Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

     10 березня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого -  Ігнатюка Б.Ю.

суддів -   Собослоя Г.Г., Павліченка С.В.

при секретарі - Плавайко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород  справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 24 грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третьої особи ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчатись ,-

                                  В С Т А Н О В И Л А:  

ОСОБА_2. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з останнього в її користь аліменти у розмірі ј ч з всіх видів його заробітку щомісячно до закінчення навчання дочки.

Позов мотивовано тим, що їхня дочка ОСОБА_5 продовжує навчатись у Мукачівському технологічному інституті, а відповідач має змогу надавати матеріальну допомогу, оскільки працює і це передбачено законодавством.

Рішенням суду першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_2. задоволено частково: з відповідача в користь позивачки стягнуто аліменти на утримання дочки в розмірі 1/5 ч щомісячно з всіх видів заробітку позивача, починаючи з дня досягнення нею повноліття і до припинення її навчання.

Це рішення оскаржено відповідачем в апеляційному порядку і порушено питання про зміну рішення по причині неврахування судом першої інстанції всіх обставин справи та зменшення стягнення розміру аліментів до 1/6 ч. з всіх видів його заробітку.

В судовому засіданні представник апелянта скаргу з наведених підстав підтримав.

Позивачка вважала, що підстав для задоволення скарги немає.

Заслухавши доповідача, осіб, які приймали участь у справі та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 199 СК України встановлено обов'язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчання  і  в зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги до досягнення дітьми 23 років за умови, що батьки можуть надавати таку допомогу.

В апеляційній скарзі апелянтом його обов'язок сплачувати аліменти на утримання повнолітньої дочки не заперечується і тому колегія суддів не вважає за необхідне аналізувати правильність їх стягнення, що вимагається ч.1 ст.303 ЦПК України.

Щодо розміру стягнення аліментів, то відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, а також платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення для справи.

Постановляючи рішення, судом першої інстанції враховано такі встановлені в суді першої інстанції обставини як хвороба відповідача та його теперішньої дружини, наявність у нього іншої дитини.

Однак, всупереч ч.3 ст.213 ЦПК України судом першої інстанції не враховано - відповідно і не наведено в рішенні суду, що є обов'язковим згідно п.3 ч.1 ст.215 ЦПК України - обставин, які документально підтверджені і були відомі під час розгляду справи та які мають суттєве значення для правильного вирішення справи.

Так, в довідці про навчання дочки сторін, яка взята судом першої інстанції до уваги лише в частині підтвердження факту навчання, вказано, що вона навчається  на «денній формі навчання, бюджет» /а.с.4/. Тобто вона навчається безплатно і, як загально відомо, при такому успішному навчанні вона в змозі отримувати стипендію у розмірі, встановленому ЗУ «Про Державний бюджет України» в залежності від ступеня акредитації навчального закладу і, як пояснила позивачка  в суді апеляційної інстанції, дочка отримує стипендію в розмірі 500 грн.  Ця обставина є істотною для даної справи і має безпосереднє відношення до матеріального становища дитини, на що вказано  у ст.182 СК України.

Пунктом 3 ч.1 ст.309 ЦПК України встановлено, що підставою для зміни рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Крім цього, судом першої інстанції не в повному обсязі виконано вимоги ст.199 СК України в частині визначення кінцевого строку стягнення аліментів.

 Керуючись ст.ст.307,309,314,316  ЦПК України, судова колегія

Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 24 грудня 2008 року змінити, виклавши його резолютивну частину в такій редакції:

«Позов ОСОБА_2. задовольнити частково. Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/6 частини з всіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 14 грудня 2008 року і до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_5 23 років.»

    Рішення набирає законної сили негайно та може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців .

Головуючий:        

    Судді :