ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2016 року м. Київ К/800/39203/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

при секретарі Корецькому І.О.,

представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, -

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.05.2013

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013

у справі № 812/2904/13-а Луганського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Євродор" (далі - ТОВ"БК "Євродор")

до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську Луганської області Державної податкової служби (далі - МДПІ)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22.05.2013, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013, позов ТОВ"БК "Євродор" задоволено: визнані незаконними дії МДПІ щодо неприйняття уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2012 року, надісланих на адресу податкового органу засобами електронного зв'язку 25.01.2013, та зобов'язано МДПІ прийняти даний уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ; скасовано податкове повідомлення - рішення МДПІ від 15.02.2013 № 0000041530, яким ТОВ "БК "Євродор" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем на 67 763,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 33 882,00 грн.

У касаційній скарзі МДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "БК "Євродор" відмовити.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

У зв'язку з неявкою у судове засідання, призначене на 20.04.2016 о 12:00, осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до частини 1 ст. 41 КАС України, не здійснюється

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

У судовому процесі встановлено, що передумовою збільшення ТОВ "БК "Євродор" грошового зобов'язання з ПДВ згідно з податковим повідомленням - рішенням, з приводу правомірності якого виник спір у цій справі, була подана товариством до МДПІ 18.01.2013 засобами електронного зв'язку в електронній формі податкова декларація з ПДВ за грудень 2012 року. Вказана декларація була доставлена до центрального рівня ДПС України 18.01.2013 за № 9085336949, що підтверджується квитанцією № 2. Згодом позивачем було виявлено помилку - у цій декларації ТОВ "БК "Євродор" до складу показників податкового кредиту за грудень 2012 року помилково включені суми ПДВ за податковими накладними, виписаних ТОВ "Будівельна компанія "Український дім" на загальну суму 406 575,00 грн. (в тому числі, ПДВ 67 763,00 грн.), які не були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних. Для виправлення помилки позивач 25.01.2013 засобами електронного зв'язку реєстром № 2 подав уточнюючий розрахунок, який згідно з квитанцією № 1 доставлено до центрального рівня ДПС України 25.01.2013 о 10:57 год., однак, цей документ податкової звітності не був прийнятий з такої підстави, як зазначена прийому звітності по електронній пошті через можливу відсутність договору з ДПСУ. У зв'язку з неприйняттям податкової звітності (уточнюючого розрахунку) за грудень 2012 року засобами електронного зв'язку в електронній формі позивач в той же день - 25.01.2013 зазначену звітність направив на адресу відповідача по пошті, яка була отримана останнім 04.02.2013. Проте, під час проведення камеральної перевірки даних, задекларованих ТОВ "БК "Євродор" у податковій звітності з ПДВ за грудень 2012 року, за наслідками якої складно акт від 04.02.2013 № 135/15-300/36256287, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.02.2013 № 0000041530, МДПІ не були враховані дані уточнюючого розрахунку з посиланням на недотримання товариством вимог статті 48 Податкового кодексу України (далі - ПК).

Встановивши, що 01.08.2012 між позивачем та МДПІ укладено договір № 010820121 про визнання електронних документів, який на момент подання ТОВ "БК "Євродор" уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2012 року був чинний та не розірваний, а сертифікати відкритих ключів, які засвідчують чинність і належність відкритого ключа підписувачу (особа, яка на законних підставах володіє особистим ключем та від свого імені або за дорученням особи, яку вона представляє, накладає електронний цифровий підпис під час створення електронного документа) дійсні до 27.02.2013, суд дійшов висновку про протиправність дій контролюючого органу щодо не прийняття уточнюючого розрахунку, податного ТОВ "БК "Євродор" 25.01.2013 засобами електронного зв'язку реєстром № 2, наслідком яких стало неправомірне прийняття податкового повідомлення-рішення від 15.02.2013 № 0000041530.

Відповідно до пункту 49.3 статті 49 ПК податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з пунктом 49.8 цієї статті прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється (пункт 49.10 стаття 49 ПК).

Пунктом 49.15 статті 49 цього ж Кодексу встановлено, що податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Пунктом 50.1 статті 50 ПК визначено право платника податків здійснити виправлення самостійно виявлених помилок у раніше поданій податковій декларації.

Відповідно до положень частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що податковий орган не довів правомірність неприйняття уточнюючого розрахунку від 25.01.2013, поданого ТОВ "БК "Євродор" засобами електронного зв'язку в електронній формі, з огляду на можливу відсутність у товариства договору з ДПСУ, правильними є висновки суду про протиправність дій відповідача щодо неприйняття уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2012 року, направлених на адресу податкового органу засобами електронного зв'язку 25.01.2013, податкового повідомлення - рішення від 15.02.2013 № 0000041530, та зобов'язання МДПІ прийняти уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вищенаведених висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Ленінської обєднаної державної податкової інспекції у м. Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.05.2013 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.07.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Є.А. Усенко

Судді О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев