Житомирський районний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. Щорса, 92, 10031, (0412) 25-01-64

15 вересня 2011 року Житомирський районний суд Житомирської області в складі: головуючої судді - Єзерської І.В.

секретаря с/з - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в мЖитомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за заповітом, -

встановив:

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду з даним позовом, вказуючи, що 26 серпня 1991 року ОСОБА_4, мати позивачки, на випадок своєї смерті заповідала все своє майно внучці ОСОБА_3.

09 жовтня 1991 року ОСОБА_4 померла.

Позивачка вважає, що даний заповіт є недійсним, так як не відповідає волі померлої та вимогам закону, оскільки остання потребувала сторонньої допомоги, тому просила заповіт від 26 серпня 1991 року визнати недійсним.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала з підстав зазначених в

ньому.

Відповідачка позов не визнала та пояснила, що то була воля її бабусі, а тому вона заповіла своє майно їй.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Судом встановлені факти і відповідні їм правовідносини.

03 квітня 1984 року ОСОБА_5, яка померла 19 серпня 1984 року на випадок своєї смерті зробила заповідальне розпорядження на все своє майно з чого б воно не складалося своїй внучці ОСОБА_6 (позивачці по справі) (а.с. 10,12).

26 серпня 1991 року секретарем Зарічанської сільської ради Житомирського району житомирської області був посвідчений заповіт ОСОБА_7, матері позивачки, яка померла 10 жовтня 1991 року і яка на випадок своєї смерті також зробила заповідальне розпорядження та заповіла все своє майно з чого б воно не складалося ОСОБА_8 (а.с.27).

На підставі вищезазначеного заповіту ОСОБА_3 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом і оформила право власності на 2/3 частини житлового будинку №47, розташованого в е.Зарічани по вул.Північній, Житомирського району, Житомирської області (а.с.33).

По справі була призначена посмертна судово-психіатрична експертизи, відповідно до висновку якої ОСОБА_4 на момент складання заповіту 26 серпня 1991 року страждала слабоумством ґенезу (судинного,

інтоксикаційного) з періодичними порушеннями психіки у вигляді станів порушеної свідомості і на момент підписання заповіту мала ступінь виражених психічних розладів та слабоумства тобто була такою, що не могла давати звіт своїм діям та керувати ними (а.с.61-63).

Відповідно до статті 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч.І ст. 1257 ЦК України

Як визначено у ч.І ст.1257 ЦК України, заповіт, складений з порушенням вимог щодо його посвідчення, є нікчемним. Оскільки оспорюваний заповіт посвідчений із порушення вимог ч.І ст.1257 ЦК України, він є нікчемним.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст.203, 207, 209, 215, 1233, 1257 ЦК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати нікчемним заповіт,від 26 серпня 1991 року за реєстровим номером 42, складений ОСОБА_9 , яка померла 10 жовтня 1991 року на користь ОСОБА_3, посвідчений секретарем Зарічанської сільської ради Житомирського району,Житомирської області.

Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом видане державним нотаріусом Третьої Житомирської державної нотаріальної контори ОСОБА_10 на ім’я ОСОБА_3 25 березня 2008 року та зареєстрований в реєстрі за №2-482.

Зняти заборону щодо видачі будь-яких документів-характеристик та витягів з реєстру для проведення відчуження спірного житлового будинку №47 по вул.Північній в с.Зарічани, Житомирського району, Житомирської області, що накладалася згідно ухвали Житомирського районного суду від 26 березня 2010 року.

Копію рішення направити для виконання до Житомирського обласного державного комунального підприємства по технічній інвентаризації та сторонам для відома.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Житомирський районний суд Житомирської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.