Справа № 2-а-7/11

П о с т а н о в а

І м е н е м У к р а ї н и

11 січня 2011 року

Казанківський районний суд Миколаївської області в складі судді Біцюк А.В.. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як «Дітям війни».

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївській області про захист її порушених прав з боку відповідача при нарахуванні йому щомісячної державної соціальної допомоги за 2006 - 2010 роки та просив стягнути з відповідача невиплачену щомісячну соціальну допомогу їй як дитині війни.

Відповідач до суду надав заперечення в яких зазначив, що Управління Пенсійного Фонду України в Казанківському районі Миколаївської області діяло в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Зокрема, відповідача зазначив, що Законом України "Про соціальний захист дітей війни" (далі - Закон 2195-IV ) передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться з державного бюджету України, який затверджує Кабінет Міністрів України. Крім того, відповідач зазначив, що ч.3 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування:», передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини  першої цієї, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначено згідно з цим Законом. З цього відповідач робить висновок, що зазначений мінімальний розмір пенсії за віком для перерахунків чи підвищення пенсій він не застосовується. Також вказав, що жодним законом не передбачено, які органи повинні виплачувати підвищенні пенсії, за рахунок яких коштів та джерел, в якому процедурному порядку здійснювали призначення і яким чином обчислювати вказаний розмір. Відповідач зазначив, що статі ст.7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного Фонду України. Виходячи із зазначеного, відповідач вважає, що він діяв в межах своїх повноважень та не порушив вимоги чинного законодавства України.

Дослідивши письмові докази суд приходе до такого висновку.

Позивач є пенсіонером за віком та має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 6 Законом № 2195-IV (у редакції, чинній на час розгляду справи) дітям війни пенсії

або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % від мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, з 15 червня 2010 року по 31 грудня 2010 року (включно) позивач мав право на перерахунок підвищення у розмірі 30% надбавки до мінімальної пенсії за віком і органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах.

Відповідно до підпункту 3 пункту 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління ПФУ N 8-2, 30.04.2002. основним и завданнями управління є «призначення (перерахунок) пенсій та підготовка документів для їх виплати». Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не перерахував позивачу надбавку до пенсії позивач) в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком і не підготував документи для її виплати, а тому така бездіяльність відповідача є протиправною.

Судом не приймаються доводи відповідача про що розмір мінімальної пенсії за віком, встановлений ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальне обов’язкове державне пенсійне страхування", не може застосовуватися для перерахунку пенсії позивачки, оскільки за чинним законодавством іншого визначення розміру мінімальної пенсії за віком не має.

Обов'язок по здійсненню перерахунку належних до виплати грошових сум позивача законом покладено на управління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області, а тому суд не вправі виконувати нарахування (перерахунок) пенсії.

Відповідно до частин 2,3 ст.2 КАС України до адміністративного суду можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність які вже прийняті (вчинені), а не ті які можуть бути прийняті (вчинені в майбутньому).

Відповідно до положень закону «Про соціальний захист дітей війни» фінансування виплат, передбачених цим законом здійснюється за рахунок Державного бюджету, а тому відповідач не має повноважень здійснювати фінансування за рахунок інших джерел.

Суд керуючись ч.2 ст. 11 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі заявлених позивачем позовних вимог і для повного захисту прав свобод та інтересів позивача.

На підставі наведених вище доводів суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 11, 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області в частині не перерахування та невиплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги у розмірі встановленому відповідно до вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 15 червня 2010 року по 31 грудня 2010 року (включно).

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 15 червня 2010 року по 31 грудня 2010 року (включно, з урахуванням фактично виплачених сум).

У задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку в десятиденний строк з моменту отримання копії постанови.

Суддя :