ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"25" травня 2016 р.Справа № 921/165/16-г/7

УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

          у складі судді Стадник М.С.,

Розглянув матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", пров.Шевченка, 12, м.Київ 1, 01001

до відповідача ОСОБА_1 підприємства "Агрофірма "Україна", вул. Центральна, 2а, с.Сидорів, Гусятинський район, Тернопільська область, 48208

про cтягнення 894 638,33 грн., з яких 140 000,00 грн - заборгованість по кредиту, 754 638,33 грн. - заборгованість по процентах за період з 01.01.2011р. по 30.06.2015р. (із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 19.05.2016р.)

за участю представника позивача: ОСОБА_2, довіреність № 09-32/715 від 23.12.15 р.,

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось із позовом до приватного підприємства Агрофірма "Україна" про cтягнення (із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 19.05.2016р.) 894 638,33 грн., з яких 140 000,00 грн - заборгованість по кредиту, 754 638,33 грн. - заборгованість по процентах за період з 01.01.2011р. по 30.06.2015р.

Ухвалою суду від 22.03.2016р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.04.2016р. та зобов’язано сторони надати: позивача - виписки по банківських рахунках №2063, №2067, №2068, №2069 за період з моменту укладення кредитного договору і до 30.11.2015р.; письмові обгрунтування збільшення відсоткової ставки за користування кредитними коштами; докази на предмет сформованого кредитного портфеля по договору про відкриття кредитної лінії №03-182 від 14.04.2005р.; акт звірки розрахунків; відповідача - обгрунтований відзив на позов.

Ухвалою суду від 12.04.2016р. , розгляд справи відкладено на 26.04.2016р., ухвалою від 26.04.2016р. розгляд справи відкладено на 13.05.2016р., та в судовому засіданні 13.05.2016р. оголошена перерва до 17.05.2016р.,перерва продовжена до 23.05.2016р. для надання сторонам можливості надати додаткові матеріали в обґрунтування заявлених вимог та заперечень: позивачу - копію протоколу правління №493 від 24.12.2010р.; підстави стягнення кредиту, нарахування відсотків за заявлений період, враховуючи дату закриття рахунків: №2068, №2069, №2067, №2063; виписки по рахунках за заявлений період по рахунках №2063, №2067, №2068, №2069; оригінал кредитної справи за кредитним договором про відкриття кредитної лінії №03-182 від 14.04.2005р.(для огляду в судовому засіданні); виписки з врахуванням коригуючих проводок та відкорегований розрахунок залишку боргу по кредитному договору; оригінал кредитного договору №03-182 від 14.04.2005р. та договорів про внесення змін №1 від 23.01.2006р. та №2 від 30.05.2006р.;відповідача - акт звірки розрахунків, копії платіжних документів, які не враховані в розрахунку суми позову;докази виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 22.10.2007р.у справі №9/143-3562.

В судовому засіданні 23.05.2016р. прийнята до розгляду заява позивача про збільшення розміру позовних вимог по сумі тіла кредиту (140000,00грн.) та зменшення позовних вимог по відсотках за користування кредитом (754638,33грн.).

Представником відповідача,в судовому засіданні 23.05.2016р. заявлено клопотання про призначення у справі економічної експертизи, яке обґрунтоване тим, що наявні в матеріалах справи докази та надані позивачем розрахунки не дозволяють з достовірністю встановити фактичну суму заборгованості, яка підлягає стягненню, а також фактичні дані, на підставі яких було здійснено відповідні розрахунки.

В судовому засіданні оголошено перерву до 25.05.2016р. для надання можливості відповідачу ознайомитися із поданою заявою позивача та надати письмові доводи щодо такої, та позивачу надати спростування заявленої відповідачем заяви про призначення експертизи.

Ухвалою суду від 23.05.2016р., за клопотанням позивача, відповідно до ст. 69 ГПК України, строк вирішення спору продовжено на п'ятнадцять днів - до 07.06.2016р.

Позивач, з врахуванням наданих суду матеріалів та пояснень представника на обґрунтування заявлених позовних вимог, просить суд прийняти до уваги наступне: вимоги до відповідача підтримує в заявленій сумі 894 638.33грн., яка склалася на 01.03.2016р.: 140 000,00 грн. заборгованості по тілу кредиту ,яка рахується з 01.10.2007р., 754 638,33 грн. заборгованості по процентах за період 01.01.2011р. по 30.06.2015р.,які скориговані відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 27.04.2016р. у справі №9/143-3562; стверджує про те, що із отриманих від відповідача 19.08.2015р. коштів в сумі 420 542, 98 грн., перенесено суму коштів 353 704,00 грн. на погашення залишку заборгованості по тілу кредиту згідно рішення господарського суду Тернопільської області №9/143-3562 від 22.10.2007р.; 12 220,98 грн. – погашено заборгованість по процентах, нарахованих по 27.09.2007р., 54 618,00 грн. – погашено заборгованість по процентах, нарахованих з 28.09.2007р. по 02.05.2008р. Повідомляє, що суму боргу по кредиту списано як безнадійну заборгованість за рахунок резервів, що підтверджується протоколом правління Банку №493 від 24.12.2010р., проте, як зазначив представник позивача, списання за рахунок резервів безнадійної заборгованості не є підставою для припинення вимог Банку до позичальника. На вимогу суду, надати виписки по рахунках 2063, 2067, 2068, 2069 не мав змоги, оскільки рахунки закрито, а облік заборгованості перенесено на позабалансові рахунки 9 класу. Доказів повідомлення відповідачу нових рахунків на які потрібно було сплачувати кредиторську заборгованість не надав .

Представник відповідача вважає, що надані позивачем докази не доводять існування заборгованості в зазначених розмірах, вважає, що позивачем неправомірно зазначено про суму боргу та не враховано сплачені відповідачем суми коштів за період з 2007р. по 2015р. ,що за даними підприємства становить більше 200 000,00 грн., які, як стверджує Банк направлялися тільки на погашення відсотків, що є порушенням умов договору та законодавства, яке регулює кредитні відносини. Вважає, що здійснене коригування Банком коштів є неправомірним, оскільки у 2010р. суму боргу було списано Банком, а в 2012р. рахунки, на яких обліковувалась заборгованість по кредиту - закрито. Звертає увагу суду на те, що позивачем арифметичним шляхом проведено збільшення суми по тілу кредиту та зменшення по відсотках, тоді як такі мають підтверджуватися рахунками на яких Банк веде облік, а такий облік не підтверджений, а отже нарахування по відсотках не проводилися.

Відповідачем підтримано клопотання про призначення економічної експертизи на вирішення експерта просить поставити питання чи підтверджується сума позовних вимог заявлених у заяві 23.05.2016р.

Представник позивача проти проведення експертизи у справі заперечує, оскільки призначення експертизи є необґрунтованим та спрямоване на затягування розгляду справи, вважає, що справу можна розглянути по наявних матеріалах .

Суд, заслухавши доводи представників сторін, і приймаючи до уваги, що розглянути спір по суті не представляється можливим, так як виникли питання, роз’яснення яких потребує спеціальних знань щодо правомірності проведених розрахунків банком по заборгованості відповідача за кредитним договором №03-182 від 14.04.2005р., враховуючи первинні бухгалтерські документи сторін договору, вважає за необхідне задовольнити клопотання, і призначити у справі судово-економічну експертизу фінансово-кредитних операцій.

При цьому суд виходив з наступного:

- відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу;

- судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. При цьому, чинне законодавство не надає права господарському суду відмовити у призначенні судової експертизи, про яку клопочуться учасники судового процесу, за тим мотивом, що у складі суду є особи, які мають достатні для з'ясування відповідних питань спеціальні знання (правова позиція Вищого господарського суду України в постанові Пленуму "Про деякі питання практики призначення судової експертизи " від 23.03.2012р.№4 );

- однією із видів експертиз згідно п.п. 1.2.3 п. 1.2,1.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року №53/5 є, зокрема, економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій, які проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України.

У відповідності до п.п. 3.1 п.3 розділ 3 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, основними завданнями експертизи документів фінансово-кредитних операцій є: - визначення документальної обґрунтованості оформлення банківських операцій з відкриття рахунків, руху грошових коштів на рахунках; - визначення документальної обґрунтованості оформлення та відображення в обліку операцій з видачі, використання та погашення кредитів; - визначення відповідності чинному законодавству відображення фінансово-господарських операцій банків вимогам нормативних актів з ведення обліку і подання звітності.

Необхідність проведення судово-економічної експертизи підтверджується наступним:

- встановити суми боргу по заявлених банком сумах позовних вимог по укладеному між Публічним акціонерним товариством " Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк " в особі керуючого філією "Тернопільське центральне відділення Промінвестбанку" (далі Банк) та ОСОБА_1 підприємством "Агрофірма "Україна" (далі Позичальник ) 14.04.2005р. Кредитному договору про відкриття кредитної лінії №03-182, можливо при досліджені первинних документів на підставі яких банк здійснює облік заборгованості по кредитному договору на особовому рахунку, позабалансових рахунках по тілу кредиту, простроченому тілу кредиту, відсотках, прострочених відсотках, комісій, пені в порядку передбаченому вимогами Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27.12.2007р. №481 та виписки з яких надані банком в процесі розгляду справи і дослідження яких потребують спеціальних знань.

Так, за умовами договору Банк надає Позичальнику кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка не може перевищувати 200 000,00 грн. на витрати пов’язані із придбанням обладнання та реконструкцією будівель під комплекс по вирощуванню грибів, строк дії кредитної лінії до 13.04.2008р., ліміт кредитної лінії зменшується відповідно до погодженого сторонами графіку. Кредит надається Банком шляхом оплати протягом дії договору розрахункових документів (платіжних доручень) з позичкового рахунку №20633350684044 відкритого у філії ""Тернопільське центральне відділення Промінвестбанку" . Позичальник зобов’язується протягом 5-ти банківських днів,з дати кожного перерахування сплатити Банку комісійну винагороду у розмірі 0,1% від суми перерахування на рахунок №6111390102. Процентна ставка за користування кредитом становить 17,0% річних, які нараховуються Банком 10,20 числа та в останній робочий день поточного місяця з використанням методу "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, і сплачуються Позичальником щомісячно не пізніше останнього робочого дня місяця на р/р №20688350684044, а у випадку дострокового погашення сплати на рахунок №36007301684044 відкритих у філії. У випадку порушення строків повернення кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 34,0% річних (п. п.3.2, 3.3 Договору).

З метою забезпечення належного та своєчасного виконання зобов’язань Позичальник доручає Банку здійснювати договірне списання коштів у національній валюті з поточного рахунку №26006301684944,який відкрито у філії, та на який Позичальник зобов’язується спрямувати 100% доходу від реалізації. При збільшені частки надходжень на поточний рахунок, а саме на кожних 10% плата за кредит зменшується на 1% річних, у разі зменшення збільшується на 1% річних, розраховується така частка щоквартально (п.3.10, п.3.12 договору).

Збільшення відсоткової ставки на умовах п.3.12.3 договору ,зокрема від 1-2%річних проводиться на підставі укладеної додаткової угоди.

За наявності заборгованості по кредиту, сторони встановлюють наступну черговість погашення Позичальником заборгованості: в першу чергу сплаті підлягає нарахована, але не сплачена в строк плата за кредит, в другу чергу – нарахована плата за кредит, строк сплати якої ще не сплинув, в третю чергу – прострочена заборгованість за кредитом, в четверту – неустойка (п.3.6 договору).

Сторонами укладено 23.01.2006р. договір про внесення змін №1 до договору, яким збільшено ліміт кредитної лінії до 500 000,00 грн., змінено графік надання та погашення кредиту, при цьому дата повернення залишилася незмінною -13.04.2008р. (п.2.2 Договору).

Сторонами укладено 30.05.2006р. договір про внесення змін №2, яким внесено зміни в п.3.8 Договору щодо обсягу та загальної вартості заставного майна.

Матеріалами справи встановлено, що Банк на виконання умов Кредитного договору №03-182 надавав Позичальнику кредитні кошти, що підтверджується платіжними дорученнями №1 від 20.04.2005р. на 10 000,00 грн., №3 від 20.04.2005р. на 48 928,00 грн., №4 від 20.04.2005р. на 48 950,00 грн., №4 від 22.04.2005р. на 35 752,00 грн., №5 від 26.04.2005р., на 56 370,00 грн., №3 від 26.01.2006р. на 150 000,00 грн., №14 від 02.02.2006р. на 150 000,00 грн.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 22.10.2007р. у справі №9/143-3562, яке набрало законної сили 16.11.2007р., звернуто стягнення 420 542,98 грн., із яких заборгованість по неповернутому кредиту - 360000,00грн. та несплачених відсотках - 60 542,98 грн. на майно ПП "Агрофірма "Україна". Рішення суду від 22.10.2007р. виконано, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку №37394619995779 за 19.08.2015р., а саме платіж проведено 18.08.2015р. п/д №1.

Відповідно до ч.3 ст.35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Разом з тим,при розгляді скарги на дії ДВС у справі №9/143-3562 встановлено,що Банк перераховану суму на виконання рішення суду скерував на погашення платежів у порядку черговості передбаченого п.3.6 договору, а тому борг по тілу кредиту не зменшився на суму 360 000,00 грн.

Відповідно до розрахунку суми позовних вимог поданого позивачем до позовної заяви непогашене тіло кредиту в сумі 493 704,00 грн. та нарахування відсотків за користування кредитом на цю суму здійснювалося за період з 30.09.2009р. до 29.02.2016 року із розрахунку 34%, тобто без врахування здійсненої 18.08.2015р. оплати 360 000,00 грн. тіла кредиту, тоді як вимоги в позовній заяві заявляються на непогашене тіло кредиту 133 704,00 грн. та по відсотках за період з 01.01.2011р. по 31.07.2015р. в сумі 768 894,88 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 27.04.2016р., якою залишено без змін ухвалу господарського суду Тернопільської області від 17.11.2015р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2016р., встановлено правомірність винесення головним державним виконавцем ВДВС Гусятинського РУЮ постанову про закінчення виконавчого провадження №31004690 від 25.08.2015р., згідно якої виконавче провадження з примусово виконання наказу господарського суду Тернопільської області №9/143-3562 від 16.11.2007р. закінчено і припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Для коригування розрахунку суми позову та приведення її у відповідність до постанови Вищого господарського суду України від 27.04.2016р., Банком подано заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині кредиту та зменшення розміру позовних вимог по процентам за період з 01.01.2011р. по 30.06.2015р., із якого видно, що перераховані Позичальником кошти на виконання рішення суду Банк покрив 360 000,00грн. тіло кредиту та 115 160,98 грн. відсотків. При цьому, із розрахунку випливає, що крім сплачених Позичальником коштів на виконання рішення суду (360000,00грн.), тіло кредиту зменшувалося за рахунок платежів проведених на погашення тіла кредиту платежами на суму 6296,00грн. проведених в період з 28.12.2009р. по 30.09.2012р. і на обліку, як прострочена перебувала сума по тілу кредиту – 353 704,00грн.

Крім того, борг по тілу кредиту в сумі 493 704,00 грн., з врахуванням даних виписок по рахунку №20677350684044 (прострочене тіло кредиту) та 41 014,21 грн. відсотки по рахунку №20699350684044 (прострочені відсотки) списані як безнадійні згідно протоколу №493 засідання правління ПАТ "Промінвестбанк " від 24.12.2010р. та додатку до нього у відповідності до п.8 Порядку формування банками резервів за кредитами і нарахованими за ними процентами та списання безнадійної заборгованості, затвердженого Постановою Правління НБУ від 13.09.2010р. №424.

Враховуючи розбіжності у розрахунках наданих позивачем ,встановити правомірність проведених Банком розрахунків,як по тілу кредиту,так і по відсотках можливо при досліджені рахунків 2063, 2067, 2068, 2069 на яких обліковувався кредит до 24.08.2012р. – день закриття рахунків,у зв’язку із реорганізацією філії та встановлення факту їх обліку на інших рахунках.

При цьому, слід зазначити, що необхідним є підтвердження факту нарахування відсотків щомісячно, як передбачено умовами договору. Тобто,необхідним для встановлення правомірності нарахованих відсотків є період з 20.08.2008р. (період охоплений рішенням суду у справі №9/143-3562) по 16.02.2016р. (розрахунок поданий до позовної заяви), так як іншого розрахунку, із зазначенням сум корегування проведених банком шляхом здійснення банківських операцій по рахунках, Банк не надав.

Не можливо встановити і правомірність застосованих Банком підвищених відсотків із 30.04.2008р. та дотримання черговості погашення Позичальником заборгованості встановленої п.3.6 умов кредитного договору, оскільки як випливає із матеріалів справи, наданих позивачем розрахунків, така ним не дотримувалася, а розраховувалася на власний розсуд.

Зазначені обставини, невідповідності у розрахунках, та відсутність пояснень по даному питанню представника позивача, не дають можливості встановити, на підставі яких первинних банківських документів Банком збільшено суму заборгованості по тілу кредиту (із 133 704,00 грн. на 140 000,00 грн.) та зменшено суму по відсотках (із 768 894,88 грн. 754 638,33грн.) та чи обліковуються такі суми на рахунках, оскільки іншого порядку обліку чинне законодавство не передбачає.

Отже, обставини справи, які будуть встановлені експертизою можуть вплинути на оцінку доказів у даній справі, так як експертом буде досліджено правомірність здійснених банком нарахувань по тілу кредиту, відсотках, з врахуванням погодженого сторонами порядку здійснення зарахувань по платежах передбачених договором, а тому суд не має можливості самостійно, на підставі наявних доказів, встановити реальний розмір основної заборгованості та нарахованих відсотках по кредитному договору №03-182 від 14.04.2005р.

За приписом частини першої статті 79 ГПК України, п.3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судам першої інстанції", саме наявність таких обставин є підставою для зупинення провадження у справі.

Відповідно до п.1.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.

Приймаючи до уваги, що відповідно до Додатку №1 до Інструкції, Тернопільська область обслуговується Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, а тому суд доручає проведення експертизи Тернопільському відділенню Київського науково – дослідного інституту судових експертиз.

Відповідно до ч.2 ст.41 ГПК України учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом, але остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Представник позивача перелік запитань експерту не надав,оскільки заперечував проти проведення такої.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 року витрати пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення експертизи. Після закінчення розгляду справи такі витрати підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 ГПК України.

Оскільки, саме відповідач ОСОБА_3 підприємство "Агрофірма "Україна" посилається на невірний розрахунок суми заборгованості, як на підставу для відмови в позові та заявив клопотання про призначення експертизи, то суд покладає обов’язок по оплаті вартості проведення судової експертизи саме на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись Законом України "Про судову експертизу", ст.ст. 41, 69, п.1 ч.2 ст.79, ст.86 ГПК України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1.          Призначити у справі №921/165/16-г/7 судово-економічну експертизу, проведення якої доручити Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (м. Тернопіль, вул. Січових Стрільців, 4).

2.           На вирішення експерта поставити наступні питання:

1/ Чи відповідає сума 140 000,00 грн. боргу по тілу кредиту фактичній сумі заборгованості ПП "Агрофірма "Україна" перед ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" по кредитному договору №03-182 від 14.04.2005р.? Яка сума боргу по тілу кредиту підтверджена бухгалтерськими документами?

2/ Чи відповідає 754 638,33 грн. сума боргу по процентах за період з 01.01.2011р. по 30.06.2015р. фактичній сумі заборгованості ПП "Агрофірма "Україна" перед ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" по кредитному договору №03-182 від 14.04.2005р.? Яка сума боргу по відсотках за користування кредитом підтверджена бухгалтерськими документами за період з 20.08.2008р. по 16.02.2016р.?

3/ Чи проводилося зарахування банком платежів в іншій черговості ніж передбачено п.3.6 Кредитного договору №03-182 від 14.04.2005р.? Якщо так, то як вплинуло порушення п.3.6 Кредитного договору №03-182 від 14.04.2005р. на суму боргу по тілу кредиту та відсотках за користування кредитом?

3.          Суд, попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків.

4.          Провадження у справі №921/165/16-г/7 зупинити до проведення судової експертизи.

5.          Оплату експертизи покласти на ОСОБА_3 підприємство "Агрофірма "Україна", вул. Центральна, 2а, с.Сидорів, Гусятинський район, Тернопільська область, 48208 ідентифікаційний код 14054258.

Копію ухвали направити сторонам та Тернопільському відділенню Київського науково – дослідного інституту судових експертиз (м.Тернопіль, вул.Січових Стрільців, 4).

          Суддя                                                                                М.С. Стадник