранспортованого газу, визначеного згідно з розділом 4 договору, та податку на додану вартість.»

« 5.4. Вартість фактично наданих газотранспортним підприємством замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг.»

« 5.5. Оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Газотранспортного підприємства на умовах 100 відсотків попередньої оплати за десять днів до початку місяця, у якому буде здійснюватися транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.»

« 6.1. Газотранспортне підприємство зобов'язане:

6.1.1 .Виконувати умови договору.

6.1.2. Забезпечити транспортування газу до пунктів призначення на умовах та в обсягах, визначених договором.»

« 7.1. Газотранспортне підприємство і замовник у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором несуть відповідальність у межах, передбачених законодавством.»

« 7.3. У разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.»

« 11.1. Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01 жовтня 2011 року. Договір діє в частині транспортування газу до 31 грудня 2013 року, а в частині проведення розрахунків за надані газотранспортним підприємством послуги до повного виконання замовником своїх зобов'язань за цим договором. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.»

30.01.2014р. сторони уклали додаткову угоду № 2 до договору (а.с. 45) – п.1.2 виклали в такій редакції:

« 1.2. Річний плановий обсяг транспортування природного газу (далі - газ) замовника у 2014 році складає 380 688,650 тис. куб. м, у тому числі по місяцях:

- для потреб населення (тис. куб. м):

Місяць Обсяг Місяць Обсяг Місяць Обсяг Місяць Обсяг

Січень 60000,000 Квітень 26260,000 Липень 8990,000 Жовтень 26080,000

Лютий 57990,000 Травень 11180,000 Серпень 8990,000 Листопад 44180,000

Березень 51270,000 Червень 9030,000 Вересень 14730,000 Грудень 61530,000

- для потреб релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності) (тис. куб, м):

Місяць Обсяг Місяць Обсяг Місяць Обсяг Місяць Обсяг

Січень 100,000 Квітень 30,000 Липень 3,000 Жовтень 35,000

Лютий 70,000 Травень 5,000 Серпень 3,000 Листопад 47,000

Березень 63,000 Червень 3,500 Вересень 3,700 Грудень 95,000

- для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів (в межах обсягів, що використовуються як пальне для забезпечення горіння вічного вогню) (тис. куб.м.):

Місяць Обсяг Місяць Обсяг Місяць Обсяг Місяць Обсяг

Січень 0,000 Квітень 0,000 Липень 0,000 Жовтень 0,050

Лютий 0,000 Травень 0,300 Серпень 0,000 Листопад 0,000

Березень 0,000 Червень 0,050 Вересень 0,050 Грудень 0,000

Газ замовника, транспортування якого за цим договором здійснює газотранспортне підприємство, призначений для задоволення потреб населення та юридичних осіб, яким природний газ відпускається за роздрібними цінами, диференційованими залежно від річних обсягів споживання, які затверджені НКРЄ для населення».

17.03.2014р. сторони підписали додаткову угоду № 2/1 до договору (а.с. 46), в якій домовились в розділі 12 договору викласти реквізити газотранспортного підприємства в іншій редакції.

05.11.2014р. сторони підписали додаткову угоду № 3 до договору (а.с. 47), в якій домовились в розділі 12 договору викласти реквізити газотранспортного підприємства в іншій редакції.

24.11.2015р. сторони уклали додаткову угоду № 4 до договору (а.с. 48) - п.1.2 та п.11.1 виклали в такій редакції:

« 1.2. Річний плановий обсяг транспортування природного газу (далі - газ) Замовника у 2015 році складає 186 352,105 тис. куб. м (сто вісімдесят шість мільйонів триста п'ятдесят дві тисячі сто п'ять кубічних метрів), у тому числі по місяцях:

- для потреб населення (тис. куб. м)

Місяць Обсяг Місяць Обсяг

Січень 56030,285 Квітень 24180,006

Лютий 49294,582 Травень 9341,135

Березень 40361,397 Червень 6984,733

- для потреб релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності) (тис. куб, м):

Місяць Обсяг Місяць Обсяг

Січень 60,383 Квітень 14,282

Лютий 50,359 Травень 3,349

Березень 28,863 Червень 2,731»

"11.1. Цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами, умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01 жовтня 2011 року, і діє в частині транспортування газу до 30 червня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за надані газотранспортним підприємством послуги - до повного виконання замовником своїх зобов'язань за цим договором".

Позивач на виконання умов договору у січні - червні 2015 року здійснив транспортування природного газу для відповідача, що підтверджується підписаними сторонами актами наданих послуг по транспортуванню газу магістральними газопроводами:

- №01-15-1109011037/Н05 від 31.01.2015р. за січень 2015р. на суму 13 374 258,88 грн. з ПДВ(а.с. 25);

- №02-15-1109011037/Н05 від 28.02.2015р. за лютий 2015р. на суму 11 765 807,74 грн. з ПДВ(а.с. 26);

- №03-15-1109011037/Н05 від 31.03.2015р. за березень 2015р. на суму 9630653,59 грн. з ПДВ(а.с. 27);

- №04-15-1109011037/Н05 від 30.04.2015р. за квітень 2015р. на суму 11502932,29 грн. з ПДВ(а.с. 28);

- №05-15-1109011037/Н05 від 31.05.2015р. за травень 2015р. на суму 4 442 741,47 грн. з ПДВ(а.с. 29);

- №06-15-1109011037/Н05 від 30.06.2015р. за червень 2015р. на суму 3 322 119,89 грн. з ПДВ(а.с. 30);

Позивач зазначає, що відповідач частково та з порушенням строків розрахувався, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 11 889 533,31 грн.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).

Відповідач подав до суду підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2015р. по 27.04.2016р. (а.с. 149-152), згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011037/Н05 від 27.09.2011р. станом на 27.04.2016р. становить 8 641 982,75 грн.

Доказів сплати 8 641 982,75 грн. відповідач не надав.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основного боргу є правомірними та підлягають частковому задоволенню на суму 8 641 982,75 грн.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 7 479 036,47 грн., 3 % річних у розмірі 531 177,34грн., інфляційні втрати у розмірі 1 834 840,79грн. та 7% штрафу у розмірі 2 431 256,79 грн.

Згідно з п. 7.3. договору (в редакції додаткової угоди № 1) у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України).

У разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (абз. 3 п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” №14 від 17.12.2013р.).

Судом здійснено перевірку та встановлено, що до стягнення належать інфляційні втрати у розмірі 1 595 010,43 грн.

Щодо нарахованих позивачем 7% штрафу.

Відповідно до ч.1ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Ч.1 ст.231 Господарського кодексу України унормовано, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема: за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У справі, що розглядається, має місце порушення зобов’язання з оплати транспортованого за договором природного газу, яке за своєю правовою природою є грошовим зобов’язанням. Отже застосування ч.2 ст.231 Господарського кодексу України (яка стосується випадків порушення не грошового зобов’язання) наразі є безпідставним.

Договором стягнення штрафу у розмірі 7% за порушення виконання зобов’язання не передбачено.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача штрафу належить відмовити.

11.04.2016р. відповідач подав до суду відзив, в якому серед іншого просив зменшити суму заявленої до стягнення пені до 10%.

Пункт 3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв’язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) (п.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”).

Так, частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з п.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

З наведеного вбачається, що господарському суду надано право на зменшення розміру пені у взаємозв'язку (сукупністю) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру пені, однак право на звільнення від сплати пені господарському суду Господарським процесуальним кодексом не надано.

Відповідач зазначає, що внаслідок негативних економічних процесів у державі та проведенням реформування ринку природного газу, внаслідок якого ПАТ «Дніпрогаз» позбавлено права здійснювати постачання природного газу, значно скоротилася виручка підприємства, що призводить до неможливості вчасно та в повному обсязі виконувати грошові зобов'язання, внаслідок цього фінансовий стан підприємства, яке здійснює розподіл природного газу усім категоріям споживачів міста Дніпропетровська, є дуже тяжким, що ставить під загрозу його нормальне функціонування та надання послуг з безперебійного та безаварійного газопостачання. За таких умов додаткове покладення на підприємство надмірних економічних санкцій призведе до ускладнення і без того тяжкого матеріального становища та фактичної неплатоспроможності підприємства і нездатності вести господарську діяльність. Також відповідач просить суд взяти до уваги часткову оплату ПАТ «Дніпрогаз» послуг з транспортування газу і відсутність умислу щодо неналежного виконання зобов'язань. На підтвердження вищевказаного відповідач подав до суду звіт про фінансові результати за 2015р.

У рахуванням наведеного, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 40% та стягнути 4 487 421,88 грн. пені.

