Справа № 137/2087/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" травня 2016 р.

Літинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Гопкіна П.В.,

за участі: секретаря Іванової І.О.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Літині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення фактів володіння і користування майном на праві власності, визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4. Після його смерті відкрилась спадщина на майно, у тому числі на житловий будинок з погосподарськими спорудами, котрий розташований по АДРЕСА_1, який належав матері померлого чоловіка - ОСОБА_5. При зверненні до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину, їй було відмовлено по причині відсутності правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності на вищевказаний будинок. Оскільки спадкодавець за життя не отримав такого документа, позивач не може нотаріально оформити свої спадкові права, в результаті чого змушена звертатися до суду. Просить встановити факти володіння та користування ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на праві власності будинком за адресою АДРЕСА_1, встановити факт володіння та користування її померлим чоловіком часткою простих іменних акцій ПАТ "Дашківці", а також визнати за нею право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала та просила його задовольнити, пояснивши, що являється останнім та єдиним спадкоємцем та не бажає, щоб спадщина вважалась відумерлою. Додала, що після смерті ОСОБА_5 навідувалась разом зі своїм чоловіком ОСОБА_4 до його батька ОСОБА_6, котрий залишився проживати у будинку після смерті своєї дружини по АДРЕСА_1, також догяладала за будинком і після смерті ОСОБА_6.

Згідно ухвали Літинського районного суду Вінницької області від 01.04.2016 р. задоволено заяву та прийнято відмову позивача в частині позовних вимог про визнання за позивачем права власності в порядку спадкування на прості іменні акцій ПАТ "Дашківці" (а.с. 38 том 2).

Відповідач ОСОБА_2, котрий одночасно представляє інтереси відповідача ОСОБА_3 на підставі довіреності від 10.06.2015 р. (дійсна до 10.06.2018 р.) (а.с. 131 том 1) у судове засідання не з'явився хоча про день, час та місце розгляду був повідомлений належним чином (а.с. 106 том 2). У попередніх судових засіданнях висловив позицію згідно якої просив суд відмовити у задоволенні позову. Пояснив, що його батько ОСОБА_6 побудував будинок разом зі своїми синами ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, проживав у ньому разом зі своєю дружиною ОСОБА_5 до своєї смерті.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що проживає у с. Іскриня Літинського району Вінницької області протягом останніх 25 років. Підтвердила ту обставину, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 були подружжям та постійно проживали у с. Іскриня. ОСОБА_6 після смерті дружини проживав сам у будинку, та до нього навідувався син ОСОБА_4 разом зі своєю дружиною ОСОБА_1 - позивачем в справі. До того ж остання допомагала проводити газ до будинку ОСОБА_5.

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_8 пояснив, що ОСОБА_6 після смерті дружини залишився проживати сам, а ОСОБА_1 навідувалась до батька чоловіка - ОСОБА_6. Зазначив, що ОСОБА_1 ще до смерті ОСОБА_5 проводила газ до домоволодіння останньої.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні дав свідчення, що знайомий зі ОСОБА_6 з 1987 року та часто спілкувався з ним. Підтвердив ту обставину, ОСОБА_6 проживав разом зі ОСОБА_5 у будинку по АДРЕСА_1 проте після її смерті залишився проживати у будинку сам та до нього приїжджали його діти, та здійснювали за ним догляд.

З урахуванням наведеного у суду немає підстав ставити під сумнів достовірність та правдивість фактів, повідомлених свідками. Дані про їх заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні, їх показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Заслухавши пояснення сторін та свідків, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Що стосується вимог позивача про встановлення фактів прийняття спадщини, в судовому засіданні достовірно встановлено, що спадкодавець ОСОБА_5, згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданим ІНФОРМАЦІЯ_2. Дашковецькою сільською радою Літинського району Вінницької області, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с. 54 том 1).

Відповідно до виписок з погосподаської книги за 2001-2005 рр. за № 23 від 02.03.2015 р. та за 2006-2010 рр. за № 24 від 02.03.2015 р., виданих Дашковецькою сільською радою Літинського району Вінницької області, ОСОБА_5 являлась головою домогосподарства по АДРЕСА_1 (а.с .29-30 том 1).

Згідно виписки з по господарської книги за 2011-2015 рр., виданої Дашковецькою сільською радою Літинського району Вінницької області, ОСОБА_6 являється головою домогосподарства розташованого за адресою по АДРЕСА_1 (а.с. 31 том 1).

Відповідно до довідки виконкому Дашковецької сільської ради Літинського району Вінницької області за № 26 від 03.03.2015 р., житловий будинок з погосподарськими спорудами в АДРЕСА_1, належав ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с. 68 том 1).

Відповідно до постанови першої Вінницької державної нотаріальної контори за № 246/02-31 від 26.01.2015 р., ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину по причині відсутності правовстановлюючих документів на спірний будинок (а.с. 10 том 1).

Згідно ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Відповідно до п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у пору окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном.

