КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" травня 2016 р. cправа№ 911/3866/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.

за участю представників: позивача - Глушакова Г.В.

відповідача-1 - Мужик Л.І.

відповідача-2 - не з'явились

третьої особи-1 - не з'явились

третьої особи-2 - Іваницька Т.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк»

на рішення Господарського суду Київської області від 28.01.2016 р.

у справі № 911/3866/15 (судді - Кошик А.Ю., Бабкіна В.М., Щоткін О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київська пересувна механізована колона-2»

до 1. Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк»

2. Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»

треті особи 1. Національний банк України

2. Міністерство фінансів України

про визнання недійсними договорів про передачу майна від 19.06.2015 р., витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання повернути майнові права

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Київська пересувна механізована колона-2» (далі - позивач) звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» (далі - відповідач-1) та Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» (далі - відповідач-2) про визнання недійсними договорів про передачу майна від 19.06.2015 р., витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання повернути майнові права.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.09.2015 р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Національний банк України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.10.2015 р. було залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Міністерство фінансів України.

Рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/3866/15 від 28.01.2016 р. позовні вимоги задоволено частково; витребувано з чужого незаконного володіння Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» на користь Публічного акціонерного товариства «Київська пересувна механізована колона-2» квартиру, що знаходиться в будинку № 140 по вул. Старокиївській в смт. Козин Обухівського району Київської області № 3 житловою площею 119,3 кв.м, загальною площею 644,2 кв.м; квартиру, що знаходиться в будинку № 140 по вул. Старокиївській в смт. Козин Обухівського району Київської області № 4 житловою площею 119,2 кв.м, загальною площею 645 кв.м.; зобов'язано Публічне акціонерне товариство «Київська пересувна механізована колона-2» повернути Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний банк «Київ» майнові права на: трикімнатну квартиру № 152 загальною площею 141,91 кв.м на четвертому поверсі секції «В» в будинку, що будується за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 2-20, ділянка 14; трикімнатну квартиру № 87 загальною площею 134,42 кв. м на двадцять четвертому поверсі секції «А» в будинку, що будується за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 2-20, ділянка 14; трикімнатну квартиру № 19 загальною площею 134,42 кв.м. на сьомому поверсі в будинку 14-а, що будується за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька; трикімнатну квартиру № 167 загальною площею 141,91 кв. м на дев'ятому поверсі секції «Б» в будинку, що будується за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 2-20, ділянка 14; чотирикімнатну квартиру № 14 загальною площею 197,97 кв. м на сьомому поверсі секції Г в будинку 14-а, що будується за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька; трикімнатну квартиру № 20 загальною площею 197,91 кв. м на дев'ятому поверсі секції «Г» в будинку, що будується за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 14А; в іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Київської області у справі № 911/3866/15 від 28.01.2016 р., Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення про повну відмову в задоволенні позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач-1 посилається на те, що майно вибуло з володіння власника не з його волі, адже на момент передачі відповідачу-1 спірного нерухомого майна, право власності на нього належало саме відповідачу-2, а не позивачу. Також, відповідач-1 посилається на наявність у Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», станом на момент передачі активів та зобов'язань на користь ПАТ АБ «Укргазбанк», зареєстрованого права власності на спірні квартири.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2016 р. порушено апеляційне провадження у справі № 911/3866/15, а розгляд справи призначено на 12.04.2016 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.04.2016 р. було відкладено розгляд справи до 17.05.2016 р.

В судовому засіданні 17.05.2016 р. було оголошено перерву до 19.05.2016 р.

В засідання суду, призначене на 19.05.2016 р., представники відповідача-2 та третьої особи-1 не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги, що підтверджується зворотними повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Будь-яких доказів поважності причин відсутності зазначених представників суду не надано.

Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду. Наведене не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача-1 та третьої особи-2, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

13.08.2009 р. між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» (далі - сторона-1) та Акціонерним товариством «Київська пересувна механізована колона-2», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Київська пересувна механізована колона-2» (далі - сторона-2), було укладено договір міни, посвідчений Матюховою Т.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 2304 (далі - договір міни).

