ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  36/22829.07.09

За позовом       Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1

до                     Закритого акціонерного товариства Фінансова група

                          «Страхові традиції»

про                     стягнення   61 496 грн.  35 коп.

                                                                                              Суддя    Трофименко Т.Ю

Представники:

Від позивача            ОСОБА_2 –по дов. №1983 від 28.05.2008р.

Від відповідача        не з'явився

Обставини справи:

          На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 про стягнення з Закритого акціонерного товариства Фінансова група «Страхові традиції» 61 496 грн. 35 коп., із яких:  58 115 грн. 52 коп. заборгованість по орендній платі та комунальним послугам, 282 грн. 38 коп. три проценти річних, 799 грн. 46 коп. інфляційні втрати, 2 258 грн. 99 коп. пеня за прострочку платежу.

          В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримані в повному обсязі.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що  відповідач в порушення умов договору №б/н від 12.07.2007р.    не    сплатив позивачу орендну плату  за лютий, березень, квітень 2009р. та комунальні послуги   за березень, квітень 2009р., у зв’язку з чим виникла заборгованість в сумі  58 115 грн. 50 коп.

          Відповідач  письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання не направив, не виконав вимог суду викладених в ухвалі суду  від 09.06.2009 року про порушення провадження у справі.

     Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала про порушення провадження у справі отримана   представником відповідача 08.07.2009р., що підтверджується повідомленням про вручення  поштового відправлення.

      У зв’язку з неявкою в судове засідання  представника відповідача та враховуючи клопотання про відкладення розгляду справи, ухвалою від 08.07.2009р. Господарський суд міста Києва розгляд справи відклав на 29.07.2009р.

      В судове засідання 29.07.2009р. представник відповідача не з»явився, письмового відзиву на позов не надав. Заяв, клопотань на адресу суду від відповідача не надходило. Таким чином відповідач не реалізував  своє процесуальне право на участь  в судовому засіданні господарського суду.  

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

       Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за  наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

         Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника  позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

         12.07.2007 року між Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (далі позивач)    та Закритим акціонерним товариством Фінансова група «Страхові традиції»(далі відповідач) був укладений договір №б/н оренди приміщення.

          Відповідно до п.1.1 позивач зобов»язаний  передати відповідачу в тимчасове платне користування приміщення загальною площею 79,8 кв.м, визнане нежитловим відповідно до рішення Ворошиловського суду від 22.06.2007р., розташоване за адресою: м. Донецьк, вул.. Артема, 125, 2 поверх, для розміщення офісу відповідача.   

          13.07.2007р. між сторонами був підписаний акт приймання –передачі  орендованих приміщень.

          Строк дії даного договору сторони визначили  до 17 квітня 2010 року. (п.7.1договору).

          Відповідно до умов договору (п.3.1) за користування приміщенням відповідач сплачує позивачу орендну плату на наступних умовах: з дати підписання договору по 31.07.2007р.  –7686,10 грн., з 01.08.2007р. –7686, 10 грн. з 01.09.2007р. –8696, 10 грн.(щомісячно, а з 01.01.2008р. по 11.04.2010 р. –16 362 грн. (щомісячно).

          Орендна плата по ініціативі позивача щорічно коригується згідно із змінами індексу інфляції Національної валюти. Зміна орендної плати в такому випадку фіксується додатковою угодою до договору (п.3.2).

          Орендна плата вноситься до 5-го числа місяця наступного за звітним (п. 3.3).

          Компенсація комунальних послуг та послуг зв’язку здійснюється відповідачем по виставленим позивачем рахункам на протязі 3-х днів (п. 3.4).

          21.01.2008р. між сторонами була підписана  додаткова угода №1 до договору оренди приміщення від 12.07.2007р., відповідно до якої сторони погодили п.3.1 договору викласти в наступній редакції «Щомісячна орендна плата за користування вказаного в п. 1.1 даного договору приміщенням складає 19 075 грн. 76 коп., без ПДВ».  Решта умов договору залишаються без змін.

           Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

       Згідно статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, одностороння відмова від виконання зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

       Відповідач в порушення покладеного на нього законом та договором обов”язку по сплаті   платежів   за оренду приміщення за лютий, березень, квітень 2009р. не виконав. Заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі  на день пред»явлення позову та розгляду справи становить 58155 грн. 52 коп., а тому позовні вимоги в  цій частині, суд ввважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

           Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

           Це стосується відповідача, який мав довести суду, що  він зобов’язання за договором №б/н від 12.07.2007р.  виконав своєчасно та в повному обсязі, відповідно до умов договору.  Відповідач доказів відсутності заборгованості по орендній платі за лютий, березень, квітень 2009р.  суду не надав.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В п.  4.2 договору  сторони передбачили, що  за порушення строків оплати орендної плати відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної ставки НБУ від простроченої суми  за кожний день прострочення.

           Оскільки відповідач припустився прострочки платежу з нього на підставі п. 4.2 договору  та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»підлягає стягненню пеня в сумі   2 258 грн. 99 коп., відповідно до наданого позивачем і неоспореного відповідачем розрахунку суми пені.

           Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив  виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора  зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  законом або договором .

           З огляду на викладене, суд вважає що вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в сумі 282 грн. 38 коп. та інфляційних  втрат в сумі   799 грн. 46 коп. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

           Витрати  понесені позивачем по сплаті державного мита та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача в сумі 614 грн. 96 коп. та 312 грн. 50 коп.   відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

           Надлишково сплачене позивачем державне мито в сумі 10 грн. 72 коп. підлягає поверненню позивачу відповідно до п. 1 ч.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

           Керуючись ст. 49,  ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

          Позовні вимоги задовольнити  повністю.

          Стягнути з Закритого акціонерного товариства Фінансова група «Страхові традиції»(м. Київ, вул. В. Хвойко, 15/15,  код 32281587) на користь Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 58 155 грн. 52 коп.. заборгованості по орендній платі та комунальним послугам, 799 грн. 46 коп. інфляційні, 2 258 грн. 99 коп. пені за прострочку платежу, 282 грн. 38 коп. -3% річних,  614 грн. 96 коп. державного мита та 312 грн. 50 коп. витрат  на інформаційно –технічне  забезпечення судового процесу.

        Повернути із Державного бюджету України Фізичній особі –підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) надлишково сплачене державне мито в сумі  10 грн. 72 коп. Платіжне доручення №44 від 28 травня 2009р. залишити в матеріалах справи №36/228.

        Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

         Суддя                                                                   Т.Ю. Трофименко