ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

про забезпечення позову

"01" червня 2016 р. Справа № 916/1253/15-г

За позовом: Публічного акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК”

До відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ДАСТІ"

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРЕГАТ"

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

Про визнання недійсними договорів та застосування наслідків недійсності договору

За зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ДАСТІ"

До відповідача: Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК"

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРЕГАТ"

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача :Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

Про визнання правочину дійсним та визнання права власності

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від Публічного акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК”: ОСОБА_1, представник за довіреністю; ОСОБА_2, представник за довіреністю,

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ДАСТІ": ОСОБА_3, ОСОБА_4, представники за довіреностями

Від 3-х осіб: ОСОБА_5, представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за довіреністю

Суть спору: Позивач – Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК” звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ДАСТІ" про визнання недійсними нікчемних правочинів та застосування наслідків недійсності договору.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.03.2015р. порушено провадження у справі №916/1253/15-г, залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРЕГАТ", у якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та призначено розгляд справи у судовому засіданні. (суддя Літвінов С.В.).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.04.2015р. прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ДАСТІ" до спільного розгляду з первісним позовом у справі №916/1253/15-г та залучено до участі у справі за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ДАСТІ" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача – Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрегат” та залучено до участі у справі за зустрічним позовом в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. (суддя Літвінов С.В.).

           08.06.2015р. у зв’язку з перебуванням судді Літвінова С.В.. на лікарняному на підставі розпорядження керівника апарату суду 08.06.2015р. було призначено повторний автоматичний розподіл справи між суддями, з метою визначення нового складу суду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.06.2015р. справу №916/1253/15-г прийнято до провадження та призначення до розгляду у судовому засіданні суду суддею Горячук Н.О.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.11.2015р. провадження по справі №916/1253/15-г зупинено до розгляду Одеським апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги по постанову Одеського окружного адміністративного суду у справі №815/4560/15 від 05.10.2015р.

Приймаючи до уваги прийняття 12.11.2015р. Верховною радою України Постанови №788-VIII про звільнення суддя Горячук Н.О. та відповідно до п. 3.12 рішення зборів суддів господарського суду Одеської області на підставі розпорядження керівника апарату суду від 18.11.2015р. було призначено повторний автоматичний розподіл справи між суддями з метою визначення складу суду.

Згідно даних повторного автоматичного розподілу справи між суддями справу №916/1253/15-г передано на розгляд судді Д’яченко Т.Г., у зв’язку з чим ухвалою суду від 20.11.2015р. дану справу було прийнято до свого провадження суддею Д’яченко Т.Г.

28.12.2015р. за вх № 2-7180/15 до господарського суду Одеської області надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ ДАСТІ", відповідно до якого представник заявника просив суд поновити провадження у справі №916/1253/15-г, у зв’язку з тим, що 16.12.2015р. Одеським апеляційним адміністративним судом було розглянуто апеляційну скаргу ПАТ „ІМЕКСБАНК” на постанову Одеського окружного адміністративного суду у справі №815/4560/15 від 05.10.2015р. та винесено відповідну ухвалу, якою в задоволенні апеляційної скарги ПАТ „ІМЕКСБАНК” відмовлено повністю, а постанову Одеського окружного адміністративного суду у справі №815/4560/15 від 05.10.2015р. залишено без змін. В підтвердження приведених обставин представником заявника було залучено до матеріалів клопотання копію відповідної ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2015р. по справі №815/4560/15.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.01.2016р. поновлено провадження у справі №916/1253/15-г, справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 19.02.2016р. на підставі ст. 24 ГПК України замінено процесуальний статус Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРЕГАТ"(65039, м.Одеса, пр-т Гагаріна, буд. 12-а; код 23872820) за первісним позовом у справі №916/1253/15-г, залучено вказану особу до участі у справі №916/1253/15-г в якості іншого відповідача за первісним позовом Публічного акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК”.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.02.2016р. призначено у справі №916/1253/15-г судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському НДІСЕ.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.02.2016р. провадження у справі №916/1253/15-г зупинено.

           28.03.2016р. до господарського суду Одеської області з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повернулись матеріали справи №916/1253/15-г та лист щодо неможливості проведення експертизи, у якому повідомлялось, що на даний час в реєстрі відсутні методики щодо встановлення ринкової вартості майнових прав за договорами про відступлення права вимоги, які є об’єктом дослідження.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 ГПК України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Приймаючи до уваги повернення матеріалів справи до суду, те, що проведення призначеної ухвалою суду від 19.02.2016р. судової економічної експертизи у справі №916/1253/15-г є неможливим в Київському науково-дослідному інституті судових експертиз, суд на підставі ч. 3 ст. 79 ГПК України ухвалою від 11.04.2016р. поновив провадження у справі з призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

11.05.2016р. Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ” ІМЕКСБАНК” подано до суду заяву (вх. № 2-2471/16) а.с. 66 Т.14) про вжиття заходів забезпечення позову, яка була доповнена та уточнена представником позивача 13.05.2016р. (вх. № 11892/16) а.с. 103 Т. 14) та в якій позивач просить суд:

1.Накласти арешт на всі грошові суми, які знаходяться на рахунку ТОВ „КОМПАНІЯ ДАСТІ” № 26009455007190, відкритому в ПАТ „ОТП БАНК”, код банку 300528, код ЄДРПОУ 39385401, а також на всіх будь-яких інших рахунках, відкритих в будь-яких інших банках, що були отриманні ТОВ „КОМПАНІЯ ДАСТІ” від фізичних осіб- позичальників за 23131 кредитними договорами, право вимоги по яким відступлено за оспорюваними договорами від 21.11.2014 р., 26.12.2014 р., та 06.01.2015 р.

           2.Заборонити ТОВ „КОМПАНІЯ ДАСТІ” відкривати будь-які рахунки в будь-яких банках з метою отримання коштів по платежам по сплаті заборгованості, процентів, пені, штрафних санкцій та комісії за розрахункове обслуговування поточних рахунків від фізичних осіб-позичальників АТ „ІМЕКСБАНК” по 23131 кредитним договорам, право вимоги по яким відступлено за оспорюваними договорами від 21.11.2014 р., 26.12.2014 р. та 06.01.2015 р. згідно Додатку № 1 до договору від 21.11.2014 р. в редакції 06.01.2015р.

           3.Заборонити ТОВ „КОМПАНІЯ ДАСТІ” розпоряджатися грошовими сумами, які надійшли та будуть надходити на рахунок № 26009455007190, відкритому в ПАТ „ОТП БАНК”, код банку 300528, код СДРПОУ 39385401 Товариства з обмеженою відповідальністю „КОМПАНІЯ ДАСТІ” від фізичних осіб-позичальників за 23131 кредитними договорами, право вимоги по яким відступлено за оспорюваними договорами від 21.11.2014 р., 26.12.2014 р., та 06.01.2015 р. згідно Додатку № 1 до договору від 21.11.2014р. в редакції 06.01.2015р.

4.Заборонити ТОВ „КОМПАНІЯ ДАСТІ” відчужувати в будь-який спосіб та обтяжувати на користь третіх осіб права вимоги по 23131 кредитним договорам, право вимоги по яким відступлено за оспорюваними договорами від 21.11.2014 р., 26.12.2014 р. та 06.01.2015 р. згідно Додатку № 1 до договору від 21.11.2014р. в редакції 06.01.2015р.

5.Заборонити ТОВ „КОМПАНІЯ ДАСТІ” приймати грошові суми по сплаті заборгованості за кредитами АТ „ІМЕКСБАНК”, процентам, пені, штрафним санкціям та комісії за розрахункове обслуговування поточних рахунків фізичних осіб-позичальників АТ „ІМЕКСБАНК” за 23131 кредитними договорами, право вимоги по яким відступлено за оспорюваними договорами від 21.11.2014 р., 26.12.2014 р. та 06.01.2015 р, згідно Додатку №1 до договору від 21.11.2014 р. в редакції 06.01.2015р.

6.Заборонити ТОВ „КОМПАНІЯ ДАСТІ” замінювати сторони у виконавчому провадженні та набувати права стягувача по 23131 кредитним договорам, право вимоги по яким відступлено за оспорюваними договорами від 21.11.2014 р., 26.12.2014 р. та 06.01.2015 р. згідно Додатку № 1 до договору від 21.11.2014 р. в редакції 06.01.2015р.          

          В обґрунтування поданої заяви, позивач посилається, зокрема, на те, що невжиття заходів забезпечення позову позбавить можливості виконати судове рішення в разі задоволення позовних вимог та призведе до неможливості повернення банку прав вимоги по 23131 кредитним договорам, що в свою чергу завдасть шкоди правам та інтересам кредиторів банку та інтересам держави в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, який в силу ст. 52 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” має пріоритетне право на задоволення своїх кредиторських вимог за рахунок ліквідаційної маси АТ „ІМЕКСБАНК”. Отримуючи кошти за кредитними договорами, ТОВ „КОМПАНІЯ ДАСТІ” позбавляє Банк можливості отримати грошові кошти, саме таким чином позбавляючи ПАТ „ІМЕКСБАНК” виконанню своїх зобов’язань по виплатам кредиторської заборгованості.

Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ” ІМЕКСБАНК” від 11.05.2016р. про вжиття заходів до забезпечення позову, з урахуванням доповнень та уточнень цієї заяви від 13.05.2016р., суд вважає за необхідне задовольнити її частково, з огляду на наступне.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У відповідності зі ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” відповідно до статті 66 ГПК України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 встановлено, зокрема, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до 4 пункту Постанови Пленуму клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Пунктом 6 зазначеної Постанови Пленуму визначено, що статтею 106 ГПК України передбачено можливість оскарження ухвал про забезпечення позову, скасування забезпечення позову. Відтак ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову або в задоволенні клопотання про скасування заходів до забезпечення позову оскарженню не підлягають.

Згідно до п. 7 Постанови Пленуму, обираючи, який саме захід забезпечення позову слід застосовувати у тій чи іншій справі, господарський суд повинен виходити з такого. У позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником (п.п. 7.1).

Пунктом 9 Постанови Пленуму встановлено, що виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні.

Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Первісний Позивач у даній справі звернувся до суду із позовом про визнання недійсними нікчемних правочинів та застосування наслідків недійсності договору у вигляді визнання Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК” законним власником прав вимоги за кредитними договорами, відчуженими за оспорюваним позивачем правочином, та зобов’язання відповідача повернути позивачу отримані за нікчемним правочином оригінали кредитних договорів та всі підтверджуючі право вимоги документи, а також грошові кошти, отримані від позичальників в рахунок виконання договірних зобов’язань, в т.ч. погашення кредитної заборгованості.

Між тим, вказані Позивачем в заяві обставини, а саме те, що невжиття заходів забезпечення позову позбавить можливості виконати судове рішення в разі задоволення позовних вимог та призведе до неможливості повернення банку прав вимоги по 23131 кредитним договорам, що в свою чергу завдасть шкоди правам та інтересам кредиторів банку та інтересам держави в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, не підтверджуються жодними поданими фактичними доказами.

На думку суду, Публічним акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК” до заяви не надано належних та достатніх доказів, які б засвідчували та підтверджували наявність обставин, що можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, в разі задоволення первісного позову і в разі невжиття заходів забезпечення позову. В разі задоволення судом первісного позову та визнання недійсними оспорюваних правочинів, безумовним наслідком такої недійсності є застосування реституції, а саме повернення сторін у первісний стан, який існував до укладення зазначених договорів, однак, заявником не доведено неможливість застосування реституції, в разі позитивного вирішення спору для ПАТ „ІМЕКСБАНК”, саме без застосування обраних Позивачем заходів до забезпечення його позову.

Не підтверджено жодними доказами також і імовірне ухилення від виконання рішення суду, в разі задоволення первісного позову, відповідачем – ТОВ „КОМПАНІЯ ДАСТІ”.

Позивач, в обґрунтування поданої заяви, зазначає, зокрема, що отримуючи кошти за кредитними договорами, ТОВ „КОМПАНІЯ ДАСТІ”, позбавляє Банк можливості отримати грошові кошти, таким чином позбавляючи ПАТ „ІМЕКСБАНК” виконанню своїх зобов’язань по виплатам кредиторської заборгованості, не надаючи, на думку суду, при цьому належної уваги тій обставині, що повернення Банку можливості отримати грошові кошти за кредитними договорами, фактично є однією з предметних складових заявленого позову Банку. А Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті (п. 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову”).

Крім зазначеного, суд зауважує, що обраний Позивачем захід до забезпечення позову, викладений у п. 6 Доповнень та уточнень заяви від 13.05.2016р., по своєї суті є незаконним втручанням в здійснення особою певної реалізації своїх прав, оскільки, втручання суду на даній стадії вирішення господарського спору, в хід, порядок та виконання виконавчих проваджень, які здійснюються органами державної виконавчої служби, є недопустимим, може вплинути на права, обов’язки та інтереси осіб, які взагалі не є учасниками судового спору, призвести до втручання в хід виконання судових рішень, по яким відкриті виконавчі провадження, що, на впевнення суду, взагалі є неприпустимим та незаконним.

Проаналізувавши вищезазначені положення законодавства та доводи Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ” ІМЕКСБАНК” , викладені в заяві від 11.05.2016р. а.с. 66 Т.14) про вжиття заходів забезпечення позову, яка була доповнена та уточнена 13.05.2016р. (вх. № 11892/16) а.с. 103 Т. 14), суд зазначає, що позивачем не доведено наявності зв'язку між конкретними заходами до забезпечення позову, визначеними у пунктак 1,2,3,5 зазначеної заяви з урахуванням доповнень і предметом позовної вимоги, при цьому, заявником не доведено, чи спроможні взагалі та яким саме чином такі заходи забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК”, та чим саме невжиття таких заходів утруднить чи унеможливить виконання рішення, що буде прийнято за результатами розгляду справи по суті. А обраний Позивачем захід забезпечення позову, викладений в п. 6 Доповнень та уточнень заяви від 13.05.2016р., не відповідає Закону.

Однак, проаналізувавши доводи Позивача, викладені в заяві та обраний Позивачем спосіб захисту своїх прав, викладений в позові Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК”, суд вважає достатньо обґрунтованою заяву в частині обраного Позивачем заходу забезпечення позову у вигляді заборони ТОВ „КОМПАНІЯ ДАСТІ” відчужувати в будь-який спосіб на користь третіх осіб права вимоги по 23131 кредитним договорам, право вимоги по яким відступлено за оспорюваними договорами від 21.11.2014 р., 26.12.2014 р. та 06.01.2015 р. згідно Додатку № 1 до договору від 21.11.2014р. в редакції 06.01.2015р. (п. 4 прохальної частини доповнень та уточнень до заяви від 13.05.2016р. а.с.108 Т. 14).

При цьому, господарським судом здійснено оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття такого заходу з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника, надано оцінку забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.

На думку суду, в даному випадку в наявності є зв'язок між даним конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а саме, судом враховується імовірність утруднення виконання рішення господарського суду про визнання недійсним правочину (в разі задоволення первісного позову) без не вжиття такого заходу, оскільки, подальше відчуження прав, набутих відповідачем за оспорюваним правочином, може, по-перше, вплинути на права та інтереси інших осіб, які, в разі такого відчуження виступатимуть вже новими набувачами таким майнових прав, по-друге зробить неможливим застосування реституції в разі задоволення позову Банку у зв’язку із відчуженням предмету оспорюваного правочину Відповідачем на користь інших осіб.

Приймаючи до уваги усе вищевикладене, суд вважає за необхідне заяву Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ” ІМЕКСБАНК” від 11.05.2016р. з урахуванням доповнень та уточнень від 13.05.2016р. про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 ГПК України, суд –

У Х В А Л И В:

1.Заяву Публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ” ІМЕКСБАНК” від 11.05.2016р. з урахуванням доповнень та уточнень від 13.05.2016р. про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити частково.

2.Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю „КОМПАНІЯ ДАСТІ” (65000, місто Одеса, вул. Косовська, 2/11ж, офіс 86, код ЄДРПОУ 39385401) відчужувати в будь-який спосіб на користь третіх осіб права вимоги по 23131 кредитним договорам, право вимоги по яким відступлено за оспорюваними договорами, а саме: Договором від 21.11.2014р., укладеним між ПАТ "ІМЕКСБАНК" та ТОВ „ФРЕГАТ”, зміненим тристороннім Договором про заміну сторони в зобов’язанні від 26.12.2014р. між ПАТ "ІМЕКСБАНК", ТОВ „ФРЕГАТ” та ТОВ „КОМПАНІЯ ДАСТІ” та Договором від 06.01.2015р. про внесення змін до Договору про відступлення права вимоги від 21.11.2014р., укладеним між ПАТ "ІМЕКСБАНК" та ТОВ „КОМПАНІЯ ДАСТІ”, згідно Додатку № 1 до Договору від 21.11.2014р. в редакції 06.01.2015р.

3.В іншій частині заяву Публічного акціонерним товариством "ІМЕКСБАНК” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ” ІМЕКСБАНК” від 11.05.2016р. з урахуванням доповнень та уточнень від 13.05.2016р. про вжиття заходів забезпечення позову - залишити без задоволення.

Стягувач: Публічне акціонерне товариство "ІМЕКСБАНК (65039, м. Одеса, проспект Гагаріна, 12 „А”, код ЄДРПОУ 20971504).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_6 (65000, м.Одеса, вул. Косовська, 2/11ж, офіс 86, код ЄДРПОУ 39385401).

Ухвала набирає чинності 1 червня 2016р. та підлягає негайному виконанню.

Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду.

Суддя Т.Г. Д'яченко