копія
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2-а -836/09/0470
Категорія статобліку - 6.13
ПОСТАНОВА
Іменем України
31 липня 2009 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В.М.
при секретарі Халатур Р.В.
за участю:
представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпропетровську про прийняття на відшкодування пенсійних справ,-
ВСТАНОВИВ:
08 січня 2009 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпропетровську, в якому позивач просить:
- зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпропетровську прийняти до заліку відшкодування витрат, понесених управлінням ПФУ в Кіровському районі м. Дніпропетровська по виплаті і доставці пенсій гр. ОСОБА_2в період 01.10.2008 р. - 30.11.2008 р. у сумі 1096,60 грн.;
- зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Дніпропетровську в подальшому приймати до заліку відшкодування витрат, понесених управлінням ПФУ в Кіровському районі м. Дніпропетровська по виплаті і доставці пенсій гр. ОСОБА_2
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105-ХІV від 23.09.1999 р. передбачено обов'язок Фонду соціального страхування відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, просив розглянути справу без його участі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надавши суду заперечення проти позову. В своїх запереченнях представник відповідача зазначила, що відповідно до Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд соціального страхування сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01.04.2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду соціального страхування документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги. Крім того, представник відповідача зазначила, що Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» стосується травм, які сталися на території України за часів СРСР, а виробнича травма, яку отримав ОСОБА_2 сталася з ним на території іншої країни, тому страхові виплати, пов'язані з травмою, повинні відшкодуватися країною, на території якої стався нещасний випадок.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська щомісячно проводиться виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві громадянину ОСОБА_2
16.05.2003 р. в Міністерстві юстиції України зареєстровано постанову правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.03 р. № 5-4/4, якою затверджено Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Вказаним Порядком передбачено, що відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання проводиться на централізованому рівні на підставі актів щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Дані акти складаються між управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах та відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в районах та містах обласного значення на підставі розгляду списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Загальна сума витрат управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська на виплату і доставку пенсій ОСОБА_2за період з 01.10.2008 р. по 30.11.2008 р. склала 1096,60 грн., що підтверджується даними довідки управління.
ОСОБА_2отримав каліцтво внаслідок нещасного випадку на виробництві у 1982 році на території Молдавії (колишнього СРСР) і був визнаний інвалідом.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Підпунктами "г'' і "д" п. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно п. 2 вказаного Порядку останній визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.
Пунктом 5 цього Порядку встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або профзахворювання, провадять з відділеннями виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення (далі - відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків ) звірку витрат за особовими справами потерпілих, складається акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідним головним управлінням Пенсійного Фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду).
Пунктом 6 Порядку передбачено, що головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Пунктом 7 Порядку встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Таким чином, право Пенсійного фонду на відшкодування витрат виникає після призначення витрат Пенсійним фондом пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а також пенсій по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які в силу ст. 25 Закону №1105-ХІV повинні здійснюватися Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.
Як встановлено матеріалами справи, відповідач не прийняв до заліку суми, виплаченіОСОБА_2 із мотивів настання нещасного випадку на території колишнього СРСР.
Дія Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків, яка набула чинності для України 06.10.1995 р., не може поширюватись на випадок, про який йдеться у даній справі, оскільки Угода передбачає відшкодування шкоди працівникам роботодавцем Сторони, законодавство якої поширюється на працівника під час отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті. Жодне законодавство з країн-учасниць СНД, які підписали дану Угоду, не могло поширюватись на вказаного громадянина, оскільки останній отримав каліцтво в період дії законодавства СРСР.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про загальнообов'язкове та державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,. які спричинили втрату працездатності", особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до вищевказаного Закону.
Згідно зі ст. 5 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р., ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав учасниць Угоди.
Відповідно до ст. 3 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 р., усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що дії відповідача, пов'язані з відмовою включення до акту щомісячної звірки, в якому визначається загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню - пенсії сплаченої ОСОБА_2- не відповідають вимогам чинного законодавства, порушують права та інтереси позивача.
Поряд з цим, суд не знайшов підстав для задоволення вимог про зобов'язання відповідача включити до актів заліку суми державної адресної допомоги та витрат на її доставку, оскільки наявний порядок відшкодування не передбачає включення таких витрат до актів заліку.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» від 26 березня 2008 р. № 265 встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсії, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій та особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму. Виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога. Щомісячна державна адресна допомога встановлюється з 1 квітня 2008 року і переглядається у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.
Щомісячна державна адресна допомога, яка передбачена Постановою Кабінету міністрів України № 265 від 26.03.2008 р. «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», не визначена у переліку виплат для відшкодування завданої здоров'ю шкоди, що відшкодовується відповідно до Порядку №5-4/4.
Суд також не знайшов підстав для задоволення вимоги про зобов'язання відповідача в подальшому приймати до заліку відшкодування витрат по виплаті і доставці пенсій гр.ОСОБА_2 оскільки така позовна вимога заявлена на майбутнє, а захисту підлягають тільки порушенні права.
Відповідно до ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевказаного, керуючись ст. ст. 122, 162 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську прийняти до заліку відшкодування витрат, понесених Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська по виплаті і доставці пенсії гр. ОСОБА_2в період з 01.10.2008 року по 30.11.2008 року в сумі 217,12 грн. (двісті сімнадцять гривень 12 коп.)
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складений 05 серпня 2009 року.
Суддя В.М.Олійник
З оригіналом згідно.
Суддя В.М. Олійник