Відповідно до п. 1.1 договору міни сторона-1 передає стороні-2 у власність належні їй майнові права на нерухоме майно в обмін на належні стороні-2 квартири, а сторона-2 передає стороні-1 у власність належні їй квартири в обмін на належні стороні-1 майнові права на нерухоме майно. Міна проводиться з грошовою доплатою.

Згідно з п. 1.2 договору міни у власність сторони-1 переходить нерухоме майно - квартири, що знаходяться в будинку № 140 по вул. Старокиївській в смт. Козин, Обухівського району, Київської області: № 3 житловою площею 119,3 кв.м, загальною площею 644,2 кв.м та № 4 житловою площею 119,2 кв.м, загальною площею 645,0 кв.м.

Як передбачено п. 1.3 договору міни, у власність сторони-2 переходять майнові права на наступне нерухоме майно: трикімнатна квартира № 152 загальною площею 141,91 кв.м на четвертому поверсі секції «В» в будинку, що будується за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 2-20, ділянка 14; трикімнатну квартиру № 87 загальною площею 134,42 кв.м на двадцять четвертому поверсі секції «А» в будинку, що будується за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 2-20, ділянка 14; трикімнатну квартиру № 19 загальною площею 134,42 кв.м. на сьомому поверсі в будинку 14-а, що будується за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька; трикімнатну квартиру № 167 загальною площею 141,91 кв.м. на дев'ятому поверсі секції «Б» в будинку, що будується за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 2-20, ділянка 14; чотирикімнатну квартиру № 14 загальною площею 197,97 кв.м. на сьомому поверсі секції «Г» в будинку 14-а, що будується за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька; трикімнатну квартиру № 20 загальною площею 197,91 кв.м на дев'ятому поверсі секції «Г» в будинку, що будується за адресою: м. Київ, вул. Старонаводницька, 14-А.

На виконання умов договору міни між Публічним акціонерним товариством «Київська пересувна механізована колона-2» та Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» було підписано акти приймання-передачі, зокрема: акт приймання-передачі № 1 до договору міни від 13.08.2009 р. на квартиру № 4, що знаходиться в будинку № 140 по вулиці Старокиївській в смт. Козин Обухівського району Київської області; акт приймання-передачі № 2 до договору міни від 13.08.2009 р. на квартиру № 3, що знаходиться в будинку № 140 по вулиці Старокиївській в смт. Козин Обухівського району Київської області; акт приймання-передачі № 3 до договору міни від 13.08.2009 р. на квартиру № 152 на четвертому поверсі секції «В» в будинку, що будується за адресою м. Київ, вул. Старонаводницька, 2-20 ділянка 14; акт № 4 приймання-передачі до договору міни від 13.08.2009 р. на квартиру № 87 на двадцять четвертому поверсі секції «А» в будинку, що будується за адресою м. Київ, вул. Старонаводницька, 2-20 ділянка 14; акт № 5 приймання-передачі до договору міни від 13.08.2009 р. на квартиру № 19 на сьомому поверсі в будинку, 14-А, що будується за адресою м. Київ, вул. Старонаводницька; акт приймання-передачі № 6 до договору міни від 13.08.2009 р. на квартиру № 167, на дев'ятому поверсі секції «Б» в будинку, що будується за адресою м. Київ, вул. Старонаводницька, 2-20 ділянка 14; акт приймання-передачі № 7 до договору міни від 13.08.2009 р. на квартиру № 14 на сьомому поверсі секції «Г» в будинку, 14-А, що будується за адресою м. Київ, вул. Старонаводницька; акт приймання-передачі № 8 до договору міни від 13.08.2009 р. на квартиру № 20 на дев'ятому поверсі секції «Г» в будинку, що будується за адресою м. Київ, вул. Старонаводницька, 14-А.

Пунктом 1.4 договору міни сторонами погоджено, що оскільки загальна вартість майна, яке передається стороною-2 у власність сторони-1 складає 32 459 429,28 грн, а загальна вартість майнових прав, що передаються стороною-1 у власність сторони-2 складає 12 658 263,88 грн, сторона-1 зобов'язується доплатити стороні-2 в строк до 14.08.2009 р. грошові кошти в сумі 19 801 165,40 грн (з ПДВ).

Однак, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ» не здійснило доплату за договором міни.

26.02.2010 р. ПАТ АКБ «Київ» уклало із Національним банком України іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соломоновою В.В., зареєстровано в реєстрі за № 381 (далі - договір іпотеки).

Відповідно до умов укладеного договору іпотеки, ПАТ АКБ «Київ» передало квартири, отримані у власність від ПАТ «Київська пересувана механізована колона-2» на підставі договору міни, в іпотеку Національному банку України. Право власності іпотекодавця на предмети іпотеки - квартири, підтверджується договором міни.

В подальшому, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Київська пересувна механізована колона-2» про визнання недійсним договору міни.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2012 р. у справі № 5011-62/7737-2012 позов задоволено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2012 р. у справі № 5011-62/7737-2012 рішення Господарського суду м. Києва від 19.09.2012 р. у справі № 5011-62/7737-2012 залишено без змін.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.02.2013 р. у справі № 5011-62/7737- 2012 касаційну скаргу ПАТ «Київська пересувна механізована колона-2» було повернуто скаржнику.

Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч. 3 ст. 35 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Як передбачено п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 р. № 11, правочини, які не відповідають вимогам закону, не породжують будь-яких бажаних сторонам результатів, незалежно від волі сторін та їх вини у вчиненні незаконного правочину. Правові наслідки таких правочинів настають лише у формах, передбачених законом, - у вигляді повернення становища сторін у початковий стан (реституції) або в інших.

Таким чином, договір міни від 13.08.2009 р., укладений між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» та Акціонерним товариством «Київська пересувна механізована колона-2», посвідчений Матюховою Т.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 2304, є недійсним з моменту набрання законної сили рішенням Господарського суду м. Києва від 19.09.2012 р. у справі № 5011-62/7737-2012, тобто з 26.11.2012 р.

Отже недійсність договору міни з моменту його укладення спростовує факт наявності у ПАТ АКБ «Київ» права власності на квартири.

Разом з тим, при вирішенні господарської справи № 5011-62/7737-2012 за позовом ПАТ АКБ «Київ» про визнання недійсним договору міни судом не були застосовані правові наслідки недійсності вказаного договору.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 16 «Деякі питання участі держави у виведенні Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Київ», держава в особі ПАТ АБ «Укргазбанк» бере участь у виведенні банку ПАТ АКБ «Київ» з ринку шляхом відчуження активів і зобов'язань ПАТ АКБ «Київ» на користь ПАТ АБ «Укргазбанк».

На підставі постанови Правління Національного банку України від 24.02.2015 р. № 128 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення від 24.02.2015 року № 39 «Про запровадження тимчасової адміністрації у АКБ «Київ», згідно з яким з 25.02.2015 р. по 25.05.2015 р. було запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ АКБ «Київ».

06.03.2015 р. позивач звернувся до ПАТ АКБ «Київ» із листом від № 035 з вимогою провести двосторонню реституцію щодо повернення квартир та передачі майнових прав за недійсним договором міни.

Вказаний лист було залишено відповідачем без відповіді та задоволення.

Крім того, 19.05.2015 р. позивач звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб із листом № 050, яким повідомив Фонд про визнання недійсним договору міни, а також про ухилення ПАТ АКБ «Київ» від виконання обов'язку повернути позивачу квартири та просив Фонд повідомити позивача чи включені квартири до переліку майна, яке відповідно до рішення Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 61 підлягає відчуженню на користь ПАТ АБ «Укргазбанк».

13.06.2015 р. позивач звернувся до ПАТ АБ «Укргазбанк» з листом № 048 та повідомив останнього про визнання недійсним договору міни, а також про обов'язок ПАТ АКБ «Київ» повернути отримані на виконання договору міни квартири власнику - Публічному акціонерному товариству «Київська пересувна механізована колона-2». Також позивач просив надати інформацію, чи включені квартири до переліку майна, яке відповідно до рішення Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 61 підлягає відчуженню на користь ПАТ АБ «Укргазбанк».

Листом від 17.06.2015 р. № 1172/5393/2015 ПАТ АБ «Укргазбанк» повідомив позивача про те, ПАТ АБ «Укргазбанк» не має можливості повідомити про включення чи не включення майна, яке зазначене у листі № 48, до переліку активів та зобов'язань, що підлягають відчуженню на користь ПАТ АБ «Укргазбанк».

03.07.2015 р. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ АКБ «Київ» повідомив позивача, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 61 «Деякі питання участі держави у виведенні з ринку Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», 19.06.2015 р. було здійснено передачу активів та зобов'язань ПАТ АКБ «Київ» на користь ПАТ АБ «Укргазбанк».

24.06.2015 р. Правління Національного банку України прийняло постанову № 411 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ».

25.06.2015 р. виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ АКБ «Київ» прийняла рішення «Про початок процедури ліквідації ПАТ АКБ «Київ» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку.

У зв'язку з викладеним, 24.07.2015 р. позивач звернувся до ПАТ АКБ «Київ» із заявою про задоволення вимог кредитора № 072, і просив прийняти та розглянути майнові вимоги про повернення належного позивачу нерухомого майна - квартир.

27.07.2015 р. ПАТ АКБ «Київ» повідомив позивача листом про те, що з 19.06.2015 р. ПАТ АБ «Укргазбанк» набув всіх прав та обов'язків ПАТ АКБ «Київ» за договором міни від 13.08.2009 р.

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 30.07.2015 р. № 41507322 право власності на квартиру ¹ 3 у будинку 140 по вул. Старокиївська, смт. Козин, Обухівського району Київської області зареєстроване 20.06.2015 р. за Публічним акціонерним товариством Акціонерним банком «Укргазбанк» на підставі договору про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку від 19.06.2015 р.

Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 30.07.2015 р. № 41507576 право власності на квартиру ¹ 4 у будинку 140 по вул. Старокиївська, смт. Козин, Обухівського району Київської області зареєстроване 20.06.2015 р. за Публічним акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» на підставі договору про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку від 19.06.2015 р.

Як передбачено п. 2.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», судове рішення про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи про витребування майна з чужого незаконного володіння особи, за якою зареєстровано право власності на майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає такій реєстрації, за позивачем (стаття 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Таким чином, встановлено, що 19.06.2015 р. спірне майно - квартири були передані у власність ПАТ АБ «Укргазбанк» за договорами про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку ПАТ АКБ «Київ», у якого було відсутнє право власності на відповідне майно у зв'язку з визнанням недійсним в судовому порядку договору міни від 13.08.2009 р.

З 26.11.2012 р., тобто з дня набрання законної сили судовим рішенням про визнання недійсним договору міни від 13.08.2009 р., було встановлено відсутність у ПАТ АКБ «Київ» права власності на квартири, відтак 19.06.2015 р. у ПАТ АКБ «Київ» не було права розпорядження майном, яке йому не належить, а саме, на передачу ПАТ АБ «Укргазбанк» належних позивачу квартир.

Отже, укладаючи договори про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку від 19.06.2015 р. № 3934 та № 3936, ПАТ АБ «Укргазбанк» набув право власності на квартири від особи, яка не була власником цього майна, а тому такі договори суперечать приписам ст. ст. 203, 216, 236, 317 та 319 ЦКУкраїни.

Разом з тим, відповідно до п. 2.15 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню лише стосовно сторін даного правочину, тому на особу, яка не брала участі в правочині, не може бути покладено обов'язок повернення майна за цим правочином. У зв'язку з цим не підлягають задоволенню позови власників (володільців) майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження майна, які були вчинені після правочину, визнаного недійсним. У відповідних випадках майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, позовів відповідно до статей 387 - 390 або глави 83 ЦК України, зокрема, від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. При цьому необхідно мати на увазі, що добросовісність набувача майна в силу частини п'ятої статті 12 названого Кодексу презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав або повинен був знати про наявність перешкод до вчинення правочину, зокрема те, що продавець майна не мав права його відчужувати, це може свідчити про недобросовісність набувача й бути підставою для задоволення позову про витребування у нього цього майна.

Таким чином, оскільки договір міни від 13.08.2009 р., за умовами якого ПАТ АКБ «Київ» набув права власності на квартири, визнано недійсним в судовому порядку, тому договори про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку від 19.06.2015 р. є наступними правочинами щодо належного позивачу майна і позивач не є стороною таких правочинів.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що позовні вимоги про визнання недійсним договору про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможному банку від 19.06.2015 р., посвідченого Осипенко Д.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 3934, та визнання недійсним договору про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможному банку від 19.06.2015 р., посвідченого Осипенко Д.О., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 3936, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Разом з тим встановлено, що внаслідок укладення між ПАТ АКБ «Київ» та ПАТ АБ «Укргазбанк» договорів про передачу приймаючому банку нерухомого майна неплатоспроможного банку від 19.06.2015 р. № 3934 та № 3936, належне позивачу майно - квартири неправомірно вибуло з його власності на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» у зв'язку з відсутністю у ПАТ АКБ «Київ» права розпорядження цим майном.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання належним їм майном (ст. 317 ЦК України).

Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Як передбачено ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Таким чином, власником спірного майна є Публічне акціонерне товариство «Київська пересувна механізована колона-2» і таке право власності порушено Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» шляхом передачі спірного майна у володіння іншій особі - Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк «Укргазбанк» без відома позивача, тобто відповідач-2 самовільно без відповідних правових підстав розпорядився належним позивачу майном, що призвело до безпідставного вибуття майна з власності позивача.

Відповідно до п 2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як самостійно, так і, з урахуванням припису частини першої статті 58 ГПК, бути об'єднана з вимогою повернути одержане за цим правочином у натурі або про відшкодування його вартості (якщо повернення у натурі неможливе). В разі заявлення вимоги про повернення одержаного за правочином відповідач має право подати зустрічний позов (стаття 60 ГПК) про витребування належного йому майна або відшкодування вартості останнього. Якщо такий позов не подано, господарський суд з огляду на припис частини п'ятої статті 216 ЦК України та з урахуванням конкретних обставин справи може з власної ініціативи застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину також і щодо позивача. У разі задоволення позову господарський суд у резолютивній частині рішення зазначає про визнання правочину недійсним (у тому числі й на майбутнє) і одночасно може зазначити про застосування передбачених законом наслідків, вказавши, зокрема, розмір сум, що підлягають стягненню, та/або найменування майна, що піддягає передачі, і місце його знаходження (пункт 4 частини першої статті 84 ГПК), а за необхідності й строк виконання певних дій (абзац другий частини другої цієї статті ГПК).

Таким чином, оскільки ПАТ АКБ «Київ» ухиляється від проведення двосторонньої реституції в порядку ст. 216 ЦК України та враховуючи задоволення судом вимоги про витребування майна, яка ґрунтується на попередньому зобов'язанні ПАТ АКБ «Київ» повернути позивачу майно - квартири за недійсним договором міни від 13.08.2009 р., тому є правові підстави для повернення позивачем на користь ПАТ АКБ «Київ» отриманих від нього за недійсним договором міни майнових прав з метою відновлення попереднього становища сторін, яке існувало до укладення договору міни від 13.08.2009 р.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про витребування з чужого незаконного володіння Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» на користь позивача спірного майна та зобов'язання позивача повернути ПАТ АКБ «Київ» майнові права є обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню.

Доводи скаржника про те, що право власності на спірне майно ПАТ АКБ «Київ» підтверджується даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки реєстраційні дані лише засвідчують відповідний факт офіційно і вносяться на підставі відповідних первинних правовстановлюючих документів і в разі спростування факту набуття права власності, зокрема, визнання недійсним договору міни від 13.08.2009 р., відповідні реєстраційні дані підлягають коригуванню і не вважаються беззаперечними.

Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду Київської області від 28.01.2016 р. прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Київської області від 28.01.2016 р. у справі № 911/3866/15 - без змін.

2. Матеріали справи № 911/3866/15 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам та третім особам.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран