ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
Заїки М.М.,
Юрченка В.В.,
при секретарі Мудрицькій Ю.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1. на рішення Печерського районного суду м. Києва від 21.04.2003 та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 03.07.2003 у справі за позовом ОСОБА_1. до Міністерства внутрішніх справ України про стягнення невиплаченої грошової допомоги при звільненні, -
встановила:
У березні 2003 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України про стягнення невиплаченої грошової допомоги при звільненні.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 21.04.2003 у задоволенні позову ОСОБА_1. було відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 03.07.2003 апеляційну скаргу ОСОБА_1. було відхилено, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 21.04.2003 залишено без змін.
ОСОБА_1подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права просить, рішення Печерського районного суду м. Києва від 21.04.2003 та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 03.07.2003 скасувати, та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1. задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Статтею 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які звільнилися зі служби, членам сімей відповідних категорій військовослужбовців та пенсіонерам з їх числа, які втратили годувальника, виплачується допомога в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» від 17.07.1992 року № 393 (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) у разі звільнення особи із органів внутрішніх справ максимальний розмір грошової допомоги при звільненні не повинен перевищувати 5-ти місячних посадових окладів.
Враховуючи, що позивач отримав грошову допомогу при звільненні у розмірі, встановленому пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393, та беручи до уваги, що Указ Президента України «Про скасування деяких положень п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року № 393» від 23.06.2001р., яким було збільшено розмір грошової допомоги при звільнені, був прийнятий після звільнення ОСОБА_1. з органів внутрішніх справ, суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку щодо безпідставності вимог позивача.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1залишити без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 21.04.2003 та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 03.07.2003 у справі за позовом ОСОБА_1до Міністерства внутрішніх справ України про стягнення невиплаченої грошової допомоги при звільненні - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко
М.М. Заїка
В.В. Юрченко