- відповідач: Приватне акціонерне товариство "Українська охоронно-страхова компанія"
- відповідач: Савчук Олександр Миколайович
- позивач: Федчишин Оксана Євгенівна
- позивач: Федчишин Вадим Володимирович
- позивач: Федчишин Анастасія Дмитрівна
Ім`я | Замінене і`мя | Особа |
---|
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Мазур Л.М., ЗакропивногоО.В., Нагорняка В.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, яка також діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7, приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, за касаційними скаргами приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» та ОСОБА_7 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 24 лютого 2016 року,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2014 року позивачі звернулися до суду з указаним позовом, в якому просили:
- стягнути з ОСОБА_7 на користь кожного з них по 100 000 грн моральної шкоди;
- стягнути з приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (далі - ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія») - по 4 872 грн на відшкодування моральної шкоди кожному; а також шкоду, завдану у зв'язку із втратою годувальника, у розмірі 43 848 грн на користь ОСОБА_5 та 3 570 грн матеріальної шкоди на користь ОСОБА_4
На обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що 16 червня 2014 року біля 23 год. 00 хв. водій ОСОБА_7, керуючи автомобілем марки «DODGE-NITRO», рухаючись автодорогою «Обхід м. Тернополя» у напрямку від с. Великий Глибочок до с. Біла Тернопільського району, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_8, внаслідок чого останній отримав травми не сумісні з життям та помер на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
Автомобіль марки «DODGE-NITRO», яким під час ДТП керував водій ОСОБА_7, застрахований у ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія», яке на заяву позивачів про страхове відшкодування від 26 вересня 2014 року, не надало будь-якої відповіді.
Вказали, що передчасна смерть ОСОБА_8 стала важкою психологічною травмою для його рідних та близьких, зокрема: п'ятнадцятирічного сина ОСОБА_5, дружини ОСОБА_4 та матері померлого ОСОБА_6; моральна шкода полягає у душевних стражданнях з приводу втрати близької людини, їх турбує безсоння, порушено нормальний спосіб життя, у зв'язку з чим вони докладають неймовірні зусилля для його налагодження та організації. Також зазначали, що ОСОБА_4 було організовано поховання та понесено витрати на загальну суму 3 570 грн.
Крім того позивачі вказали, що сину померлого ОСОБА_5 на час ДТП було 15 років, тобто він був неповнолітнім та відповідно мав право на відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника.
З огляду на вказане позивачі просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 лютого 2015 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 40 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 40 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 40 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Стягнуто з ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_4 на відшкодування моральної шкоди 4 872 грн та 3 570 грн на відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнуто з ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_5 4 872 грн на відшкодування моральної шкоди та 43 848 грн на відшкодування шкоди, завданої у зв'язку із втратою годувальника.
Стягнуто з ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» на користь ОСОБА_6 на відшкодування моральної шкоди 4 872 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з указаним рішенням, ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» та ОСОБА_7 звернулися до суду із апеляційними скаргами.
Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 07 липня 2015 року апеляційну скаргу ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» відхилено, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 лютого 2015 року залишено без змін.
Ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 24 лютого 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилено, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 лютого 2015 року залишено без змін.
У касаційній скарзі ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія», посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову до страхової компанії та змінити рішення, відмовивши у задоволенні вимог до ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія».
У касаційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову до нього про стягнення моральної шкоди у сумі 120 000 грн, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову до ОСОБА_7
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню з таких підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Незалежно від вини фізичної особи відшкодовується завдана нею і моральна шкода, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (п.1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України).
Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Суди першої та апеляційної інстанцій, частково задовольняючи позовні вимоги, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. ст. 57, 212 ЦПК України), правильно встановили характер правовідносин сторін у справі та застосували норми матеріального права, які їх регулюють, виходили з того, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела, а завдана ним моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи, у тому числі якщо шкоду завдано смертю фізичної особи; при цьому, врахувавши вимоги ч. 2 ст. 1193 ЦК України та роз'яснення, викладені у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди», а також у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», дійшли обґрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_7 моральної шкоди у розмірі по 40 000 грн кожному з позивачів.
Докази та обставини, на які посилається ОСОБА_7 у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваній частині рішення та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.
У зв'язку з тим, що ухвала апеляційного суду Тернопільської області від 24 лютого 2016 року була постановлена за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_7 та предметом перегляду апеляційним судом було рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог до ОСОБА_7, аапеляційна скарга ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» на вказане рішення суду першої інстанції була розглянута та відхилена ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 07 липня 2015 року, яка ним не оскаржена; а також у зв'язку з тим, що ухвалою цього ж суду від 24 лютого 2016 року відмовлено у прийнятті заяви ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» про приєднання до апеляційної скарги ОСОБА_7 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 лютого 2015 року (а. с. 61, т. 2), тому оскаржуваною ПАТ «Українська охоронно-страхова компанія» ухвалою апеляційного суду від 24 лютого 2016 року рішення місцевого суду в частині вимог позивачів до страхової компанії не переглядалося.
За викладених обставин доводи касаційних скарг не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині рішень, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявників з висновками судів попередніх інстанцій щодо їх оцінки.
З огляду на вищевикладене та керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційні скарги приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» та ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 лютого 2015 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 24 лютого 2016 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: Л.М. Мазур
О.В. Закропивний
В.А. Нагорняк
- Номер: 22-ц/789/304/16
- Опис: за позовом Федчишин О.Є., яка також діє в інтересах неповнолітнього Федчишина В.В., Федчишин А.Д. до Савчука О.М., ПАТ "УКРАЇНСЬКА ОХОРОННО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ" про стягнення матеріальної та моральної шкоди
- Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
- Номер справи: 607/18544/14-ц
- Суд: Апеляційний суд Тернопільської області
- Суддя: Мазур Лідія Михайлівна
- Результати справи: позов (заяву, скаргу) задоволено частково; Постановлено ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення без зміни рішення суду першої інстанції
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 26.01.2016
- Дата етапу: 24.02.2016