ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2016 р. Справа № 922/5140/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Тарасова І. В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Пуль О.А.

при секретарі Марченко В.О.

за участю представників:

державного органу з питань банкрутства - Губська О.М., дов. №3 від 06.01.2016

розпорядник майна - не з'явився

боржника - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу розпорядника майна - арбітражного керуючого Рибаченко Миколи Петровича, м. Полтава (вх.№1345 Х/2-8)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 11.04.2016 у справі №922/5140/14

за заявою Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ

до Державного підприємства "Лозівський кінний завод № 124", м. Полтава

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.04.2016 у справі №922/5140/14 (суддя Казарцева В.В.) відмовлено розпоряднику майна у задоволенні клопотання про відсторонення керівника ДП "Лозівський кінний завод № 124" від посади та покладення виконання обов'язків керівника боржника на розпорядника майна (з урахуванням доповнень). Зазначено про направлення ухвали розпоряднику майна, боржнику, Лозівській ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Лозівського міського районного центру зайнятості, ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України", Харківському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, Міністерству аграрної політики та продовольства України.

Розпорядник майна - арбітражний керуючий Рибаченко М.П. з ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить ухвалу суду першої інстанції в частині відмови розпоряднику майна у задоволенні клопотання про відсторонення керівника ДП "Лозівський кінний завод № 124" від посади та покладення виконання обов'язків керівника боржника на нього (з урахуванням доповнень) скасувати та прийняти нове рішення, яким клопотання розпорядника майна про відсторонення керівника ДП "Лозівський кінний завод № 124" від посади та покладення виконання його обов'язків на розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Рибаченко М.П. - задовольнити.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що розпорядник майна позбавлений можливості виконувати свої повноваження та отримувати обсяг потрібної інформації, що стосуються господарської діяльності боржника, через створення службовими особами «Лозівський кінний завод №124» ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перешкод у діяльності розпорядника Рибаченко М.П., що виявляється у ненаданні витребуваних бухгалтерських та інших документів. Відтак, зазначені дії керівника банкрута є такими, що порушують законні інтереси боржника та кредиторів у розумінні ч. 2 ст. 18 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Також вважає передчасним висновок суду першої інстанції про відсутність у користуванні боржника земельних ділянок, оскільки вказані доводи боржником належними доказами не підтверджені.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.05.2016 апеляційну скаргу розпорядника майна Рибаченко М.П. прийнято до провадження та призначено до розгляду на 30.05.2016.

27.05.2016 скаржником надано до суду апеляційної інстанції доповнення до апеляційної скарги, які долучено до матеріалів справи.

30.05.2016 від в.о. керівника ДП "Лозівський кінний завод № 124" надійшов відзив на апеляційну скаргу розпорядника майна, в якому він спростовує доводи, викладені заявником апеляційної скарги та зазначає, що з моменту призначення Рибаченко М.П. розпорядником майна у справі про визнання банкрутом ДП "Лозівський кінний завод № 124", він мав вільний доступ на територію підприємства, на вимогу розпорядника майна керівництвом ДП "Лозівський кінний завод № 124" у встановлений законом строк були надані всі копії документів та довідок, які мало підприємство, а також, Статут та фінансові звіти за період з 2012 по 2014 рік. До того ж, зазначає, що перші збори кредиторів відбулись на території кінного заводу за участю кредиторів та розпорядника майна підприємства - боржника. Також у наданому відзиві просив здійснювати розгляд справи за відсутністю представника ДП "Лозівський кінний завод № 124".

30.05.2016 від розпорядника майна Рибаченко М.П. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №5432 від 30.05.2016) в обґрунтування якого зазначав, що 25.05.2016 арбітражним керуючим надано до суду доповнення до апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 11.04.2016, а тому, для забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду, просив розгляд справи відкласти на іншу дату.

В судове засідання 30.05.2016 з'явився представник державного органу з питань банкрутства, представники інших учасників процесу у справі про банкрутство в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши надане розпорядником майна клопотання про відкладення розгляду справи, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення, оскільки стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, отже, явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки скаржник належним чином повідомлявся про час та місце апеляційного перегляду справи, враховуючи обмеженість строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, встановлених ст. 102 ГПК України, а також зважаючи на те, що доповнення до апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 11.04.2016, на які посилається розпорядник майна як на підставу для відкладення розгляду справи, надійшли на адресу суду 27.05.2016 (вх.№5392 від 27.05.2016), судова колегія не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання та відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення учасників процесу у справі про банкрутство про час і місце проведення судового засідання, а також приймаючи до уваги, що неявка інших учасників провадження у справі не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для розгляду апеляційної скарги, а також враховуючи строки, встановлені ст. 102 ГПК для розгляду апеляційних скарг на ухвалу місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи по суті у відсутності вказаних учасників за наявними у справі документами.

Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційних скарг, в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представника державного органу з питань банкрутства, який проти апеляційної скарги заперечував, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.12.2010 №2305-р «Деякі питання розвитку конярства», Міністерством аграрної політики та продовольства України було видано наказ № 33 01.02.2011 р. "Про реорганізацію державних підприємств, діяльність яких пов'язана з розвитком конярства", у відповідності до п. 1 якого, ДП "Лозівський кінний завод № 124" було вирішено реорганізувати шляхом приєднання до державного підприємства «Конярство України» та створити на базі майна реорганізованих державних підприємств відокремлені підрозділи (філії) без прав юридичної особи. Зобов'язано державні підприємства, щодо яких розпочата процедура реорганізації не здійснювати реалізацію основних засобів.

Пунктом 2 вказаного наказу визначено ДП «Конярство України» правонаступником майнових прав і обов'язків реорганізованих державних підприємств, в тому числі, ДП "Лозівський кінний завод № 124" яким, реорганізувати ряд державних підприємств, у тому числі ДП "Лозівський кінний завод № 124" шляхом приєднання до ДП "Конярство України".

Пунктом 3 наказу утворено комісію з реорганізації державних підприємств, головою комісії, згідно додатку № 9 до наказу, призначено ОСОБА_5, якого зобов'язано провести інвентаризацію майна, майнових прав та обов'язків , що знаходяться на балансі реорганізованих державних підприємств та здійснити їх передачу на баланс ДП «Конярство України». Передавальні акти приймання - передачі майна, майнових прав та обов'язків подати на затвердження до міністерства. (а.с. 75 т. 1)

11.08.2011 р. комісією з реорганізації ДП "Лозівський кінний завод № 124" був складений передавальний акт про передачу майна, майнових та немайнових прав і обов'язків від ДП "Лозівський кінний завод № 124" до ДП "Конярство України", у відповідності до якого, ДП «Конярство України» були передані усі активи та пасиви боржника. Також у вказаному акті зазначено, що з моменту підписання акту права та обов'язки ДП "Лозівський кінний завод № 124" переходять до ДП «Конярство України» та приймаються до бухгалтерського обліку на дату підписання акту. З моменту підписання передавального акту державне підприємство «Конярство України» стає правонаступником всіх майнових та немайнових прав та обов'язків , в тому числі у відношенні кредиторів і боржників "Лозівський кінний завод № 124".

Складений акт підписаний головою комісії ОСОБА_6 та від ДП "Лозівський кінний завод № 124" - в.о. директора ДП "Лозівський кінний завод № 124" ОСОБА_3 (а.с. 15 - 17 т. 2)

Поряд з цим, матеріали справи також свідчать, що ухвалою господарського суду Харківської області від 03.02.2015 р. порушено провадження у справі про банкрутство ДП "Лозівський кінний завод № 124", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Рибаченка М.П.

28.07.2015 р. розпорядник майна Рибаченко М.П. звернувся до суду першої інстанції з клопотанням та, з урахуванням доповнень до клопотання від 08.10.2015, 04.01.2016, 01.03.2016, просив суд про відсторонення керівника ДП "Лозівський кінний завод № 124" від посади та покладення виконання обов'язків керівника боржника на розпорядника майна Рибаченко М.П.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11.04.2016 у справі №922/5140/14 у задоволенні клопотання розпорядника майна про відсторонення керівника ДП "Лозівський кінний завод № 124" від посади та покладення виконання обов'язків керівника боржника на розпорядника майна відмовлено.

Дана ухвала мотивована відсутністю доказів на підтвердження фактів, викладених розпорядником майна у клопотанні (з урахуванням доповнень) щодо здійснення керівником боржника перешкод у виконанні повноважень розпорядником майна, а також вчинення дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредитора.

Надаючи оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі по тексту - Закон).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що провадження у даній справі станом на час ухвалення оскаржуваної ухвали перебувало на стадії процедури розпорядження майном боржника (ухвала господарського суду Харківської області від 03.02.2015 р.).

