Справа № 2-3006/09

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м  У к р а ї н и

04 серпня 2009 року                                                               м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого: судді Кулініча Ю.П.,

за участю: секретаря судового засідання Костюк Ю.Г.,  

позивачки ОСОБА_1, представника позивача адвоката ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, про визначення частки в спільній сумісній власності, визнання права власності, визначення порядку користування майном, та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, про визнання права власності, третя особа: Комунальне підприємство „Деснянське” Чернігівської міської ради, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить визначити їй частку в спільній сумісній власності на квартиру АДРЕСА_1 пропорційно ? частини квартири та визнати за нею право власності на ? частину зазначеної квартири; визначити порядок користування квартирою, за яким виділити позивачці в користування кімнату 4 площею 11,8 кв.м., шафу 2 площею 0,3 кв.м., шафу 3 площею 0,4 кв.м., балкон площею 0,6 кв.м., відповідачеві виділити в користування кімнату 9 площею 15,8 кв.м.; коридор, кухню, ванну та туалет залишити в спільному користуванні.

В обґрунтування позову посилається на те, що квартира є спільною сумісною власністю, набутою під час шлюбу з відповідачем.

Відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просить визнати право його особистої власності на спірну квартиру, та відмовити в первісному позові.

В обґрунтування зустрічного позову посилається на те, що квартира була придбана за кошти його батька – ОСОБА_5.

У судовому засіданні позивачка позов підтримала, зустрічний позов не визнала. Пояснила, на час придбання квартири сім’я власних коштів не мала. Квартира була придбана за кошти, подаровані на весілля, та кошти батька позивачки.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, зустрічний позов підтримав. Пояснив, що сім’я на час придбання квартири власних коштів не мала, тому квартира була придбана виключно на кошти його батька ОСОБА_6, який для цієї мети продав свою квартиру у селищі Ладан Прилуцького району. ОСОБА_6 купував спірну квартиру для власного проживання.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши докази, суд приходить до наступних висновків.

    Згідно копії свідоцтва про одруження сторони уклали шлюб 27.05.2000.

    Квартира АДРЕСА_1 придбана за договором купівлі-продажу від 19.07.2000 ОСОБА_3 за ціною 23760,00 грн.

 Свідок ОСОБА_7, що є матір’ю позивачки, в судовому засіданні показала, що дана квартира була придбана на кошти, яке подружжя отримала в подарунок на весілля, на кошти батька позивачки.

Свідок ОСОБА_6 показав, що квартира була придбана ним для власного проживання, за власні кошти, однак покупцем було записано сина – ОСОБА_3 Мотиви придбання квартири для себе на ім’я сина докладно не пояснив.

Свідок ОСОБА_8 показав, що при продажі квартири виступав представником продавця. Кошти в оплату квартири отримав від ОСОБА_6

Свідок ОСОБА_9 показав, що є знайомим ОСОБА_6 Влітку 2000 року на прохання ОСОБА_6 супроводжував останнього до м.Чернігова, оскільки ОСОБА_6 необхідно було перевезти значну суму грошей для купівлі квартири.

Згідно ст.80 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Згідно ч.1 ст.70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Показання свідків та пояснення сторін щодо джерел походження коштів є суперечливими, однак однозначно свідчать про те, що спірна квартира не була придбана за кошти, що особисто належали ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Також матеріали справи не дають підстав для висновку, що гроші за квартиру були надані як подарунок одному з подружжя.

Інші подані сторонами докази – копія договору купівлі-продажу від 12.06.2000, довідки про доходи від 07.05.2009 та від 09.07.2009, копія довідки КП „Деснянське” від 03.06.2009, копія трудової книжки ОСОБА_3 не свідчать про належність майна відповідачеві на праві особистої приватної власності та не містять доказів наявності підстав для відступлення від принципу рівності часток подружжя в спільному майні.

    Таким чином, немає підстав вважати дану квартиру особистою приватною власністю ОСОБА_3 Квартира набута за договором купівлі-продажу в період шлюбу і є спільним сумісним майном подружжя. Частки сторін є рівними. Визначення частки у спільній сумісній власності законом не передбачено.

Порядок користування, який просить визначити позивачка, відповідає часткам сторін у праві власності, та не порушує права відповідача.

Керуючись викладеним вище та ст.ст.358, 383 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

    Первісний позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1.

Визначити порядок користування квартирою № 67 в будинку № 19 по вулиці Авіаторів у м.Чернігові, виділивши в користування ОСОБА_1 кімнату 4 площею 11,8 кв.м., шафу 2 площею 0,3 кв.м., шафу 3 площею 0,4 кв.м., балкон площею 0,6 кв.м.; ОСОБА_3 виділити в користування кімнату 9 площею 15,8 кв.м.; коридор, кухню, ванну та туалет залишити в спільному користуванні.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1034,00 грн. у повернення судових витрат.

В зустрічному позові відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області. Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: