ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2007                                                                                   Справа № 11/37  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді   Куліш Р.Ф. (доповідач),    

суддів:  Джихур О.В., Лисенко О.М.,

при секретарі: Лазаренко П.М.,

за участю представників:

від кредитора: Ткаченко Наталія Володимирівна, представник, нотаріально посвідчена довіреність № 317  від 05.02.2007р;

від боржника: Стіфутін Ігор Валерійович, представник, довіреність № б/н  від 26.07.2006р;

арбітражний керуючий у судове засідання не з’явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. (а.с.130)

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Август”, м. Кіровоград  на ухвалу господарського суду  Кіровоградської області   від  21.02.2007 р. у справі № 11/37

за заявою   акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство), від імені якого діє філія “Кіровоградське Центральне відділення Промінвестбанку”, м. Кіровоград

до товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Август”, м. Кіровоград

про  визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:          

          Ухвалою від 21.02.2007 р. у справі № 11/37 суддя господарського суду  Кіровоградської області Коваленко Н.М. розглянула у підготовчому засіданні заяву акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство), від імені якого діє філія “Кіровоградське Центральне відділення Промінвестбанку”, м. Кіровоград ( далі –АК ПІБ ) до боржника - товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Август”, м. Кіровоград (далі –ТОВ ”Компанія “ Август”) та: визнала вимоги ініціюючого кредитора - АК ПІБ до  ТОВ ”Компанія “ Август” у  сумі 950344,96 грн.; ввела процедуру розпорядження майном боржника; призначила розпорядником  майна боржника  арбітражного керуючого Мироненка В’ячеслава Вікторовича на строк до 21.08.2007 р.; зобов’язала ініціюючого кредитора АК ПІБ подати до офіційних друкованих органів (газети “Голос України” або “Урядовий кур’єр”) у 10-денний строк з дня отримання  даної ухвали оголошення про порушення справи про банкрутство щодо ТОВ” Компанія “Август”; зобов’язала розпорядника майна  боржника, арбітражного керуючого Мироненка В.В. не пізніше 30.04.2007 р. скласти реєстр вимог  кредиторів у відповідності до ч. 6 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ( далі –Закон)  та подати його до господарського суду на затвердження; попереднє засідання суду призначила на 16.05.2007 р.; зобов’язала розпорядника майна  боржника, арбітражного керуючого Мироненка В.В.  направити  кредиторам і суду повідомлення про результати розгляду заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника  відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону; ухвалила перші загальні збори кредиторів скликати 28.05.2007 р.; засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання його банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство, призначила на 11.07.2007 р.

          ТОВ” Компанія “ Август”, не погодившись  з даною ухвалою, надіслало до Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу від 21.02.2007 р., посилаючись на те, що власником  вже проводиться ліквідаційна процедура за власною ініціативою. Скаржник вважає, що п. 3  статті 5 Закону передбачає, що “провадження у справах про банкрутство  окремих категорій  суб’єктів підприємницької діяльності регулюється  з урахуванням  особливостей, передбачених розділом 4 цього Закону. Стаття 6 Закону передбачає, що “справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом  трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом”. У даному випадку, як вважає скаржник, Законом передбачаються особливості щодо застосування  процедури банкрутства до боржника, що вже ліквідується за ініціативою власника, а саме: по-перше, у п. 1 статті 51 Закону зазначено, що банкрутство  у випадку самостійного  проведення ліквідації можливо лише в разі недостатності  майна боржника –юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію і по-друге, виключне право звернення  до суду з заявою про порушення справи про банкрутство має лише ліквідатор (ліквідаційна комісія). Про виключність права ліквідаційної комісії звертатись з подібною заявою заявник робить висновок, що в статті 51 Закону не йдеться мова про будь-яких інших кредиторів боржника крім самого ліквідатора.

Заслухавши пояснення  сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку,  що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон) справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено Законом.

В першу чергу всі ці умови оцінюються судом при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, остаточна ж оцінка надається судом безпосередньо в підготовчому засіданні.

Як встановлено судом першої інстанції, розмір безспірних вимог ініціюючого кредитора становить 950344,96 грн., що складає більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

Дані вимоги заявлені до боржника на підставі рішення господарського суду  Кіровоградської області у справі № 5/1, що вступило в законну силу.

Судом першої інстанції також встановлено, що органами державної виконавчої служби була прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу суду по зазначеній справі  та на час подання заяви, тобто понад три місяці, заборгованість сплачена не була.

Таким чином, місцевим господарським судом досліджені всі ознаки неплатоспроможності боржника та надана їм відповідна юридична оцінка.

Колегія суддів зазначає, що Законом чітко встановлені обставини, які перешкоджають порушенню справи про банкрутство чи подальшому її провадженню. До таких, зокрема, Закон відносить підстави, передбачені ч. 2 ст. 8, ч. 1 ст. 40 Закону.

Суддя господарського суду відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо подано заяву про порушення справи про банкрутство ліквідованої або реорганізованої (крім реорганізації у формі перетворення) юридичної особи (ст. 8 Закону).

Також, господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо подано заяву про визнання банкрутом ліквідованої або реорганізованої (крім реорганізації у формі перетворення) юридичної особи (ст. 40 Закону).

Таким чином, Закон встановлює заборону на застосування судових процедур банкрутства, передбачених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, лише у разі закінчення процедури ліквідації юридичної особи в установленому чинним законодавством порядку.

Отже,  суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що факт відкриття ліквідаційної процедури на підставі рішення власника не є перешкодою для порушення справи про банкрутство боржника.

Відповідно до ст. 110 Цивільного кодексу України  юридична особа ліквідується у двох випадках: за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, або  за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Таким чином, за наявності конкуренції між процедурами ліквідації юридичної особи її власниками  та ліквідації підприємства в судовому порядку у зв’язку з незадоволенням вимог кредитора більше трьох місяців, пріоритет віддається судовій процедурі банкрутства.

            За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для скасування оскаржуваної ухвали підготовчого засідання та відповідно для задоволення апеляційної скарги боржника.

Керуючись ст.ст. 101, 103,  105,  106       Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В :

- апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Август”, м. Кіровоград  залишити без задоволення;

-  ухвалу господарського суду  Кіровоградської області   від  21.02.2007 р. у справі № 11/37 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                       Р.Ф.Куліш

Суддя                                                                                             О.В.Джихур

Суддя                                                                                             О.М.Лисенко