Справа № 2-325/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2009 року

Підволочиський районний суд Тернопільської області  

в складі:  головуючого судді Кузьменко І.О.

при секретарі  Реєнт Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом  акціонерного комерційного банку «Правекс-банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 Мар»янівни про стягнення коштів за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до суду з даним позовом, вказавши, що 04.03.2008р. між банком та ОСОБА_1 був укладений  договір №949-002/08Р. Згідно цього договору, з метою оплати відповідачем вартості автомобіля, що купувався у кредит, банк з 04 березня 2008р. по 04 березня 2015 року надав йому право скористуватися кредитом на загальну суму 9916 доларів США. Із розрахунку 11.99% річних за час фактичного користування кредитом. Для забезпечення виконання зобов»язань за кредитним договором ОСОБА_1 передав у заставу належне йому на праві власності майно: автомобіль марки ЗАЗ, рік випуску 2008, реєстраційний номер ВО№1075АК. За договором поруки ОСОБА_2 зобов»язалася нести солідарну майнову відповідальність за виконання ОСОБА_1 в повному обсязі взятих на себе зобов»язань.  Станом на 14.01.2009р. у відповідача утворилася заборгованість, яка складає: по кредиту -9321 доларів США, несплачені відсотки за користування кредитом – 761 долар США,  пеня на суму непогашеного кредиту – 40 доларів США, пеня за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту – 45 доларів США а всього по курсу Національного банку України станом на 14.01.2009р. становить – 78285гр. Позивач, посилаючись на ст..526,554 ЦК України просить суд стягнути з відповідачів  вказану заборгованість солідарно, а також оплачені судові витрати.

        Представник позивача ОСОБА_3 позов підтримав повністю і пояснив, що остання проплата ОСОБА_1 була зроблена приблизно у травні 2008р. З того часу боржник припинив внесення коштів до банку. З метою повернення коштів працівники банку зверталися у телефонному режимі до відповідачів із нагадуваннями про необхідність сплати коштів. На даний час банк згоден аби відповідачі сплатили лише половину коштів, тобто 5 тисяч доларів США, а відносно решти суми буде встановлено новий графік повернення коштів.

        Відповідач ОСОБА_1 в суд не з»явився, як пояснила відповідачка ОСОБА_2, він знаходиться за межами України.

        ОСОБА_4 позов  визнала частково і пояснила, що вносила кошти у сумі по 250 доларів США по серпень 2008 року включно. У листопаді 2008р. її син їхав за межі України і повідомив їй що його знайомий винен йому гроші а тому буде за нього сплачувати борг до банку. По цій причині вона кошти не вносила, від банку щодо заборгованості претензій не було ніяких. До даного часу син коштів їй не передає і вона грошей для сплати не має. У її господарстві знаходиться заставний автомобіль і вона згідна на реалізацію банком цього заставного майна.

        Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти:

        04.03.2008р. між  акціонерним комерційним банком «Правекс-Банк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №949-002/08Р Згідно цього договору банк, з метою своєчасної оплати позичальником вартості автомобіля, що купується, надав кредит в іноземній валюті на загальну сум 9916 доларів США. Кредит надався  терміном з 04.03.2008 до 04.03.2015 зі сплатою 11.99 відсотків річних. Позичальник зобов»язався, згідно п.4.4 цього договору щомісячно, до 10 числа наступного місяця, здійснювати погашення заборгованості.    

      Як випливає із складеного позивачем розрахунку, станом на 14.01.2009р. ОСОБА_1 має  заборгованість згідно укладеного грфіка на суму 1441,19 доларів США. Заборгованість утворилася із серпня 2008року.

     Відповідно до вимог ст..526 ЦК України, зобов»язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

      Таким чином, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 своїх зобов»язань щодо щомісячних внесків до банку не виконав і станом на 14.01.2009р. має заборгованість перед банком на суму 1441,19 доларів США.

    Разом з тим, суд вважає що позивач також не виконав своїх зобов»язань по кредитному договору, оскільки в порушення вимог п.9.2 цього договору, після виникнення  у позичальника прострочення з погашення заборгованості, після 10-го дня наступного місяця за місяцем, у якому виник факт прострочення, банк, маючи намір стягнути усю суму заборгованості, повинен був письмово повідомити позичальника про дострокове припинення даного договору та стягнення усієї суми заборгованості. Однак, як встановлено у суді, ця обов»язкова умова, передбачена договором, банком не була виконана.

     Даючи оцінку вимогам позивача про стягнення лише половини заборгованості суд бере до уваги те, що фактично стоїть вимога про зміну та доповнення укладеного  кредитного договору і, як пояснив у суді представник позивача, банк має намір визначити в подальшому  новий графік погашення несплаченої суми, на невизначених на даний час умовах та не по визначеному графіку.  А відповідно до п.7.1.6 укладеного кредитного договору № 949-002/08Р, зміни та доповнення до цього договору, розірвання договору без згоди позичальника набирають сили з моменту прийняття відповідного рішення органом Банку, до компетенції якого віднесено прийняття таких рішень.

     Позивач не подав суду відповідного рішення органу Банка, його вимоги щодо майбутніх умов по договору неконкретизовані, тому суд вважає що вимоги про стягнення усієї суми заборгованості чи частини її, що фактично являє собою дострокове розірвання договору, зміна та доповнення умов договору, являється безпідставними і тому  у позові слід відмовити.

         На підставі наведеного, керуючись ст..ст.526,543,625 ЦК України, ст..ст.57,60,64, 88, 209,212,215,226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову акціонерного комерційного барку «Правекс-банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 Мар»Янівни про стягнення коштів за кредитним договором – відмовити за безпідставністю вимог.

     Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана до Апеляційного суду Тернопільської області через Під волочиський райсуд протягом десяти днів, апеляційна скарга – протягом 20-ти днів з дня подачі заяви.

Суддя: