Справа № 2-2440/09

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30.07.2009 року Дніпровський районний суд м. Херсона у складі

головуючої судді                                      Романової М.Ю.

при секретарі                                         Дудковій М.В.

за участю адвоката                                     ОСОБА_1  

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на житловий будинок,

В С Т А Н О В И В  :

Позивачка звернулась до суду  з вказаним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_3  згідно договору купівлі-продажу від 29.06.1981 року, належав житловий будинок АДРЕСА_1 .   В 2002 році вона та  відповідач домовилися про купівлю-продаж зазначеного житлового будинку за 1000 доларів США, які вона повинна була віддавати йому частинами на протязі року.   В зв'язку з тим, що відповідач не узаконив сіни та сарай, нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу було неможливим. Тому 05.03.2002 року, відповідач написав розписку про те, що він отримав гроші за продаж належного йому житлового будинку в розмірі 2156 грн.  та передав їй всі документи на будинок. Договір купівлі-продажу вони домовилися оформити після узаконювання самовільного будівництва і передачі грошей в повному обсязі.   05.10.2002 року вона передала відповідачу ще 300 доларів США.   За рахунок її коштів було отримано  рішення  виконавчого  комітету Зеленівської селищної ради Дніпровського району м.Херсона № 35 від 13.05.2003 року про узаконювання самовільно збудованого сараю та сіней та витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно.   29.04.2004 року вона розрахувалася з відповідачем остаточно, але договір купівлі-продажу не був посвідчений, оскільки прізвище відповідача, зазначене в правовстановлюючому документі на житловий будинок, не збігалося з його прізвищем, вказаним в паспорті.   За її рахунок ОСОБА_3  отримав новий паспорт.  Вона передала відповідачеві гроші за житловий будинок, оплатила заборгованість з комунальних платежів, зробила ремонт та вселила в будинок сім'ю свого сина,   однак нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу неможливо, оскільки відповідач тривалий час   переховувався від неї та ухиляється від оформлення будинку на її ім'я, вимагаючи доплату.  Просить визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений 05.03.2002 року між нею та ОСОБА_3  та визнати за нею право власності на вказаний житловий будинок .

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги за підставами вказаними у позові, уточнила, що  в 2009р. ОСОБА_3  остаточно відмовився від оформлення договору.  

Відповідач у судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що в обумовлений строк позивачка йому гроші за продаж будинку не сплатила; коли і які суми позивачка йому передавала, він у розписці не писав; ОСОБА_2  нічого не узаконювала, навіщо отримала його новий паспорт не знає. Крім того між ним та позивачкою  була домовленість стосовно того, що у його будинку тимчасово проживатиме сім’я сина ОСОБА_2  з подальшим його викупом; ніякого договору купівлі-продажу він з позивачкою не укладав,  а розписка стосується позичених у ОСОБА_2  грошових коштів. Просить відмовити в задоволенні позову за необгрутнованістю.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ч.2 ст.47 ЦК України ( в редакції 1963р.)  якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 29.06.1981 року ОСОБА_3  належав житловий будинок АДРЕСА_1

З пояснень позивачки вбачається, що  в 2002р. вона домовилася з ОСОБА_3   щодо купівлі належного  йому на праві власності будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за 1000 доларів США. 29.04.2004 року вона розрахувалася з відповідачем остаточно Нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу вони не змогли з тих причин, що ОСОБА_3   не узаконив сіни та сарай, потім через те, що прізвище відповідача, зазначене в правовстановлюючому документі на житловий будинок, не збігалося з його прізвищем, вказаним в паспорті, в зв’язку з чим необхідно було оформлювати належні документи  на будинок та отримати новий паспорт відповідача, а згодом ОСОБА_3  почав ухилятися від оформлення будинку на її ім'я, вимагаючи доплату.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , показали, що  вони є сусідами ОСОБА_3 , їм було відомо, що ОСОБА_3  років 7 тому продав належний йому будинок за 1000 доларів США, розміщуючи оголошення у газеті, будинок знаходився у поганому стані. Придбала зазначений будинок ОСОБА_2 , після чого  зробила в ньому ремонт. На теперішній час в будинку проживають та користуються ним діти ОСОБА_2  

Допитана у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8  показала, що вона була присутня при передачі ОСОБА_2  грошових коштів ОСОБА_3  за купівлю будинку, також знає, що ОСОБА_2  за власні кошти оформила паспорт ОСОБА_3  також нею були оформлені всі необхідні документи на будинок для подальшого нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1

З матеріалів справи вбачається, що всі належні документи на ім’я ОСОБА_3 для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу будинку за адресою: АДРЕСА_1  були оформлені,  в тому числі узаконені самовільні споруди - сарай та сіни.

З розписок написаних ОСОБА_3 вбачається, що  він отримував від ОСОБА_2  частинами грошові кошти за проданий будинок і претензій  до неї не має.

Суд не може прийняти до уваги доводи відповідача стосовно того, що  розписка стосується позичених у ОСОБА_2  грошових коштів, оскільки вони спростовуються добутими у судовому засіданні іншими доказами.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, але до теперішнього часу ОСОБА_3   ухиляється від його нотаріального посвідчення, в зв’язку з чим суд вважає можливим  позов задовольнити та визнати дійсним укладений договір купівлі-продажу та визнати за ОСОБА_2  право власності на вищезазначений житловий будинок .

Керуючись ст.ст. 209, 212, 214-215, 218,224 ЦПК України, ч.2 ст.47 ЦК України ( в редакції 1963р.) ,  суд –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2  до ОСОБА_3  про визнання договору дійсним, визнання права власності  – задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку № 1 за адресою: АДРЕСА_1  укладений 05.03.2002р. між ОСОБА_2  та ОСОБА_3 .

  Визнати за ОСОБА_2  право власності на житловий будинок № 1 за адресою: АДРЕСА_1  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Херсонської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги.

Суддя                                        М.Ю.Романова

 

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.