РІШЕННЯ

іменем України

30 липня 2009 року                                                                  м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Кожух О.А., Мацунича М.В., при секретарі Рогач І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іршавського районного суду від 26 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1. до ОСОБА_2 про встановлення місця проживання дитини,  -

в с т а н о в и л а :

У лютому 2009 року ОСОБА_1. звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2. про встановлення місця проживання малолітньої дитини, посилаючись на те, що з відповідачем перебуває в зареєстрованому шлюбу від якого народилося троє дітей: син ОСОБА_3- ІНФОРМАЦІЯ_1, дочка ОСОБА_4- ІНФОРМАЦІЯ_2 та син ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_3. З самого початку сумісного проживання, а жили вони в будинку батьків відповідача в с. Довге, Іршавського району, сімейне життя у них не склалося. Відповідач зловживав алкогольними напоями і перебуваючи в нетверезому стані влаштовував сварки, ображав і бив її. 3-го жовтня 2008 року після чергового її побиття вона була поміщена в Іршавську ЦРЛ. Після закінчення лікування вирішила залишити відповідача і поїхати проживати з дітьми до своїх батьків у Вінницьку область. Їй вдалося забрати з собою та вивезти сина ОСОБА_5 та дочку ОСОБА_4. Старшого сина ОСОБА_3 відповідач з нею не пустив і він залишився проживати з ним. Відповідач зловживає алкогольними напоями і не має постійного місця роботи, тому належного виховання сина не забезпечить.   

Посилаючись на дані обставини просила постановити рішення, яким встановити місце проживання сина ОСОБА_3 з мамою та стягнути з відповідача на її користь судові витрати.

Рішенням Іршавського районного суду від 26 березня 2009 року у задоволенні позову відмовлено та постановлено визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_6.

      В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1. посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

    Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

    Відмовляючи у задоволенні позову та визнаючи місце проживання малолітнього ОСОБА_3 з батьком суд першої інстанції виходив з прихильності дитини, висновку  органу опіки і піклування Іршавського РДА, та тих обставин, що відповідач створив належні побутові умови для проживання сина та позитивно характеризується.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов його без повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, прав сторін та з порушенням норм матеріального права.

Встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі від якого у них народилося троє дітей. Позивачка з двома дітьми ( дочка ОСОБА_4 та син ОСОБА_5 ) живе у своїх батьків в с. Збаржівка Вінницької області, а відповідач з сином ОСОБА_3 у будинку своїх батьків в с. Довге Закарпатської області.

Відповідно до змісту ст. 161 СК України під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Суд не може передавати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу.

З акту обстеження житлово-побутових умов проживання малолітнього ОСОБА_3 від 24 листопада 2008 року видно, що батько дитини відповідач ОСОБА_6. не має самостійного доходу, оскільки не працює і фактично сам перебуває на утриманні своїх батьків пенсіонерів (а.с.13).

Прихильність дитини до батька слід оцінити критично, оскільки вона пояснюється віком дитини, тривалою ізоляцією дитини від мами та застосування до дитини антипедагогічних заходів виховання спрямованих на налаштування дитини проти матері.

Відповідно до принципу 6 Декларації про права дитини, затвердженої резолюцією 1386 Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 року, малолітня дитина не повинна крім випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена з матір'ю.

Виключних обставин, які б компрометували позивачку і вказували б на неналежне її ставлення до виконання своїх батьківських обов'язків судом не здобуто, а розділення ОСОБА_3 з сім'єю (молодшою сестрою та братом) є небажаним.

    За таких обставин колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції викладені у рішенні не відповідають обставинам справи. Крім цього, суд при розгляді даної справи порушив норми матеріального права.

    Згідно п.3 та п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

    в и р і ш и л а :

    Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Іршавського районного суду від 26 березня 2009 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 з мамою ОСОБА_4.

    Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак  може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

    Судді: