Справа № 446/212/16-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.2016 року м. Кам‘янка-Бузька

Кам‘янка-Бузький районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Котормуса Т.І.;

за участі секретаря судового засідання Карпа Г.М.;

прокурора Костишин Д.Б.;

обвинуваченого ОСОБА_1;

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4;

потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6;

представника потерпілих ОСОБА_7;

при розгляді у відкритому судовому засіданні кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015140220000863 від 24 жовтня 2015 року за обвинуваченням,

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

у скоєнні злочину, передбачено ч. 2 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2016 року до Кам‘янка-Бузького районного суду Львівської області надійшов обвинувальний акт внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015140220000863 від 24 жовтня 2015 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК України.

В судовому засіданні з ініціативи суду, у відповідності до положень ч. 3 ст. 331 КПК України на обговорення учасників процесу поставлено питання про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1

Прокурор в судовому засіданні зазначив про існування на даний час ризиків, які визначені у ст. 177 КПК України та які полягають у можливості переховування обвинуваченого від слідства та суду, а також у впливі на свідків, а тому просив продовжити строк застосування запобіжного заходу. Потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_6 та їх представник ОСОБА_7 підтримали думку прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив суд не продовжувати йому строк тримання під вартою, так як вважає, що він не уникатиме від слідства та суду, а свідки дали пояснення з яких вбачається недоцільність існування такого запобіжного заходу.

Захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, оскільки вважає, що відсутні будь-які ризики, які визначені ст. 177 КПК України, а наведені прокурором ризики є надуманими.

Захисник ОСОБА_4І також заперечила проти продовження запобіжного заходу, вважаючи що обвинувачений не переховувався від слідства після події вчиненого, а на свідків не може впливати, бо такі майже всі дали покази. Тому, вважала за доцільне застосувати до нього домашній арешт.

Захисник ОСОБА_2 зазначив, що до обвинуваченого слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави, оскільки зі сторони обвинуваченого вжиті заходи щодо відшкодування шкоди потерпілим.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, розглянувши питання доцільності тримання під вартою, суд встановив наступні обставини справи та виходить з наступних мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він, вчинив тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть ОСОБА_8, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Ухвалою Кам‘янка-Бузького районного суду Львівської області від 31.10.2015р. до ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 31.12.2015р. В подальшому ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 25.12.2015р. строк тримання під вартою ОСОБА_1 було продовжено до 27.02.2016р.

28 січня 2016 року до Кам‘янка-Бузького районного суду Львівської області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК України.

24 лютого 2016 року ухвалою Кам‘янка-Бузького районного суду Львівської області продовжено відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22.04.2016р.

15 квітня 2016 року ухвалою Кам‘янка-Бузького районного суду Львівської області продовжено відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13.06.2016р.

Як зазначено у ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Розглянувши питання доцільності строку тримання під вартою обвинуваченого, оцінивши доводи всіх учасників процесу, суд дійшов до висновку про збереження на даний час тих ризиків, які існували на час обрання та продовження запобіжного заходу і які передбачені у ст. 177 КПК України, зокрема ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, та ризик незаконного впливу на свідків та експертів у цьому ж кримінальному провадженні.

Також, суд вирішуючи питання щодо запобіжного заходу враховує, відповідно до ст. 178 КПК України, що тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується становить виключно позбавлення волі від 7-ми до 10-ти років, його молодий вік та задовільний стан здоров‘я, відсутність у обвинуваченого стійких соціальних зв’язків (не одружений, дітей немає).

За таких обставин, суд дійшов до висновку, що обвинуваченому слід продовжити строк тримання під вартою, так як за наявності вищенаведених ризиків та особи обвинуваченого, а також з врахуванням стадії кримінального провадження, таке продовження є виправданим та доцільним і не знаходить підстав для застосування відносно нього більш м‘яких запобіжних заходів. Суд також відхиляє посилання адвоката ОСОБА_2 про необхідність визначення застави, так як така судом не визначалась при обранні такого заходу і таке обрання застави на даний час суд вважає неможливим, оскільки за приписами п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Тому, суд дійшов до висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 331 КПК України,

УХВАЛИВ :

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченого за ч. 2 ст. 121 КК України, продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 30 липня 2016 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захисникам, прокурору, потерпілим та представнику потерпілих, а також направити уповноваженій службовій особі Львівського слідчого ізолятора УДПтС України для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.І.Котормус