Справа № 567/148/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2016 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Поліщук Т.М.

секретар - Гічиновська Я.В.

з участю позивачів - ОСОБА_1 та ОСОБА_2

представника позивачів - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Острог справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 сільської ради Острозького району Рівненської області, ОСОБА_5 про визнання рішення виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради № 96 від 30.09.2009 року протиправним та його скасування, визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.12.2009року серії САС 580884 недійсним,-

встановив:

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися з позовом в Острозький районний суд та просять визнати недійсним та протиправним рішення виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради № 96 від 30.09.2009р., скасувавши його, та водночас просять визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 18.12.2009 року серії САС 580884, мотивуючи свою заяву тим, що ОСОБА_4 сільська рада прийняла вказане рішення протиправно, чим позбавила їх права власності в порядку спадкування за законом на частину житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться по вул.Липнева,26 в с.Могиляни Острозького району Рівненської області.

Представник відповідача ОСОБА_4 сільської ради Острозького району Рівненської області в судове засідання не з"явився, подав на адресу суду заяву з проханням здійснювати розгляд справи у відсутності представника сільської ради, зазначивши, що позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання ні разу не з’явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Від нього до суду надійшла заява з проханням застосувати до позовних вимог строк позовної давності так як він рахує, що ОСОБА_1 знала про її порушене право ще в 2009 році, коли давала усну згоду на приватизацію всього будинку.

За таких таких обставин суд рахує за можливе здійснювати розгляд справи у відсутності відповідачів.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши позивачів та їх представника, рахує, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення із наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено і цей факт ніким не оспорюється, що відповідно до рішення народного суду Здолбунівського району Рівненської області від 29 листопада 1972 року колгоспний двір в с. Могиляни Острозького району Рівненської області, де главою двору є ОСОБА_6, поділено наступним порядком:

у власність ОСОБА_7, ОСОБА_8 і їх дочці ОСОБА_9 виділено в будинкові кімнату 1-1, вартістю 722 крб. 00 коп. і кімнату 1-2, вартістю 623 крб. 75 коп., південну частину хліва довжиною три метри, вартістю 253 крб. 50 коп., а також 2 ліжка, вартістю 52 крб., 1. стіл - 10 крб., два стільця, вартістю 6 крб. В решті позову ОСОБА_8 відмовлено.

У власність ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_11 виділено з будинку кімнату № 1-3, вартістю 599 крб. 73 коп., кімнату № 1-4, вартістю 982 крб. 71 коп., веранду вартістю 267 крб. 61 коп., північне відділення хліва довжиною 4 метра вартістю 337 крб., а також корову вартістю 4 крб., два ліжка, вартістю 52 крб., диван - 30 крб., два столи - 20 крб., шкаф вартістю 60 крб.

Рішення суду не оспорювалося та набрало законної сили.

А тому на підставі вказаного рішення суду та згідно погосподарської книги № 6 с.Могиляни двом частинам спірного домоволодіння присвоєно окремі особові рахунки.

Згідно погосподарської книги № 6 за 1991-1995 роки:

у частині домоволодіння № 26 по вул. Липневій в с. Могиляни Острозького району, власником якої був ОСОБА_7, присвоєно особовий рахунок № 321;

у частині домоволодіння № 26 по вул. Липневій в с. Могиляни Острозького району, власником якої була ОСОБА_6, присвоєно особовий рахунок № 322.

Згідно погосподарської книги № 6 за 2001-2005 роки:

у частині домоволодіння № 26 по вул. Липневій в с. Могиляни Острозького району, власником якої стала ОСОБА_8, присвоєно особовий рахунок № 407;

у частині домоволодіння № 26 по вул. Липневій в с. Могиляни Острозького району, власником якої була ОСОБА_1, присвоєно особовий рахунок № 408.

Відповідно до погосподарської книги № 6 за 2006-2010 роки:

у частині домоволодіння № 26 по вул. Липневій в с. Могиляни Острозького району, власником якої була ОСОБА_8, присвоєно особовий рахунок № 333;

у частині домоволодіння № 26 по вул. Липневій в с. Могиляни Острозького району, котра рахувалася за ОСОБА_1 до 2009 року, присвоєно особовий рахунок № 334.

