АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/790/3034/16                                 Головуючий 1 інстанції: Мамалуй М.В.

Справа № 643/66/16-ц                                                    Доповідач: Коровін С.Г.

Категорія: захист прав споживачів

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого – Коровіна С.Г.,

суддів – Сащенко І.С., Довгаль А.П.,

при секретарі – Личак А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі його представника ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2016 року у справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про захист порушеного права  споживача, визнання кредитного договору і договору іпотеки недійсним, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», в якому просила визнати порушеним її право, як спожавача фінансових послуг при укладенні з АКБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», договору споживчого кредиту №860/13-27/18/3/7-131 від 30.08.2007 року (далі – Договір), визнати недійсним з моменту укладення вказаного договору та договору про внесення змін №1 від 03.04.2015 року; визнати недійсним з моменту укладення іпотечного договору №860/14-27/18/3/7-166 від 30.08.2007 року; зупинити нарахування пені, відсотків, штрафних санкцій за Договором; застосувати до недійсного правочину - вказаного Договору, наслідки реституції, шляхом приведення сторін у попередній стан.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 13.01.2016 року відкрито провадження по справі.

19.02.2016 року до суду надійшла заява про забезпечення позову від ОСОБА_2.

У заяві позивач просила: 1) вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони будь-якому державному виконавцеві Московського ВДВС ХМУЮ, в провадженні якого буде виконавче провадження ВП №49556382 вчиняти дії направлені на стягнення заборгованості за виконавчим листом №755/1934/15-ц, поданим ПАТ “Укрсоцбанк” по договору кредиту у розмірі 969203.47 грн., третейського збору у розмірі 10092.03 грн. по вказаному виконавчому провадженню; 2) вжити заходів забезпечення шляхом зупинення стягнення за зазначеним виконавчим провадженням; 3) копію ухвали направити до Московського ВДВС ХМУЮ.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2016 року заяву про забезпечення позову позивача ОСОБА_2, по цивільній справі №643/66/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ПАТ “Укрсоцбанк” про захист порушеного права споживача, визнання кредитного договору і договору іпотеки недійсним задовольнили частково.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженню ВП №49556382, що відкрите за виконавчим листом №755/1934/15-ц виданим 26.03.2015 року Дніпровським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ “Укрсоцбанк” заборгованості по договору кредиту у розмірі 969203.47 грн., третейського збору у розмірі 10092.03 грн.

В інших вимогах - відмовлено.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» в особі свого представника ОСОБА_1 звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2016 року про забезпечення позову скасувати.

В обґрунтування скарги представник зазначає, що при постановленні ухвали суд, всупереч вимогам процесуального права, врахував лише інтереси позивача, та не встановив, яким саме чином невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. Крім того судом першої інстанції не враховано, що рішення Постійно діючого Третейського суду при асоціації українських банків від 06.11.2014 року набрало законної сили, а заборона Московському ВДВС ХМУЮ проводити будь-які виконавчі дії з примусового виконання судового рішення за виконавчим листом №755/1934/15-ц є втручанням в діяльність державної виконавчої служби, що є неприпустимим.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, сторони, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції – скасуванню.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом про захист порушеного права споживача та визнання кредитного договору і договору іпотеки недійсними.

Позивач звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони будь-якому державному виконавцю Московського ВДВС ХМУЮ, в провадженні якого буде виконавче провадження ВП №49556382 вчиняти дії направлені на стягнення заборгованості за виконавчим листом №755/1934/15-ц, поданим ПАТ “Укрсоцбанк” по договору кредиту у розмірі 969203.47 грн., третейського збору у розмірі 10092.03 грн. по вказаному виконавчому провадженню. Вжити заходів забезпечення шляхом зупинення стягнення за зазначеним виконавчим провадженням

У заяві про забезпечення позову у такий спосіб заявник посилається на положення ст.ст. 151,152 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.  

Положенням ст. 152 ЦПК України визначено види  забезпечення  позову.

Частиною 2 даної статті Кодексу  визначено, що у разі необхідності можуть бути застосовано інші види забезпечення позову.

Заявник у заяві ставить питання про забезпечення позову шляхом заборони  виконавчій службі проведення виконавчих дій на підставі виконавчого листа, що фактично тягне за собою зупинення виконавчого провадження. Заявник посилається на те, що ним  подано позов про визнання кредитного договору і договору іпотеки недійсними,  тому є процесуальні підставі для зупинення виконавчого провадження як вид забезпечення позову.

Статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що   виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню у разі, зокрема, зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документу (п.4); зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження посадовою особою якій законом надано таке право (п.6); зупинення судом реалізації арештованого майна (п.7).

Зупинення виконавчого провадження за Законом України «Про виконавче провадження»  і зупинення виконання за правилами ЦПК України (п.2,5,6 ст. 152 ЦПК ) – це різні правові процедури.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа. Таким чином, зупинення стягнення на підставі виконавчого документа є спеціальним видом забезпечення позову, який в порядку ст. 151, 152 ЦПК України розглядатися не може.

Положення ст.152 ЦПК України, як відкритий перелік видів забезпечення позовів,  не дає підстав вважати зупинення виконавчого провадження видом забезпечення позову.

За таких обставин ухвала суду про забеспеченя позову таким шляхом не відповідає вимогам чинного законодавства. Доводи позивача та її представників щодо наявності підстав для зупинення виконавчого провадження, як виду забезпечення позову, не ґрунтуються на законі.  

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підстави до скасування ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову доведені. Колегія суддів скасовує ухвалу суду першої інстанції про забезпечення позову і відмовляє у забезпеченні позову за заявою ОСОБА_2

Керуючись ст. 303, 304, 307, п.2 ч.1 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі його представника ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2016 року скасувати.

У задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_2 – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий –

Судді –