16.05.2016р. відповідач подав до суду клопотання, в якому зазначив, що ухвалою господарського суду м. Києва від 28.04.16р. порушено провадження у справі № 910/7657/16 за позовом ПАТ «Дніпрогаз» до ПАТ «Укртрансгаз» про визнання недійсною додаткової угоди №4 від 24.11.2015р. до договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами №1109011037/Н05 від 27.09.2011р., укладеного між сторонами. Даною додатковою угодою викладено в новій редакції пункт 1.2. договору, та визначено річні обсяги транспортування природного газу на 2015 рік помісячно для різних категорій споживачів. Зокрема, річний плановий обсяг транспортування природного газу замовника у 2015 році складає 186 352,105 тис. куб. м. в період з січня по червень 2015 року включно, тобто саме на спірний період, що є предметом розгляду у справі №904/1858/16. Як вбачається з матеріалів справи, дану угоду укладено задніми числами, після закінчення періоду надання послуг, та підписано посадовою особою ПАТ «Дніпрогаз» на підставі довіреності, з перевищенням визначених п. 11.2.1. статуту товариства повноважень Правління, оскільки питання укладення додаткової угоди, що змінила умови всупереч п. 10.2.2.14 статуту не розглянуто та не затверджено Наглядовою радою ПАТ «Дніпрогаз», до повноважень якої належить прийняття рішення про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить від 10 до 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності товариства. Таким чином, додаткова угода №4 від 24.11.2015р. до договору укладена з порушенням порядку, встановленого статутом, без відповідного рішення Наглядової ради товариства та з перевищенням повноважень, оскільки особа, що вчинила правочин, не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, тому підлягає визнанню недійсною. Враховуючи вищевикладене відповідач просить суд зупинити провадження по справі № 904/1858/16 до вирішення пов'язаної з нею справи №910/7657/16, що розглядається господарським судом м. Києва.

Відповідно до ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Суд звертає увагу, що акти наданих послуг по транспортуванню газу магістральними газопроводами, в яких зазначено обсяг про транспортованого природного газу, відповідач підписав без жодних зауважень.

Таким чином, у поданому клопотанні відповідач не довів, що вказане рішення по справі №910/7657/16 може вплинути на розгляд цієї справи, отже клопотання відповідача про зупинення провадження по справі не підлягає задоволенню.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет позову.

Згідно з п.4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Згідно з актом звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2015р. по 27.04.2016р. заборгованість відповідача перед позивачем за договором на транспортування природного газу магістральними трубопроводами № 1109011037/Н05 від 27.09.2011р. станом на 27.04.2016р.становить 8 641 982,75 грн.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання зобов’язання є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача 15 255 592,40 грн., з яких: 8 641 982,75грн. - основний борг, 4 487 421,88 грн. - пеня, 531 177,34 грн. - 3% річних,1 595 010,43 грн. - інфляційні втрати. Щодо решти основного боргу: відмовити у стягненні 2 347 614,09грн. та припинити провадження щодо стягнення 899 936,47грн. (з урахуванням даних акту звірки та дати подання позовної заяви 16.03.2016р.)

У разі коли господарський суд на підставі п. 3 ст. 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов’язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено (п. 4.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. “Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України”).

Згідно з абз. 4 п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог: на позивача – 42931,59грн. (20,77%), на відповідача – 163 768,41грн. (79,23%) з урахуванням наступного розрахунку: 11 889 533,31 грн.-2 347 614,09грн. - основний борг, 7 479 036,47 грн. - пеня, 531 177,34 грн. - 3% річних, 1 595 010,43 грн. - інфляційні втрати=19 147 143,46грн. =79,23%.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, п.1 -1 ч1. ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження в частині стягнення основного боргу у розмірі 899 936,47грн.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" (49029, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5, ідентифікаційний код 20262860) на користь Публічного акціонерного товариства "Уктрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ідентифікаційний код 30019801) 15 255 592,40 грн., з яких: 8 641 982,75грн. - основний борг, 4 487 421,88 грн. - пеня, 531 177,34 грн. - 3% річних,1 595 010,43 грн. - інфляційні втрати, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпрогаз" (49029, м. Дніпропетровськ, вул. Володарського, 5, ідентифікаційний код 20262860) на користь Публічного акціонерного товариства "Уктрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ідентифікаційний код 30019801) витрати по сплаті судового збору у розмірі 163 768,41грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення –з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.06.2016

Суддя ОСОБА_4