Судове рішення #559225
9/194-НА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ


29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

          _________________________________________________________________



ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"05" квітня 2007 р.                                                            Справа №9/194-НА


за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізяславський Райагробуд" м. Ізяслав    

до Державної податкової інспекції в Ізяславському районі м. Ізяслав

про часткове визнання недійсним акта №24/23/1-03587425 від 09.02.2007 та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.02.2007 № 0000182301/0, № 0000182301/0, № 0000182301/0, № 0000182301/0, № 0000182301/0, № 0000182301/0, № 0000182301/0


Суддя  Олійник Ю.П.                    Секретар судового засідання Римар Н.М.


Представники сторін:

     Від позивача     -   Ящук С.В. –за дов. від 4.04.07,

Від відповідача – Баляндр В.А. –за дов. від 28.03.07


        Позивач звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить  про часткове визнання недійсним акта від 09.02.07 №24/23/1-03587425 та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.02.07 про застосування штрафних  санкцій на загальну суму 53367,64 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що документальна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання товариством вимог податкового та іншого законодавства незаконно охопила період до укладення мирової угоди, тобто з 01.10.2003 року до 01.03.2005 року. По наслідках перевірки незаконно встановлені обчислення штрафних санкцій за вищевказаний період. Нарахування податків в особових рахунках платників припиняється датою прийняття постанови господарського суду про визнання банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Представник позивача у судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просить  скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.02.07 №0000182301/0, №0000182301/0, №0000132301/0,  №0000152301/0, №0000142301/0, №0000222301/0, №0000212301/0, №0000272301/0.


Відповідач у запереченнях  на позов позовні вимоги не визнає з тих підстав, що на час порушення провадження у справі про банкрутство суми штрафних санкцій   не були податковим боргом, а тому не були заявлені. Під час проведення процедури банкрутства вони не могли бути застосовані, так як це суперечило б вимогам ч.4 ст.12 ЗУ №  2343-12, а були застосовані в ході документальної перевірки. Звертається  увага також на  пункт 17.1.7 статті 17 Закону України  від 21.12.2000 року  "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ".


         Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.


           Відповідачем проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання позивачем вимог податкового та іншого законодавства , за наслідками якої складено акт перевірки    №  24\23\1-03587425 від 9.02.07. Перевірка проводилась  з 24.01.07 по 6.02.07  за період  з 1.10.03 по 30.09.06.  Крім інших порушень,  встановлено не сплату  488,32 грн. орендної сплати з юридичних осіб  в   2005 році та    несвоєчасну    сплату      інших податків.

          За наслідками перевірки відповідачем 21.02.07 винесені спірні  податкові повідомлення-рішення № 0000182301/0 по земельному податку з   юридичних   осіб   у   розмірі штрафу 50% від суми 31343, 72 грн., що складає 15671,86 грн. за  період      з 30.10.01  по 29.12.05 ; № 0000132301/0 по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі штрафу 10% від суми 1851, 00 грн., що складає 185,10 грн. за період  20.01.03; № 0000152301/0 по збору за спеціальне водокористування загальнодержавного значення у розмірі штрафу 20% від суми 81,75 грн., що складає 16,35 грн. за період з 19.11.02 по 19.02.03; № 0000142301/0 по податку на додану вартість із вироблених в Україні (робіт, послуг) у розмірі штрафу 50% від суми 52751, 82 грн., що складає 26375,91 грн. за період з 20.12.01 по 08.12.03; № 0000222301/0 по податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі штрафу 20% від суми 15013, 70 грн., що складає 3302,74 грн. за період з 30.12.02 по 27.02.06 ; №0000212301/0 по податок з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі штрафу 50% від суми 14654, 72 грн., що складає 7327,36 грн. за період з 14.01.02  по 31.10.05 ; №  0000272301/0  по орендній платі з юридичних осіб за основним   платежем   488, 32   грн.   Розрахунки    штрафних санкцій   зазначено    в   додатках до акту перевірки.

       Згідно ухвали господарського суду    Хмельницької області від 17.04.03  по справі № 4\95-Б  порушено провадження   у справі про  визнання позивача    банкрутом, введено мораторій  на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою суду   від  1.03.05  по справі № 17\4\95-Б  провадження  у   справі  припинено ,  затверджено мирову    угоду.

            Позивач з врахуванням    уточнення  просить  скасувати спірні податкові    повідомлення-рішення.  


               Досліджуючи  надані  докази,  оцінюючи  їх  в  сукупності, судом приймається до уваги  наступне.                 

    Штрафні санкції відповідачем  прийняті  згідно п.17.1.7 п. 17.1 ст.17  Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  від 21.12.2000р.   із змінами і   доповненнями, в   якому визначено, що  у разі коли платник  податків  не  сплачує  узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:   при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;     при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за  останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;     при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.


Однак ,при прийнятті вказаних податкових повідомлень-рішень відповідачем не  враховано , що згідно п. 15.1.1.  ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р.  із змінами і доповненнями ,  податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим  Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Судом також  приймається до уваги, що такий    строк визначений  і іншими законодавчими актами , зокрема ,      ст.ст. 223, 243  ГПК України, ст. 257 ЦК України.

