Справа №104                                       Головуючий у 1 інстанції Чернецький В.А.

Категорія 41                                         Доповідач Ювченко Л.П.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2008 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

Головуючої: Ювченко Л.П.

Суддів: Єлгазіної Л.П., Бабенко П.М.

При секретарі: Тума О.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Кристал" на рішення Костянтинівського районного суду м.Донецька від 26 жовтня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ Торгівельна компанія „Кристал" про стягнення зарплати та середнього заробітку за затримку виплати розрахунку при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

Апеляційною скаргою оскаржується рішення Костянтинівського районного суду Донецької області від 26 жовтня 2007 року, яким частково задоволено позов ОСОБА_1. Поновлено строк позовної давності на звернення до суду та стягнено з відповідача на користь ОСОБА_1. невиплачену зарплату на день звільнення у розмірі 800грн та середній заробіток за час затримки розрахунку 17 831,42 грн.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та закриття провадження по справі.

З матеріалів справи вбачається, що у травні 2006 року ОСОБА_1. звернулась до суду зі вказаним позовом, мотивуючи його тим, що вона перебувала у трудових відносинах з ТОВ „ТК Кристал" з 01 листопада 2000 року .Працювала на посаді замісника директора по якості- начальника відділу технічного контролю.

Наказом № 181 від 13.04.2005 року вона була звільнена за ст.40 п.3 КЗпП України. Вона звернулась до відповідача з позовом про поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку в сумі 15 000 грн. Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду від 04.10.05р. в позові їй відмовлено. Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 19 грудня 2005 року позивачка була поновлена на роботі і їй стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу, за 168 робочих днів із розрахунку 38,62 грн середньоденного заробітку, всього 6 4780,16 грн. та моральну шкоду у розмірі 500 грн.

Рішення суду виконано і фактично поновлена на роботі позивачка була 24 січня 2006 року. До цього часу відповідач ухилявся від виконання рішення апеляційного суду .

25.01.2006 року позивачка звільнилась з роботи за власним бажанням, за ст.38 КЗпП України. Повний розрахунок їй не наданий, не виплачена зарплата з моменту поновлення на роботі до моменту звільнення в сумі 800 грн. Крім того, просила стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку з моменту звільнення 25.01.2006 року по час постановления рішення по даному спору відповідно до вимог ст.ст. 116,117 КЗпП України в сумі 25 952,64грн.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у зв"язку з невиконанням рішення апеляційного суду про поновлення позивачки на роботі від 19.12.2005 року, їй слід стягнути середній заробіток по день звільнення 25.01.2006 року в сумі 800грн. Крім того, за період з моменту звільнення 25.01.2006 року до постановления рішення по даній справі 26 жовтня 2007 року, суд стягнув позивачці середній заробіток за час затримки розрахунку за період виконання рішення суду за 441 день 17 831грн.

Суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні відповідно до вимог п.4.ч.1 ст.309 ЦПК України, у зв"язку з тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права до виниклих між сторонами правовідносин.

Спір між сторонами про стягнення зарплати за час затримки розрахунку вже вирішено і прийняте рішення Апеляційним судом від 19.12.2005 року, тому прийняття нового позову з тих же підстав за тим самим предметом суперечить процесуальному законодавству.

Після постановлення Апеляційним судом рішення від 19 грудня 2005 року, яким ОСОБА_1. була поновлена на роботі і їй було стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу та моральну шкоду, спір із заявлених підстав був остаточно вирішений, рішення набуло законної сили.

До 25.01.2006 року між сторонами існували правовідносини по виконанню рішення апеляційного суду від 19.12.2005року. У зв"язку з тим, що відповідач добровільно не виконував рішення апеляційного суду від 19.12.2005 року, то до даних правовідносин слід застосувати ст.236 КЗпП України, якою передбачено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

За час з 20.12.2005р. (коли рішення підлягало виконанню до 24.01.2006 року, коли рішення було виконане) минуло 25 робочих днів. Виходячи із середньоденнного заробітку позивачки ОСОБА_1.- 38,62 грн, встановленого рішенням апеляційного суду Донецької області від 19 грудня 2005 року за 25 робочих днів на її користь підлягала стягненню заробітна плата 965,50 грн. Вказана сума підлягає стягненню на користь позивачки ОСОБА_1. з відповідача, на підставі ст. 236 КЗпП України.

25.01.2006 року позивачка ОСОБА_1. подала заяву про звільнення з роботи та була звільнена за ст.38 КЗпП України , після поновлення її на роботі 24.01.2005р. у зв"язку з виконанням рішення апеляційного суду від 19.12.2005року, відпрацювавши один день.

За відпрацьований день 25.01.2006р. та невикористану відпустку, ОСОБА_1 нараховано і сплачено 633,68 грн. Вказана сума сторонами не оспорена. Позов по даній сумі не був заявлений. Правовідносини між сторонами закінчились у зв"язку зі звільненням позивачки.

Рішення суду першої інстанції від 26 жовтня 2007 року про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку з ОСОБА_1. з 25.03.2006 року до постановления рішення 26.10.2007р. за 441 робочий день в сумі 17 831,42 грн прийняте судом помилково у зв"язку з тим, що правовідносини у сфері виконання рішення апеляційного суду з 19.12.2005 року до 25.01.2006 року були трактовані судом першої інстанції, як трудові правовідносини по затримці розрахунку відповідно до ст.ст. 116,117 КЗпП України. Судом не застосовано ст.236 КЗпП України. Не враховано, що розрахунок за один робочий день 25.01.2006 року проведено з ОСОБА_1. повністю, а тому відсутні підстави для стягнення середнього заробітку на підставі ст.ст. 116,117 КЗпП України за 441 робочий день з 25.01. 2006 року до 26 жовтня 2007 року в сумі

17 831,42 грн. Рішення про стягнення на користь позивачки 17 031 грн42коп слід змінитиЗ в позові ОСОБА_1. про стягнення 25 952,64грн відмовити. Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Підлягає стягненню з ТОВ „ ТК „Кристал" державне мито у сумі 51 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення 30 грн. В іншій частині рішення суду слід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст.307,309,314,316 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна компанія „Кристал" задовольнити частково.

Рішення Костянтинівського районного суду Донецької області від 26 жовтня 2007 року змінити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ТОВ „Торгівельної компанії „Кристал" заробітну плату в сумі 965,50 грн. за період з 20.12.2005р. до 24.01.2006р.

Відмовити в позові ОСОБА_1 до ТОВ Торгівельної компанії „Кристат" про стягнення 25 952,64грн за час затримку розрахунку.

Стягнути з ТОВ ТК „Кристал" державне мито в сумі 51 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення 30 грн. В іншій частині рішення суду залишити без зміни.

Рішення вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двох місяців у касаційному порядку до Верховного Суду України.