У К Р А Ї Н А
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-595 2009 року Головуючий у 1-й інстанції Крикливий В.В.
Категорія ст.187 ч.1 КК України Т.З. Доповідач Ландар О.В.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Полтаської області у складі:
Головуючого Ландар О.В.
Суддів Павленка В.П., Гонтар А.А.
за участю прокурора Калька О.О.
захисника ОСОБА_2.
засудженого ОСОБА_1.
розглянула у відкритому судовому засіданні 29 липня 2009 року в м. Полтаві кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_2. в інтересах засудженогоОСОБА_1 та помічника прокурора м. Комсомольська на вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 14 травня 2009 року,-
В с т а н о в и л а:
Цим вироком
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Комсомольська Полтавської області, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, не одружений, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, проживаючий за адресою: м.Комсомольськ, АДРЕСА_1,-
засуджений за ч.1 ст.187 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 3 (три) роки обмеження волі.
За вироком суду ОСОБА_1. визнаний винним та засуджений за те, що 15 січня 2007 року близько 01 год.20 хв., маючи умисел на заволодіння чужим майном, одягнув на голову шапку з вирізами для очей та зайшов до залу гральних автоматів „Гривенька”, розташованого по вул. Молодіжній 12 в м. Комсомольську, де з погрозою застосування ножа і заподіяння тілесних ушкоджень, напав на касира вказаного закладу ОСОБА_3, вимагаючи гроші.
Реально сприймаючи погрозу, потерпіла ОСОБА_3., передала з сейфу засудженому ОСОБА_1. гроші в сумі 500 грн., що належали ТОВ „Фан Сервіс”, якими той заволодів, після чого помітивши мобільний телефон марки “LG V -1300” вартістю 80 грн., який належав потерпілій ОСОБА_3., забрав його і з місця злочину втік.
В апеляції адвокат ОСОБА_2. порушує питання про зміну вироку суду та пом'якшення покарання засудженому шляхом застосування ст.75 КК України та звільнення засудженого від відбуття призначеного покарання з випробуванням. На думку апелянта, висновки суду не зовсім відповідають фактичним обставинам справи, оскільки його підзахисний ОСОБА_1 під час вчинення злочину не погрожував застосуванням ножа, а лише демонстрував його. Вважає також, що при обранні покарання засудженому, суд першої інстанції не в повній мірі врахував усі пом'якшуючі обставини, сукупність яких давала підстави для застосування ст.75 КК України.
Помічник прокурора м.Комсомольська в поданій апеляції вважає призначене ОСОБА_1. покарання занадто м'яким у зв'язку з чим просить вирок суду першої інстанції скасувати та постановити новий вирок, обравши засудженому більш суворе покарання у виді 3 років 4 місяців позбавлення волі.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, засудженогоОСОБА_1. та його захисника ОСОБА_2., що підтримували апеляцію та просили поро пом'якшення покарання, думку прокурора Калька О.О. про законність і обґрунтованість судового рішення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення.
Висновки суду щодо доведеності винності ОСОБА_1 у вчинені злочину, за який він засуджений, є обґрунтованими.
Як видно із вироку суду та протоколу судового засідання засудженийОСОБА_1. повністю визнавав свою вину в інкримінованому злочині, не заперечував, і наразі не заперечує факт нападу на оператора гральних автоматів ОСОБА_3, заволодіння її мобільним телефоном та грошовими коштами грального закладу.
За показаннями засудженого пізно вночі, побачивши, що в залі ігрових автоматів крім літньої жінки- касира нікого немає, він з метою нападу виготовив маску- за допомогою ножа зробив у спортивній шапочці отвори для очей, одяг її та зайшов до приміщення, де витягнув викидний ніж і потребував видати гроші. Жінка злякалася та видала йому із сейфа п'ять пакетів монетами по 50 коп. після чого він, прихопивши з собою мобільний телефон потерпілої, покинув приміщення.
Вказані обставини заволодіння грошима та її мобільним телефоном підтвердила і потерпіла ОСОБА_3.
Продавець магазину «Антон» свідок ОСОБА_4. показала в судовому засіданні, що в січні 2007року до неї заходив засуджений і поміняв на 500грн металеві монети по 50 коп. які нібито виграв на автоматах.
Отже, ретельно дослідивши зібрані у справі докази та давши їм належну оцінку, виходячи із фактичних обставин справи суд вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.187 КК України як розбійний напад з метою заволодіння чужим майном поєднаний з погрозою застосування насильства небезпечного для життя і здоров'я особи.
Доводи захисника ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 лише демонстрував ніж і не погрожував його застосуванням не заслуговують на увагу, оскільки вони спростовуються стабільними свідченнями потерпілої ОСОБА_3. яка з першого допиту упродовж усього досудового слідства та в процесі судового розгляду давала послідовні свідчення про те, що невідомий злочинець увірвавшись до приміщення висловлював погрози її вбивства за допомогою ножа.
Стосовно покарання, то всупереч тверджень апелянтів, воно призначене судом з дотриманням вимог ст.65 КК України, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, конкретних обставин справи, даних про особу винного, обставин, що пом'якшують покарання. При цьому застосування судом при призначенні покарання положень ст.69 КК України повністю узгоджується з вимогами закону.
Відповідно до змісту ст.69 КК України за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, мотивуючи своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини КК України, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин.
Вбачається, що на досудовому слідстві та в судовому засіданні засуджений щиро каявся, сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодував завданий збиток.
Матеріали справи свідчать і про те, що через два роки після вчиненого злочину засуджений ОСОБА_1 добровільно з'явився в органи міліції з явкою з повинною та розповів про обставини вчинення ним злочину, що довгий час був не розкритим.
Сукупність обставини, що пом'якшують покарання на які послався суд першої інстанції, відсутність тяжких негативних наслідків злочину, дали йому можливість перейти до іншого, більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч.1 ст.187 КК України - обмеження волі.
Отже, на переконання колегії суддів, обране винному покарання, всупереч тверджень обох апеляцій, є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення засудженогоОСОБА_1. і попередження нових злочинів.
Таким чином, підстав для скасування вироку для обрання більш суворого покарання винному, так і для його зміни для подальшого пом'якшення покарання немає.
Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,-
УХВАЛИЛА:
Апеляції адвоката ОСОБА_2. в інтересах засудженогоОСОБА_1. та помічника прокурора м. Комсомольська залишити без задоволення, а вирок Комсомольського міського суду Полтавської області від 14 травня 2009 року стосовно ОСОБА_1 без змін.
С У Д Д І:
Ландар О.В. Павленко В.П. Гонтар А.А.