Слід зазначити, що під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів (ч. 1 ст. 22 Закону про банкрутство).

Тобто, основним завданням процедури розпорядження майном боржника є створення сприятливих економічних умов для переходу до інших судових процедур. При цьому, вживаються заходи для збереження майна (ліквідаційної маси) боржника шляхом застосування спеціальних або традиційних заходів (мораторій на задоволення вимог кредиторів, заборона на ліквідацію або реорганізацію боржника, обмеження на проведення певних майнових дій, призначення посадової контролюючої особи - арбітражного керуючого, тощо).

Відповідно до п. 3 ст. 22 Закону про банкрутство розпорядник майна зобов'язаний:

розглядати заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли в установленому цим Законом порядку;

вести реєстр вимог кредиторів;

повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;

вживати заходів для захисту майна боржника;

аналізувати фінансово-господарську діяльність, інвестиційне становище боржника та його становище на ринках;

виявляти (за наявності) ознаки фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства;

скликати збори кредиторів та організовувати їх проведення;

надавати державному органу з питань банкрутства відомості, необхідні для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено справу про банкрутство;

надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника;

не пізніше двох місяців від дня порушення провадження у справі про банкрутство разом з боржником організувати та забезпечити проведення інвентаризації майна боржника та визначити його вартість;

брати участь у розробці плану санації у випадках, передбачених цим Законом, та за можливості проведення санації боржника розробити разом з боржником не пізніше двох місяців від дня порушення провадження у справі про банкрутство план санації боржника та подати його на розгляд комітету кредиторів;

виконувати інші повноваження, що передбачені цим Законом.

У разі наявності будь-яких обставин, що свідчать про неправомірність дій керівника боржника, наслідком яких є порушення прав та законних інтересів боржника і кредиторів, господарський суд за відповідною заявою має перевірити дотримання керівником боржника норм чинного законодавства, в тому числі законодавства про банкрутство.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону про банкрутство, у процедурі розпорядження майном за клопотанням розпорядника майна, сторін або інших учасників справи про банкрутство, що містить підтверджені відомості про перешкоджання керівником боржника виконанню повноважень розпорядника майна, а також про вчинення керівником боржника дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредиторів, господарський суд має право відсторонити керівника боржника від посади та покласти виконання його обов'язків на розпорядника майна. Про усунення керівника боржника від посади господарський суд виносить ухвалу.

З матеріалів справи вбачається, що 28.07.2015 р. розпорядник майна Рибаченко М.П. звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про відсторонення керівника ДП "Лозівський кінний завод № 124" від посади та покладення виконання обов'язків керівника боржника на розпорядника майна.

28.07.2015, 04.01.2016, а також 01.03.2016 розпорядником майна були надані доповнення до клопотання від 08.10.2015, з урахуванням яких, розпорядник майна посилався на неналежне виконання керівником боржника своїх обов'язків, а саме, зазначав про свідоме ненадання комісією з припинення ДП "Лозівський кінний завод № 124" державному реєстратору документів для припинення юридичної особи та ухилення від інших дій, направлених на припинення юридичної особи; ненадання розпоряднику майна документації, необхідної для проведення фінансового аналізу боржника; приховування наявності у боржника земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 4793,0 га, в тому числі ріллі площею 3786,0 га, розташованих на території Кінненської сільської ради Лозівського району Харківської області за межами населеного пункту; наявність порушень з боку боржника під час припинення юридичної особи; невідповідність відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців щодо уповноваженої особи боржника, а саме - зазначення ОСОБА_3, замість голови комісії з реорганізації ОСОБА_4

У наданому до суду 01.03.2016 доповненні до клопотання, розпорядник майна також зазначав, що саме з вини керівника ДП "Лозівський кінний завод № 124", яким у відповідності до даних Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців є ОСОБА_3, інформація (документація), необхідна для виконання повноважень та проведення фінансового аналізу діяльності боржника відсутня, у зв'язку з чим, просив відсторонити ОСОБА_3 від посади та покласти виконання його обов'язків на розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Рибаченко М.П.

Перевіркою вказаних доводів судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

На виконання вимог розпорядника майна, боржником були надані копії документів та довідок щодо фінансово-господарської діяльності та фінансового становища боржника, а саме, на запит арбітражного керуючого Рибаченко М.П. від 19.02.2015 (вх.№19) боржником було направлено установчі документи ДП "Лозівський кінний завод № 124" (статут), фінансові звіти за період з 2012-2014 років, накази і розпорядження директора, заступників директора підприємства та інші документи, додані до відповіді.

Також, листом № 107 від 14.04.2015 на запит розпорядника майна щодо надання відомостей про наявність/відсутність заборгованості із заробітної плати перед працівниками ДП "Лозівський кінний завод № 124", боржником надано відповідь про відсутність заборгованості із заробітної плати перед працівниками, про що розпоряднику майна направлено належним чином завірену довідку.

Крім того, у відповідь на запит розпорядника майна від 18.06.2015, ДП «Конярство України» листом 16.07.2015 р. № 207 направив на адресу арбітражного керуючого Рибаченко М.П. інформацію про передане ДП "Лозівський кінний завод № 124" та прийняте ДП «Конярство України» майно, майнові та немайнові права та обов'язки станом на 31.07.2011 року у сумі 8773000,00 грн. згідно передавального акту, а також належним чином завірені копії додатків №№1-15 до передавального акту від 11.08.2011, складеного між ДП "Лозівський кінний завод № 124" та ДП «Конярство України».

29.07.2015 р. ДП "Лозівський кінний завод № 124" Листом №б/н розпоряднику майна надано відповідь на його запит від 24.07.2015 №11/1-22/7/15 із викладенням інформації за переліком питань, зазначених розпорядником майна.

Листом № 228 від 06.08.2015 р. ДП "Лозівський кінний завод № 124" на запит розпорядника майна від 04.08.2015 надано відповідь стосовно наявності заборгованості із заробітної плати , а також повідомлено про те, що станом на поточну дату за ДП "Лозівський кінний завод № 124" не обліковуються земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 4793,0 га.

Направлення вказаних листів на адресу розпорядника майна та їх отримання підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, що містяться в матеріалах справи. (а.с. 69-81 т. 5)

За письмовими поясненнями, наведеними боржником у відзиві на апеляційну скаргу, ДП "Лозівський кінний завод № 124" звертає увагу суду, що з моменту призначення розпорядник майна мав вільний доступ на територію підприємства - боржника, будь-яких перешкод його діям з боку боржника не вчинювались, перші збори кредиторів відбулись саме на території ДП "Лозівський кінний завод № 124", а достовірність даних, зазначених у фінансових звітах за період з 2012 по 2014 рік та наданих розпоряднику майна, боржник підтверджував довідкою головного управління статистики №03-45/525 від 10.11.2015.

Вказані доводи підтверджуються матеріалами справи, зокрема, наявні у справі документальні докази свідчать, що керівником боржника вчинялись дїї щодо сумісного розгляду з розпорядником майна грошових вимог кредиторів, що підтверджується наданими до суду першої інстанції розпорядником майна повідомленнями стосовно розгляду заяв кредиторів та складений за результатом їх розгляду реєстр вимог кредиторів ДП "Лозівський кінний завод № 124" (а.с. 154 т. 2). Вказаний реєстр затверджений ухвалою господарського суду Харківської області від 27.05.2015 (а.с. 177 т. 2).

Відсутність з боку боржника перешкод розпоряднику майна у вільному доступі та пересуванню на територію підприємства також підтверджується тим, що збори комітету кредиторів ДП "Лозівський кінний завод № 124" відбулись за адресою боржника, про що свідчить наявний в матеріалах справи протокол від 12.06.2015 р.

Стосовно доводів розпорядника майна (враховуючи доповнення до нього) щодо приховування керівником боржника наявності у ДП "Лозівський кінний завод № 124" земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 4793,0 га, в тому числі ріллі площею 3786,0 га, розташованих на території Кінненської сільської ради Лозівського району Харківської області за межами населеного пункту, колегія суддів зазначає наступне.

08.10.2015 р., з метою встановлення відомостей про земельні ділянки, які належать боржнику на праві приватної власності, розпорядник майна звернувся до суду першої інстанції з клопотанням, яке задоволено ухвалою від 02.03.2016, про витребування у ДП "Лозівський кінний завод № 124", ДП "Конярство України" та С(Ф)Г "Лан" доказів в порядку ст. 38 ГПК України. (а.с. 52 т. 4)

06.04.2016 р., на виконання вимог ухвали суду від 02.03.2016 р., від ДП "Лозівський кінний завод № 124" надійшло повідомлення, яким останній повідомив про відсутність у боржника з моменту його створення та до 31.12.2011 р. будь-яких правовстановлюючих документів на право користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення на території Кінненської сільської ради Лозівського району Харківської області за межами населеного пункту.

