АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 666/4565/15-ц Головуючий в І інстанції Дорошинська В.Е.

Номер провадження №22-ц/791/1042/16-ц Доповідач: Фурман Т.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючогоФурман Т.Г.

суддів:Пузанової Л.В.

Чиркової К.Г.

секретарГуров Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 22 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5, ОСОБА_7, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Дніпровської районної у м. Херсоні ради орган опіки та піклування, про вселення та усунення перешкод у здійсненні права власності та зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Дніпровської районної у м. Херсоні ради орган опіки та піклування, ОСОБА_7, про усунення перешкод у здійсненні права власності,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_7, третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Дніпровської районної у м. Херсоні ради орган опіки та піклування, про вселення та усунення перешкод у здійсненні права власності, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що йому на праві власності належить 5/6 частин домоволодіння, що розташоване на земельній ділянці площею 1000 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1

Іншим співвласником домоволодіння, з часткою 1/6, є ОСОБА_5.

Посилаючись на те, що відповідачі чинять йому перешкоди в доступі до його майна, (встановлена огорожа та металеві ворота, які зачинені на замок, ключ від яких йому не надані), перешкоджають в проведенні будь-яких відновлювальних робіт для збереження від руйнування будинку, позивач, уточнивши позовні вимоги, просив суд, вселити його в житлові будинки літ. А. та літ. Д, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати ОСОБА_5, ОСОБА_7 не чинити йому перешкоди у безперешкодному доступі до подвір'я, житлових будинків літ. А. та літ. Д, сараїв літ. Б, В, Г, К, І, погребу з погребицею літ. Л., навісів літ. М, Н, О, душу літ. П, туалету літ. Р, шляхом надання ключів від будівель та споруд, воріт та хвірток; зобов'язати відповідачів не чинити йому перешкоди у здійсненні відновлювального ремонту та приведення житлового будинку літ. А у первісний стан.

ОСОБА_5 звернулася до суду із зустрічними вимогами, зазначаючи про те, що вона і відповідач є співвласниками зазначеного вище домоволодіння, яке належить їм на праві спільної часткової власності, поділ якого між ними не здійснений та в натурі їх частки не виділені.

Ні договором, ні рішенням суду порядок користування та володіння спільним майном відповідно до їх часток у праві спільної часткової власності не визначено.

ОСОБА_6 тривалий час за зазначеною адресою не проживає, житловий будинок літ. «А» зачинений на замок, ключі від якого відповідач не надає. Вона разом зі своїм малолітнім сином ОСОБА_8 проживає у переобладнаній в житлове приміщення літній кухні літ. «Д».

Посилаючись на те, що ОСОБА_6 не бажає підтримувати домоволодіння з господарськими будівлями і спорудами у належному технічному стані, на будь-які її спроби провести ремонтні чи будівельні роботи отримує супротив та перешкоджає їй в повному обсязі використовувати свої права щодо господарювання не землі, зводити на ній споруди та будівлі, облаштовувати подвір? я, просила суд зобов'язати ОСОБА_6 не чинити їй перешкоди в користуванні майном - домоволодінням (житловим будинком літ. «А», будівлею літньої кухні літ. «Б», сараями літ. Б, В, Г, К, І, літнім душем літ. «П», туалетом літ. «Р», погребом літ. Л. згідно технічного паспорту) та земельною ділянкою (згідно технічного паспорту), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, шляхом надання ключів від всіх будівель та споруд, які розташовані за цією адресою.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 22 лютого 2016 року позов ОСОБА_6 задоволено.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_6 відмовити, а її зустрічний позов задовольнити, посилаючись на незаконність і необґрунтованість рішення, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходили.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 309 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено та із матеріалів справи вбачається, що згідно договору дарування від 29.03.2002 року, посвідченого державним нотаріусом Першої херсонської державної нотаріальної контори Волкодав В.Г., ОСОБА_10 подарував, а ОСОБА_6 прийняв в дар належні дарителю 2/3 частини житлового будинку з відповідною частиною господарчих та побутових будівель і споруд, який знаходиться в АДРЕСА_1 розташованого на земельній ділянці площею 1000 кв.м. /а.с.6/.

Відповідно до договору дарування від 26.06.2002 року, посвідченого державним нотаріусом Першої херсонської державної нотаріальної контори Волкодав В.Г., ОСОБА_10 подарував ОСОБА_6 1/6 частину житлового будинку з відповідною частиною господарчих та побутових будівель і споруд, розташованого за вказаною вище адресою /а.с.7/.