В ході розгляду справи достовірно встановлені факти володіння та користування на праві власності ОСОБА_5 домоволодінням по АДРЕСА_1 ( а.с. 29-31 том 1, 68-69 том 1, пояснення свідків), факт прийняття спадкоємцями ОСОБА_6 після смерті дружини та ОСОБА_4 - після смерті матері спадщини (спадкова справа 354/2007, а.с. 199 том 1 , а.с. 214 том 1), а також шляхом фактичного вступлення в управління та володіння спадковим майном, згодом і факт прийняття спадкоємцем ОСОБА_4 після смерті його батька ОСОБА_6 (спадкова справа № 412/20113, а.с. 222 том 1 ) та шляхом фактичного вступлення в управління та володіння спадковим майном (пояснення свідків), тому заявлені вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Щодо вимог позивача про визнання права власності на спадковий житловий будинок, суд вважає, що позов у цій частині також обґрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до довідки виконкому Дашковецької сільської ради Літинського району Вінницької області за № 26 від 03.03.2015 р., житловий будинок з погосподарськими спорудами в АДРЕСА_1 належний ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с. 68 том 1).

Обставину того, що позивач в справі являється особою котра є спадкоємцем за законом на вищезазначений будинок можливо прослідкувати наступним чином.

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1, виданим ІНФОРМАЦІЯ_2. Дашковецькою сільською радою Літинського району Вінницької області, ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с. 54 том 1).

Заявою від 05.04.2012 р. за № 407, поданою до нотаріальної контори, спадщину після померлої дружити ОСОБА_5 приймає її чоловік ОСОБА_6 (а.с. 199 том 1).

Згідно заяви ОСОБА_2 за № 408 від 05.04.2012 р., останній відмовляється від прийняття спадщини після смерті своєї матері ОСОБА_5 (а.с. 200 том 1).

Заявою про прийняття спадщини, поданої до нотаріальної контори 13.04.2013 р. за № 384 у спадковій справі № 354/2007, ОСОБА_4 просить видати свідоцтво про право на спадщину після смерті матері (а.с. 214).

13.04.2014 р. Державним нотаріусом Літинської державної нотаріальної контори видане свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, згідно якого її спадкоємцям належить: ОСОБА_4 право на ? частку на земельну частку (пай), ОСОБА_6 право на ? частку права на земельну частку (пай) (а.с. 217 том 1).

З матеріалів дослідженої спадкової справи № 354/2007 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_5 встановлено, що відповідач ОСОБА_3 проявив безіяльність, не вчинив встановлених законодавством дій спрямованих на прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5, хоча і був зазначений у якості можливого спадкоємця іншими спадкоємцями при подачі заяв до нотаріальної контори (а.с. 199 том 1, а.с. 214 том. 1), а ОСОБА_2 відповідно до заяви за № 408 від 05.04.2012 року, відмовився від прийняття спадщини після смерті матері (а.с. 200 том 1).

Відповідно до свідоцтва про смерть НОМЕР_2, виданого 18.09.2013 р. відділом ДРАЦС РС Літинського РУЮ у Вінницькій області, ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_3. (а.с. 219 том 1).

Після його смерті ОСОБА_4 своєю заявою до нотаріальної контори за № 954 від 12.09.2013 р. просить видати свідоцтво про право на спадщину за законом (а.с. 222 том 1 ).

Заявою за № 120 від 12.02.2014 р. до нотаріальної контори, ОСОБА_2 виявляє бажання прийняти спадщину після смерті свого батька ОСОБА_6, проте того ж дня заявою за № 121 від 12.02.2014 р., відмовляється від одержання обов'язкової частки у спадщині після смерті батька (а.с. 230 том 1).

Згодом інший син спадкодавця - ОСОБА_4 заявою за № 129 від 13.02.2014 р. приймає спадщину після смерті батька - ОСОБА_6, котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_3. (а.с. 233 том 1).

Третій син спадкодавця - відповідач ОСОБА_3, після смерті свого батька ОСОБА_6 пропускає строк, встановлений ч.1 ст. 1270 ЦК України, тобто шестимісячний строк необхідний для подання заяви про прийняття спадщини, що підтверджується листом нотаріуса Літинської державної нотаріальної контори за № 1050/02-24 від 02.07.2015 р. (а.с. 247 том 1). Рішенням Літинського раойнного суду Вінницької обалсті від 04.08.2015 р. ОСОБА_3 визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті батька ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3. (а.с. 176-177 том 1). Проте, станом на 26.03.2016 р. в матеріалах спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_3. ОСОБА_6 відсутні відомості про подання ОСОБА_3 до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після визначення йому судом додаткового строку, що у свою чергу підтверджує ту обставину, що останній не прийняв спадщину після смерті свого батька (а.с. 220-247, том 1).

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3, виданим 08.09.2014 р. відділом ДРАЦС РС Вінницького міського управління юстиції у Вінницькій області (а.с. 53 том 2).

Згідно заяви за № 2440 від 21.11.2014 р., поданої до першої Вінницької державної нотаріальної контори, ОСОБА_1 просить видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті свого чоловіка - ОСОБА_4, одночасно поівідомляючи, що спадкоємцем за законом після смерті її чоловіка є також його син - ОСОБА_10 (а.с .44 том 2).

Натомість, заявою за № 2441 від 21.11.2014 р., ОСОБА_10 відмовляється від належної йому частки в спадщині після смерті свого батька - ОСОБА_4 на користь дружини померлого - ОСОБА_1 (а.с. 45 том 2).

Згідно технічного паспорту на індивідуальний житловий будинок по АДРЕСА_1, будинок побудовано у 1957 році. З характеристики будинку, господарських будівель та споруд вбачається, що будинковолодіння складається із: житлового будинку літера "А" загальною площею 55,7 кв.м, житловою площею 23,2 кв.м., веранди літера «а», ганку з козирком, сараю літера «Б», сараю літера «В», погребу з шиєю літера «Г, ш/п», погребу з шиєю «Д, ш/п», криниці № 1, самочинно побудовані приміщення відсутні (а.с. 64-67 том 1).

Відповідно до постанови першої Вінницької державної нотаріальної контори за № 246/02-31 від 26.01.2015 р., ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірний будинок по причині відсутності правовстановлюючих документів (а.с. 10 том 1).

Згідно довідки Дашковецької сільської ради Літинського району Вінницької області за № 839 від 27.04.2015 р., за ОСОБА_5 на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2. рахувались земельні ділянки загальною площею 0, 80 га, згідно земельно-кадастрової книги, для будівництва та обслуговування житлового будинку та ведення особистого селянського господарства в межах АДРЕСА_1 (а.с. 69 том 1).

Відповідно до виписок з погосподаської книги за 2001-2005 рр. за № 23 від 02.03.2015 р. та за 2006-2010 рр. за № 24 від 02.03.2015 р., виданих Дашковецькою сільською радою Літинського району Вінницької області, ОСОБА_5 являлась головою домогосподарства по АДРЕСА_1 (а.с .29-30 том 1).

Відповідно до п. 3.14 інструкції Міністерства юстиції України "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", за № 296/5 від 22.02.2012 р., спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до п. 3.2 розділу З Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року №127, не належать до самочинного будівництва: (для одноквартирних (садибних), дачних та садових будинків:) індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05 серпня 1992 року.

Відповідно до ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мінюсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об'єкти. (Лист, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, від 01.09.2011, № 40-12-2409 "Щодо прийняття в експлуатацію об'єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року").

Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації. (Лист, Державної архітектурно-будівельної інспекція України, від 30.07.2012, № 40-19-5376 "Щодо порядку прийняття в експлуатацію самовільно побудованого садового будинку і розмірів штрафів").

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків становлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, а тому у даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача шляхом визнання права власності у порядку спадкування за законом, оскільки іншим шляхом захистити цивільне право позивача неможливо. Окрім того, позивач ОСОБА_1 не може нотаріально оформити свої спадкові права. Інші спадкоємці за законом першої черги спадкування (діти спадкодавців ОСОБА_5 та ОСОБА_6) - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовились від своєї частки не прийнявши спадщину або написавши заяву про відмову від прийняття спадщини. При цьому під час розгляду справи достовірно встановлено, що спадщину приймає син спадкодавців - ОСОБА_4. А оскільки після смерті спадкодавця ОСОБА_4 спадщину прийямає його дружина (позивач по справі ОСОБА_1), а син ОСОБА_10 відмовляється від прийняття спадщини після смерті батька на користь ОСОБА_1, тому суд вважає, що позов підлягає до задоволення та визнання за ОСОБА_1 права власності на спадкове майно за законом, що залишилося після смерті ОСОБА_4, та складається з житлового будинку із погосподарськими спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та рахується за ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Враховуючи заяву ОСОБА_1, витрати зі сплати судового збору слід залишити за позивачем (а.с. 109 том 2).

Керуючись ст.ст. 16, 1220, 1222, 1223, 1258, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 174, 197, 213-215 ЦПК України, ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року, інструкцією Міністерства юстиції України "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", за № 296/5 від 22.02.2012 р., суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Встановити факт володіння та користування на праві власності будинком за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_5; факт володіння та користування ОСОБА_6 на праві власності в порядку спадкування 1/2 часткою будинку за адресою АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_5, котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2; факт володіння та користування ОСОБА_4 на праві власності в порядку спадкування 1/2 часткою будинку за адресою АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_5, котра померла ІНФОРМАЦІЯ_2; факт володіння та користування ОСОБА_4 на праві власності в порядку спадкування 1/2 часткою будинку за адресою АДРЕСА_1, після смерті ОСОБА_6, котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_3.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на спадкове майно, що складається із житлового будинку літера"А" загальною площею 55,7 кв.м., житловою площею 23,2 кв.м., веранди літера "а", ганку з козирком, сараю літера "Б", сараю літера "В", погребу з шиєю літера "Г, ш/п", погребу з шиєю літера "Д, ш/п", криниця № 1, та розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та рахуються за ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : Гопкін П. В.