Дата документу Справа № 317/1520/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №317/1520/16-к Головуючий в 1 інст. Сакоян Д.І.

Провадження №11-кп/778/937/16 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області в складі

Головуючого судді Озарянської Л.О.,

суддів Бочарникова С.О., Шпоньки В.П.,

при секретарі Вечеренко Є.М.,

за участю прокурора Кметь А.Г.,

захисника ОСОБА_2,

засудженого ОСОБА_3 в режимі відеоконференції з ВК-99,

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області на ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 18 квітня 2016 року, якою подання адміністрації Біленківської виправної колонії № 99 УДПтС України в Запорізькій області про умовно-дострокове звільнення засудженого

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, кв. З, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

засудженого вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.05.2009 p., зміненим ухвалою Верховного Суду України від 08.09.2009 p., за ч. 4 ст. 187, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ст. 70 КК України до 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна,- задоволено.

Звільнено умовно-достроково засудженого ОСОБА_3 на невідбутий строк 2 роки 6 місяців 28 днів.

Згідно з ухвалою суду, до Запорізького районного суду Запорізької області надійшло подання адміністрації Біленьківської виправної колонії № 99 УДПтС України в Запорізькій області про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_3, мотивоване тим, що ОСОБА_3, засуджений вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.05.2009 p., зміненим ухвалою Верховного Суду України від 08.09.2009 p., за ч. 4 ст. 187, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15 п.п. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115, ст. 70 КК України до 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Початок строку: 12 жовтня 2007 року. Кінець строку: 15 листопада 2018 року.

Станом на 02.03.2016 року відбув більш як 3/4 строку покарання. В місцях позбавлення волі знаходиться з 12.10.2007 року. Під час тримання у Дніпропетровському слідчому ізоляторі УДПтС України в Дніпропетровській області та Городищенській виправній колонії УДПтС України в Рівненській області два рази порушував режим тримання, заохочень не мав.

В Біленьківській виправній колонії УДПтС України в Запорізькій області № 99 відбуває покарання з 05.05.2011 р. За період відбування покарання допустив 1 порушення режиму відбування покарання. За сумлінну поведінку та ставлення до праці має 7 заохочень правами начальника відділення СПС та 2 заохочення правами начальника колонії. Добровільно виконує обов'язки днювального дільниці КДіР. За вироком суду має позов на суму 519387,82 грн., але в бухгалтерії установи відсутні виконавчі листи. У відношенні до персоналу установи грубість не проявляє, виконує вимоги. Приймає участь у суспільному житті відділення, роботах по благоустрою місця позбавлення волі, роботі самодіяльної організації засуджених, програмах диференційованого виховного впливу, прагне підвищення свого загальноосвітнього рівня, на профілактично-виховні заходи реагує позитивно, робить відповідні висновки. За характером спокійний, врівноважений, у відносинах із засудженими не конфліктний, підтримує стосунки із засудженими позитивної спрямованості. Дотримується вимог особистої санітарії та гігієни. Суспільно-корисні зв'язки з рідними підтримує. Провину у скоєному злочині визнає.

Суд, задовольняючи клопотання, у своїй ухвалі зазначив про те, що засуджений ОСОБА_3 довів своє виправлення та перевиховання тому задовольнив подання адміністрації.

В апеляції прокурор, не погодившись з вищевказаною ухвалою суду, просить її скасувати, як незаконну та необгрунтовану внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме неправильне тлумачення закону, яке суперечить його точному змісту ( ст. 81 КК України).

Просить постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні подання адміністрації колонії.

Захисником ОСОБА_4 подано заперечення на апеляцію прокурора, в якій він просить відмовити у задоволенні апеляції з тих підстав, що у суді першої інстанції прокурор не заперечував проти задоволення клопотання адміністрації колонії про дострокове звільнення ОСОБА_3 від відбуття покарання. Вважає апеляцію прокурора не обгрунтованою та просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав свою апеляцію та наполягав на її задоволенні, засудженого ОСОБА_3 та його захисника – адвоката ОСОБА_4, які просили апеляцію прокурора залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін,

перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Висновки суду про задоволення подання адміністрації Біленківської ВК № 99 УДПтС України в Запорізькій області про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відносно засудженого ОСОБА_3 коллегія суддів вважає передчасними.

Вивченням матеріалів провадження встановлено, що засуджений ОСОБА_3 на час розгляду подання відбув більш ніж 3/4 строку покарання, а тому суд констатує, що строк, визначений ч. З ст. 81 КК України, необхідний для умовно-дострокового звільнення, засуджений ОСОБА_3 відбув, має дев’ять заохочень, характеризується позитивно.

Згідно вироку суд постановлено стягнути із ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у солідарному порядку, на користь:

ОСОБА_6 на відшкодування матеріальної шкоди 44 322грн.;

моральної шкоди – 200 000 грн;

ОСОБА_7 на відшкодування моральної шкоди 200 000 грн;

ОСОБА_8 на відшкодування моральної шкоди 70 000 грн:

-у дохід держави 1 689 грн судових витрат з кожного;

(а.с. 14 копія ухвали коллегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України).

Але, як видно з матеріалів справи, на протязі усього строку відбування покарання ( більш ніж 11 років), вирок у частині стягнення цивільного позову, тоб то майнової та моральної шкоди, завданої потерпілим та державі у наслідок скоєння ОСОБА_3 кримінального правопорушення не виконувався.

ОСОБА_3 в місцях позбавленні волі працював деякий час, отримував платню, на його особистому рахунку є грошові кошти, але ні копійки не було перераховано потерпілим. Доводи засудженого про те що він намагався відшкодувати спричинену їм шкоду не мають ніяких підтверджень, а тому є безпідставними. Свідчення про те що потерпілі відмовились від отримання грошей у особистій справі засудженого ОСОБА_3 відсутні.

Таким чином, коллегія суддів вважає, що вирок суду виконується засудженим лише частково, за таких обставин не можна казати що ОСОБА_3 довів своє виправлення та перевиховання, клопотання адміністрації про його дострокове звільнення не є обгрунтованим, а тому задоволенню не підлягає, висновки суду першої інстанції є передчасними.

За таких обставин апеляція прокурора є обгрунтованою та підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановлення нової ухвали, якою в задоволенні подання адміністрації Біленьківської ВК-99 УДПтС України про умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання відносно засудженого ОСОБА_3 відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА.

Апеляцію прокурора Запорізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_9 задовольнити.

Ухвалу Запорізького районного суду Запорізької області від 18 квітня 2016 року, якою подання адміністрації Біленківської виправної колонії № 99 УДПтС України в Запорізькій області про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_3 задоволено та його звільнено умовно-достроково на невідбутий строк 2 роки 6 місяців 28 днів – скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні подання Біленьківської ВК-99 УДПтС України в Запорізькій області про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відносно засудженого ОСОБА_3.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого Спеціалізованого Суду України протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_10 ОСОБА_11