Вказані обставини підтверджуються довідками № 224-230 від 10.02.2016 року, виданими ОСОБА_4 сільською радою Острозького району, копії котрих позивачі приєднали до позовної заяви.

Після ухвалення вказаного раніше рішення суду щодо поділу домоволодіння фактично утворилися два окремі двори, велося окреме господарство. На сьогоднішній день це є дві окремі частини будинку із центральною спільною стіною, окремими входами, окремими заїздами окремими системами комунікацій, що і підтвердив в своїй заяві про визнання позову представник ОСОБА_4 сільської ради.

19 листопада 1973 року помер ОСОБА_10 Після його смерті спадщина не відкривалася, так як майно належало колгоспному двору, а тому його частка на той час автоматично перейшла у власність двом членам колгоспного двору, що там проживали. Право на частку в майні двору в рівних долях залишилося за особами, що були членами колгоспного двору - ОСОБА_6 та ОСОБА_11

31 серпня 1998 року померла ОСОБА_6

Після смерті ОСОБА_6 відкрилася спадщина на частину домоволодіння № 26 по вул. Липневій в с. Могиляни Острозького району, власником якої була ОСОБА_6 ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом першої черги. Прийняла спадщину згідно ст.ст.548, 549 ЦК України, а тому набула право на спадкове майно.

Родинні стосунки між ОСОБА_1 та померлими ОСОБА_10Г та ОСОБА_6 підтверджуються долученими до матеріалів справи копіями свідоцтва про її народження та про одруження.

13 липня 2005 року помер ОСОБА_7, що підтверджується копією свідоцтва про смерть долученою до матеріалів справи. Після його смерті спадщину прийняла спадкоємець першої черги - його дружина ОСОБА_8 Вона успадкувала його частку в майні колгоспного двору. В той же час в неї, як бувшого члена колгоспного двору на праві власності була своя частка в спірному житловому будинку.

Суд не може погодитися із зазначеними в позовній заяві розмірами часток кожного із членів колгоспного двору, так як рішення суду за 1972 рік стосувалося розподілу житлового будинку з надвірним будівлями, однак ідеальна частка цих приміщень не визначалася.

07 листопада 2008 року померла матір позивачки ОСОБА_2 ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_8) Р.С., копія свідоцтва про народження та копія свідоцтва про смерть якої приєднані до матеріалів справи. Після її смерті відкрилася спадщина на її частку в майні колгоспного двору. Спадщину прийняла ОСОБА_2, так як на той час вона була неповнолітньою та проживала разом із мамою. Інший спадкоємець - мама матері ОСОБА_8, спадщину не прийняла.

15 лютого 2015 померла ОСОБА_8

Після її смерті відкрилася спадщина на належну їй частку (без визначення ідеальної долі) майна частини колгоспного двору. Спадкоємцями після її смерті є ОСОБА_2 (внучка) та ОСОБА_5 (її син, спадкоємець першої черги). Кожен із її спадкоємців має право на ? частику майна, що належала спадкодавцеві.

Жодного спору стосовно будинку № 26 по вул. Липневій в с. Могиляни Острозького району не було.Однак, в кінці грудня 2015 року у позивачів по справі, виник спір із спадкоємцем ОСОБА_8, її сином - ОСОБА_5

Позивачі, знаючи про поділ будинку на два погосподарські номери, про те, що будинок має два окремих входи та ним завжди на підставі судового рішення, користувалися дві сім’ї, звернулися до нотаріальної контори для оформлення своїх спадкових прав.

Для цього вони змушені були також звернутися до відповідача з проханням надати будинкову книгу та ще ряд документів, необхідних для визначення часток та оформлення свідоцтва про право на спадщину за законом в державній нотаріальній конторі.

Однак відповідач відмовився надати згоду та необхідні документи – зокрема, будинкову книгу для реєстрації місця проживання ОСОБА_2, дочки померлої ОСОБА_12

А тому позивачі звернулися за правовою допомогою до адвоката та дізналися про те, що весь будинок № 26 по вул. Липневій в с. Могиляни зареєстрований за однією особою - покійною ОСОБА_8

Весь спірний будинок передано у власність ОСОБА_8 на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради Острозького району Рівненської області № 96 від 30.09.2009р. «Про оформлення права приватної власності на житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться в с.Могиляни по вул. Липневій, 26» .

Згідно даного рішення виконавчий комітет вирішив : "оформити право приватної власності на житловий будинок з надвірними будівлями по вул.Липневій, 26 в с. Могиляни Острозького району на ім'я ОСОБА_8

Рівненському обласному бюро технічної інвентаризації видати свідоцтво про право приватної власності на вищезгадане домоволодіння".

На підставі цього рішення видано свідоцтво про право власності серії САС 580884 від 18.12.2009 року. Всьому домоволодінню присвоєно один особовий рахунок № 0392-1.

Копію рішення виконавчого комітету, інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та довідки ОСОБА_4 сільської ради від 10.01.2016 р. № 223 приєднано до матеріалів справи.

При таких обставинах суд погоджується з доводами позивачів про те, що рішення виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради від 30.09.2009 року № 96 є незаконним, а тому підлягає скасуванню. Відповідно - свідоцтво про право власності, видане на підставі цього рішення, має бути також визнане недійсним.

У відповідності до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ОСОБА_8 не мала права на цілий об’єкт нерухомості, зазначений в оскаржуваному рішенні сільської ради. Право на частину будинку № 26 по вул.Липневій в с. Могиляни належало ОСОБА_1 на підставі вже згадуваного раніше рішення Здолбунівського районного суду від 29 листопада 1972 року. Для правильного вирішення цієї справи потрібно було у встановленому законом порядку визначити ідеальну долю кожного із співвласників цього будинку.

Відповідно до ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акту органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акту. У разі неможливості відновлення попереднього становища власник має право на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Внаслідок винесення незаконного рішення порушено право власності ОСОБА_1 як власника частини будинковолодіння та ОСОБА_2, як спадкоємця ОСОБА_12, на об’єкт нерухомості. А тому оскаржуване рішення є протиправним, підлягає скасуванню, а свідоцтво про право власності на об’єкт нерухомості має бути визнане недійсним.

Вимога відповідача про застосування термінів позовної давності не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Ч.1 ст.261 ЦК України визначає, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В своїй заяві ОСОБА_5 стверджує, що позивачка ОСОБА_1 дізналася про порушення своїх цивільних прав у вересні 2009 року, коли надала усну згоду на приватизацію спірного будинку.

Проте таке твердження відповідача не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи по суті в судовому засіданні.

Так, позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що будь-якої згоди на позбавлення її права на власність вона не давала, заяви про таку згоду в сільську раду не писала. Про своє порушене право дізналася в 2016 році, коли приїхала її племінниця ОСОБА_2С та хотіла приписатися в частині будинку, де частку мала її мама ОСОБА_12

ОСОБА_2 тим паче не пропустила строк позовної давності, так як на момент відкриття спадщини була неповнолітньою. Згоди на приватизацію частини будинку, де мала частку її нині покійна мама ОСОБА_12, вона не давала. Про своє порушене право дізналася, коли хотіла зареєструватися за місцем проживання в 2016 році в частині будинку, де частку мала її нині покійна мама. Тоді і дізналася, що весь будинок приватизовано на одну особу.

При таких обставинах суд рахує, що позивачі не пропустили строк позовної давності, а їх позовні вимоги підлягають до задоволення з вищевказаних підстав.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 386, 393, 1266, 1268 ЦК України, 15, 31, 60, 209, 210, 213- 215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 сільської ради Острозького району Рівненської області, ОСОБА_5 про визнання рішення виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради № 96 від 30.09.2009р. протиправним та його скасування, визнання свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.12.2009року серії САС 580884 недійсним, задовольнити.

Визнати рішення виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради № 96 від 30.09.2009року протиправним та скасувати його.

Визнати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 18.12.2009року серії САС 580884 видане виконавчим комітетом ОСОБА_4 сільської ради Острозького району Рівненської області, недійсним та скасувати його.

Стягнути з ОСОБА_4 сільської ради Острозького району Рівненської області, ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 понесені ними витрати на розгляд справи:- судовий збір в розмірі 2204 гривні 80 копійок та витрати на оголошення в газеті про дату слухання справи в розмірі 300 гривень, по 1/2 частині зазначених сум з кожного.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Сторони, які не були присутніми під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу в цей же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Острозького районного судуОСОБА_13