Справа № 2-1019 2008 року
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2008 року Черкаський районний суд
Черкаської області в складі:
головуючого судді Пальонного B.C.
при секретарі Івлєвій С. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства теплових мереж Черкаського району до ОСОБА_1 про стягнення богу за послуги по теплопостачанню,
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство теплових мереж звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення богу за послуги по теплопостачанню, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 30.08.2006 року між ним та відповідачем по справі було укладено договір на відпуск теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання за Х° 55. Згідно з цим договором виконавець, зобов'язувався забезпечити якісною тепловою енергією, а споживач, в даному випадку відповідач, щомісячно проводити оплату за теплопостачання. Позивач свої зобов'язання згідно даного договору виконав. Відповідач в порушення умов договору не проводила оплату за надані послуги, в результаті чого станом на 01.06.2008 року заборгованість згідно договору склала 4869, 92 гривень. 21.05.2008 року відповідач отримала від КПТМ Черкаського району попередження з визначенням терміну погашення заборгованості. На попередження відповідач не відреагувала і заборгованості не сплатила. Дана обставина і змусила позивача звернутися до суду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю. Просив стягнути з відповідача на користь КПТМ в Черкаському районі заборгованість за надані послуги у розмірі 4869, 92 гривень за період з 01.03.2002 року по 01.06.2008 року за надані послуги, стягнути пеню за несвоєчасну оплату послуг з теплопостачання у розмірі 149, 11 гривень, суму на яку збільшився борг внаслідок інфляції за час прострочення грошового зобов'язання в сумі 772, 51 гривень, держмито в сумі 51, 00 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30, 00 гривень, а разом 5872, 37 гривень.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, хоча про день та час слухання справи була повідомлена завчасно та належним чином. Причин своєї неявки суду не надала.
Зі згоди позивача суд у відповідності зі ст. 224 ЦПК України ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши надані позивачем письмові докази, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
30.08.2006 року між Комунальним підприємством теплових мереж Черкаського району та ОСОБА_1 було укладено договір на відпуск теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання за № 55. Згідно з цим договором підприємство зобов'язалося забезпечити якісною тепловою енергією квартиру відповідача за адресою АДРЕСА_1, а відповідач зобов'язалася щомісячно проводити оплату за теплопостачання. Оплата за теплопостачання проводилася неналежним чином, внаслідок чого виникла заборгованість перед підприємством, яка станом на 01 червня 2008 року складала 4869, 92 гривень.
Згідно з вимогами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 являється власником квартири поАДРЕСА_1, проживає та зареєстрована в ній з 22.02.2002 року, що підтверджується довідкою Геронимівської сільської Ради від 26.11.2008 року за № 1396. На підставі даної довідки позивач обґрунтовує початок нарахування заборгованості за надання послуг, адже договір з відповідачем на відпуск теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання було укладено 30.08.2006 року.
Відповідно до ч. 2 п.1 ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» від 02 червня 2005 року за N 2633-IV, основними обов'язками споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Позивач просить стягнути борг за період з 01.03.2002 року по 01.06.2008 року за надані послуги. Згідно ст. 257. Цивільного кодексу України строк позовної давності для захисту порушеного права в даних правовідносинах складає три роки, а згідно ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України суд застосовує позовну давність за заявою сторін. В даному судовому засіданні жодна зі сторін не заявила про застосування позовної давності, але оскільки ЦК України набрав чинності з 01.01.2004 року, то суд вважає, що до правовідносин між сторонами по справі слід застосовувати положення ч. 3 ст. 267 ЦК України, а саме з 01.01.2004 року. Станом на 01.06.2008 року сума заборгованості за надані послуги згідно договору складає 3594, 94 гривні, які підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню. Позивач в даному випадку просить стягнути з відповідачів пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання, посилаючись на п. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, який встановлює спеціальну позовну давність для неустойки терміном в один рік. Пункт 12 договору укладеного з відповідачем від 30.08.2006 року за № 55 про відпуск теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання містить положення про відповідальність за несвоєчасне внесення плати із споживача, яке полягає в стягненні пені згідно чинного законодавства у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від належної до сплати суми за кожен день прострочки платежу. Позивач просить стягнути пеню за несвоєчасне внесення плати за період з 11.09.2007 року по 10.06.2008 року в сумі 149, 11 гривень, що підтверджується розрахунком пені. Суд вважає, що дана позовна вимога підлягає до задоволення а сума в розмірі 149, 11 гривень стягненню з відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Позивач просить стягнути суму боргу з врахуванням індексу інфляції починаючи з 01.06.2005 року по 01.06.2008 року. За вказаний період з врахуванням індексу інфляції, як зазначає позивач, сума боргу збільшилась на 772, 34 гривень. Дослідивши розрахунок суми, на яку збільшився борг внаслідок інфляції, суд вважає, що в задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити на тій підставі, що сума з врахуванням індексу інфляції на 714, 01 гривень менша ніж сума самої заборгованості, що підтверджується наданим позивачем розрахунком. За таких обставин суд вважає, що позивач в судовому засіданні не навів доказів достатніх для стягнення суми з врахуванням індексу інфляції, а тому дана вимога не знайшла свого підтвердження тому суд відмовляє в її задоволенні.
Судові витрати по справі підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст. ст. 526, 624, 625 ЦК України, ст. ст. 60, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Комунального підприємства теплових мереж Черкаського району, р/р 26005051505118, в ЧФ КБ «ПриватБанк», код - 21375394, МФО 354347 суму боргу в розмірі 3825, 05 гривень, де сума заборгованості становить 3594, 94 гривень, сума пені за несвоєчасне виконання зобов'язання - 149, 11 гривень та судові витрати в сумі 81, 00 гривня.
У задоволенні вимог в частині стягнення суми на яку збільшився борг внаслідок інфляції- відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження через суд першої інстанції.
Заочне рішення може бути переглянуте судой, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.