             Тому  враховуючи, що  почалась перевірка   з 24.01.07, правомірним є  період  перевірки   і відповідно визначення    податкових зобов’язань з 24.01.04 по 30.09.06, а не  з 1.10.03 по 30.09.06.

              При цьому   судом приймається    до уваги також не врахування   відповідачем  вимог ухвали суду  від  17.04.03 та ст. 1  Закону України  "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”  від 14.05.1992 із змінами і   доповненнями   щодо   мораторію, при  запровадженні    якого відбувається зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих  до прийняття рішення про введення мораторію.

             За   таких обставин відповідачем    неправомірно  21.02.07  прийняті  спірні  податкові повідомлення-рішення  : частково № 0000182301/0 по земельному податку з   юридичних   осіб   у   розмірі  14931,65 грн. за  період   з 30.10.2001 року по 30.12.2003 ; № 0000132301/0 по податку на додану вартість у розмірі 185,10 грн. за період  20.01.2003 ; № 0000152301/0 по збору за спеціальне водокористування загальнодержавного значення у розмірі 16,35 грн. за період з 19.11.2002 року по 19.02.2003; № 0000142301/0 по податку на додану вартість у розмірі  26375,91 грн. за період з 20.12.2001 року по 08.12.2003; частково № 0000222301/0 по податку з власників  транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі  2921,35 грн. за період  30.12.2002 р.; частково  №0000212301/0 по податку з власників  транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі  6976,02 грн. за період з 14.01.2002 року  по 14.01.2003р.     Тому останні    підлягають частковому скасуванню, а   позов    у   цій   частині   - задоволенню.

        Крім того, судом враховується  також    те, що згідно  ч. 2  ст.  71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи  бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.  

У   решті     спірні     податкові    повідомлення  - рішення   відповідають чинному    законодавству, тому  у  позові  в  цій   частині  належить відмовити.  

Щодо податкового - повідомлення –рішення   №  0000272301/0 від 21.02.07, то відповідачем    визначено   суму  податкового    зобов’язання    по орендній платі з юридичних осіб за основним   платежем   488,   32   грн.    Позивачем підстав    для      скасування    останнього  не наведено , а  у    судовому    засіданні   не встановлено. Тому  в  цій   частині позову   також належить відмовити.  


            Враховуючи часткове   задоволення позову згідно ч. 3 ст. 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем  ( держмито згідно квитанції Ощадбанку від 7.03.07  на суму 3,40 грн. ),  підлягають покладенню на сторони в  рівних частинах , враховуючи не майновий  характер спору. При    цьому    згідно     ч. 1 ст. 94 цього Кодексу    судові   витрати  на користь позивача присуджуються  йому   з Державного  бюджету    України.    


Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.6 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД


П О С Т А Н О В И В :


     Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Ізяславський   райагробуд”  м. Ізяслав   до Державної податкової інспекції в Ізяславському районі м. Ізяслав про  скасування податкових повідомлень-рішень від 21.02.07 №0000182301/0,  №0000132301/0,  №0000152301/0, №0000142301/0, №0000222301/0, №0000212301/0, №0000272301/0   задовольнити частково.


  Скасувати  частково податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ізяславському районі  № 0000182301/0 від 21.02.07 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю „Ізяславський   райагробуд”  м. Ізяслав  податкових зобов’язань по  штрафних санкціях   по земельному податку з   юридичних   осіб   у   розмірі  14931,65 грн. , повністю податкове повідомлення-рішення № 0000132301/0 від 21.02.07 про визначення податкових зобов’язань по  штрафних санкціях   по податку на додану вартість у розмірі 185,10 грн. ,  повністю податкове повідомлення-рішення № 0000152301/0 від 21.02.07 про визначення податкових зобов’язань по  штрафних санкціях   по збору за спеціальне водокористування загальнодержавного значення у розмірі 16,35 грн. ; повністю податкове повідомлення-рішення  № 0000142301/0 від 21.02.07 про визначення податкових зобов’язань по  штрафних санкціях   по податку на додану вартість у розмірі  26375,91 грн. ; частково податкове повідомлення-рішення  № 0000222301/0 від 21.02.07 про визначення податкових зобов’язань по  штрафних санкціях   по податку з власників  транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі  2921,35 грн. ; частково податкове повідомлення-рішення   №0000212301/0 від 21.02.07 про визначення податкових зобов’язань по  штрафних санкціях   по податку з власників  транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі  6976,02 грн.   


У решті позову    відмовити.


Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Ізяславський   райагробуд”  м. Ізяслав   ( вул. Жовтнева, 107,  код  03587425)   1,70 грн. ( одну гривню  70 коп. ) відшкодування сплаченого  держмита.


Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до  апеляційного  суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС Україин Постанова, якщо інше не встановлено КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова  суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.





Суддя                                                                      Ю.П. Олійник


Віддрук.  прим. :

 - до справи,

 - позивачу,

 - відповідачу.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація