РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача:      Бесчетов А.Ю. – дов. № 0009-Д від 05.01.2009 року;

від відповідача:  Шевчук М.О. –дов. № 22/1964 від 27.03.2009 року;

Обставини справи:

Відкрите акціонерне товариство «Крименерго»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»про стягнення суми боргу в розмірі 22 059,89 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо перерахування коштів на поточний рахунок позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2009 року порушено провадження у справі № 37/96, розгляд справи було призначено на 17.02.2009 року о 11-45.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.02.2009 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що  вважає позовні вимоги не обґрунтованими, такими що не відповідають дійсним обставинам справи, і не підлягають задоволенню, оскільки позивач не надав жодних доказів того, що між ним та відповідачем існують договірні правовідносини щодо приймання відповідачем платежів від споживачів електроенергії та зарахування їх на поточний рахунок позивача. Відповідач вказує на те, що за період з 01.01.2009р. до 07.04.2009р. відповідач перерахував на користь позивача платежів на загальну суму 43 462,91 грн., прийнятих через касу Сімферопольського відділення № 22 і Кримського відділення №19 АБ “БРР”. Станом на 07.04.2009р. сума платежів за електроенергію, які були прийняті Відповідачем на користь позивача, але не відправлені в строк, становить 5090,14 грн. (докази додаються), а не 22 059,89 грн., як зазначає позивач у своїй позовній заяві. Крім того, відповідач зазначає, що з метою захисту інтересів кредиторів та вкладників, забезпечення схоронності капіталу та активів, стабілізації діяльності, поліпшення фінансового стану банку Національним банком України на підставі Постанови Правління НБУ від 23.03.2009р. № 157 з “24”березня 2009 року введено тимчасову адміністрацію до Акціонерного банку “Банк регіонального розвитку”, та для створення сприятливих умов щодо відновлення фінансового стану Банку запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів на строк шість місяців з 24.03.2009 р. до 23.09.2009 р. Інформацію про це було опубліковано в газеті “Урядовий кур'єр”від 26.03.2009р. № 54. Відповідач вважає, що оскільки позивач є кредитором панку, і оскільки строк виконання зобов'язання відповідача з перерахування прийнятих платежів на рахунок позивача настав до 24.03.2009р. (до дня введення мораторію), то протягом дії мораторію це зобов'язання зупиняється на підставі ст. 2, ч. 2 ст. 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність”.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2009 року розгляд справи було відкладено у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв’язку з необхідністю витребування нових доказів.

Представник позивача в судовому засіданні 28.04.2009 року подав заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до поданої заяви позивач просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 26946,19 грн. Судом встановлено, що подана заява про збільшення позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому приймається до розгляду.

Представник відповідача в судовому засіданні надав доповнення до відзиву, відповідно до яких вказує, що заборгованість дійсно існувала, проте переказ коштів, прийнятих Кримським відділенням № 19 та Сімферопольським відділенням № 22 по платіжних документах згідно реєстру. Був завершений, в зв’язку з чим відповідач просить припинити провадження у справі у відповідності до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

У зв’язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі, ухвалою суду від 28.04.2009 року, розгляд справи відкладено на 19.05.2009 року.

За Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 18.05.2009р. № 01-1/490 справу № 37/96 передано для розгляду судді Спичаку О.М. у зв’язку із призначенням судді Кондратової І.Д. суддею Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою суду від 19.05.2009 року справу № 37/96 прийнято до свого провадження та призначено її розгляд на 09.06.2009 року.

В судовому засіданні 09.06.2009 року представник позивача надав усні пояснення щодо суті заявлених позовних вимог та додаткові документи по справі.

Представник відповідача надав письмові доповнення до відзиву, відповідно до яких просив суд у позові відмовити.

Крім того, в судовому засіданні 09.06.2009 року сторони подали суду клопотання про продовження строку вирішення спору по  справі № 37/96, яке судом було задоволене.

Відповідно до ст. 77 ГПК України у зв’язку з  необхідністю витребовування нових доказів розгляд справи було відкладено на 10.07.2009 року.

В судовому засіданні 10.07.2009 року представник позивача надав письмові пояснення до позовної заяви та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні, яке відбулося 10.07.2009 року надав усні прояснення по суті спору та проти задоволення позовних вимог заперечував.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 10.07.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін,  Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. І ст. 15-1 Закону України «Про електроенергетику», для проведення розрахунків за куплену на оптовому ринку електричної енергії України і спожиту електричну енергію енергопостачальники, які здійснюють підприємницьку діяльність по постачанню електричній енергії на закріпленій території, їх відособлені підрозділи і оптовий постачальник електричній енергії відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання.

Згідно п. 1 Положення про порядок проведення розрахунків за електричну енергію, затвердженого ухвалою Кабінету Міністрів України від 19.07.2000 р. № 1136 споживачі, яким електрична енергія поставляється енергопостачальником, який здійснює підприємницьку діяльність по постачанню електричній енергії за регульованим тарифом і купує електричну енергію у оптового постачальника, зобов'язані оплачувати її вартість виключно коштами, шляхом їх перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання такого енергопостачальника (його структурного підрозділу), який відкритий в уповноваженому банку.

У відповідності з п. 1 і п. 22 Правил користування електричної енергії для населення, затверджених ухвалою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 р., що регулюють відносини між громадянами (споживачами електричної енергії) і енергопостачальниками оплата спожитої електроенергії може здійснюватися: по розрахункових книжках; по платіжних документах, які виписуються енергопостачальником; по карті попередньої оплати через установу банку.

 Відповідно до пункту 8.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»(далі –Закон) банк  зобов'язаний  виконати   доручення   клієнта,   що міститься  в  розрахунковому  документі,  який  надійшов  протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі  надходження  розрахункового  документа   клієнта   до обслуговуючого  банку  після  закінчення  операційного  часу  банк зобов'язаний виконати доручення  клієнта,  що  міститься  в  цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абзацах першому та другому цього пункту,  строки виконання доручень клієнтів.

Пунктом 8.2. Закону передбачено, що банк   зобов'язаний   виконати  доручення  клієнта,  яке міститься в документі на переказ  готівки,  протягом  операційного часу в день надходження цього документа до банку.
      Банки та  їх  клієнти  мають  право  обумовлювати в договорах
інші, ніж встановлені в цьому пункті, строки переказу готівки.

Таким чином, Акціонерний банк «Банк регіонального розвитку» (далі –Банк, відповідач) зобов’язаний кошти отримані для переказу від споживачів електроенергії перераховувати на рахунок Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (далі –енергопостачальник, позивач) не пізніше наступного дня після їх отримання.

Проте відповідач в порушення вищезазначених правових норм кошти отримані від споживачів електроенергії для переказу на рахунок позивача вчасно не перерахував.

Листом №19/386 від 02.02.2009 року відповідач повідомив позивача, що  за січень місяць на рахунок позивача за послуги електроенергії було прийнято готівкою в касу банку 22 059,89 грн., проте здійснити зарахування цих коштів на рахунок позивача відповідач невзмозі, у зв’язку з кризовою ситуацією, яка склалася  в банку і в банківській  сфері в цілому.

Відкрите акціонерне товариство «Крименерго»звернулося з позовом до Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»про стягнення коштів в сумі 22 059, 89 грн.

Листом № 19/446 від 20.03.2009 року відповідач повідомив, що з  03 березня 2009 року через установу банку споживачами за послуги електроенергії було сплачено 4 886,30 грн., проте ці кошти числяться на рахунку банку та на рахунок позивача будуть перераховані найближчим часом, у зв’язку з чим позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача суму в розмірі 26 946,19 грн.

На виконання ухвали суду сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 10.06.2009 року, з якого вбачається, що сума коштів, яка була отримана відповідачем від споживачів електроенергії для перерахунку на рахунок позивача та не перерахована йому складає 4 668,70 грн.

Крім того, судом встановлено та незаперечується сторонами, що кошти в сумі 22 277,49 грн. були перераховані відповідачем до подачі позову та заяви про збільшення позовних вимог.

У відповідності з пунктом 1 ст. 30 Закону, переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок одержувача або його видачі в наявній формі.

Статтею 1089 Цивільного кодексу України передбачено, що за  платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів,  що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому  банку  у  строк, встановлений законом або банківськими правилами,  якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.

Згідно ч. 1 ст. 1091 Цивільного кодексу України, банк, що прийняв платіжне доручення платника, повиннен перерахувати відповідну грошову суму банку одержувача для її зарахування на рахунок особи, вказаної в платіжному дорученні.

Відповідно до ст. 1092 Цивільного кодексу України, у разі невиконання або неналежного виконання платіжного доручення клієнта банк несе відповідальність відповідно до Цивільного кодексу України і Закону.

У ст. 32 Закону вказано, що банк, який обслуговує платника, і банк, який обслуговує одержувача, несуть відповідальність перед платником і одержувачем, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до Закону.

Банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, які вказуються в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів і з уразуванням положень, встановлених п. 22.6 ст. 22 Закону.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України, визначено, що  особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Оскільки відповідач в порушення вимог чинного законодавства свої зобов’язання перед  споживачами електроенергії не виконав, кошти в сумі 4 668,70 грн., власником яких є позивач, на рахунок останнього не перерахував,   господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 4 668,70 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно  розміру задоволених вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»(04050, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Дегтярівська, буд. 8-А, код ЄДРПОУ 19338316) на користь Відкритого акціонерного товариства «Крименерго»(95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6,  код ЄДРПОУ 00131400)  4 668 (чотири тисячі шістсот шістдесят вісім) грн. 70 коп. - основного боргу, 46 (сорок шість) грн. 69 коп. - державного мита та 20 (двадцять) грн. 45 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя   

                                                                                       О.М. Спичак

Дата підписання рішення  

30.07. 2009 року