На підставі рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 01.07.2006 року, рішення Апеляційного суду Херсонської області від 26.10.2005 року та ухвали Дніпровського районного суду м. Херсона від 18.04.2006 року ОСОБА_5 є власником 1/6 частини спірного домоволодіння /а.с.101-103,104/.

Згідно договору довічного утримання від 14.10.2015 року ОСОБА_7 має право довічного проживання у відчуженій 1/12 частині цього домоволодіння.

Таким чином, домоволодіння, яке, згідно технічного паспорту, складається з житлового будинку літ. «А», будівлі літньої кухні літ. «Б», сараїв літ. Б, В, Г, К, І, літнього душу літ. «П», туалету літ. «Р», погребу літ. Л перебуває у спільній частковій власності сторін, порядок користування яким між ними у встановленому законом порядку не визначений.

Предметом заявлених позовів є усунення порушень в користуванні належним власникам майном.

Рішення суду в частині зобов'язання ОСОБА_7 не чинити ОСОБА_6 перешкоди в користуванні спірним майном не оскаржується, а тому відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в цій частині його законність та обґрунтованість в апеляційному порядку апеляційним судом не перевіряється.

Сторонами визнається, що ОСОБА_6 тривалий час за зазначеною адресою не проживає, житловий будинок літ. «А» за цільовим призначенням не використовується та належним чином відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкової території не експлуатується.

ОСОБА_5 проживає в літній кухні літ. «Д», яку переобладнала у житлове приміщення, користується сараями, літнім душем, туалетом та погребом.

В акті обстеження від 29.01.2014 року, складеного депутатом Зеленівської селищної ради, зазначено, що зайти в домоволодіння для обстеження житлових умов належних ОСОБА_11 частин не вдалось, оскільки ОСОБА_5 не допустила до обстеження, зі слів сусідів самовільно зайняла належне ОСОБА_11 майно /а.с.14/.

За результатами обстеження технічного стану житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 в звіті від 23.04.2015 року, експертом з обстеження будівель і споруд зазначено, що станом на 06.04.2015 року було надано доступ для обстеження тільки житлового будинку літ. «А». Доступ до інших будівель співвласником ОСОБА_5 не надано /а.с.28/.

В цьому ж звіті зазначено, що житлова кімната № 1-4 в будинку літ. А самочинно реконструйована під гараж.

Під час розгляду справи в апеляційній інстанції, апеляційний суд для підтвердження чи спростування доводів апеляційної скарги про те, що на теперішній час відсутні підстави для задоволення первісного позову та наявність підстав для задоволення зустрічного позову, відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України, роз'яснив сторонам їх право на подання доказів та доведення перед судом їх переконливості.

Надані суду докази підтвердили висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_6 не чинить ОСОБА_5 перешкоди в користуванні будинком під літ. А, оскільки вхід до нього відкритий через гаражні ворота, а доступ до інших будівель вільний, перешкоди відсутні, в той час, як ОСОБА_5 відмовляється передати позивачу за первісним позовом ключі від воріт та будівлі літньої кухні.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники ОСОБА_11 зазначали про те, що вхід до будинку під літ. А вільний, відкритий, у позивача відсутні ключі від будинку, запропоновано встановити новий замок, на що ОСОБА_5 не погодилася.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 383 ЦК України власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має право використовувати його для промислового виробництва.

Згідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

За правилами ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Враховуючи, що факт порушення прав та інтересів ОСОБА_6 щодо вільного володіння та користування належними йому 5/6 частин домоволодіння доведений належними та допустимим доказами, які у встановленому законом порядку не спростовані, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив заявлені позивачем за первісним позовом вимоги у обраний ним спосіб.

Оскільки ОСОБА_5 не надано переконливих доказів у підтвердження тих обставин на які вона посилається, як на підставу заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції з достатньою повнотою з'ясував обставини справи, дослідив та оцінив надані сторонами докази та дійшов правильного висновку про необґрунтованість заявлених нею вимог і правильно відмовив у задоволенні зустрічного позову.

Суд першої інстанції з достатньою повнотою з'ясував обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дослідив надані ними докази, яким дав правильну оцінку, та постановив законне й обґрунтоване рішення.

Перевірені колегією доводи апеляційної скарги до уваги прийняті бути не можуть, оскільки вони не спростовують висновків суду, а вказані в скарзі посилання на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права не підтверджені належними доказами.

Інші доводи апелянта, як такі, що не стосуються предмета та підстав заявлених позовів, до уваги колегією суддів не приймаються.

За таких обставин підстав для скасування чи зміни рішення суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 22 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Т.Г. Фурман

Судді: Л.В. Пузанова

К.Г. Чиркова