Справа №2-1277/2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

18 листопада 2008 року

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді     Пальонного B.C.

при секретарі     Івлєвій С. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Черкаси справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення боргу,  -

встановив:

ОСОБА_1 1 звернувся до суду з позовом про стягнення боргу до ОСОБА_2 ,  мотивуючи позов тим,  що 19 липня 2005 року відповідач позичив у нього 1000 грн. терміном на три місяці,  що стверджується його розпискою,  проте до даного часу борг не повернув,  в зв'язку з чим він і звернувся з даним позовом до суду.

Позивач просив стягнути з відповідача на його користь суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних від простроченої суми,  а також 1000 грн. в відшкодування моральної шкоди.

В ході розгляду справи за даним позовом до участі в ній в якості співвідповідача ухвалою суду залучена ОСОБА_3

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги,  просить задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2  та ОСОБА_3  в судовому засіданні позов не визнали і пояснили,  що дійсно 19 липня 2005 року позичили у ОСОБА_1 2000 грн. на три місяці,  а потім на протязі 2005 року ще неодноразово позичали у нього різні суми грошей,  проте на даний час повністю з позивачем розрахувалися,  хоча його розписки про отримання погашення боргів у них відсутні.

Заслухавши пояснення сторін з приводу заявлених позовних вимог,  дослідивши надані ними в підтвердження та заперечення позовних вимог письмові докази,  суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав:

Як встановлено в судовому засіданні,  між позивачем та відповідачем ОСОБА_2  19 липня 2005 року в письмовій формі відповідно до вимог  ст. . 1047 ЦК України був укладений договір позики на суму 2000 грн.

Даний договір відповідно до  ст. . 1047 ЦК України мав бути укладений в письмовій формі,  оскільки його сума більш ніж у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян,  а в такому випадку згідно  ст. . 1051 ЦК України оспорювання даного договору може грунтуватися тільки на підставі письмових доказів.

З наданої позивачем розписки вбачається,  що відповідачі по даному договору повернули йому 1000 грн.,  будь-які письмові докази в підтвердження повернення ними ще 1000 грн. у справі відсутні,  а тому суд вважає,  що вказана сума в 1000 грн. має бути стягнута з них на користь позивача.

Оскільки з наданої суду розписки вбачається,  що позичальником за даним договором є ОСОБА_2 ,  суд вважає,  що стягнення має проводитись з нього на користь позивача.

Оскільки відповідач порушив умови договору позики,  а даний договір не може вважатися безпроцентним відповідно до  ст. . 1048 ЦК України,  він на підставі  ст. . ст. 625 та

1050 ЦК України має сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних від простроченої суми.

Наданий позивачем розрахунок суми боргу з врахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних перевірений судом і суд вважає його правильним.

В той же час суд вважає,  що позивач не довів у судовому засіданні факт заподіяння йому моральної шкоди відповідачами,  а тому в цій частині позовні вимоги не можуть бути задоволені.

З відповідача ОСОБА_2  на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно задоволенню позовних вимог.

Керуючись  ст.  ст.  625,  1049, 1050,  1051 ЦК України,   ст.  ст.  213-215 ЦПК України суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в відшкодування боргу 1898 грн.

Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 81 гривня.

Заяви про апеляційне оскарження рішення можуть бути подані на протязі десяти днів з дня його проголошенняя. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження через суд першої інстанції.