Також, 06.04.2016 р. до суду від ДП "Конярство України" надійшов лист про відсутність у нього на даний час Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою. (а.с. 5 т. 6)

06.04.2016 р. до суду від С(Ф)Г "Лан" надійшов лист, в якому останній повідомив, що за час своєї сільськогосподарської діяльності договорів користування земельними ділянками чи договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення з ДП "Конярство України" не укладало.

В матеріалах справи наявний лист Лозівської районної державної адміністрації Харківської області №02-28/86 від 18.12.2015, наданий на запит розпорядника майна Рибаченко М.П., з якого вбачається, що згідно розпоряджень від 26.12.2011 №500 (зі змінами розпорядження від 21.05.2012), які прийняті на підставі звернень директора ДП «Конярство України» ОСОБА_7, означеному підприємству з метою оформлення права постійного користування надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 4784,5 га, розташований на території Кінненської сільської ради. Розроблений проект землеустрою Лозівською райдержадміністрацією не затверджувався. (а.с. 15 т. 5)

Поряд з цим, за змістом вказаного листа, дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованою площею 4784,5 га, розташований на території Кінненської сільської ради надавався саме ДП «Конярство України», а не боржнику - ДП "Лозівський кінний завод № 124".

З відповіді №31-20.04-0.7-1103/2-15 від 23.12.2015, наданої Держгеокадастром у Лозівському районі Харківської області розпоряднику майна, вбачається, що відповідно до Книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі станом на 31.12.2012 записи щодо реєстрації державних актів на право власності або постійного користування, договорів оренди земель за ДП "Лозівський кінний завод № 124" відсутні. Будь-яка документація із землеустрою щодо виділення земельних ділянок даному підприємству в Управлінні відсутня. (а.с.25 т. 5)

Також повідомлено, що з 01.01.2013 державна реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Разом з тим, доказів звернення до державних установ, які здійснюють відповідну реєстрацію прав на нерухоме майно, а отже і підтверджують наявність відомостей про земельні ділянки, які належать боржнику на праві приватної власності, розпорядником майна до суду не надано.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що наведені у клопотанні розпорядника майна доводи з приводу існування у ДП "Лозівський кінний завод № 124" земельних ділянок сільськогосподарського призначення є лише припущенням, оскільки вказані доводи не підтверджені заявником будь-якими належними та допустимими доказами.

Аналізуючи ч. 2 ст. 18 ст. 18 Закону про банкрутство, колегія суддів вважає, що вона має індивідуальний характер і може застосовуватись саме до тієї особи, яка перешкоджає діям розпорядника майна та вчиняє інші дії, що порушують права та законні інтереси боржника і кредиторів та саме в період проведення процедури розпорядження майном, яка відповідно до матеріалів справи введена ухвалою господарського суду Харківської області від 03.02.2015 року.

У відповідності до ст.ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що розпорядником майна не надано будь-яких належних у розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України доказів, які б підтверджували факт неможливості здійснення перевірки фінансового стану підприємства, зокрема прибуття на підприємство за його юридичною адресою та недопущення на територію підприємства, ненадання фінансової та податкової звітності, шляхом складання, відповідних актів, скарг. Встановлені по справі обставини спростовують доводи арбітражного керуючого Рибаченко М.П., викладені в клопотанні (з урахуванням доповнень) стосовно перешкоджання керівником боржника діям розпорядника майна.

У наданому до суду клопотанні (з урахуванням останніх доповнень від 01.03.2016) заявник також зауважував на відсутності у керівника боржника ОСОБА_3 необхідного обсягу цивільної дієздатності під час підписання передавального акту від 11.08.2011, що також на думку розпорядника майна є підставою для відсторонення керівника боржника від посади.

Крім того, посилаючись на дані Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, заявник зазначає, що станом на 24.02.2016 ОСОБА_3 з 18.02.2011 є особою, уповноваженою представляти ДП "Лозівський кінний завод № 124" у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі, підписувати договори без обмежень щодо представництва від імені банкрута (керівник, підписант).

Посилаючись на вказані дані розпорядника майна просив відсторонити від посади керівника боржника, яким на його думку є саме ОСОБА_3

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, 01.02.2011 р. Міністерством аграрної політики та продовольства України було видано наказ № 33 "Про реорганізацію державних підприємств, діяльність яких пов'язана з розвитком конярства", у відповідності до якого ДП "Лозівський кінний завод № 124" було вирішено реорганізувати шляхом приєднання до державного підприємства «Конярство України» та створити на базі майна реорганізованих державних підприємств відокремлені підрозділи (філії) без прав юридичної особи.

Частиною 3 ст. 105 ЦК України визначено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 33 від 01.02.2011 р., ОСОБА_6 призначено головою комісії з реорганізації державного підприємства "Лозівський кінний завод № 124".

За змістом ч. 4 ст. 105 ЦК України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Таким чином, з урахуванням вказаних приписів, з моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Повноваження виконавчого органу суб'єкта господарювання припиняються, а голова ліквідаційної комісії (комісії з реорганізації) представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

У відповідності до Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства від 29.07.2015 №294 «Про внесення змін до наказу Міністерства аграрної політики України від 01.02.2011 №33» внесені зміни до вказаного наказу , в тому числі і до Додатку №9 «Склад комісії з реорганізації державного підприємства "Лозівський кінний завод № 124», зокрема, головою реорганізаційної комісії призначено ОСОБА_4 - директора Державного підприємства «Конярство України» (а.с. 124 т. 4)

Таким чином, з моменту призначення ОСОБА_4 головою реорганізаційної комісії, останнім, в порядку ч. 4 ст. 105 ЦК України, виконуються повноваження щодо управління справами юридичної особи. Разом з тим, розпорядником майна у заявленому клопотанні ставиться вимога про відсторонення від посади керівника ДП "Лозівський кінний завод № 124" ОСОБА_3

27.05.2016 розпорядником майна надані до суду апеляційної інстанції доповнення до апеляційної скарги, за змістом яких розпорядник майна просить скасувати п. 6 ухвали господарського суду Харківської області від 11.04.2016 по справі №922/5140/14 в частині зобов'язання голови комісії з реорганізації ДП "Лозівський кінний завод № 124" надати державному реєстратору документи для внесення відомостей до державного реєстру про припинення юридичної особи.

Розглянувши вказані вимоги, колегією суддів встановлено, що питання щодо зобов'язання голови комісії з реорганізації ДП "Лозівський кінний завод № 124" надати державному реєстратору документи для внесення відомостей до державного реєстру про припинення юридичної особи були предметом судового розгляду інших вимог розпорядника майна по справі №922/5140/14, за результатом розгляду яких господарським судом Харківської області було винесено інший процесуальний документ - ухвалу від 11.04.2016. Разом з тим, предметом апеляційного перегляду у даній справі є інший судовий акт, а саме ухвала від 11.04.2016, яким вирішувалось питання стосовно наявності підстав для відсторонення керівника ДП "Лозівський кінний завод № 124". У зв'язку з цим, надані розпорядником майна доповнення не приймаються колегією суддів до уваги.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку про недоведеність належними та допустимими доказами обставин, які б підтверджували факт перешкоджання керівником боржника виконанню повноважень розпорядника майна, а також вчинення керівником боржника дій, що порушують права та законні інтереси боржника або кредитора. За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи, надав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам та правомірно відмовив у задоволенні клопотання розпорядника майна про відсторонення керівника ДП "Лозівський кінний завод № 124" від посади та покладення виконання обов'язків керівника боржника на нього (з урахуванням доповнень) за його необґрунтованістю.

За таких обставин, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали, у зв'язку з чим, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвалу господарського суду Харківської області від 11.04.2016 у справі №922/5140/14 про розгляд клопотання про відсторонення керівника ДП "Лозівський кінний завод № 124" від посади та покладення виконання обов'язків керівника боржника на розпорядника майна (з урахуванням доповнень), слід залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу розпорядника майна - арбітражного керуючого Рибаченко Миколи Петровича, м. Полтава залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 11.04.2016 у справі №922/5140/14 про розгляд клопотання (з урахуванням доповнень) про відсторонення керівника ДП "Лозівський кінний завод № 124" від посади та покладення виконання обов'язків керівника боржника на розпорядника майна -залишити без змін.

Головуючий суддя Тарасова І. В.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Пуль О.А.